27 квітня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/1306/26
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про уточнення позовних вимог у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про стягнення інфляційних збитків, трьох відсотків річних, -
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі - відповідач), у якій просила суд:
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 основну суму заборгованості у розмірі 144472,08 грн, що виникла внаслідок прострочення невиконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду №340/6240/21 та Третього апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022 ст.625 ЦК України;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області 3% річних від суми 144472,08 грн за період з 07.12.2022 по день ухвалення судового рішення, у розмірі суми 14023,53 грн відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України служби статистики України;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області інфляційні витрати за період з 07.12.2022 по день ухвалення судового рішення, у розмірі суми 41774,09 грн, які визначені на підставі офіційних індексів інфляції Державної служби статистики України за період з 07.12.2022 по 31.01.2026 ч.2 ст.625 ЦК України.
16.03.2026 ухвалою суду відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі №340/1306/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області в частині позовних вимог про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 основної суми заборгованості у розмірі 144472,08 грн, що виникла внаслідок прострочення невиконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 у справі №340/6240/21 та Третього апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022.
16.03.2026 ухвалою суду відкрито провадження у справі в іншій частині позовних вимог. Розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази по справі.
31.03.2026 ухвалою суду позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про стягнення інфляційних збитків, трьох відсотків річних залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Також, 02.04.2026 до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій просить:
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України Кіровоградській області 3% річних від суми 144472,08 грн за період з 07.12.2022 по 02.03.2026 у розмірі суми: 14035,56 грн відповідно до ч. 2ст. 625 ЦК України;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України Кіровоградській області компенсацію інфляційних втрат частини доходів з 07.12.2022 по 31.01.2026 від суми 144472,08 грн в розмірі суми 41766,88 грн відповідно до Закону №2050-ІІІ та ч. 2. ст. 625 ЦК України;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду Кіровоградській області продовжувати з 01.02.2026 нарахування компенсації інфляційних втрат з 01.02.2026 року та 3% річних з 02.03.2026 за користування утримуваними ним грошових коштів (боргу) в сумі 144472,08 грн., що належать до сплати ОСОБА_1 до повного погашення сум основного боргу.
06.04.2026 ухвалою суду заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог залишено без руху. Позивачу запропоновано усунути недоліки заяви шляхом подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення за весь період його пропуску, доказів поважності причин його пропуску.
23.04.2026 до суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду та надання додаткових пояснень, в якій зазначає, що бездіяльність відповідача є триваючим порушенням. Нарахування інфляційних втрат та 3% річних не є штрафною санкцією, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів. Звертає увагу на недобросовісність поведінки відповідача.
Вирішуючи питання про прийняття до розгляду та приєднання до матеріалів справи заяви позивача про уточнення позовних вимог, суд зазначає наступне.
У заяві про уточнення позовних вимог крім заявлених первісно позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних додано нову позовну вимогу - зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду Кіровоградській області продовжувати з 01.02.2026 нарахування компенсації інфляційних втрат з 01.02.2026 року та 3% річних з 02.03.2026 за користування утримуваними ним грошових коштів (боргу) в сумі 144472,08 грн, що належать до сплати ОСОБА_1 до повного погашення сум основного боргу.
Крім цього, позивач у первісній редакції позову просила стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області інфляційні витрати за період з 07.12.2022 по день ухвалення судового рішення, у розмірі суми 41774,09 грн, які визначені на підставі офіційних індексів інфляції Державної служби статистики України за період з 07.12.2022 по 31.01.2026 ч. 2 ст. 625 ЦК України. Натомість у поданій заяві просить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України Кіровоградській області компенсацію втрат частини доходів з 07.12.2022 по 31.01.2026 від суми 144472,08 грн в розмірі суми 41766,88 грн відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та ч. 2. ст. 625 ЦК України.
В обгрунтування нових позовних вимог зазначає, що у зв'язку з порушенням встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) має право на отримання компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону №2050-ІІІ, яка обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого доходу за відповідний місяць на індекс інфляції в період невиплати доходу.
Відповідно до частини першої статті 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовольнити свої інтереси.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, адже у цьому випадку виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, а це за своєю суттю вже новий позов.
Зміна предмету позову повинна стосуватись тих спірних правовідносин, які вже винесені на розгляд і вирішення суду.
При цьому, зміною предмету позову або збільшенням позовних вимог не повинно підмінюватися подання нового адміністративного позову.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Суд зауважує, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
Отже, в заяві про уточнення позовних вимог, яка з урахуванням її змісту є заявою про зміну підстав та предмету позову, позивач доповнює позовні вимоги новими вимогами та одночасно з цим доповнює первісний позов новими підставами позову, визначаючи нові обставини.
