Номер провадження: 22-ц/813/4623/26
Справа № 522/13962/25
Головуючий у першій інстанції Науменко А. В.
Доповідач Комлева О. С.
27.04.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді: Комлевої О.С.,
суддів: Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.,
розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області, в інтересах якого діє представник Міняйло Олександр Миколайович на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2025 року про виправлення описки, постановлену під головуванням судді Науменко А.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа Державна Казначейська Служба України, ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, -
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, третя особа Державна Казначейська Служба України, ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
16 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненим позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа Державна Казначейська Служба України, ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2025 року виправлено описку в тексті ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2025 року у справі № 522/13962/25, а саме вказано відповідача «Головне управління Національної поліції в Одеській області» замість невірно вказаного «Департамент патрульної поліції».
Не погодившись з ухвалою суду про виправлення описки, Головне управління Національної поліції в Одеській області, в інтересах якого діє представник Міняйло О.М. звернулося суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм процесуального права.
У обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що Головне управління Національної поліції в Одеській області не є належним учасником справи та його до справи не залучено належним чином.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції фактично замінив відповідача з УПП на скаржника, але не в той спосіб, що визначає закон, а шляхом «виправлення описки» та фактичної зміни суті рішення (ухвали) суду від 06.11.2025 року.
Відзиву на апеляційну скаргу до суду надано не було.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 369 ч. 2 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам закону, з огляду на наступне.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Виправляючи описку в тексті ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2025 року, а саме вказавши відповідача «Головне управління Національної поліції в Одеській області» замість невірно вказаного «Департамент патрульної поліції», суд першої інстанції виходив з того, що під час складання тексту ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2025 року у справі № 522/13962/25 судом допущено технічну помилку, а саме невірно вказано відповідача «Департамент патрульної поліції» замість вірного «Головне управління Національної поліції в Одеській області» відповідно до прийнятої уточненої позовної заяви від 16 жовтня 2025 року.
Проте, з таким висновком суду, колегія суддів погодитись не може, з наступних підстав.
Відповідно до частин 1 статті 269 ЦПК України суд може виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки:
- з власної ініціативи
- або за заявою учасників справи.
Судове рішення має бути точним. Помилки в тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який прийняв рішення або ухвалу.
Отже, законом передбачені випадки, коли недоліки рішення суду можуть бути усунені тим самим судом, що його ухвалив.
Описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Це помилки зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.
При цьому, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (постанові або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо:
- встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо),
- технічних помилок (тобто таких, що виникли в процесі виготовлення тексту рішення).
Такий висновок щодо застосування інституту виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні викладено в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №904/10956/16, від 11 січня 2022 року у справі № 921/730/13-г/3, від 23 березня 2023 року у справі № 990/106/22, від 26 квітня 2023 року у справі №522/22473/15-ц та від 09 травня 2023 року у справі № 522/22473/15-ц та від 28 листопада 2024 року у справі № 990/162/23.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Таким чином, виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть судового рішення.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 23 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, третя особа Державна Казначейська Служба України, ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25 червня 2025 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі. Призначений розгляд справи в загальному позовному провадженні. Підготовче судове засідання призначене до розгляду на 30 липня 2025 року.
04 липня 2025 року Департамент патрульної поліції звернувся до суду з заявою про заміну первісного відповідача належним відповідачем, в якій просив замінити первісного відповідача Департамент патрульної поліції належним відповідачем Головне управління Національної поліції в Одеській області.
30 липня 2025 року, в судовому засіданні протокольною ухвалою відмовлено у задоволені клопотання про залучення неналежного відповідача по справі.
В судовому засіданні 25 вересня 2025 року представник позивача - адвокат Любчик О.М. просив суд оголосити у справі перерву для підготовки уточненої позовної заяви.
16 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про заміну первісного відповідача Департаменту патрульної поліції на належного - Головне управління Національної поліції в Одеській області.
Одночасно, позивач подав до суду уточнену позовну заяву, в якій зазначив відповідача - Головне управління Національної поліції в Одеській області.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2025 року було закрито підготовче засідання та справа призначена до судового розгляду по суті.
Відповідно до ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про виправлення описки, вказавши замість невірного відповідача Департаменту патрульної поліції, вірного - Головне управління Національної поліції в Одеській області, оскільки не взяв до уваги, що ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про заміну первісного відповідача Департаменту патрульної поліції на належного - Головне управління Національної поліції в Одеській області, чим порушив норми процесуального права не замінивши неналежного відповідача належним.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для виправлення описки є помилковими, у зв'язку з тим, що суд прийняв до уваги тільки подану уточнену позовну заяву, однак не вирішив питання щодо поданої заяви позивача про заміну відповідача, за наслідком розгляду якої судом постановляється ухвала.
Відповідно до приписів п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга Головного управління Національної поліції в Одеській області, в інтересах якого діє представник Міняйло О.М. підлягає задоволенню частково, ухвала суду скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У відповідності до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки, судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи для продовження розгляду до цього ж суду, то розподіл сум судових витрат, пов'язаних з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області, в інтересах якого діє представник Міняйло Олександр Миколайович - задовольнити частково.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2025 року - скасувати, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складений 27 квітня 2026 року.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ Р.Д. Громік
______________________________________ М.М. Драгомерецький