Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 квітня 2026 року Справа№200/1172/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнанні дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягають у не припиненні здійснення пенсійних виплат, і зобов'язати відповідача здійснити виплату пенсій з 28 серпня 2025 року, з урахуванням того, що виплата пенсію позивачу повинна здійснюватися в межах видатків Бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що пенсія позивачу була призначена Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на підставі рішення суду. В подальшому пенсійна справа була передана до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за місцем реєстрації пенсіонера.
З січня 2026 року відповідачем припинено нарахування та виплату пенсії за відсутності законодавчих підстав.
Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду.
Ухвалою від 25.02.2026 року, відстрочено сплату судового збору, прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
12.03.2026 року відповідачем надано відзив по справі, згідно змісту якого зазначено, що пенсія позивача виплачується на підставі положень Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» затверджених постановою КМУ від 14.07.2025 № 821.
Решта аргументів відповідача зводиться до того, що кошти на виплату пенсій, перерахованих на виконання рішення суду, відсутні.
12.03.2026 року відповідачем надано клопотання про зупинення розгляду справи.
16.03.2026 року представником позивача надано відповідь на відзив, згідно змісту якої наголошено, що позивачу призначено пенсію відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії після дати набрання законної сили судовим рішенням повинна відбуватися згідно категорії видатків - на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а відтак посилання відповідача на Постанову КМУ від 14.07.2025 № 821 є протиправними.
Також 16.03.2026 року представником позивача надано клопотання про витребування доказів.
Ухвалою суду від 27.04.2026 року в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зупинення розгляду справи, - відмовлено. В задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів по справі, - відмовлено.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з дислокацією в м. Добропілля як отримувач пенсії за віком, призначеної з 30.11.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.05.2025 у справі №200/1473/25, яке набрало законної сили 28.08.2025 відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Розмір пенсії на виконання Рішення суду з 30.11.2024 складає 2 980,00 грн, з 01.03.2025 - 3 323,00 грн та з 01.03.2026 - 3 725,00 грн.
Головним управлінням облікована сума в розмірі 52 640,33 грн, яка складається з: заборгованості з пенсії, призначеної на виконання Рішення суду в сумі 35 623,33 грн за період з 30.11.2024 по 31.10.2025; щомісячної суми пенсії, призначеної на виконання Рішення суду за період з 01.11.2025 по 31.03.2026 в сумі 17 017,00 грн (по 3323,00 грн з листопада 2025 року по лютий 2026 року та 3725,00 грн за березень 2026 року).
Як не заперечується матеріалами справи, виплата пенсії позивачу припинена з 01.01.2026 року.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 47 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Як вже було зазначено вище, на підставі рішення суду позивачу призначено пенсію та розпочато її виплату із застосуванням приписів Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821, який оскаржує позивач у межах даної адміністративної справи, затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі - Порядок).
Пунктом 1 Порядку передбачено, що ним визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).
Аналізуючи зазначений пункт суд вважає, що відповідач в межах даного спору розповсюджує дію вказаного Порядку на часовий проміжок з 30.11.2024 року (дата виникнення права на отримання пенсії) по теперішній час.
Відповідно до пунктів 5-7 Порядку виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.
Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.
Для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.
В свою чергу суд зазначає, що відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов'язковість судового рішення (п.9 ч.2 ст.129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України передбачає, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч.1,2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд зазначає, що застосування до призначених (перерахованих) пенсій (пенсійних виплат) певної категорії осіб, які мають право на пенсію за Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», певних норм, затверджених постановою КМУ від 14.07.2025 № 821 призводить до обмеження конституційного права такої категорії осіб на належний соціальний захист, що передбачений спеціальним законом.
Водночас Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини рішення від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 зазначав, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзац восьмий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007). Крім того, виходячи з того, що предмет регулювання Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс), так само, як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, що обумовлено положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України в Рішенні від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію або скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини). Ураховуючи викладене, Конституційний Суд України вкотре наголошує на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.
Таким чином, суд доходить висновку, що зміна правового регулювання відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб можлива лише у випадку внесення відповідних змін до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» тощо, а інші нормативно-правові акти підлягають застосуванню лише у випадку їх прийняття відповідно до цих законів.
Відтак, суд доходить висновку, що нарахування та виплата позивачу пенсії з 28.08.2025 року за період з 30.11.2024 року (дата виникнення права на пенсію) на підставі положень Порядку №821 є протиправною.
Порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з січня 2026 року, з урахуванням раніше виплачених сум та з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.
Враховуючи те, що заборгованість з пенсії та поточна пенсія вже виплачені позивачу по 31.12.2025 року, права позивача у вказаному часовому проміжку захисту у вигляді зобов'язання вчинити певні дії не підлягають.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю частково.
Відповідно до частин 1, 3, 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи, що сплату судового збору було відстрочено ухвалою суду від 25.02.2026 року, то судовий збір в розмірі 532, 48грн. підлягає стягненню з позивача та відповідача на користь Державного бюджету України.
Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнанні дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення виплати ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії з 01.01.2026 року на підставі положень Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з січня 2026 року, з урахуванням раніше виплачених сум та з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.
В іншій частині позову, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 532 грн. 48 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3) на користь Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 532 грн. 48 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Стойка