27 квітня 2026 року м. Київ №320/9961/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа: Мале приватне підприємство "СІМТ" про визнання протиправним та скасування висновку,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області з позовом до Північного офісу Держаудитслужби, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужбипро результати моніторингу процедури закупівлі №UА-2023-07-28-008790-а від 27 вересня 2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача щодо наявності порушень законодавства у сфері публічних закупівель є помилковими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, позивач вказує, що невідхилення тендерної пропозиції МПП «СІМТ» не є порушенням, оскільки подані учасником документи фактично підтверджували наявність матеріально-технічної бази та відповідність кваліфікаційним критеріям, а відсутність нотаріального посвідчення договорів оренди не вплинула на можливість виконання договору та не спричинила негативних наслідків. Крім того, позивач зазначає, що подальше надання нотаріально посвідченого договору оренди підтверджує реальність правовідносин та наявність у переможця необхідної техніки. Щодо зауваження відповідача про відсутність атестату акредитації органу сертифікації, позивач вказує, що наданий сертифікат ISO 9001:2015 сам по собі підтверджує відповідність учасника вимогам тендерної документації, а подальше надання відповідного атестату додатково підтверджує таку відповідність. Позивач також наголошує, що виявлені порушення є формальними, не призвели до негативних наслідків та не вплинули на результати процедури закупівлі. Окремо позивач зазначає, що визначений відповідачем спосіб усунення порушень - припинення договору - є непропорційним, таким, що не відповідає принципу розумності та призведе до негативних наслідків для суспільства, оскільки мова йде про облаштування укриття в навчальному закладі в умовах воєнного стану. Також позивач вказує, що законодавством не передбачено повноважень органу державного фінансового контролю зобов'язувати замовника припиняти укладений договір.
Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідач у відзиві заперечує проти її задоволення та зазначає, що моніторинг процедури закупівлі здійснено на підставі наказу від 31.08.2023 №240 у зв'язку з виявленням ознак порушень у сфері публічних закупівель. За результатами моніторингу встановлено, що замовник порушив вимоги законодавства, зокрема: визначив розмір забезпечення тендерної пропозиції у розмірі 1%, що перевищує встановлений законом максимум 0,5% для закупівлі робіт; не відхилив тендерну пропозицію МПП «СІМТ», яка не відповідала кваліфікаційним критеріям; не відхилив тендерну пропозицію, яка не відповідала вимогам тендерної документації. Відповідач зазначає, що договори оренди техніки, подані у складі тендерної пропозиції, не були нотаріально посвідчені, що відповідно до статті 799 ЦК України робить їх нікчемними, а отже такі договори не можуть підтверджувати наявність матеріально-технічної бази. Крім того, відповідач встановив, що у складі тендерної пропозиції відсутній атестат акредитації органу сертифікації, що є обов'язковим документом відповідно до вимог тендерної документації. Відповідач наголошує, що у разі невідповідності тендерної пропозиції встановленим вимогам замовник був зобов'язаний відхилити таку пропозицію відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі». Також відповідач зазначає, що встановлені порушення є істотними та впливають на результати процедури закупівлі, а тому зобов'язання щодо припинення договору є правомірним способом їх усунення. Відповідач підкреслює, що діяв у межах повноважень, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» та Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».
Третя особа не скористалася правом подачі відзиву на позовну заяву.
Також, відповідач надіслав клопотання про здійснення розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Розглянувши клопотання відповідача, суд зазначає таке.
Згідно з частинами 2 та 3 статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Як встановлено частиною 4 статті 12 КАС України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Цей перелік є вичерпним й спір, що є предметом розгляду у даній адміністративній справі, не підлягає розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.
Частиною 2 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті. Даний спір не належить до тих, що визначені у частині 4 статті 257 КАС України.
Водночас, відповідно до частини 2 статті 262 КАС України позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Отже, сторони при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження не позбавлені можливості доводити свою позицію, подавати докази й без проведення судового засідання, тобто визначені статтею 44 КАС України права учасників справи у даному випадку не порушуються.
Окрім того, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 5 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, який діє на даний час. При цьому, нестабільна безпекова ситуація перешкоджає проведенню судових засідань, що зумовлює їх відкладення та, в свою чергу, негативно впливає на дотримання строків розгляду справ.
Відтак, враховуючи все наведене вище в сукупності, зважаючи на ненаведення відповідачем в заявленому клопотанні переконливих аргументів для його задоволення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для здійснення розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
28 липня 2023 року Борщагівською сільською радою Бучанського району Київської області в електронній системі публічних закупівель оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями за номером UA-2023-07-28-008790-а щодо закупівлі робіт з капітального ремонту приміщень Комунального закладу загальної середньої освіти «Софіївсько-Борщагівський ліцей».
Предмет закупівлі визначено за кодом ДК 021:2015: 45450000-6 - інші завершальні будівельні роботи, з очікуваною вартістю 13 646 850,00 грн.
Закупівля здійснювалася з метою облаштування найпростішого укриття, а також проведення гідроізоляції та водовідведення ґрунтових вод від будівлі навчального закладу.
Тендерна документація була затверджена рішенням уповноваженої особи від 28.07.2023 № ВТО-249.
За результатами подання тендерних пропозицій участь у процедурі взяв один учасник - Мале приватне підприємство «СІМТ», яке подало тендерну пропозицію.
05.08.2023 відбулося розкриття тендерних пропозицій, після чого уповноваженою особою замовника здійснено їх розгляд.
16.08.2023 уповноваженою особою прийнято рішення про визначення переможця процедури закупівлі - МПП «СІМТ», що оформлено протоколом № ВТО-271.
У цей же день оприлюднено повідомлення про намір укласти договір.
24 серпня 2023 року між Борщагівською сільською радою та МПП «СІМТ» укладено договір №397 про виконання робіт.
31 серпня 2023 року Північним офісом Держаудитслужби видано наказ №240 про початок моніторингу зазначеної процедури закупівлі.
Підставою для проведення моніторингу стало виявлення ознак порушень законодавства у сфері публічних закупівель у інформації, оприлюдненій в електронній системі.
У ході моніторингу відповідачем проаналізовано: річний план закупівель на 2023 рік; тендерну документацію; тендерну пропозицію МПП «СІМТ»; протоколи розгляду пропозицій; договір про закупівлю №397; пояснення замовника від 07.09.2023 та 11.09.2023.
За результатами моніторингу встановлено порушення законодавства, зокрема:
- порушення пункту 1 статті 25 Закону - встановлення розміру забезпечення тендерної пропозиції у розмірі 1% замість допустимих 0,5%;
- порушення пункту 1 частини 1 статті 31 Закону - невідхилення тендерної пропозиції, що не відповідала кваліфікаційним критеріям;
- порушення підпункту 2 пункту 44 Особливостей - невідхилення пропозиції, яка не відповідала вимогам тендерної документації.
Зокрема встановлено, що: договори оренди техніки, подані учасником, не були нотаріально посвідчені; у складі пропозиції відсутній атестат акредитації органу сертифікації.
27 вересня 2023 року в електронній системі закупівель оприлюднено висновок про результати моніторингу.
У зазначеному висновку відповідач зобов'язав позивача усунути порушення шляхом припинення зобов'язань за договором, у тому числі із застосуванням наслідків його недійсності, та оприлюднити відповідну інформацію протягом п'яти робочих днів.
Не погодившись із таким висновком, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до норм ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Положеннями Закону № 922 установлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 8 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 868 "Про утворення Державної аудиторської служби України", яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
Згідно з п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до п. п. 3 п. 4 Положення № 43, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Згідно змісту п. 7 Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Відповідач у даній справі, є міжрегіональним територіальним органом Державної аудиторської служби України та наділений повноваженнями щодо здійснення моніторингу публічних закупівель у порядку, встановленому Законом № 922.
Згідно з приписами п. 14 ч.1 ст. 1 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до вимог ст. 8 вказаного Закону, моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам ч. 4 ст. 22 цього Закону.
Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у ч. 8 та 9 ст. 3 Закону № 922.
Підстави, за наявності яких керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі, визначені пунктами 1 - 5 частини другої статті 8 Закону № 922, а саме: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до ст. 7 Закону № 922.
Згідно з ч. 3 ст. 8 Закону № 922 повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
За змістом п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону № 922 рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа), зокрема, за наявності інформації, отриманої від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Нормами ст. 5 Закону № 922 визначено принципи здійснення публічних закупівель та недискримінація учасників. Так, закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Згідно з ч. 6 ст. 8 Закону № 922 за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.
Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються, серед іншого, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (ч. 7 ст. 8 Закону № 922).
Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом № 922, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості).
Відповідно до п. 1 Особливостей ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом № 922, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Згідно з п. 3 Особливостей замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі відповідачем виявлено низку порушень законодавства у сфері публічних закупівель, які належним чином відображені у відповідному висновку.
Зокрема, судом встановлено, що умовами тендерної документації, зокрема оголошенням про проведення відкритих торгів, а також пунктом 2 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції», замовником визначено розмір забезпечення тендерної пропозиції у сумі 136 468,50 грн, що становить 1% від очікуваної вартості закупівлі.
Водночас відповідно до пункту 1 статті 25 Закону України «Про публічні закупівлі» розмір забезпечення тендерної пропозиції у разі проведення процедури закупівлі робіт не може перевищувати 0,5% очікуваної вартості закупівлі.
Таким чином, встановлений замовником розмір забезпечення тендерної пропозиції перевищує гранично допустимий законом більш ніж удвічі, що свідчить про невідповідність умов тендерної документації вимогам чинного законодавства.
Суд звертає увагу, що норма пункту 1 статті 25 Закону України «Про публічні закупівлі» є імперативною та не передбачає можливості її довільного тлумачення чи відступу від встановлених обмежень.
За таких обставин встановлення замовником розміру забезпечення тендерної пропозиції у розмірі 1% є порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, що обґрунтовано встановлено відповідачем під час здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Крім того, судом підтверджено, що тендерна пропозиція переможця, МПП «СІМТ», не відповідала встановленим кваліфікаційним критеріям, оскільки надані у її складі договори оренди техніки, укладені з фізичною особою, не були нотаріально посвідчені, що відповідно до статей 799, 220 Цивільного кодексу України свідчить про їх нікчемність та унеможливлює їх використання як належного доказу наявності матеріально-технічної бази.
Також встановлено, що у складі тендерної пропозиції відсутній атестат акредитації органу сертифікації, який видав сертифікат ISO 9001:2015, що є обов'язковим документом відповідно до вимог тендерної документації, а відтак пропозиція учасника не відповідала вимогам до предмета закупівлі.
За таких обставин замовник був зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» та підпункту 2 пункту 44 Особливостей №1178, однак цього не зробив.
Суд окремо звертає увагу на доводи позивача щодо подальшого подання відповідних документів після завершення процедури закупівлі.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до правової природи процедури публічних закупівель, оцінка тендерної пропозиції здійснюється виключно на підставі документів, поданих учасником у складі тендерної пропозиції у межах встановленого строку її подання.
Законодавство у сфері публічних закупівель не передбачає можливості довільного доповнення тендерної пропозиції після закінчення строку її подання, окрім випадків, прямо передбачених законом (зокрема, усунення невідповідностей у визначеному порядку), які у даному випадку відсутні.
Надання учасником документів після визначення його переможцем процедури закупівлі або після укладення договору не може бути враховане як підтвердження відповідності тендерної пропозиції вимогам тендерної документації на момент її розгляду.
Інше тлумачення суперечило б принципам рівного ставлення до учасників, добросовісної конкуренції та відкритості процедури закупівлі, оскільки створювало б переваги для окремого учасника шляхом можливості виправлення недоліків поза межами встановленої процедури.
Суд зазначає, що наведені порушення не можуть бути розцінені як формальні або несуттєві, оскільки вони стосуються дотримання кваліфікаційних критеріїв та відповідності тендерної пропозиції вимогам тендерної документації, що є базовими елементами процедури закупівлі.
Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 у справі №480/11854/21 наголосив, що невідповідність учасника кваліфікаційним критеріям є самостійною та достатньою підставою для відхилення тендерної пропозиції, а відсутність необхідних документів у складі тендерної пропозиції виключає можливість визнання такого учасника переможцем.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.03.2023 у справі №160/4436/21, від 23.03.2023 у справі №400/4705/20, від 15.02.2024 у справі №420/15232/22, які підлягають врахуванню судом відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо доводів позивача про відсутність негативних наслідків та формальний характер порушень, суд зазначає, що дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель є обов'язковим та не ставиться у залежність від настання чи ненастання певних наслідків.
Таким чином, встановлені під час моніторингу порушення є доведеними, істотними та такими, що впливають на результати процедури закупівлі, а оскаржуваний висновок відповідача прийнято у межах наданих повноважень, на підставі та у спосіб, визначені законом.
Доводи позивача не спростовують правомірності дій відповідача.
У зв'язку з викладеним, підстав для задоволення позову суд не вбачає.
За таких обставин суд дійшов висновку, що зобов'язальна частина висновку відповідача є правомірною, прийнятою у межах наданих повноважень та не порушує прав позивача.
З підстав викладеного вище суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області має бути відмовлено.
Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно зі ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, виходячи із заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
Питання розподілу судових витрат, відповідно до норм статті 139 КАС України, судом не вирішується з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.