про залишення позовної заяви без руху
27 квітня 2026 року м. Київ № 320/16392/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) про зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить суд:
- скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 19 березня 2026 року про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн. у ВП N? 75331181 за невиконання Управлінням виконавчого листа у справі N? 320/11700/20.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність: 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником): 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161. 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
При ознайомленні з матеріалами позовної заяви, судом встановлено, що позивачем порушено строки звернення до суду з адміністративним позовом з огляду на наступне.
Пунктом 1 частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Фактично позивач 03.04.2026 звернувся з позовом про визнання протиправними дій Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) щодо скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 19 березня 2026 року про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн. у ВП N? 75331181 за невиконання Управлінням виконавчого листа у справі N? 320/11700/20, тобто поза межами строку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України.
За приписами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання позивачем вимог КАС України, а саме пропуск останнім десятиденного строку з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, встановленого пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України, що, у свою чергу, є недоліком позовної заяви та створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що ним не додано до адміністративного позову заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин такого пропуску та доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску.
Стосовно позовної вимоги про відстрочення суми судового збору суд вказує про її необгрунтованість, оскільки належних доказів на підтвердження наявності обставин, передбачених частиною першою статті 133 КАС України не наведено.
Відтак, у разі наявності вказаних обставин позивачу слід надати відповідні докази.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лисенко В.І.