27 квітня 2026 року Справа №320/28133/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЙ ГРУПП» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві за № 144395 від 14.07.2023, яким вирішено про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЙ ГРУПП» (код ЄДРПОУ 39675755) критеріям ризиковості платника податку;
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЙ ГРУПП» (код ЄДРПОУ 39675755) з переліку платників податку, які виповідають критеріям ризиковості платника податку.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що дії відповідача щодо прийняття спірного рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості суперечать нормам податкового законодавства та є необґрунтованими. Крім того, вказує, що контролюючий орган не вказав у оскарженому рішенні, які первинні документи необхідно надати позивачу задля виключення його із переліку ризикових платників податків.
Зазначає, що контрагент позивача, який визначений як ризиковий був виключений із переліку платників податку, які виповідають критеріям ризиковості платника податку.
З урахуванням наведеного, позивач вважає, що рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню в повному обсязі.
Ухвалою від 18.08.2023 відкрито провадження у справі, справу визначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач в поданому до суду відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що контролюючим органом правомірно прийнято рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості від 14.07.2023 № 144395, наполягає, що дане рішення прийняте згідно вимог законодавства, скасуванню не підлягає, а відтак просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивачем також надано до суду відповідь на відзив на позовну заяву в якому акцентовано увагу суду щодо протиправності прийнятого спірного рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, відзив відповідача, відповідь на відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЙ ГРУПП» (код ЄДРПОУ 39675755) зареєстровано 04.03.2015.
Позивач є платником ПДВ, ІПН 396757526549.
ТОВ «ДЕВЕЙ ГРУПП» є платником ПДВ та платником податку на прибуток на загальних підставах.
Основним видом діяльності позивача є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
Іншими видами діяльності ТОВ «ДЕВЕЙ ГРУПП» є: Будівництво інших споруд, н.в.і.у., Покриття підлоги й облицювання стін, Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами, Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, Будівництво житлових і нежитлових будівель, Підготовчі роботи на будівельному майданчику, Інші будівельно-монтажні роботи, Інші роботи із завершення будівництва, Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.
Водночас, у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві прийнято рішення про відповідність ТОВ «ДЕВЕЙ ГРУПП» критеріям ризиковості платника № 61272 від 27.03.2023.
Вподальшому, позивачем неодноразово подавалися відповідачу пояснення та копії документів з метою виключення ТОВ «ДЕВЕЙ ГРУПП» із переліку ризикових платників податків.
Однак, ГУ ДПС у м. Києві неодноразово приймались рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.
Так, рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 14.07.2023 № 144395 прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Підставою для прийняття зазначеного рішення вказано: « 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку».
Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: операції з постачання за період з 01.01.2022 по 05.07.2023, коди задіяних платників податку в ризикових операціях - 22291831 (ТОВ «ВКФ «АПОГЕЙ»).
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав скаргу на таке до ДПС України, проте, рішенням від 19.07.2023 № 148030 скаргу товариства залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня без змін.
Судом встановлено, що 01.12.2022 між ТОВ «ДЕВЕЙ ГРУПП» (Постачальник) та ТОВ «ВКФ «АПОГЕЙ» (Покупець) укладено договір поставки № 1/12/22-1-ЕН (надалі - Договір), відповідно до якого Постачальник зобов'язується на умовах даного Договору поставити у власність Покупця панелі фальшпідлоги із ДСП виробництва Мего-TSK, Німеччина та комплектуючі далі по тексту «Товар», в асортименті, кількості, у терміни, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими Сторонами в даному Договорі і Специфікації № 1 (Додаток № 1, що є невід'ємною частиною даного Договору), а останній зобов'язується прийняти Товар, і сплатити за нього у порядку і на умовах, визначених у даному Договорі (п. 1.1 Договору)
З матеріалів справи вбачається, що позивачем поставлено Товар на користь ТОВ «ВКФ «АПОГЕЙ», що підтверджується копіями видаткових накладних від 01.12.2022 № 20, від 05.12.2022 № 21, від 08.12.2022 № 22, від 16.12.2022 № 23 та довіреностями № 50 від 01.12.2022, № 54 від 05.12.2022 та № 58 від 08.12.2022.
Крім того, згідно банківських виписок з АТ «УКРСИББАНК», ТОВ «ВКФ «АПОГЕЙ» перерахувало на користь позивача грошові кошти за поставлений товар.
Також, судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі № 160/10236/24 визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 3729 від 24 січня 2024 року, яким вирішено про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧЕ-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «АПОГЕЙ» (Код ЄДРПОУ 22291831, 49000, м. Дніпро, вул. Виконкомівська, буд. 24-А, прим. 71) критеріям ризиковості платника податку та зобов'язано виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧЕ-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «АПОГЕЙ» (Код ЄДРПОУ 22291831, 49000, м. Дніпро, вул. Виконкомівська, буд. 24-А, прим. 71) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Не погоджуючись із спірним рішенням відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Предметом розгляду у даній справі є рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 14.07.2023 № 144395 про відповідність платника податку на додану вартість - ТОВ «ДЕВЕЙ ГРУПП» критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв'язку з чим, судом підлягає перевірка по встановленню законності чи протиправності прийнятих спірних рішень суб'єктом владних повноважень про відповідність платника податків критеріям ризиковості, на дотримання останнього вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) .
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Також, суд відмічає, що згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно положень ст. 4 КАС України публічно-правовий спір це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
В силу ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За ч. 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: п. 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 вказаного Порядку № 1165 також визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев'ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:
актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту;
інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту.
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев'ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:
виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;
відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.
Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Пункт 7 Порядку № 1165 визначає, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (п. 8 Порядку № 1165).