Суд зазначає, що під збільшенням (уточненням) розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення (уточненням) розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
У постанові від 22.01.2020 у справі №826/19197/16 Верховний Суд підкреслив, що зміна предмета позову або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас, у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Вказані висновки висловлені також Верховним Судом у постанові від 09.05.2024 у справі №580/9034/23.
Таким чином, вказаною заявою про уточнення позовних вимог позивач одночасно змінює і предмет, і підставу адміністративного позову, що суперечить частині 1 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому така заява позивача у справі №340/5635/25 не підлягає прийняттю до розгляду у даному провадженні.
Крім цього, при поданні первісної позовної заяви позивачем були заявлені, серед іншого, позовні вимоги про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 3% річних від суми 144472,08 грн за період з 07.12.2022 по день ухвалення судового рішення, у розмірі суми 14023,53 грн та компенсацію втрати частини доходів за період з 07.12.2022 по день ухвалення судового рішення, у розмірі суми 41774,09 грн, які визначені на підставі офіційних індексів інфляції Державної служби статистики України за період з 07.12.2022 по 31.01.2026 ч. 2 ст. 625 ЦК України.
24.04.2026 ухвалою суду позовну заяву в частині позовних вимог щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області 3% річних від суми 144472,08 грн та інфляційних втрат за період з 07.12.2022 по 08.09.2025 залишено без розгляду. Продовжено розгляд справи в іншій частині позовних вимог.
У вказаній ухвалі суд дійшов висновку, що оскільки позивач звернулася до суду про заміну сторони у виконавчому провадженні з виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 в адміністративній справі № 340/6240/21 саме у зв'язку з наявністю заборгованості Головного управління ПФУ в Кіровоградській області перед її померлим чоловіком, тому у даному випадку обрахування строків звернення до суду слід проводити відповідно до частини другої статті 122 КАС України - з 07.12.2022 (наступного дня від дати винесення вищезазначеної постанови Третім апеляційним адміністративним судом).
Проте до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів позивач звернулася 09.03.2026, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 07.12.2022 по 08.09.2025.
За своєю правовою природою вимоги про стягнення 3% річних, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, є способом відповідальності за порушення грошового зобов'язання, а не самостійним триваючим правопорушенням. Право на звернення до суду із такими виникає з моменту прострочення виконання грошового зобов'язання.
Суд не встановив наявності обставин, що становили перешкоду для своєчасного звернення до Кіровоградського окружного адміністративного суду із цим позовом.
Звертаючись 02.04.2026 до суду із заявою про зміну предмета позову, позивач повторно просить суд прийняти до розгляду позовні вимоги у відредагованій редакції про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України Кіровоградській області 3% річних, а також компенсацію інфляційних втрат частини доходів від суми 144472,08 грн, починаючи з 07.12.2022. Тобто знову звертається до суду з вимогами, заявленими з пропуском строку звернення до суду.
В обгрунтування поважності строку звернення до суду знову ж таки вказує на триваючу бездіяльність пенсійного органу щодо виплати заборгованості по сумі перерахованої пенсії. Тобто наводить аналогічні доводи поважності пропуску строків звернення до суду, яким суд уже надав оцінку в ухвалі від 24.04.2026.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц зазначила, що невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 Цивільного кодексу України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання.
Приписами статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, предмет позову не стосується права позивача на пенсійні чи соціальні виплати, як стверджує позивач.
При цьому, нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних можливе виключно в межах визначеного КАС України шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20 дійшов висновку про те, що нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати проводиться у чітко визначений Законом №2050-III строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов'язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати.
Оскільки у справі №560/8194/20 спір стосувався нарахування компенсації втрати частини доходів на несвоєчасно виплачені суми пенсії, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду застосовувала шестимісячний строк звернення до суду.
Суд зауважує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При цьому, "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
У суду відсутні підстави вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог з 07.12.2022 по 08.09.2025.
З урахуванням наведеного вище в сукупності, суддя дійшов висновку, що заяву про уточнення позовних вимог слід повернути позивачу без розгляду.
Додатково суд роз'яснює позивачу, що згідно із частиною восьмою статті 169 КАС повернення позовної заяви не позбавляє права звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Тобто таке рішення суду не перешкоджає доступу позивачу до суду за умови дотримання ним вимог процесуального закону.
На підставі викладеного, керуючись статтями 47, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог у справі №340/1306/26 повернути позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 27 квітня 2026 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК