27 квітня 2026 року м. Київ справа №320/53970/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пайнхаус» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Пайнхаус» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 27347/0709 від 29.05.2024 Головного управління Державної податкової служби у Київській області в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пайнхаус» пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 374 802,85 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що погоджується із встановленим контролюючим органом порушенням граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів, встановленого НБУ, проте зазначає, що при складані Акту перевірки, формуванні податкового повідомлення-рішення та розрахунку суми пені відповідачем використано більші суми, ніж ті, що передбачені за договором, тому вважає, що податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та таким, що має бути скасовано.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, в якому останній наполягав на правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки під час його формування податковим органом було використано дані митних декларацій позивача.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, суд виходить з наступного.
Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «ПАЙНХАУС» (код ЄДРПОУ: 35511518, місцезнаходження: Україна, 04053, місто Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 21, офіс 501) зареєстровано в якості юридичної особи з 12.05.2008, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на обліку в Головному управління ДПС у Київській області; основний вид економічної діяльності за КВЕД: 16.23 Виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів; інші види: 02.20 Лісозаготівлі; 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво; 16.29 Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння; 43.32 Установлення столярних виробів; 43.91 Покрівельні роботи; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устатковання; 41.10 Організація будівництва будівель; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель
05.05.2022 між позивачем (продавцем) та компанією «NOKA» Holzvernarbeitungs-GmbH (покупцем) було укладено контракт № 05/05/22 на продаж брусу соснового віконного.
Відповідно до пп. 3.2 п. 3 Договору кількість поставки товару на одну вантажівку приблизно 41 куб. м +1,0 куб. м; за приписами пп. 3.3 п. 3 за договором брус сосновий має бути поставлено в загальній кількості до 500 куб. м. до 31.12.2022;
У п. 4 Договору окреслені строки поставки, та, відповідно пп. 4.1 перша поставка має відбуватися протягом червня 2022 року; щомісяця планується поставка щонайменше 1 вантажівки, можлива та максимальна кількість на місяць складає 7 вантажівок
За положенням пп.6.1-6.2 Договору загальна сума Договору складається із загального обсягу Товару, що був поставлений за цим Договором, помноженого на вартість 1 куб. м. Товару; вартість 1 куб. м. Товару становить 880 євро за куб. м. Обумовлена дійсним пунктом, вартість Товару може бути змінена (скорегована) за згодою обох сторін.
Згідно пункту 12 Договору поправки до цього договору мають бути внесені в письмовій формі, додаткові угоди в письмовій формі є компонентами цього контракту; продавець і покупець повинні письмово погодитися на зміну.
Строк дії Договору встановлений у п. 13 та починає дію з 05.05.2022 і діє до 31.12.2022.
На підтвердження виконання умов означеного Договору сторонами було складено рахунок/invoice № 03 на постачання брусу соснового віконного, клеєного вологості 10-12%. Розмір 72х86х6000мм (+2мм/-0 мм) у кількості 39,605 кв. м. ціною за 1 кв. м. 567,00 євро, загальною вартістю 22456,04 євро, у кількості місць: 14, вагою 21940 кг. брутто, 21380 кг. нетто; рахунок/invoice № 04 на постачання брусу соснового віконного, клеєного вологості 10-12%. Розмір 72х86х6000мм (+2мм/-0 мм) у кількості 42,504 кв. м. ціною за 1 кв. м. 567,00 євро, загальною вартістю 24099,77 євро, у кількості місць: 15, вагою 22910 кг. брутто, 22310 кг. нетто.
Разом із цим, 03.07.2023 сторонами узгоджено Додаток № 3 до Договору № 05/05/22, яким змінено п. 6 Договору, а саме, згідно цього Додатку: п.6.1 викладено в такій редакції: «загальна сума Договору складається із загального обсягу Товару, що був поставлений за цим Договором помноженого на вартість 1 куб. м. Товару»; п. 6.2 «Вартість 1 куб. м. Товару становить 390 євро за куб. м. Обумовлена дійсним пунктом вартість Товару може бути змінена (скорегована) за згодою обох сторін»; 6.3 «Зміна вартості 1 куб. м. Товару вказана в п.6.2 застосовується лише для Товару поставленого після 01.01.2023».
З метою виконання умов зовнішньоекономічного контракту ТОВ «ПАЙНХАУС» відвантажено товар та оформлено митні декларації: №23UA102170000104U9 від 11.01.2023 на суму 22456,04 євро та №23UA102170000328U9 від 24.01.2023 на суму 24099,77 євро.
Разом із цим, 23.04.2024 ТОВ «ПАЙНХАУС» звернулось до Чернігівської митниці ДМС України із заявою вих. № 16, в якій просило, відповідно до статті 269 Митного кодексу України надати дозвіл на внесення змін до митної декларації №23UA102170000104U9.
Чернігівська митниця надала відповідь від 03.05.2024 вих. № 7.11-3/28-08-01/13/2336, в якій повідомило підприємство, що митним органом прийнято рішення про відмову у наданні дозволу на внесення змін до митних декларацій від 11.01.2023 №23UA102170000104U9 та від 24.01.2023 №23UA102170000328U9.
Оплата за Контрактом була здійснена платіжними інструкціями: № 1 від 27.04.2023 на суму 7000,00 євро, № 1 від 20.07.2023 на суму 3000 євро, № 1 від 28.07.2023 на суму 5000,00 євро, № 1 від 24.08.2023 на суму 2000,00 євро, № 1 від 21.09.2023 на суму 3456,04 євро, № 1 від 27.09.2023 на суму 2000,00 євро, № 1 від 24.11.2023 на суму 9554,51 євро.
Головним управлінням ДПС у Київській області було проведену документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ПАЙНХАУС», за результатом якої було складено Акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЙНХАУС» (податковий номер 35511518) з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 05.05.2022 № 05/05/22 з компанією «NOKA» Holzvernarbeitungs-GmbH (Німеччина), за період з 11.01.2024 по 29.02.2024, № 14582/10-36-07-09-10/35511518 від 07.03.2024.
Не погоджуючись із висновками означеного Акту ТОВ «ПАЙНХАУС» надало свої заперечення на Акт перевірки.
16 квітня 2024 року Головне управління ДПС у Київській області надало відповідь ТОВ «ПАЙНХАУС» вих.№ 3852/12/10-36-07-09, в якій, серед іншого, враховуючи надані ТОВ «ПАЙИХАУС» додаткові документи, що не досліджувалися під час перевірки, а також питання щодо коригування вартості поставленого товару по контракту від 05.05.2022 № 05/05/22, та з розгляду заперечення ТОВ «ПАЙНХАУС» від 26.03.2024 № 9 (вх. ГУ ДПС у Київській області від 03.04.2024 № 24626/6) на акт перевірки від 07.03.2024 №14582/10-36-07-09-10/35511518 ТОВ «ПАЙНХАУС» (податковий номер 36107050) зазначило, що комісією прийнято рішення: про необхідність проведення документальної позапланової виїзної перевірки, виключно з питань, що стали предметом заперечення, на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).
Головним управлінням ДПС у Київській області, відповідно до п.п.19.1.1.1 п. 191.1 ст. 191, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст.78, п. 82.2 ст. 82, п.п. 69.21,69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, на підставі Наказу Головного управління ДПС у Київській області від 16.04.2024 № 1049-п, була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «ПАЙНХАУС» (податковий номер 35511518) з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 05.05.2022 № 05/05/22 з компанією «NOKA» Holzvernarbeitungs-GmbH (Німеччина), за період з 11.01.2024 по 29.02.2024 відповідно до затвердженого плану документальної перевірки за результатом здійснення якої було складено Акт № 28763/10-36-07-09-10/35511518 від 03.05.2024 (далі - Акт перевірки, Акт).
Разом із цим, під час проведення перевірки Головне управління ДПС у Київській області звернулось до ТОВ «ПАЙНХАУС» із запитом від 23.04.2024 № 1, в якому управління просило підприємство надати первинні (додаткові) документи за період з 11.01.2023 по 29.02.2024 згідно з переліком, зазначеному у цьому запиті.
Відповідно до наданого узагальненого переліку документів , під час здійснення перевірки контролюючим органом було використано статутні та реєстраційні документи, зовнішньоекономічний контракт від 05.05.2022 № 05/05/22, вантажно-митні декларації за контрактом від 05.05.2022 № 05/05/22, банківські виписки по контракту від 05.05.2022 № 05/05/22, дані комп'ютерної автоматизованої системи ГУ ДПС у Київській області «Податковий блок», а також вказано, що в ході перевірки було надано запит № 1 від 23.04.2024 на який було отримано документи згідно яких проведено перевірку.