Системний аналіз норм вищевказаного Порядку № 1165 свідчить, що для віднесення до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, у рішенні Комісія має зазначити джерела отримання податкової інформації, зміст податкової інформації та висновки комісії про ризиковість конкретної господарської операції, які ґрунтуються на аналізі матеріалів щодо конкретної господарської операції та загальної інформації про платника податку, наявної в ДПС.
Суд зазначає, що внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.
Як встановлено судом, комісією регіонального рівня прийнято рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 14.07.2023 № 144395 про відповідність платника податку на додану вартість - ТОВ «ДЕВЕЙ ГРУПП» критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
При цьому, виходячи з аналізу оскаржуваного рішення та наданих до матеріалів справи документів, суд зауважує, що будь-яких доказів на підтвердження отриманої інформації, виявлених обставин, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, суду надано не було, як і не надано доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку обставин господарських операцій із вказаними контрагентами не наведено, та не обґрунтовано у зв'язку із чим застосовано коди, які впливають на відповідність товариства п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків та на підставі чого здійснено його застосування.
Окрім вказаного, з аналізу оскаржуваного рішення вбачається, що контролюючим органом не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не наведено конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, натомість контролюючим органом лише наведено коди УКТЗЕД та код контрагента позивача, який здійснює ризикову діяльність.
Разом з тим, суд зауважує, що контрагента позивача, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили зобов'язано виключити із переліку ризикових платників податків, що свідчить про необґрунтованість дій контролюючого органу.
Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 у справі № 140/17441/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.
Суд зазначає, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, що узгоджується із позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 340/1098/20.
Так, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, що узгоджується, серед врахованого, із правовою позицією Верховного Суду викладеної у постановах від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20 та від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20.
Відповідно, в силу норм діючого законодавства, Комісією ГУ ДПС у м. Києві зазначено в спірному рішенні інформацію та підстави його прийняття, при цьому не надано суду жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення та був покладений в основу його прийняття, що вимагається в силу ч. 2 ст. 77 КАС України
Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.
Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.
Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 у справі № 160/93/19, від 04.06.2020 у справі № 340/422/19 та від 16.04.2021 у справі № 813/1301/15.
Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі № 520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскаржуване в межах цієї справи рішення взагалі не містить суті та характеру отриманої податкової інформації, що стала підставою для прийняття останнього.
Відповідачем не надано до суду документального підтвердження обставин, що товариство та/або його контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій. Жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, не подано.
Враховуючи висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 826/22370/15, від 02.10.2018 у справі № 808/2524/17, від 23.06.2021 у справі № 160/3364/19, суд зазначає також необґрунтованим посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно ризиковості платника податків, оскільки норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту/витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Проведений моніторинг контролюючим органом не передбачає здійснення ним оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки таке підлягає дослідженню контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.
Контролюючим органом не надано суду належних та достатніх доказів щодо неналежного ведення господарської діяльності позивачем, задіяння його в схемах по ухиленню від сплати податків, формування та подання до контролюючого органу незаконної податкової звітності за наслідками здійснених господарських операцій із контрагентами, не підтверджених первинними та бухгалтерськими документами.
Крім того, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20 вказується, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким віднесено товариство до ризикових, прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації суперечить положенням Порядку № 1165.
У цій справі, як вже встановлено судом, відповідач відніс ТОВ «ДЕВЕЙ ГРУПП» до переліку ризикових платників податків у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності. Будь яких доказів прийняття оскаржуваного рішення внаслідок подання позивачем податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачем не надано.
Суд зазначає, що наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування. Такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов'язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.
Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття такого рішення є також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.
При цьому право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначається з норми пункту 6 Порядку № 1165, за яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про протиправність рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 14.07.2023 № 144395 про відповідність платника податку на додану вартість - ТОВ «ДЕВЕЙ ГРУПП» критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Вказані оскаржувані рішення не відповідають положенням ч. 2 ст. 2 КАС України та підлягають скасуванню.
Крім того, суд вказує, що позовна вимога щодо зобов'язання ГУ ДПС у місті Києві виключити ТОВ «ДЕВЕЙ ГРУПП» (код ЄДРПОУ 39675755) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку також підлягає задоволенню, оскільки є похідною позовною вимогою від основної, яка задоволена судом з вищевикладених підстав.
Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України).
За вказаною справою, суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача щодо оскаржуваних рішень не надав.
Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Інші доводи не спростовують викладеного та не доводять протилежного.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5 368 грн 00 коп.
Водночас, у цій справі оскаржувалося рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 14.07.2023 № 144395 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, тобто, одна вимога немайнового характеру.
Суд зазначає, що визнання рішення контролюючого органу протиправним та зобов'язання вчинити дії є однією позовною вимогою немайнового характеру.
Зазначене підтверджується висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 05.06.2020 у справі № 280/5161/19 та від 16.12.2020 у справі № 520/10578/19.
Таким чином, зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2 684 грн 00 коп. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ДПС у м. Києві.
Щодо переплаченої суми судового збору, суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Частиною 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Відтак, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 2 684,20 грн вважається надміру сплаченою, а її повернення здійснюється відповідно до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182, а не в порядку розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 14.07.2023 № 144395 про відповідність платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЙ ГРУПП» (код ЄДРПОУ 39675755) критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) виключити ТОВ «ДЕВЕЙ ГРУПП» (код ЄДРПОУ 39675755) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЙ ГРУПП» (код ЄДРПОУ 39675755, місцезнаходження: 04119, місто Київ, вулиця Білоруська, будинок 36-А, офіс 202) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (код ЄДРПОУ ВП 44116011, місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривень 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І. І.