27 квітня 2026 рокуСправа №160/5033/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника Бандуровського Дениса Вікторовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
03.03.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 03.03.2026 року через систему “Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 в особі представника Бандуровського Дениса Вікторовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправними та незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий органом № 1215 від 28.11.2024 року; РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий органом № 1215 від 28.11.2024 року; РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ) з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що оскільки факту притягнення до відповідальності позивача не було, протокол по КУпАП відносно позивача не складався, а тому відомості до Реєстру щодо порушенням військового обліку внесені стосовно ОСОБА_1 безпідставно.
26.03.2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. Позивач був автоматично взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_4 реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом електронної інформаційної взаємодії між національними електронними інформаційними ресурсами у цілях національної безпеки та оборони України, відповідно до порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 р. № 932. Отже, позивач правомірно перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивачем не надано доказів особистого звернення до відповідача з оригіналами документів, які підтверджують його твердження щодо неправомірного перебування на військовому обліку відповідача, що також свідчить про відсутність особистої участі позивача з питання внесення відповідної інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та виключення його з військового обліку. На даний час задля вирішення питання коригування інформації в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, позивачем не вчинялись відповідні дії. Відповідач вважає, що дія щодо взяття позивача на військовий облік не є дією, яка вчинена відповідачем, а є дією, яка автоматично здійснена Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів, держателем якого є Міністерство оборони України. З інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів вбачаються порушення позивачем, який: не звернувся в ТЦК за місцем реєстрації або постійного проживання для уточнення даних в період з 18.05.2024 по 16.07.2024, як вимагає пп.1 п.2 ч. ІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі - Закон України 3633-ІХ), а саме: не пройшов військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - ВЛК), тобто не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України 3633-ІХ свої персональні дані щодо стану здоров'я через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, - в порушення вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно повістки № 4050786, направленої для уточнення даних, про причину неявки Відповідача не повідомив. При цьому, враховуючи вимоги зазначеного абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» всі військовозобов'язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, зобов'язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Як вбачається з облікової картки до військового квитка (тимчасового посвідчення) Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) щодо перебування позивача на військовому обліку та з роздрукованої інформації з реєстру щодо позивача: позивача автоматично взято на військовий облік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932, - позаштатна військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачем не пройдена і взагалі відсутня інформація про проходження позивачем ВЛК. Всупереч вимогам Правил військового обліку 1487 позивач не з'являвся до відповідача для проходження ВЛК, як вимагає законодавство України щодо виконання громадянами військового обов'язку та дотримання правил військового обліку, що безперечно підтверджується відсутністю в матеріалах даної справи: відповідної довідки військово-лікарської комісії щодо позивача, яка складається та видається військовозобов'язаному на виконання норм Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ від 17.11.2008 року № 402. Навіть станом на теперішній час позаштатну військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_4 позивач не пройшов, що безперечно підтверджується відсутністю в матеріалах даної справи відповідної довідки військово-лікарської комісії щодо позивача, яка складається та видається військовозобов'язаному на виконання норм Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ від 17.11.2008 року № 402. Зазначене безперечно свідчить про те, що в 60-ти денний строк з 19.05.2024 року позивач не оновив свої облікові дані, чим порушив вимоги Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», відповідно до яких крайня дата оновлення особистих даних приходиться на 16.07.2024 року. Так, у пред'явленому позові позивач не заперечує той факт, що він, будучи військовозобов'язаним, протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, на виконання абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року не уточнив свої облікові дані, в т.ч. і щодо стану свого здоров'я. Таким чином, позивачем не доведено, що він, будучи військовозобов'язаним, був звільнений від виконання обов'язку, з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року уточнити свої облікові дані у встановленому порядку. Перебування на військовому обліку чи наявність відстрочки (бронювання) не звільняє позивача від обов'язку уточнити свої персональні дані, в т.ч. і щодо стану свого здоров'я, і проходження ВЛК, у встановленому порядку у вказаний вище період. Означене правопорушення з боку позивача призвело до необхідності виклику його до відповідача шляхом направлення повістки № 4050786, створеної автоматично Реєстром, що цілком відповідає ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», яка була передана мобільній групі оповіщення Дніпровської місткової ради Центральної адміністрації для вручення позивачу за адресою його реєстрації. В подальшому в Реєстрі був створений електронний запит до Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП в Дніпропетровській області щодо доставлення позивача у зв'язку з його неприбуттям за викликом до відповідача у строк та місце, зазначені в повістці. Відтак відповідно до вищезазначених нормативно-правових документів з метою виконання свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та виконання правил військового обліку позивач мав з'явитися до відповідача для проходження ВЛК. Однак в супереч означеним нормативним актам позивач не з'явився до відповідача. В порушення вимог Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Правил військового обліку 1487 на теперішній час позивач не пройшов позаштатну військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_4 , що безперечно підтверджується: відсутністю в матеріалах даної справи відповідної довідки військово-лікарської комісії щодо позивача, яка складається та видається військовозобов'язаному на виконання норм Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ від 17.11.2008 року №402, виданої до дня складання оскаржуваної постанови, тобто до 24.09.2024. На даний час така довідка у відповідача відсутня. Означені порушення з боку позивача безперечно свідчать про приховування свого