Відповідно до висновків Акту перевірки, контролюючим органом встановлено порушення ТОВ «Пайнхаус» ч.2 ст. 13 Закону України від 21 червня 2022 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», згідно пункту 142 постанови Правління Національного Банку України від 24.02.2024 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» в частині порушення граничних строків розрахунків по зовнішньоекономічному контракту від 05.05.2022 №05/05/22 з нерезидентом компанією «NOKA» Holzverarbeitungs - GmbH (Німеччина) в сумі 39 555,81 евро (екв. 1 621 380,79 грн.).
На підставі означеного Акту Головним управлінням ДПС у м. Києві 29.05.2024 прийнято податкове повідомлення-рішення № 27347/0709, яким за порушення частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», а саме порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом № 05/05/22 від 05.05.2022 у період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення з 11.01.2023 по 29.02.2024 застосовано штрафну санкцію у сумі 576152,06 грн.
Відповідно до розрахунку пені до податкового повідомлення-рішення сума пені розрахована наступним чином: № та дата контракту: 05/05/22 від 05.05.2022 Нерезидент: NOKA (НІМЕЧЧИНА), сума заборгованості: 15456,04, валюта: 978, термін прострочки: 10.07.2023-20.07.2023, кількість днів: 11, ставка пені: 0,30%, курс НБУ: 39,8214, пеня у грн. 20310,88; № та дата контракту: 05/05/22 від 05.05.2022 Нерезидент: NOKA (НІМЕЧЧИНА), сума заборгованості: 12456,04, валюта: 978, термін прострочки: 21.07.2023-28.07.2023, кількість днів: 8, ставка пені: 0,30%, курс НБУ: 39,8214, пеня у грн. 11904,41; № та дата контракту: 05/05/22 від 05.05.2022 Нерезидент: NOKA (НІМЕЧЧИНА), сума заборгованості: 24099,77, валюта: 978, термін прострочки: 23.07.2023-24.11.2023, кількість днів: 125, ставка пені: 0,30%, курс НБУ: 40,9897, пеня у грн. 370440,88; № та дата контракту: 05/05/22 від 05.05.2022 Нерезидент: NOKA (НІМЕЧЧИНА), сума заборгованості: 14545,26, валюта: 978, термін прострочки: 25.11.2023-29.02.2024, кількість днів: 97, ставка пені: 0,30%, курс НБУ: 40,9897, пеня у грн. 173495,90.
Позивач із податковим повідомленням-рішенням не погодився, оскаржив його в адміністративному порядку.
Рішенням ДПС України № 25090/6/99-00-06-01-02-06 від 16.08.2024 скаргу товариства залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 27347/0709 від 29.05.2024 залишено без змін.
Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Податковий кодекс України (надалі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно із пп.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з пп. 14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено та встановлено Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VІІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який введений в дію з 07.02.2019 року.
Отже, спірні правовідносини врегульовані Законом № 2473, Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі Положення) та Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 (далі - Інструкція).
Суд звертає увагу на те, що з преамбули Закону України «Про валюту і валютні операції» вбачається, що такий є спеціальним законом, який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.
Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (частина 4 статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції»).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (частина 6 статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції»).
Частинами 1-3 статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.
Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Валютний нагляд відповідно до частини 2 статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб'єктів таких операцій, крім випадків запобігання агентами валютного нагляду проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства.
При цьому, частиною 4 статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
Частиною 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України.
Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Згідно з абзацами 1-3 частини 4 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви.
Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п'яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про видачу такого висновку.
Порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків, встановлено Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 року №7.
Відповідно до пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі - Положення) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Пунктом 14.2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану (із змінами і доповненнями), встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Слід зазначити, що граничні строки розрахунків не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій (пункт 22 розділу II Положення № 5).
Згідно із п. 6, 7 розділу II Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №7, (далі - Інструкція), банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за, зокрема:
- операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;
- імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.
Банк перевіряє операції, не зазначені в підпунктах 1 - 3 пункту 6 розділу II цієї Інструкції, під час настання події (переказу резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента, отримання реєстру МД за відповідною операцією) і надалі банк не здійснює за ними валютний нагляд щодо дотримання резидентом граничного строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів згідно з вимогами цієї Інструкції.
Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:
1) оформлення МД типу ЕК-10 Експорт, ЕК-11 Реекспорт на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;
2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов'язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.
Відповідно до вимог п. 9 розділу ІІІ зазначеної Інструкції банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:
1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);
2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції;
3) у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 Імпорт, IM-41 Реімпорт, ІМ-51 Переробка на митній території, IM-72 Безмитна торгівля, IM-75 Відмова на користь держави, IM-76 Знищення або руйнування (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред'явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД);
4) у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - після пред'явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі);
5) у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором;
6) у разі заміни кредитора в зобов'язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов'язанні за операцією з експорту товарів.
Вимоги підпункту 1 пункту 9 розділу III цієї Інструкції не застосовуються до операцій з експорту, імпорту товарів у разі дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій.
Як було зазначено вище, пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
У той же час, «поточні» граничні строки у 180 днів запроваджені постановою Правління Національного Банку України №113 від 07.07.2022, яка набрала чинності 09.07.2022 як зміни до Постанови Національного Банку України № 18 від 24.02.2022.
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті (ч. 8 ст. 13 Закону № 2473-VIII).
При цьому, ч.7 ст.13 Закону №2473 має перелік випадків при настанні яких не нараховується пеня, і суд зазначає, що такий перелік є вичерпаним.
Так за положеннями згаданої норми, у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника- нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
Позивач, в якості підстав для скасування податкового повідомлення-рішення вказує, що сума Контракту була змінена, шляхом укладання Додатку № 3 до Договору № 05/05/22, яким змінено п. 6 Договору, а саме, згідно цього Додатку: п.6.1 викладено в такій редакції: «загальна сума Договору складається із загального обсягу Товару, що був поставлений за цим Договором помноженого на вартість 1 куб. м. Товару»; п. 6.2 «Вартість 1 куб. м. Товару становить 390 євро за куб. м. Обумовлена дійсним пунктом вартість Товару може бути змінена (скоригована) за згодою обох сторін»; 6.3 «Зміна вартості 1 куб. м. Товару вказана в п.6.2 застосовується лише для Товару поставленого після 01.01.2023».
При цьому, судом встановлено, що, з метою виконання умов зовнішньоекономічного контракту ТОВ «ПАЙНХАУС» відвантажено товар та оформлено митні декларації: №23UA102170000104U9 від 11.01.2023 на суму 22456,04 євро та №23UA102170000328U9 від 24.01.2023 на суму 24099,77 євро.
Разом із цим, 23.04.2024 ТОВ «ПАЙНХАУС» звернулось до Чернігівської митниці ДМС України із заявою вих. № 16, в якій просило, відповідно до статті 269 Митного кодексу України надати дозвіл на внесення змін до митної декларації №23UA102170000104U9, але Чернігівська митниця надала відповідь від 03.05.2024 вих. № 7.11-3/28-08-01/13/2336, в якій повідомило підприємство, що митним органом прийнято рішення про відмову у наданні дозволу на внесення змін до митних декларацій від 11.01.2023 №23UA102170000104U9 та від 24.01.2023 №23UA102170000328U9.
Як встановлено судом, саме данні вказаних у митних декларації було враховано контролюючим органом під час здійснення перевірки.
При цьому позивачем не надано рішення відповідного банку щодо зменшення суми грошових коштів за зовнішньоекономічним Контрактом № 05/05/22 від 05.05.2022, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару по спірному Контракту № 05/05/22.
Отже, враховуючи діючі правові норми, якими врегульовані спірні правовідносини, з огляду на те, що господарська операція за зовнішньоекономічним контрактом не була знята банківською установою з валютного контролю, суд дійшов висновку, що контролюючим органом правомірно розраховано порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом № 05/05/22 від 05.05.2022.
З врахуванням викладеного, суд зазначає, що позивачем не доведено протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог, що є наслідком залишення позовної заяви без задоволення.
Решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують.
Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
З урахуванням положень статті 139 розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Пайнхаус» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 27 квітня 2026 року.
Суддя Кочанова П.В.