Справа №592/18040/24 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/915/26 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Порушення чинних на транспорті правил
24 квітня 2026 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання -
ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження №12024200480002500, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.08.2024 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.02.2026, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Маловодне, Республіки Казахстан, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
31.05.2023 вироком Дарницького районного суду м.Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 291 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
прокурора - ОСОБА_7 ,
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.02.2026 ОСОБА_6 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за статтею 291 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.
На підставі статей 71,72 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання 1 рік обмеження волі, призначене за вироком Дарницького районного суду м. Києва у виді 2 місяців позбавлення волі, остаточно призначено до відбуття ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 8 місяців.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирався, строк покарання ухвалено рахувати з часу затримання.
Вирішено долю речового доказу, скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковпаківського райсуду м. Суми від 27.08.2024.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 5173 грн. 35 коп., пов'язані із залученням експерта.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_8 матеріальну шкоду у розмірі 30153 грн. та 100 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Суд установив, що 19.08.2024 близько 10 год. 49 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння керував електросамокатом «KUGOO KIRIN СІ +» чорного кольору, рухався по вул. Засумська, через перехрестя з вул. Набережна річки Стрілки, в напрямку пров. Сурогінський у місті Суми. Рухаючись на заборонений червоний сигнал світлофора, через перехрестя з вул. Набережна річки Стрілки, ОСОБА_6 , знехтував безпекою дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, виїхав на пров. Сурогінський та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_9 , яка переходила проїзну частину дороги на зелене світло світлофора для пішоходів, зліва направо, відносно напрямку руху електросамоката.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_9 , відповідно до висновку отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, що складалась з множинних переломів кісток склепіння та основи черепа, крововиливів під м'яку та тверду мозкові оболонки, забою тканини головного мозку та мозочка, і ускладнилася стисненням та набряком головного мозку, від яких 20.08.2024 померла у відділенні рентген-хірургії КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня». Усі виявлені тілесні ушкодження могли утворитися внаслідок ДТП.
Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи від 30.10.2024 №СЕ-19/119-24/17139-ІТ, у даній дорожній ситуації ОСОБА_6 , керуючи електросамокатом «KUGOO KIRIN СІ +» чорного кольору, допустив порушення пунктів 2.9 «а» та 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001.
Допущені ОСОБА_6 порушення вимог пункту 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху знаходяться у причинному зв'язку з подією та наслідками, що настали.
Дії ОСОБА_6 кваліфіковано за статтею 291 КК України, оскільки він порушив чинні на транспорті правила, що убезпечують рух, що спричинило загибель людини.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою і просив вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.02.2026 скасувати та постановити новий, більш м'який та обґрунтований. Вказував, що не мав ніякого злочинного наміру. Перебуває на обліку і отримує ЗПТ, перебував у стані наркотичного сп'яніння препаратом «Метадон», який призначений лікарем. У вчиненому кається.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу.
Прокурор у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого.
Мотиви суду.
Заслухавши суддю - доповідача щодо суті оскаржуваного рішення та поданої апеляційної скарги, вислухавши доводи та заперечення учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно частини 1 статті 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення судів першої інстанцій у межах апеляційної скарги.
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
З матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції, з'ясувавши думку учасників судового провадження щодо недоцільності дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорювалися, розглянув справу за правилами частини 3 статті 349 КПК України.
Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого статтею 291 КК України, правильність кваліфікації його дій у апеляційній скарзі не оспорюється.
Дії ОСОБА_6 за статтею 291 КК України кваліфіковані правильно.
Стосовно призначення покарання колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (частин 1, 2 статті 50 КК України).
Відповідно до вимог статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяв досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
Судом першої інстанції визнано обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 - визнання вини, щире каяття, а обставиною, що обтяжує покарання - вчинення злочину у стані наркотичного сп'яніння.
При призначенні покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його суспільну небезпеку, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Зокрема, суд врахував, що ОСОБА_6 раніше судимий, вину визнав, характеризується позитивно, у вчиненому щиро кається, вчинив злочин у стані наркотичного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги, що стан наркотичного сп'яніння викликаний призначеним лікарем препаратом «Метадон» не спростовують віднесення цієї обставини до обтяжуючих покарання.
Так, колегія суддів звертає увагу, що надаючи Інформовану згоду на участь у замісній підтримувальній терапії із застосуванням препарату, форму якої затверджено наказом МОЗ України 27.03.2012 №200 (у редакції наказу МОЗ України від 16.11.2020 № 2630) особа попереджається, що метадон може впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами, порушувати психічні та/або фізичні здібності. У період отримання замісної підтримувальної терапії забороняється керувати транспортом та виконувати роботу, що вимагає швидкої реакції, точності рухів та перебування на висоті.
Тобто, ОСОБА_6 повинен був враховувати наведені особливості проходження ним ЗПТ.
ОСОБА_6 вчинив необережний, нетяжкий злочин у період іспитового строку, тому суд остаточно призначив йому покарання у відповідності до ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 78 КК України за сукупністю вироків, застосувавши принцип часткового складання призначених покарань.
В аспекті реалізації приписів статей 50, 65 КК України призначене ОСОБА_6 покарання за статтею 291 КК України та за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 4 роки 8 місяців відповідає принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання і є необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів, є необхідним і достатнім для досягнення його мети.
Явної несправедливості призначеного обвинуваченому покарання в межах санкції статті 291 КК України, апеляційний суд не встановив.
За наведеного доводи апеляційної скарги обвинуваченого про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі внаслідок суворості є необґрунтованими.
Істотних порушень КПК України, які б стали підставою для зміни або скасування вироку, апеляційним судом не встановлено.
Відтак апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів
Вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.02.2026 відносно ОСОБА_6 залишити без змін, а його апеляційну скаргу на цей вирок - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і вона може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4