мобілізаційного ресурсу та вчинення на протязі тривалого часу порушень свого конституційного обов'язку, передбаченого ст. 65 Конституції України. До того ж, обов'язок проходження позивачем ВЛК є цілком законним та обґрунтованим, оскільки саме ВЛК визначає стан здоров'я військовозобов'язаного, що за своїм змістом є персональними даними позивача, які повинні бути відображені в Реєстрі відповідно до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів». Саме відсутність в Реєстрі інформації про стан здоров'я позивача стало підставою для його виклику до відповідача за повісткою № 4072826, за якою позивач не з'явився. Відтак є цілком правомірними: відмітка «Порушення правил військового обліку», яка міститься в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, електронне автоматичне звернення відповідача до Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП в Дніпропетровській області в Реєстрі був створений електронний запит. При цьому, в 60-ти денний строк з 19.05.2024 року позивач не оновив свої облікові дані щодо стану здоров'я, чим порушив вимоги Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», відповідно до яких крайня дата оновлення особистих даних приходиться на 16.07.2024 року. Позивачем не надано докази наявності у відповідача інших альтернативних реєстрів, з яких він міг отримати достовірну інформацію щодо військово-облікових даних стосовно позивача. Звертаємо увагу на норми ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників військовозобов'язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII), які визначають певний перелік персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста, серед яких містяться: номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (п. 7-1), відомості про досвід роботи за спеціальністю (п. 16-2), відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку (п. 17-1); відомості про володіння іноземними мовами (п. 23), відомості про проходження програм підвищення кваліфікації, перепідготовки (п. 25). Всупереч тверджень позивача щодо можливості відповідача отримати персональні дані щодо позивача з державних реєстрів України в Україні не існує державних реєстрів щодо: номеру засобів зв'язку та адреси електронної пошти громадянина, відомостей про володіння громадянином іноземними мовами, відомостей про проходження громадянином України програм підвищення кваліфікації, перепідготовки, відомостей про досвід роботи за спеціальністю, відомостей про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку, і докази існування таких державних реєстрів в матеріалах даної справи відсутні. При цьому норми Закону № 1951-VIII визначають їх обов'язкову наявність та важливість внесення до Реєстру нарівні з іншими персональними даними призовника, військовозобов'язаного та резервіста, визначеними ст. 7 цього Закону, такими як, наприклад, прізвище, відомості про зміну прізвища (п. 1). Взагалі відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку, не можливо отримати без безпосередньої участі громадянина, який проходить такий огляд відповідно до вимог Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487, та Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Сила України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 04.03.2026 року передана судді Пруднику С.В.
09.03.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 : інформацію про те, чи складалися протокол та постанова про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 ; інформацію про те, чи направлялася повістка до ОСОБА_1 та докази вручення або невручення; засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України усі письмові докази, які слугували підставою задля внесення відомостей відносно ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про взяття на військовий облік. Судом зобов'язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 02.04.2026 року. Судом попереджено ІНФОРМАЦІЯ_3 про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно військово-облікового документу, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після оновлення військово-облікових даних у застосунку «Резерв+» з'явилась інформація про те, що позивач є військовозобов'язаним та перебуває на обліку у в ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також у відповідному застосунку з'явилось наступне позначення: «Дані уточнено вчасно» дата уточнення даних 09.07.2024.
Однак, також в зазначеному застосунку «Резерв+» наявна така інформація: «Порушення правил військового обліку. Не прибули за повісткою до ТЦК та СП. Дата звернення 25.06.2025».
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, звернувся до суду із даною позовною заявою.
Щодо вирішення справи по суті, суд вказує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі Закон №2232-ХІІ).
Згідно з частинами першою, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
На підставі частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Частиною п'ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).
На виконання частини п'ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16 березня 2017 №1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
З урахуванням зазначеного відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних. До Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає, що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Отже, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення особи до відповідальності за порушення правил обліку.
Водночас, у матеріалах справи відсутні належні докази того, що позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності, як і докази направлення позивачу повістки, протилежного відповідачем не доведено.
З огляду на викладене відповідачем не доведено, на якій законній підставі відомості про позивача (в цій частині) були внесені до Реєстру.
Зазначене свідчить про недоведеність правомірності дій відповідача.
Крім того, у справі відсутні належні докази того, що відповідач будь-яким чином довів до відома позивача інформацію про порушення ним правил військового обліку і про внесення відомостей про це до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Оскільки за приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відновлення порушених прав позивача належить здійснити шляхом зобов'язання саме відповідача , як органу ведення Реєстру, вчинити дії, а саме виключити інформацію з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів про порушення позивачем правил військового обліку.
З урахуванням наведеного, у спірних правовідносинах, на думку суду, відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, необґрунтовано та не пропорційно, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано і пропорційно.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
Поряд з цим, при вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.
Отже, інші доводи сторін не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд робить висновок, що позовна заява підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1331,20 грн.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1331,20 грн. підлягає стягненню з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий органом № 1215 від 28.11.2024 року; РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий органом № 1215 від 28.11.2024 року; РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ) з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник