Номер провадження: 11-кп/813/1053/26
Справа № 495/4539/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
07.04.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_7 на вирок Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25.06.2025 у кримінальному провадженні №12024164250000227 від 28.02.2024 відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Донецьк, Донецька область, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25.06.2025 ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначено йому покарання:
- за ч. 1 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;
- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 2 (два) місяці.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_8 у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік 2 (два) місяці.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_8 рахувати з дня його прибуття і постановки на облік у виправному центрі.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили не обирати.
Також вироком стягнуто процесуальні витрати та вирішено долю речових доказів.
Зазначеним вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнаний винним за наступними обставинами.
На початку січня 2024 року, у зв'язку з проведенням на території України загальної мобілізації та з метою безперешкодного пересування територією України, в тому числі через блокпости, де здійснюється перевірка військово - облікових документів, обвинувачений ОСОБА_8 вирішив самостійно виготовити підроблені документи, а саме тимчасове посвідчення військовозобов'язаного та довідку військово-лікарської комісії на своє ім'я, з метою їх подальшого використання.
З цією метою, ОСОБА_8 , приблизно на початку січня 2024 року, перебуваючи за місцем мешкання у квартирі АДРЕСА_3 , з метою реалізації власного протиправного умислу, використовуючи власний мобільний пристрій, обладнаний сім картою з абонентським номером НОМЕР_1 , відшукав у мережі Інтернет оголошення з невстановленим, в ході досудового розслідування, контактним номером телефону про продаж за грошові кошти у розмірі 2000 гривень трьох кліше з відображенням на них: круглої гербової печатки ІНФОРМАЦІЯ_2 , прямокутного штампу «ВЗЯТО на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 », прямокутного штампу з посиланням на абзац та частину ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В подальшому, на початку січня 2024 року, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 , використовуючи власний мобільний пристрій, зателефонував невстановленій в ході досудового розслідування особі на невстановлений дізнанням номер телефону та домовився про особисту зустріч з метою придбання вищевказаних кліше.
Надалі, приблизно на початку січня 2024 року, більш точного часу дізнанням не встановлено, ОСОБА_9 зустрівся з невстановленою в ході дізнання особою біля будинку АДРЕСА_4 , надав останній 3000 гривень та отримав від неї вище вказані кліше.
В подальшому, в першій декаді січня 2024 року, більш точного часу дізнанням не встановлено, ОСОБА_8 , перебуваючи за місцем проживання - у квартирі АДРЕСА_3 , усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи власний стаціонарний комп'ютер, принтер з лазерним способом друку, принтер зі струменевим способом друку, письмове приладдя, вищевказані придбані кліше, папір, виготовив завідомо підроблені документи, а саме тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_2 та довідку військово-лікарської комісії № 3548 від 17.10.2023, заповнені на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та містять недостовірні відомості про непридатність останнього до військової служби.
Такими діями ОСОБА_8 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 358 КК України, що полягає в підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи і який надає права, з метою використання його підроблювачем.
27.02.2024 приблизно о 13 годині 25 хвилині, ОСОБА_8 , перебуваючи на пункті пропуску «Маяки-Удобне-Паланка», який розташований за адресою: Одеська область, Одеський район, автодорога Одеса-Рені, 49 км., діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що тимчасове посвідчення та довідка військово-лікарської комісії на його ім'я є підробленими, оскільки самостійно його виготовив та всупереч вимогам ч. 13 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та порядку, визначеному «Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженим наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402, не проходив обов'язковий медичний огляд військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 , пред'явив працівнику СБУ ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_2 та довідку військово-лікарської комісії № 3548 від 17.10.2023, видані ІНФОРМАЦІЯ_5 , заповнені на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які містять відомості про непридатність останнього до військової служби, тобто використав завідомо підроблені документи.
Своїми діями, ОСОБА_8 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України, що полягає у використанні завідомо підробленого документа.
За вказаною сукупністю ОСОБА_8 вчинив кримінальні проступки, передбачені ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не оскаржуючи фактичні обставини справи, правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_8 , доведеність його вини, захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу подала апеляційну скаргу в якій не погоджується з вироком суду в частині призначеного покарання, оскільки воно є за своїм розміром несправедливим через суворість.
Доводи обґрунтовує тим, що ОСОБА_8 в ході досудового розслідування свою провину визнавав, не оспорював обставини справи та зібрані в ході досудового розслідування докази, давав послідовні покази, розповідав обставини вчиненого, надав добровільну згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, щиро розкаявся, раніше не судимий, таким чином активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується, однак, суд дані обставини не врахував, сприйняв критично пом'якшувальну обставину у вигляді активного сприяння в розкритті злочину, відхилив її, до уваги не прийняв, що особа вперше притягується до кримінальної відповідальності і застосував найсуворіший вид покарання передбачений санкцією цієї статті, однак, можливо було застосувати до обвинуваченого покарання з іспитовим строком або альтернативний вид покарання - пробаційний нагляд з цілою низкою обов'язків для засудженого.
Суд у даному випадку невірно встановив відсутність активного сприяння розкриттю злочину (не оспорюючи фактичні обставини справи та зібрані докази), оскільки кримінальне правопорушення було виявлено і зареєстровано за ч. 4 ст.358 КК України, по якій повні матеріали справи доказів, а от за ч. 1 ст. 358 КК України зареєстровано та скерований обвинувальний акт лише на підставі визнавальних показів без доказів, що і свідчить про активне сприяння розкриттю злочину.
Просить вирок суду змінити а частині призначеного покарання на менш суворе.
Обвинувачений, будучи належним чином сповіщеним про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив. При цьому клопотань про його обов'язкову участь у судовому засіданні не заявлялось.
За таких обставин апеляційний суд заслухавши думку прокурора та захисника, які не заперечували проти розгляду апеляційної скарги за відсутності обвинуваченого, у відповідності до положень ч. 4 ст. 405 КПК України вважав за можливе провести судовий розгляд за його відсутності.
Позиції учасників судового провадження.
Заслухавши: суддю-доповідача, захисника, яка підтримала апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Статтею 65 КК України визначено, що суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 КК України; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно ч. 2 ст. 302 КПК України обвинуваченому ОСОБА_8 у присутності його захисника адвоката ОСОБА_7 , прокурором ОСОБА_11 роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, після чого ОСОБА_8 у заяві підтвердив роз'яснення йому вказаних положень та надав добровільну згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
При цьому до суду разом із обвинувальним актом подано заяву щодо визнання винуватості, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, складена в присутності захисника.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, заяву ОСОБА_8 , у якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і погоджується з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого з урахуванням його клопотання, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, визначеному статтями 381 - 382 КПК України.
Щодо доводів захисника з приводу суворості призначеного покарання, то колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно практики призначення кримінальних покарань, суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про те, яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому ОСОБА_8 суд першої інстанції врахував характер і обставини вчинених ним кримінальних правопорушень, характеризуючі дані обвинуваченого, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, судом не визнано такої пом'якшувальної обставини як активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення незважаючи на те, що вона зазначена в обвинувальному акті, оскільки активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом'якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, надання допомоги в їх затриманні, видача знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом.
Визнання засудженим своєї вини та надання правдивих показань не підтверджує наявності такої обставини, що пом'якшує покарання, як активне сприяння розкриттю злочину. (постанова Верховного Суду у справі №263/15605/17 (провадження №51-4234км20).
Всупереч доводів апеляційної скарги, судом при призначенні покарання враховано ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які є кримінальними проступками, дані про особу винного, а саме те, що ОСОБА_8 раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.
При цьому, суд також врахував, що кримінальне правопорушення було вчинено під час правового режиму воєнного стану, який Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 08.11.2023 №3429-ІХ, продовжено з 05 год. 30 хв. 16 листопада 2023 року строком на 90 діб та направлене на ухилення від виконання свого конституційного обов'язку пов'язаного із захистом Батьківщини.
Крім того, суд звернув увагу, що спосіб виготовлення підроблених документів та їх зміст свідчить про узгоджену між собою сукупність протиправних дій та свідчить про наявність у ОСОБА_8 достатнього досвіду для вчинення подібних протиправних дій в майбутньому, а також можливості надання практичних порад іншим бажаючим перетнути державний кордон України в незаконний спосіб під час дії військового стану.
Окремо, апеляційний суд вважає за доцільне зазначити, що в період дії воєнного стану, запровадженого у зв'язку зі збройною агресією проти України, кожен громадянин зобов'язаний сприяти обороноздатності держави у спосіб, визначений законом. Використання завідомо підроблених документів або їх виготовлення з метою уникнення військової служби свідчить не лише про нехтування вимогами закону, а й про свідоме підривання мобілізаційних заходів, що мають критичне значення для забезпечення національної безпеки.
Такі дії прямо суперечать публічним інтересам держави, оскільки створюють загрозу належному комплектуванню Збройних Сил України та інших військових формувань, а також підривають принцип рівності громадян перед законом у частині виконання військового обов'язку. Особа, яка вдається до підроблення документів з метою уникнення служби, фактично перекладає тягар захисту держави на інших осіб, що є неприпустимим у демократичному суспільстві.
Крім того, подібні правопорушення мають негативний вплив на рівень довіри до офіційних документів та державних інституцій, сприяють поширенню протиправної практики та формують у суспільстві уявлення про можливість уникнення встановлених законом обов'язків незаконним шляхом.
На переконання апеляційного суду, вказані обставини надавали суду першої інстанції підстави прийти до висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у зазначеному розмірі у виді обмеження волі.
Погоджуючись з позицією суду першої інстанції, колегія суддів враховує також сталу практику Верховного Суду, згідно якої визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Отже, колегія суддів вважає, що міра покарання обвинуваченому обрана, відповідно до ст. 65 КК України правильно, тому підстав для його пом'якшення, не знаходить.
Таким чином колегія суддів не виявила допущених істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону під час розгляду справи та постановлення вироку суду, а тому вважає, що постановлений по справі вирок відносно ОСОБА_8 є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування або зміни за результатами апеляційного розгляду не встановлено.
Враховуючи наведене апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржуваний вирок суду першої інстанції ухвалено з дотримання принципу повноти, об'єктивності та всебічності розгляду справи, висновки суду ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження, а призначене обвинуваченому покарання відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та даними про його особу.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити вирок без змін.
Аналізуючи сукупність усіх обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає залишенню без задоволення, а вирок суду першої інстанції залишенню без змін.
Керуючись статтями 370, 374, 404, 409, 532 КПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25.06.2025 у кримінальному провадженні №12024164250000227 від 28.02.2024 відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4