27 квітня 2026 року м. Кропивницький Справа № 640/29799/21
провадження № 2-іс/340/375/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (надалі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.06.2021 №0625612-2408-2658, прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що отримав від ГУ ДПС у м. Києві податкове повідомлення-рішення від 02.06.2021 №0625612-2408-2658, яким визначено суму грошового зобов'язання за 2020 рік по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в загальній сумі 207472,14 грн відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).
Вважає, що податковий орган виніс вищевказане податкове повідомлення-рішення безпідставно, адже придбані ним нежитлові об'єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , втратили свою цілісність та первісний вигляд і, фактично, були зруйновані. З метою підтвердження факту руйнації нерухомого майна звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Судова незалежна експертиза України» (код ЄДРПОУ 36790222) для проведення судової експертизи.
З урахуванням наведеного стверджує, що у відповідача були відсутні правові підстави для нарахування йому грошового зобов'язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, оскільки таке зобов'язання нараховано на фактично відсутній об'єкт оподаткування.
З цих підстав просить позов задовольнити.
У матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог.
На обґрунтування заперечень зазначив, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач є власником, зокрема, 1/2 об'єкту нежитлової нерухомості за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 9584,30 кв.м. Відтак, відповідно до статті 266 ПК України Головним управлінням ДПС у м. Києві здійснено обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік та сформовано податкове повідомлення-рішення від 02.06.2021 №0625612-2408- 2658 на суму 207472,14 грн, яке було надіслано платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцем реєстрації та вручено особисто 07.07.2021 року.
Вказує на відсутність будь-яких доказів на підтвердження факту руйнування наведеного вище об'єкту нерухомості, як і відомостей у Державного реєстрі речових прав на нерухоме майно про припинення права власності на нього у ОСОБА_1 .
З урахуванням наведеного вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2021 справа №640/29799/21 передана головуючому судді І.В. Смолій.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2021 відкрито провадження у справі №640/29799/21 та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
На виконання положень пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825-IX Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи №640/29799/21 до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
19.03.2025 зазначена справа надійшла до Кіровоградського окружного адміністративного суду, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду на супровідному листі, та протоколом передачі судової справи від 19.03.2025 р. у відповідності до вимог ст.31 КАС України передано на розгляд судді Дегтярьовій С.В.
Ухвалою суду від 24.03.2025 справу прийнято судом до свого провадження.
24.03.2025 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
22.05.2025 позивач подав суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої додав позовну заяву, викладену у новій редакції.
22.05.2025 ухвалою суду постановлено розгляд справи розпочати спочатку та здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази по справі.
03.06.2025 до суду надійшли додаткові пояснення Головного управління ДПС у м. Києві щодо заявлених позовних вимог.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 головуючим суддею по розгляду справи №640/29799/21 визначено суддю Савонюка М.Я.
09.01.2026 ухвалою суду справу прийнято судом до свого провадження.
27.04.2026 ухвалою суду замінено відповідача у справі - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44116011).
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 11.02.2009 Виконавчим комітетом Зрайківської сільської ради, у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (по 1/2 у кожного) перебувають об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: корівник літера «А» площею 1609,8 кв.м; телятник літера «Б» площею 522,6 кв.м.; свинарник літера «В» площею 111,6 кв.м.; свинарник літера «Г» площею 550,5 кв.м.; корівник літера «Д» площею 910,2 кв.м.; корівник літера «Е» площею 803,7 кв.м.; корівник літера «Ж» площею 222,2 кв.м.; корівник літера «З» площею 259,6 кв.м.; телятник літера «И» площею 432,3 кв.м.; корівник літера «й» площею 1128,4 кв.м.; корівник літера «І» площею 789,6 кв.м.; пункт штучного осіменіння літера «І» площею 80,3 кв.м.; прохідна літера «К» площею 48,7 кв.м.; вагова літера «Л» площею 10,5 кв.м.; столярний цех літера «М» площею 201,7 кв.м.; комора літера «Н» площею 874,7 кв.м.; склад літера «О» площею 473,7 кв.м.; телятник літера «П» площею 454,2 кв.м (а.с. 8).
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №21840010 від 11.02.2009 Комунальним підприємством Київської обласної ради "Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.02.2009 зареєстровано за позивачем право спільної часткової власності у розмірі 1/2 частки на об'єкт нерухомого майна: "A"-1609,3; "B"-522,6; "B"-111,6; "Г"-550,5; "Д"-910,2; "E"-803.7: "Ж"-222,2: "3"-259,6: "И"-432,3; "Й"-1228,4; "I"-789,6; "1"-80,3; "К"-48,7; "Л"-10,5; "M" -201,7; "H"-874,7; "0"-473,7; "П"-454,2 кв.м., за адресою: Київська обл., Володарський р., с. Зрайки, вул. Лісова, буд. 1 д, з присвоєнням реєстраційного номеру 26257638 (а.с. 9).
02.06.2021 Головне управління ДПС у м. Києві на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України 27.06.2024 прийняло оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0625612-2408-2658, яким ОСОБА_1 визначено за 2020 рік суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки 207472,14 грн (а.с. 7).
Згідно відомостей з Інформації довідки №293848214 від 06.01.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна відомості про припинення права приватної часткової власності на вищезазначений об'єкт нерухомого майна за позивачем відсутні (а.с. 33).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з вказаним Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з вказаним Кодексом.
Відповідно до пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок.
Згідно зі статтею 265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 261 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.
Згідно з підпунктом 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:
а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
Підпунктом 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України визначено, що не є об'єктом оподаткування:
а) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
б) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) гуртожитки;
ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв'язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;
д) об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину;
е) об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках;
є) будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B - F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;
ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;
з) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських об'єднань осіб з інвалідністю та їх підприємств;
и) об'єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об'єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;
і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;
ї) об'єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;
й) об'єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров'я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;
к) об'єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. Перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України;
л) об'єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім'ям, у яких виховується п'ять та більше дітей.
Відповідно до підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Як встановлено судом, позивач у 2020 році був власником 1/2 частки об'єктів нежитлової нерухомості, розташованих за адресою: Київська обл., Володарський район, село Зрайки, вул. Лісова, 1-Д, а саме: корівника літера «А» площею 1609,8 кв.м; телятника літера «Б» площею 522,6 кв.м.; свинарника літера «В» площею 111,6 кв.м.; свинарника літера «Г» площею 550,5 кв.м.; корівника літера «Д» площею 910,2 кв.м.; корівника літера «Е» площею 803,7 кв.м.; корівника літера «Ж» площею 222,2 кв.м.; корівника літера «З» площею 259,6 кв.м.; телятника літера «И» площею 432,3 кв.м.; корівника літера «й» площею 1128,4 кв.м.; корівника літера «І» площею 789,6 кв.м.; пункту штучного осіменіння літера «І» площею 80,3 кв.м.; прохідної літера «К» площею 48,7 кв.м.; вагової літера «Л» площею 10,5 кв.м.; столярного цеху літера «М» площею 201,7 кв.м.; комори літера «Н» площею 874,7 кв.м.; складу літера «О» площею 473,7 кв.м.; телятника літера «П» площею 454,2 кв.м.
На підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України Головне управління ДПС у м. Києві 27.06.2024 прийняло податкове повідомлення-рішення №0625612-2408-2658 від 02.06.2021, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки 207472,14 грн на вказані об'єкти нерухомості.
У позовній заяві позивач зазначає, що придбав об'єкт нерухомого майна за адресою: Київська обл., Володарський р., с. Зрайки, вул. Лісова, буд. 1 д, з метою ведення особистого селянського господарства.
У ПК України поняття сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу вживається в такому значенні - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні відомості щодо здійснення позивачем діяльності з виробництва сільськогосподарської продукції, переробки власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізації.
Ухвалою суду було зобов'язано позивача надати суду документальні докази використання вказаного майна в 2020 році в підприємницькій діяльності, однак позивачем такі відомості не надані.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 з 08.04.2003 зареєстрований фізичною особою-підприємцем з такими видами діяльності: 62.02 Консультування з питань інформатизації (основний) 43.21 Електромонтажні роботи 93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг 62.01 Комп'ютерне програмування 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що у 2020 році позивач був сільськогосподарським товаровиробником.
Крім того, позивач зазначив, що станом на 2020 рік зазначені вище будівлі зазнали руйнувань. Для встановлення цієї обставини останній звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Судова незалежна експертиза України» (код ЄДРПОУ 36790222) для проведення судової експертизи.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 349 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (далі - ЦК України) право власності на майно припиняється в разі його знищення.
Приписами статті 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулюються Законом України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-IV, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону №1952-ІV державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про зареєстровані права власності на об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав.
Підпунктом 1 частини 1 статті 14 Закону №1952-ІV передбачено, що у разі знищення об'єкта нерухомого майна розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються.
Згідно із частиною 5 статті 12 Закону №1952-ІV відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи Інформації довідки №293848214 від 06.01.2022 речове право на об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: Київська обл., Володарський р., с. Зрайки, вулиця Лісова, будинок 1д зареєстровано 11.02.2009 за позивачем та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності і відомості про реєстрацію припинення таких прав відсутні.
При цьому, суд звертає увагу на те, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували зазначені в позові доводи, щодо знищення об'єктів нерухомого майна станом на 2020 рік відносно яких виникли спірні відносини.
Судом ухвалою від 22.05.2025 витребовувались у позивача докази того, що об'єкти були виключені з Реєстру речових прав на нерухоме майно в зв'язку з руйнуванням або з інших причин. Проте, позивачем такі докази не надані.
Отже, нарахування контролюючим органом податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки здійснювалося відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно на об'єкти нерухомого майна, які перебували у власності ОСОБА_1 на період 2020 року.
Так, Постановою Верховного Суду України у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду України від 17.01.2019 у справі №708/254/18 встановлено, що статтею 346 ЦК України передбачені підстави припинення права власності на майно, яке припиняється у разі: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна: викупу пам'яток культурної спадщини; примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; реквізиції; конфіскації; припинення юридичної особи чи смерті власника.
Аналізуючи зазначене, суд зазначає, що умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно згідно вимог статті 349 ЦК України, є наявність встановленого факту знищення майна, а також відповідної заяви власника майна про внесення змін до державного реєстру.
Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.
Водночас, будь-яких відомостей позивачем, які б дійсно підтверджували факт знищення його нерухомого майна, під час судового розгляду суду не надано.
На підставі вказаного суд вважає, що податковий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв в межах та на підставі чинних норм податкового законодавства, а тому відсутні законні підстави для його скасування.
Частинами першою, другою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З наведених положень законодавства вбачається, що питання факту сторонами доводяться на засадах рівності, в той час як при вирішенні питання права в частині правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень саме останній доводить правомірність своїх дій.
Обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною 1 статті 77 КАС України обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №520/2261/19.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своєї бездіяльності та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини спростовують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак в задоволенні позовної заяви належить відмовити повністю.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл судових витрат між сторонами у відповідності до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 27 квітня 2026 року.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).
Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ: 44116011, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК