Номер провадження: 11-кп/813/1653/26
Справа № 521/14638/22
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
09.04.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
перекладача ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
обвинуваченої ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 , яка діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9 , обвинуваченої ОСОБА_9 та прокурора ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 на вирок ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23 грудня 2025 року в об'єднаних кримінальних провадженнях, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12022163470000560 від 17.08.2022 року, №12022164470000398 від 13.08.2022 року, №12023163470000634 від 15.09.2023 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м.Новий Оскол Бєлгородської області Російської Федерації, громадянки України, офіційно не працюючої, з неповною середньою освітою, без постійного місця реєстрації, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:
- 02.10.2020 року ІНФОРМАЦІЯ_4 за ч.2 ст.190 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1700 гривень,
- 14.05.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 за ч.4 ст.186 КК України до покарання у виді 3 років 3 місяців обмеження волі,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України,
установив:
Зміст оскарженого судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
Вироком ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23 грудня 2025 року ОСОБА_9 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України, та призначено їй покарання за ч.2 ст.190 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України та ч.1 ст.72 КК України шляхом часткового складання покарання, призначеного за цим вироком, та покарання за вироком ІНФОРМАЦІЯ_6 від 14.05.2025 року, призначено ОСОБА_9 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Вирок Київського районного суду міста Одеси суду від 02.10.2020 року в частині покарання у виді штрафу у розмірі 1700 гривень вирішено виконувати самостійно.
Строк відбування покарання ОСОБА_9 визначено рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
Застосовано до ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У строк призначенеого покарання ОСОБА_9 зараховано строк її попереднього ув'язнення відповідно до вимог ст.72 КК України, із розрахунку день за день з 31.08.2022 року по 10.11.2022 року включно та з 14.03.2022 року по 20.06.2022 року і 06.02.2024 року по 14.05.2025 року включно, та з 23.12.2025 року до набрання вироком законної сили.
Заставу у сумі 49620 грн., внесену на рахунок ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_11 , квитанція №0.0.2735707185.1 від 10.11.2022 року за ухвалою суду від 31.10.2022 року за ОСОБА_9 , відповідно до вимог ч.8 ст.182 КПК України вирішено звернути в дохід держави.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави витрати за проведення судових експертиз у сумі 8306,32 грн.
Задоволено цивільний позов потерпілої ОСОБА_12 до ОСОБА_9 про стягнення матеріальної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_12 матеріальну шкоду у сумі 170641 грн.
Частково задоволено цивільний позов потерпілої ОСОБА_13 до ОСОБА_9 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_13 матеріальну шкоду у сумі 28668,68 грн. та моральну шкоду усумі 10000 грн.
Також вказаним вироком вирішено питання речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження.
Оскарженим вироком встановлено, що ОСОБА_9 16.08.2022 року приблизно о 13.44 год., перебуваючи в м.Одесі на вулиці Новосельського кут вулиці Тираспольської, побачила раніше незнайому їй ОСОБА_12 , яка проходила повз неї. В цей час у ОСОБА_9 раптово виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, а саме грошовими коштами та ювелірними виробами наявними у потерпілої ОСОБА_12 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_9 підійшла до ОСОБА_12 та повідомила про те, що її мати може померти в найближчий час, а вона безпосередньо зможе допомогти уникнути смерті матері ОСОБА_12 , шляхом здійснення спіритичного обряду очищення, з чим погодилась потерпіла, тим самим ОСОБА_9 увійшла в довіру до ОСОБА_12 .
В подальшому діючи умисно, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у виді спричинення майнової шкоди власнику і бажаючи їх настання, під впливом корисливого мотиву та з метою особистого збагачення, повторно, дотримуючись заздалегідь спланованого злочинного умислу, ОСОБА_9 запевнила потерпілу про необхідність в отриманні її особистих речей і цінностей, у зв'язку з чим надалі ОСОБА_9 разом з ОСОБА_12 , викликавши водія служби таксі « ІНФОРМАЦІЯ_8 » направились за місцем проживання потерпілої.
Далі, о 15.35. год. прибувши за адресою: АДРЕСА_2 , потерпіла направилась до свого будинку, звідки взяла грошові кошти у сумі 1320 доларів США (по курсу НБУ станом на 16.08.2022 становить 48 259 гривень ), 20 фунтів Стерлінгів (по курсу НБУ станом на 16.08.2022 становить 882 гривні), 200 гривень, а також: сережки золоті вагою 9,62 грами 585 проби з діамантами та сапфіром, вартістю 51 000 гривень, золоту каблучку вагою 5,84 грами 585 проби з трьома діамантами, вартістю 18 300 гривень, сережки золоті вагою 6,80 грам 585 проби з 12 діамантами, вартістю 35 000 гривень, хрестик золотий вагою 2,80 грами 585 проби, з сапфірами та діамантами, вартістю 17 000 гривень, після чого направилась за адресою: АДРЕСА_3 , де передала вказані грошові кошти та цінності ОСОБА_9 , після отримання яких остання, зловживаючи довірою ОСОБА_12 , повідомила потерпілій про термінову необхідність у вивезенні грошей та цінностей на кладовище і направилась разом з нею на АДРЕСА_4 , звідки ОСОБА_9 зникла в невідомому напрямку, тим самим, заволодівши майном потерпілої, покинула місце вчинення кримінального правопорушення.
В подальшому ОСОБА_9 розпорядилась вказаним майном на власний розсуд, чим спричинила значної шкоди потерпілій ОСОБА_12 на суму 170 641 гривень.
Крім того, ОСОБА_9 12 серпня 2022 року близько 18.40. год., перебуваючи в АДРЕСА_5 , з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи повторно, умисно, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, під вигаданим приводом надання допомоги в знятті прокляття з сім'ї потерпілої ОСОБА_13 , попереднє прізвище ОСОБА_14 , запропонувала останній передати належні їй золоті вироби та грошові кошти для проведення відповідного обряду.
ОСОБА_13 , будучи введеною в оману щодо дійсності намірів ОСОБА_9 , і довіряючи останній, розраховуючи на повернення належного їй майна, передала останній грошові кошти в сумі 4000 грн. та золоті вироби, а саме: золотий браслет 585 проби, масою 2,872 г., вартістю - 6319,78 грн., золотий ланцюг 585 проби, масою 7,693 г., вартістю - 16928,30 грн., золотий хрест 583 пробою, масою 0,774 г., вартістю - 1654,89 грн., золоту каблучку 585 проби, масою 1,198 г, вартістю - 1449,24 грн., золоту каблучку 583 проби, масою 1,131 г., вартістю - 1859,83 грн., золотий кулон у вигляді серця 585 проби, масою 0,87 г., вартістю - 1052,46 грн., золоті каблучки в кількості 2 шт. та золоті сережки 585 проби, загальною масою 7,759, станом на 12.08.2022 вартість 1 граму золота 585 проби становила - 1209,72 грн., загальна вартість - 9386,22 грн.
Отримавши від потерпілої ОСОБА_13 грошові кошти та ювелірні вироби, ОСОБА_9 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла з майном потерпілої.
Таким чином, ОСОБА_9 шляхом обману заволоділа майном потерпілої ОСОБА_13 на загальну суму 42650,72 грн. (вартість ювелірних виробів 38650,72 грн. + 4000 грн = 42650,72 грн.), чим завдала останній майнову шкоду в указаному розмірі.
Крім того, ОСОБА_9 30.08.2023 приблизно о 10.00. год., перебуваючи в м.Одесі на вулиці Середній, побачила раніше незнайому їй ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка перебувала біля будинку АДРЕСА_6 . В цей час у ОСОБА_9 раптово виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство), яке перебувало у потерпілої ОСОБА_15 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_9 підійшла до ОСОБА_15 та повідомила останній заздалегідь заготовлену промову, в якій використовувала елементи схожі на факти особистого життя потерпілої, для того щоб увійти до потерпілої в довіру.
В подальшому, ОСОБА_9 повідомила потерпілій, що її хтось прокляв та на неї накладена порча, побачивши що потерпіла дуже вразливо віднеслася до такої заяви, ОСОБА_9 повідомила, що зняти порчу потрібно негайно та безпосередньо вона зможе це зробити, шляхом здійснення обряду очищення, для якого необхідне куряче яйце, з чим погодилась потерпіла.
Так, ОСОБА_9 та ОСОБА_15 попрямували до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_10 », розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , де ОСОБА_9 наказала потерпілій придбати куряче яйце разом з серветками, після придбання, вони покинули магазин разом та направились до Серединського скверу в м. Одесі.
Діючи умисно, протиправно, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у виді спричинення майнової шкоди і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення, дотримуючись заздалегідь спланованого злочинного умислу, ОСОБА_9 , перебуваючи на території Серединського скверу в м.Одесі разом з ОСОБА_15 , наказала передати раніше придбане куряни яйце їй та використовуючи його, почала проводити ніби то обряд очищення.
В ході даного обряду, ОСОБА_9 почала бормотати незрозумілі слова, потім катала яйце по всьому тілу потерпілої, в подальшому кинула яйце на газон так, щоб воно розбилось і непомітно підкинула у середину яйця землю, та зауважила потерпілої подивитися у середину розбитого яйця, задля того, щоб вона не мала жодного сумніву в словах ОСОБА_9 та ще більше довіряла їй.
Після чого ОСОБА_9 , зловживаючи довірою ОСОБА_15 , повідомила, що для доведення обряду до кінця та зняття порчі, необхідно передати всі гроші, які є в наявності у потерпілої ОСОБА_9 , та що після очищення, вона поверне їх власниці, на що ОСОБА_15 , не відчуваючи обману, погодилась, та віддала всі наявні грошові кошти у сумі 10000 гривень.
Отримавши кошти ОСОБА_9 , почала даними коштами водити по спині потерпілої та промовляти нерозбірливі слова, також наголосила, що для завершення обряду ОСОБА_15 потрібно пройти три перехрестя, під час чого ОСОБА_9 вона буде читати молитву, далі за допомогою спритності рук остання створила ілюзію зникнення даних коштів.
При цьому, ОСОБА_9 грошові кошти не повернула та, використовуючи ілюзію, запевнила потерпілу, що її гроші зникли магічним шляхом, тим самим заволоділа майном потерпілої, після чого покинула місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись вказаними грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинила матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_15 на суму 10 000 гривень.
Вимоги апеляційних скарг.
Не погодившись із прийнятим рішенням суду, захисник ОСОБА_8 , яка діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9 , подала апеляційну скаргу, в якій вважає, що вирок підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження з огляду на наступне:
-під час судового розгляду не було допитано свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ;
-слідчий ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_20 своєю постановою від 31.08.2022 безпідставно визнала документом (речовим доказом) висновок незалежної гемологічної експертизи зробленої експертом ОСОБА_21 , оскільки він має свідоцтво про опанування курсу «Атестація та експертна оцінка діамантів», однак у висновку йдеться про оцінку повноцінних виробів із зазначенням проби металу;
-судом не могли бути оцінені надані стороною обвинувачення протоколи допиту потерпілої ОСОБА_12 від 17.08.2022, та ОСОБА_22 від 19.08.2022, ОСОБА_13 від 08.12.2022, оскільки суд має оцінювати показання безпосередньо. Позовні вимоги ОСОБА_12 до ОСОБА_9 також не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду;
-заява потерпілої ОСОБА_23 про видачу викуплених в ломбарді прикрас від 20.08.2022, товарний чек №124 з ломбарду на суму 14320,30 грн., фіскальний чек того ж ломбарду на ту саму, датовані 01.09.2022, не можуть бути визнані належними доказами;
-з висновку експерта №КСЕ-19/116-22/13984 від 07.10.2022 вбачається, що визначити вартість каблучки, добровільно виданої ОСОБА_9 13.08.2022, не представляється можливим, оскільки в прикрасі наявне каміння, а експертне дослідження каміння проведено не було;
-запит дізнавача на ім'я генерального директора ПТ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » за №60.1-СД/785 від 21.10.2022 про надання сканованих оригіналів договорів, укладених між ломбардом та особою, яка 13 та 14.08.2022 брала кредити під заставу золотих виробів (з переліком виробів) та повідомлення директору ломбарду, а також запит дізнавача на ім'я генерального директора ПП « ОСОБА_24 » №60 1-СД 400 від 19.08.2022 про надання сканованих оригіналів договорів, укладених між ломбардом та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про отримання кредитів під заставу золотих виробів (з переліком виробів) 13 та 14.08.2022 року є неналежним доказом, оскільки не свідчить про винуватість ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих їй злочинів, крім того з повідомлення директора ПТ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » за №183/22 від 18.10.2022 на запит №60.1-СД/400 від 19.08.2022 вбачається, що вони не мають можливості надати відеозаписів з камер спостереження, оскільки вони не збереглися з технічних обставин, хоча про надання відеозапису запит не надавався;
-свідок ОСОБА_25 в ході судового розгляду заявив, що не ставив свій підпис на протоколі пред'явлення особи для впізнання від 18.09.2023 року та участі у впізнанні обвинуваченої чи потерпілої ОСОБА_26 не приймав;
-грошові кошти, добровільно видані ОСОБА_9 у розмірі 10 000 грн., не можуть бути визнані доказом її винуватості.
На підставі викладеного просить скасувати вирок та закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_9 в пред'явлених їй звинуваченнях за ч. 2 ст. 190 КК України та в частині задоволення цивільного позову потерпілої ОСОБА_12 , а також часткового задоволення цивільного позову потерпілої ОСОБА_13 до ОСОБА_9 .
Обвинувачена ОСОБА_9 у поданій нею апеляційній скарзі вважає вирок незаконним, посилаючись на наступне:
-в ході досудового розслідування не проводилась очна ставка з потерпілими;
-свідок ОСОБА_27 впізнала ОСОБА_9 за голосом, вважає, що відеозапис її голосу не може бути доказом у справі;
-під час добровільної видачі грошових коштів у розмірі 10 000 грн. не було залучено понятих;
-суд першої інстанції не надав можливості надати обвинуваченій показання після допиту свідків, в той час як прокурор не забезпечив їх явку;
-потерпіла ОСОБА_28 сама викупила у ломбарді свої прикраси, після чого добровільно їх видала співробітникам поліції, що не було взято до уваги судом першої інстанції;
-суд першої інстанції не взяв до уваги, що будь-які договори з ломбардом вона не могла укласти, оскільки не має паспорту;
-вважає, що у кримінальних провадженнях сплили строки давності, передбачені ст. 49 КК України;
-суд першої інстанції не взяв до уваги наявність у ОСОБА_9 ряду тяжких захворювань, наявності постійного місця проживання та восьми дітей на утриманні;
Інші доводи апеляційної скарги є аналогічними доводам захисника ОСОБА_8 .
Посилаючись на викладене, просить призначити новий судовий розгляд об'єднаних кримінальних проваджень або закрити їх на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, або винести виправдувальний вирок.
Прокурор Хаджибейської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_10 у поданій ним апеляційній скарзі, зі змінами, поданими в порядку ч. 3 ст. 403 КПК, вважає вирок таким, що підлягає зміні з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на наступне:
-вироком ІНФОРМАЦІЯ_13 від 02.10.2020 року ОСОБА_9 засуджено до покарання у виді штрафу в розмірі 1700 грн., строк давності виконання якого сплив 31.08.2025 року, з урахуванням переривання, відтак суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про необхідність його самостійного виконання;
-суд першої інстанції допустився помилки в застосуванні норм про зарахування попереднього ув'язнення за вироком ІНФОРМАЦІЯ_6 від 14 травня 2025 року, оскільки строк попереднього ув'язнення, яке було застосовано до ОСОБА_9 в межах кримінального провадження за вказаним вироком, вже був зарахований на підставі ч. 5 ст. 72 КК України і став відбутою частиною покарання за вироком ІНФОРМАЦІЯ_6 від 14 травня 2025 року;
- ІНФОРМАЦІЯ_14 , приєднуючи невідбуту частину покарання за вироком ІНФОРМАЦІЯ_6 від 14 травня 2025 року до покарання, призначеного за цим вироком, мав врахувати це зараховане ІНФОРМАЦІЯ_5 попереднє ув'язнення як відбуту частину покарання за вказаним вироком.
На підставі викладеного прокурор просить вирок змінити в частині призначення покарання.
Звільнити ОСОБА_9 від відбування покарання, призначеного за вироком ІНФОРМАЦІЯ_15 від 02.10.2020 за ч. 2 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі 1700 гривень, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Виключити з резолютивної частини вироку посилання на самостійне виконання вироку ІНФОРМАЦІЯ_15 від 02.10.2020.
Резолютивну частину вироку в частині вирішення питання про зарахування частково відбутого покарання та залік досудового тримання під вартою викласти наступним чином: «У строк покарання, остаточно призначеного ОСОБА_9 за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, зарахувати частково відбуте покарання за вироком ІНФОРМАЦІЯ_6 від 05.11.2025 з 14.03.2022 по 20.06.2022 та з 06.02.2024 по 14.05.2025, за правилами, передбаченими в ст. 72 КК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування призначеного ОСОБА_9 покарання, строк її попереднього ув'язнення у цьому кримінальному провадженні в період часу з 31.08.2022 по 11.11.2022 та з 23.12.2025 до набрання вироку законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.»
В іншій частині вирок залишити без змін.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
Захисник ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримала вимоги апеляційних скарг сторони захисту, просила скасувати вирок і закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_9 і відмовити у задоволенні цивільних позовів потерпілих.
Обвинувачена ОСОБА_9 підтримала думку свого захисника.
Прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу прокурора, просила її задовольнити, а також заперечувала проти задоволення апеляційних скарг сторони захисту.
Потерпілі ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_26 , будучи належним чином повідомленими про дату та час апеляційного розгляду, у судове засідання не з'явились, про причини своє неявки суд не повідомили, із заявами та клопотаннями не звертались.
З огляду на викладене та з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, якими визначено, що неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності потерпілих.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Так, ч. 1 ст. 9 КПК України передбачає, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
За приписами ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), як джерело права.
Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Зокрема, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998, Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).
Згідно із ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат, обставини які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Так, захисник ОСОБА_8 та обвинувачена ОСОБА_9 у поданих ними апеляційних скаргах не погоджуються із доведеністю вини останньої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.
Між тим, частиною 3 статті 404 КПК України передбачено, що за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Однак у своїй апеляційних скаргах та під час апеляційного розгляду кримінального провадження захисник та обвинувачений не звертались до апеляційного суду з клопотанням про повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, що відповідно до вимог ч.3 ст.404 КПК України, унеможливлює таке дослідження судом апеляційної інстанції за власної ініціативи.
За таких умов, враховуючи відсутність будь-яких клопотань сторони захисту про повторне дослідження доказів у справі, апеляційний суд констатує, що, відповідно до положень ст.2, 7, 22, 26 КПК України, на апеляційний суд не може бути покладена функція збирання доказів, а також ініціювання, за умови відсутності обґрунтованих клопотань сторін кримінального процесу про повторне дослідження доказів на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, а тому апеляційний суд не має законних підстав для повторного дослідження доказів в кримінальному провадженні, оскільки таким чином буде порушено принцип змагальності та диспозитивності.
При цьому, апеляційний суд враховує, що зміст такої засади, як безпосередність дослідження доказів судом апеляційної інстанції, відрізняється від змісту цієї засади в суді першої інстанції, оскільки апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених Главою 31 КПК. Ця відмінність зумовлена функцією суду апеляційної інстанції перегляд вироку суду в апеляційному порядку, а не вирішення кримінального провадження по суті, що дублює функції суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції покликаний не стільки самостійно встановити обставини кримінального провадження, скільки перевірити та оцінити правильність їх встановлення судом першої інстанції, точність та відповідність застосування ним норм матеріального і процесуального закону, справедливість призначеного заходу кримінально-правового впливу, а також безпомилковість вирішення інших питань, що підлягають з'ясуванню при ухваленні судового рішення судом першої інстанції.
Разом з тим, 03 квітня 2023 р. Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 537/984/20 погодилася з висновком, викладеним у постанові ІНФОРМАЦІЯ_16 від 22 вересня 2022 р. (справа № 183/2033/21), про те, що дослідження доказів судом апеляційної інстанції за власною ініціативою без відповідного клопотання сторін за апеляційною скаргою, поданою на погіршення становища обвинуваченого, не є порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції, у відповідності з вимогами ст.ст. 370, 374 КПК України та пред'явленого обвинувачення, встановивши фактичні обставини кримінального провадження, обґрунтовано прийшов до висновку щодо обсягу та доведеності вини обвинуваченої ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 190 КК України, виклавши їх у вироку.
В оскаржуваному вироку суд першої інстанції навів всі встановлені обставини, які, відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, надав їм оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку.
Так, у суді першої інстанції обвинувачена ОСОБА_9 свою вину у вчиненому не визнала, пояснила, що ніяких протиправних та шахрайських дій не вчиняла стосовно потерпілих, ні в кого не вимагала ні грошових коштів, ні ювелірних прикрас. Всіх потерпілих вона бачила вперше під час судового розгляду. Обставини викладені в обвинувальних актах не визнає, зазначила, що такого не було. Ні з ким з потерпілих ніколи раніше не бачилась. Також зазначила, що відносно неї ІНФОРМАЦІЯ_17 розглядалось кримінальне провадження за ст.190 КК України, де вона визнала себе винною та впізнала потерпілу. В цій справі їй потерпілі не відомі. Де вона перебувала в дати скоєння інкримінованих їй правопорушень, які зазначені в обвинувальних актах, не пам'ятає, взагалі у м. Одеса в той час не була. Нікому не ворожила, ніяких обрядів не робила, ніяких прикрас та грошових коштів не отримувала. З приводу знаходження її в приміщенні ломбарду, то зазначила, що вона в ломбард ніяких прикрас та золота не здавала, навпаки вона придбала в ломбарді золотий кулон за 6500 гривень. До ломбарду заходила сама, що за чоловік був з нею поруч їй не відомо. Ніякі грошові кошти в неї не вилучали. Також під час дослідження доказів казала, що на фото у телефоні вона зображена у своїх прикрасах, в подальшому пояснила, що взагалі це не вона, а її сестра. Під час судових дебатів зазначила, що вона іноді займається ворожінням, за що отримує 200-300 грн., просить подаяння на ринку, бо має на утриманні 8 (вісім) дітей. Також просила врахувати, що вона хворіє, має ряд тяжких захворювань, тому просила не позбавляти її волі.
Не зважаючи на позицію обвинуваченої ОСОБА_9 , апеляційним судом встановлено, що судом першої інстанції ретельно та об'єктивно були перевірені письмові докази у вказаному кримінальному провадженні.
За епізодом стосовно потерпілої ОСОБА_12 судом першої інстанції було досліджено: заяву про вчинене кримінальне правопорушення від 17.08.2022 року, яку було прийнято від ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , у якій остання просить вжити заходів до невстановленої особи, яка шахрайським шляхом заволоділа її грошовими коштами та прикрасами, до якої додані фото із зображенням ювелірних виробів; витяг з ЄРДР №12022163470000560 від 17.08.2022 року, відповідно до якого були внесені відомості за заявою потерпілої ОСОБА_12 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.08.2022 року, згідно з яким потерпіла ОСОБА_12 впізнає особу, яка зображена на фотознімку під №1, на якому зображена ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Потерпіла ОСОБА_12 впізнала ОСОБА_9 , як особу яку вона бачила 16.08.2022 року, яка представилась Вірою та під приводом проведення спіритичного сеансу заволоділа її грошовими коштами та ювелірними виробами; постанову слідчого про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 20.08.2022 року, якою постановлено зняти показання з технічного серверу за яким закріплені камери відеонагляду в приміщенні торгового залу магазину « ІНФОРМАЦІЯ_19 » за адресою: АДРЕСА_7 , шляхом копіювання відеозапису, володільцем якого є ФОП « ОСОБА_29 », за 16.08.2022 року; протокол зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 22.08.2022 року, в ході проведення слідчої дії на оптичний носій DVD-R здійснено копіювання показань технічних приладів та технічних засобів технічного серверу, за яким закріплені камери відеонагляду в торговому залі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_19 », а саме відеозаписів в кількості 2 шт., які відповідно до опису речей і документів, були вилучені на підставі постанови від 22.08.2022 року та на підставі постанови слідчого від 20.08.2022 року вилучено оптичний носій інформації DVD-R, який є додатком до протоколу зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 22.08.2022 року з відеозаписами, на якому містяться відеозаписі подій; протокол огляду від 22.08.2022 року оптичного носія інформації DVD-R диску, на якому виявлено два файли: IMG_4075 з форматом MP4, розмір файлу 7,52 МБ та IMG_4076 з форматом MP4, розмір файлу 39,5 МБ. При відкритті файлу IMG_4075 з форматом MP4, розмір файлу 7,52 МБ починає відображатися відеозапис, на якому о 14:41:24 16.08.2022 року видно як в торговому ряді знаходиться ОСОБА_9 О14:41:36 16.08.2022 року на відео видно як ОСОБА_9 передає потерпілій ОСОБА_12 поліетиленовий кульок з яйцями, в подальшому потерпіла бере на полиці серветки та вони разом направляються до каси. При відкритті файлу IMG_4076 з форматом MP4, розмір файлу 39,5 МБ починає відображатися відеозапис, на якому о 14:41:39 16.08.2022 року видно як в торговому ряді знаходиться ОСОБА_9 . О 14:41:52 16.08.2022 на відео видно як ОСОБА_9 разом з ОСОБА_12 очікують в черзі на касу. О 14:43:21 16.08.2022 на відео видно як ОСОБА_9 разом з ОСОБА_12 стоять разом біля каси. В цей час потерпіла розраховується за яйця з серветками. О 14:43:49 16.08.2022 на відео видно як ОСОБА_9 разом з ОСОБА_12 ; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.08.2022 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_16 впізнає особу, яка зображена на фотознімку під №3, на якому зображена ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як особу яку він бачив 16.08.2022 року разом з дівчиною на вік років 18, які користувались послугою Болт таксі та рухались за адресою: АДРЕСА_8 ; висновок незалежного експерта гемолога ОСОБА_21 , яким надана незалежна комерційна оцінка вартості на представлені йому ювелірні вироби, а саме:
-сережки вагою 9,62 гр. золото з діамантами та сапфіром, вартістю 51 000 грн.,
-золота каблучка вагою 5,84 гр. з трьома діамантами, вартістю 18 300 грн.,
-сережки вагою 6,80 гр. золото з 12 діамантами, вартістю 35 000 грн.,
-хрестик вагою 2,80 гр. з сапфірами та діамантами, вартістю 17 000 грн.;
протокол огляду предметів від 31.08.2022 року, об'єктом якого є експертиза на ювелірні прикраси від 24.06.2022, а саме незалежна комерційна оцінка вартості ювелірних виробів, зокрема: сережки вагою 9,62 гр. золото з діамантами та сапфіром, вартістю 51 000 грн.; золота каблучка вагою 5,84 гр. з трьома діамантами, вартістю 18 300 грн.; сережки вагою 6,80 гр. золото з 12 діамантами, вартістю 35 000 грн.; хрестик вагою 2,80 гр. з сапфірами та діамантами, вартістю 17 000 грн., підписана незалежним експертом гемологом ОСОБА_21 з печаткою незалежний експерт геммолог по діамантам ОСОБА_21 свідоцтво №001892 з додатками до експертизи у кількості 4 штуки. Додаток 1 «сережки 9,62 гр. проба 585 вставки діаманти сапфир» засвідчена печаткою. Додаток 2 «каблучка 5,84 гр. проба 585 вставки діаманти» засвідчена печаткою. Додаток 3 «сережки 6,81 гр. проба 585 вставки діаманти» засвідчена печаткою. Додаток 4 «хрестик 2,8 гр. проба 750 вставки діаманти сапфир» засвідчена печаткою. Зі зворотнього боку міститься напис висновок незалежної гемологічної експертизи. Свідоцтво на ім'я ОСОБА_21 , атестація та експертна оцінка діамантів, свідоцтво №001892 видане в Києві 19.02.2021; постанову про визнання речовим доказом від 31.08.2022 року висновок незалежної гемологічної експертизи, зробленої експертом ОСОБА_21 з чотирма додатками та свідоцтво на ім'я ОСОБА_21 на 6 аркушах, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні; заяву ОСОБА_9 , яка виконана власноруч, про добровільну видачу, згідно з якою остання надала мобільний телефон Самсунг Galaxy A23 чорного кольору для його огляду слідчим; протокол огляду предмету від 31.08.2022 року згідноз яким за участі потерпілої ОСОБА_12 оглянуто мобільний телефон Самсунг Galaxy A23 чорного кольору SM-A235F/DSN з IMEI: НОМЕР_1 , відповідно до якого при розблокуванні телефону виявлено вкладку з назвою «Галерея». При відкритті вказаної вкладки виявлено 3 фотознімки, на яких зображена ОСОБА_9 . Під час огляду фотознімків потерпіла ОСОБА_12 впізнала ОСОБА_9 , як особу яка шахрайським шляхом заволоділа її грошовими коштами та золотими прикрасами, також ОСОБА_12 впізнала свої золоті сережки у вигляді кульок з обох сторін, яким ОСОБА_9 заволоділа шахрайським шляхом; постанову прокурора Малиновської окружної прокуратури м.Одеси про визначення підслідності від 02.09.2022 року, якою визначено підслідність кримінального провадження №12022163470000560 від 17.08.2022 року за слідчим відділенням відділу поліції №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області; постанову прокурора Приморської окружної прокуратури м.Одеси про визначення підслідності від 29.09.2022 року, якою визначено підслідність кримінального провадження №12022163470000560 від 17.08.2022 року за слідчим відділенням відділення поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області; скріншот з мобільного телефону з контактом на ім'я ОСОБА_30 , з яким потерпіла контактувала 17.08.2022 року о 12.36, який під час допиту потерпілої ОСОБА_12 17.08.2022 року було надано слідчому, а також фотозображення ювелірних прикрас каблучек та сережок, ланцюжків та хрестика.
За епізодом стосовно потерпілої ОСОБА_31 місцевим судом досліджені наступні докази та документи: рапорт виклику служби 102 від 13.08.2022 року, згідно з яким 13.08.2022 року о 13:06 годин надійшло повідомлення по телефону до РУ про те, що 13.08.2022 року о 12:30 годин за адресою: м.Одеса, пров. Світлий, звернулась гр. ОСОБА_23 , про те, що невідома жінка циганської зовнішності гадала їй, після чого заявниця відділа їй гроші та золоті прикраси; заяву про вчинене кримінальне правопорушення від 13.08.2022 року від ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , відповідно до якої остання просить вжити заходів до невстановленої особи, яка шахрайським шляхом заволоділа її грошовими коштами та прикрасами; витяг з ЄРДР №12022164470000398 від 13.08.2022 року, згідно з яким за заявою ОСОБА_23 були внесені відомості за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України; постанову дізнавача про зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 13.08.2022 року, якою постановлено зняти показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису, що належать ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_21 », а саме з камер відеоспостереження, розміщених в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_21 » за адресою: АДРЕСА_9 на яких зафіксовано як 12.08.2022 в період часу з 18:20 годин по 19:00 годин ОСОБА_23 була в магазині разом з невідомою жінкою; протокол зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 16.08.2022 року. В ході проведення слідчої дії на оптичний носій DVD-R здійснено копіювання показань технічних приладів та технічних засобів відеозаписів з камер відеоспостереження, а саме відеозаписів в кількості 2 шт., які відповідно до опису речей і документів , які були вилучені на підставі постанови прокурора/слідчого від 16.08.2022 року та оптичний носій інформації DVD-R з відезаписами є додатком до протоколу зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 16.08.2022 року, на якому містяться відеозаписі подій; протокол огляду від 16.08.2022 року, яким оглянуто запис з внутрішніх камер відеоспостереження, які розміщені в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_21 », розташованому за адресою: АДРЕСА_9 . Проведеним оглядом встановлено два файли: ch1_20220812182856, розміром 1779 КБ (тривалість 19 секунд) та ch2_20220812183129, розміром НОМЕР_2 (тривалість 2 хвилини 17 секунд). В ході перегляду наданих відеозаписів встановлено, що 12.08.2022 року о 18:29 годин до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_21 », розташованому за адресою: АДРЕСА_9 , заходить дві жінки, одна з них одягнена в бордовому комбінезоні, босоніжки чорного кольору, в руках пакет білого кольору, через плече одягнута сумка чорного кольору ( в ході досудового розслідування встановлено, що це ОСОБА_23 ), поруч з нею жінка одягнута в футболку чорного кольору з білими надписами, спортивні штани чорного кольору з білими надписами, кепку білого кольору, взуття світлого кольору. 12.08.2022 року о 18:31 годин вищезазначені жінки підійшли до каси, де поклали дві пляшки води, серветки, пакет з яйцями. 12.08.2022 року о 18:32 годин жінка одягнута в футболку чорного кольору з білими надписами, спортивні штани чорного кольору з білими надписами, кепку білого кольору, взуття світлого кольору підійшла до вікна. 12.08.2022 року о 18:33 годин ОСОБА_23 розраховується на касі. 12.08.2022 року о 18:33 годин жінка одягнута в футболку чорного кольору з білими надписами, спортивні штани чорного кольору з білими надписами, кепку білого кольору, взуття світлого кольору складає товар на касі. 12.08.2022 року о 18:33 годин дві жінки, одна з них одягнена в бордовому комбінезоні, босоніжки чорного кольору, в руках пакет білого кольору, через плече одягнута сумка чорного кольору ( в ході досудового розслідування встановлено, що це ОСОБА_23 ), поруч з нею жінка одягнута в футболку чорного кольору з білими надписами, спортивні штани чорного кольору з білими надписами, кепку білого кольору, взуття світлого кольору йдуть з касової зони; постанову про визнання речовим доказом та долучення до матеріалів кримінального провадження від 16.08.2022 року, якою компакт диск DVD-R визнано речовим доказом у кримінальному провадженні; протокол отримання добровільно наданих предметів від 15.08.2022 року, згідно з яким ОСОБА_9 добровільно видала один предмет, зовні схожий на каблучку золотого кольору з одним камінням посередині та дрібним камінням, розміщеним з правої сторони від центру у кількості 9 штук та з лівої сторони від центру у кількості 9 штук. Зі слів ОСОБА_9 даною каблучкою вона заволоділа у невідомої жінки під час ворожіння за адресою: АДРЕСА_9 . Відповідно до відеозапису до протоколу підтверджується зміст процесуальної дії, відображеної у протоколі; постанову дізнавача про визнання речовим доказом та долучення до матеріалів кримінального провадження від 15.08.2022 року предмет схожий на каблучку золотого кольору з 1 камінням посередині та дрібним камінням, розміщеним з правої сторони від центру у кількості 9 штук та з лівої сторони від центру у кількості 9 штук, які визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, на яку ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного суду м.Одеса від 18.08.2022 року накладено арешт, який в подальшому під час судового розгляду ухвалою суду від 20.08.2024 року за клопотанням потерпілої ОСОБА_13 був скасований; постанову дізнавача від 23.08.2022 року, якою призначено комплексну судову матеріалознавчу експертизу за спеціальністю 8.9 «Дослідження металів та сплавів» та товарознавчу експертизу за спеціальністю 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів»; висновок експерта від 07.10.2022 року №КСЕ-19/116-22/13984 відповідно до якого каблучка з металу світло-жовтого кольору масою 1,198 г з вставками прозорих каменців, виготовлена з сплаву золота, міді, срібла та цинку. Встановлений кількісний вміст золота складає 58.6 %. Визначити ринкову вартість каблучки виготовленої із золота 585 проби із вставками прозорого каміння, діаметром 15,3 мм, загальною масою 1,198 г не представляється можливим. Експертом встановлен закупівельну вартість 1 граму золота 585 проби, з якого виготовлений наданий на дослідження об'єкт у брухті, станом на 12.08.2022 року, що становила - 1209,72 грн.; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.08.2022 року, згідно з яким потерпіла ОСОБА_23 впізнає особу, яка зображена на фотознімку під №1, на якому зображена ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як особу, яку вона бачила 12.08.2022 року, яка заволоділа її грошовими коштами та золотими прикрасами; заяву ОСОБА_23 від 20.08.2022 року, відповідно до якої остання добровільно видає співробітникам викуплені нею золоті прикраси, а саме: золоту каблучку, браслет, ланцюжок, хрестик для огляду та проведення дослідження; наданий потерпілою ОСОБА_13 слідчому товарний чек від 01.09.2022 року № 124 з ломбарду та фіскальний чек, відповідно до яких вартість викупленого майна становить 14320,30 грн. та складається з браслету, ланцюга, хреста, каблучки; протокол огляду предмету від 20.08.2022 року, об'єктом якого є прикраси, які потерпіла ОСОБА_23 добровільно видала. В ході огляду встановлено: каблучку з порожнім кріпленням для каміння золотого кольору; ланцюг золотого кольору, на вигляд плетіння «Сінгапур»; браслет золотого кольору, на вигляд плетіння «Нона»; хрестик золотого кольору хрестовою формою, з лицьової сторони зображено «Ісус Христос», з оборотною стороною надпис «спаси и сохрани», які відповідно до постанови слідчого від 20.08.2022 року визнані речовими доказами у кримінальному провадженні; висновок експерта від 07.10.2022 року №КСЕ-19/116-22/13783, згідно з яким каблучка з металу жовтого кольору масою 1,131г, виготовлена зі сплаву золота, міді та срібла. Встановлений кількісний вміст золота складає 58,4%. Ланцюг з металу жовтого кольору масою 7,693г, виготовлений зі сплаву золота, міді та срібла. Встановлений кількісний вміст золота складає 58,6. Браслет з металу жовтого кольору масою 2,872г, виготовлений зі сплаву золота, міді та срібла. Встановлений кількісний вміст золота складає 58,8%. Хрестик з металу жовтого кольору масою 0,774г, виготовлений зі сплаву золота, міді та срібла. Встановлений кількісний вміст золота складає 58,4%. Ринкова вартість наданих на експертизу ювелірних виробів за цінами вторинного ринку України, станом на 12.08.2022 могла становити:
-каблучки виготовленої із золота 583 проби, масою 1,131 г - 1859,83 грн.,
-ланцюжка виготовленого із золота 585 проби, масою 7,693 г - 16928,30 грн.,
-ланцюжка (браслету) виготовленого із золота 585 проби, масою 2,872 г- 6319,78 грн.,
-хрестика виготовленого із золота 583 проби, масою 0,774 г - 1654,89 грн.;
постанову дізнавача про зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 19.08.2022 року, якою постановлено зняти показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису, що належать ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_22 », а саме з камер відеоспостереження, розміщених в приміщенні ломбарду « ІНФОРМАЦІЯ_12 » за адресою: АДРЕСА_10 , на яких зафіксовано як 13.08.2022 в період часу з 11:15 годин по 11:40 годин ОСОБА_9 брала кредит під заставу золотих виробів, а саме ланцюга, каблучки, хрестика. Також, як ОСОБА_9 14.08.2022 року брала кредит під заставу золотих виробів, а саме: браслета, кулона, каблучки; протокол зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 22.08.2022 року, згідно з яким в ході проведення слідчої дії на оптичний носій DVD-R здійснено копіювання показань технічних приладів та технічних засобів відеозапис з камер відеоспостереження, а саме відеозаписі в кількості 1 шт., який вилучено відповідно до опису речей і документів та який є додатком до протоколу, та містить відеозаписі подій; протокол огляду відео від 21.09.2022 року, яким оглянуто диск DVD+R з відеозаписами зі стаціонарних камер внутрішнього відеоспостереження, розташованих в ломбарді « ІНФОРМАЦІЯ_12 », за адресою: АДРЕСА_10 . Проведеним оглядом встановлено, що на диску є відеозаписи, а саме: відеофайл - 20220817232502 (тривалість 17 хвилин 18 секунд). В ході перегляду наданого відеофайлу було виявлено, що 13.08.2022 року об 11:19 годин до ломбарду « ІНФОРМАЦІЯ_12 », за адресою: АДРЕСА_10 , заходить жінка (в ході досудового розслідування встановлено, що це ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ), яка одягнута в футболку темного кольору з білими надписами, спортивні штани темного кольору, відкрите взуття світлого кольору, сумка через плече чорного кольору. 13.08.2022 року об 11:20 годин ОСОБА_9 підходить до віконця та сідає на стілець.13.08.2022 року об 11:21 годин ОСОБА_9 передає невідомий предмет у віконце. 13.08.2022 року об 11:22 години ОСОБА_9 показує лист паперу. 13.08.2022 року об 11:23 годин ОСОБА_9 щось пише на папері. 13.08.2022 року об 11:25 годин ОСОБА_9 плоскогубцями виконує відповідні дії з предметами. Далі відео зупиняється; протокол пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 19.10.2022 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_28 впізнає каблучку, яка зображена на фотознімку під №2, на якому зображена каблучка потерпілої, за розміщенням каміння, кріплення каміння за формою каміння; лист ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_22 » від 21.10.2022 року №186/22 на запит дізнавача від 21.10.2022 року №60.1-СД/785 про надання інформації, згідно з яким гр. ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , користувався послугами ПТ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » та ним було закладено майно 13.08.2022 року, а саме: хрест (золото-583-0.77/0.77), каблучка (золото-585-8.89/8.86), ланцюг (золото-585-7.69/7.66) та 14.08.2022 року, а саме: каблучка (золото-583-1.13/1.13), браслет (золото-585-2.87/2.84), кулон (золото-585-0.87/0.87); постанову дізнавача від 07.11.2022 року у кримінальному провадженні №12022164470000398 від 13.08.2022 року, відповідно до якого дії перекваліфіковано з правової кваліфікації , передбаченої ч.1 ст.190 КК України, на ч.2 ст.190 КК України; клопотання дізнавача про визначення місця проведення досудового розслідування від 07.11.2022 року, згідно з яким дізнавач ставить питання про зміну порядку досудового розслідування №12022164470000398 та просить продовжувати його згідно з правилами проведення досудового слідства; постанову прокурора Малиновської окружної прокуратури м.Одеси від 07.11.2022 року, якою змінено порядок досудового розслідування та визначено СВ відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області органом, який буде здійснювати подальше досудове розслідування у формі досудового слідства в кримінальному провадженні №12022164470000398 від 13.08.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України; запит дізнавача СД відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області від 19.08.2022 року №60.1-СД/400 в порядку ст.38, 40, 93 КПК України, відповідно до якого дізнавачем запитано у ПТ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » скановані оригінали договорів, укладених між ПТ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_22 » та гр. ОСОБА_9 за 13.08.2022 року, 14.08.2022 року; відповідь директора ПТ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_22 » від 18.10.2022 року, згідно з якою надати відеозапис з камер спостереження за 13.08.2022 року та 14.08.2022 року немає можливості, оскільки вони не збереглися за технічних обставин; постанову про здійснення тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю від 14.11.2022 року, якою прокурором Малиновської окружної прокуратури м.Одеси постановлено здійснити тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, а саме до інформації щодо отримання облікової картки платників податків ОСОБА_9 ; відповідь ІНФОРМАЦІЯ_24 , згідно з якою за результатами пошуку реєстрації особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, що за даними ОСОБА_9 - не зареєстрована; фотозображення ювелірних виробів - сережок, підвіски та каблучки, які під час додаткового допиту потерпілої ОСОБА_13 08.12.2022 року потерпілою надано слідчому.
За епізодом стосовно потерпілої ОСОБА_15 місцевим судом досліджені наступні докази та документи: протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15.09.2023 року від ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , відповідно до якого було прийнято усну заяву, у якій остання просить вжити заходи правового характеру до невстановленої особи ромської зовнішності, яка 30.08.2023 року близько 10:00 годин шахрайським шляхом заволоділа її грошовими коштами у сумі 10000 грн. під приводом зняття порчі з неї та її родини; витяг з ЄРДР №12023163470000634 від 15.09.2023 року, відповідно до якого за заявою ОСОБА_15 були внесені відомості за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.09.2023 року, згідно з яким потерпіла ОСОБА_15 впізнає особу, яка зображена на фотознімку під №2, на якому зображена ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як особу, яку вона бачила 30.08.2023 року та яка заволоділа її грошовими коштами; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.09.2023 року, згідно з яким свідок ОСОБА_19 впізнає особу, яка зображена на фотознімку під №2, на якому зображена ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як особу яка 30.08.2023 року близько 10:00 годин обводила грошима по тілу дівчину, на вигляд 20 років, слов'янської зовнішності; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.09.2023 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_19 впізнає особу, яка зображена на фотознімку під №3, на якому зображена потерпіла ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , як особу якій жінка ромської зовнішності обводила грошима по тілу; заяву ОСОБА_9 від 15.09.2023 року, відповідно до якої остання добровільно видала працівникам поліції грошові кошти у сумі 10000 гривень (50 купюр з серіями: ЄА5065648, ГГ4163687, ЕА7499762, УЕ9407975, УБ2228139, СГ3685380, СЕ0840209, ГГ5650851, УЗ7822476, ПБ1573676, УТ9765376, ЄХ9204171, ХД0286140, УЗ2556677,УХ7972408, КЖ9898533, СН5402637, ХЗ5463169, ТГ2554034, ВЄ7008860, УН0346320, СД9245673, БН7483853, СК2507819, ЦА9860903, ЄА9503599, БП3523353, АК1248806, ГД6778436, ДВ9092193, ЕИ9616229, ГЕ2856715, ТИ2933034, УФ3582267, ЄА6259493, ГЕ2640996, ВЖ9454321, ДБ1520878, ДБ4490367, ЗВ6029421, ВЕ3414741, ВЕ7072557, ГЕ1794702, ДД2012624, ДЕ6478460, ЄД8583583, ГА3987637, АМ7503428, СД4484702, УМ3314429), якими заволоділа шахрайським шляхом у дівчини на ім'я ОСОБА_33 , за адресою: АДРЕСА_11 та М'ясоїдовської, для долучення до матеріалів кримінального провадження №12023163470000634, які були оглянуті відповідно до протоколу огляду від 15.09.2023 року. ОСОБА_9 заявила, що добровільно видає вищезазначені грошові кошти для долучення до матеріалів кримінально провадження. Крім того, зазначила, що саме цими грошовими коштами вона заволоділа шахрайськими шляхом 30.08.2023 року у дівчини на ім'я ОСОБА_33 за адресою: м.Одеса, вул.Серединський сквер на розі вулиць Середньої та М'ясоїдовської. Відповідно до фототаблиці до протоколу огляду від 15.09.2023 року вбачається фото грошових коштів (кожна купюра), які були вилучені протоколом огляду від 15.09.2023 року; постанову про визнання речовим доказом та долучення до матеріалів кримінального провадження та визначення місця зберігання від 15.09.2023 року, якою слідчим визнано речовим доказом в рамках кримінального провадження №12023163470000634 від 15.09.2023 року грошові кошти у сумі 10000 грн, які були вилучені протоколом огляду від 15.09.2023 року. Визначено зберігати вказаний речовий доказ у матеріалах кримінального провадження. Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м.Одеси від 26.09.2023 року накладено арешт на грошові кошти у сумі 10000 гривень з метою збереження речових доказів і повернуто їх потерпілій ОСОБА_15 під відповідальне зберігання. Відповідно до заяви від 11.10.2023 року ОСОБА_15 отримала від працівників поліції грошові кошти у сумі 10000 грн. під відповідальне зберігання.
Крім того, в ході судового розгляду місцевим судом були допитані свідки та потерпілі:
-потерпіла ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що події відбувались приблизно з 14 по 18 серпня 2022 рокуу центрі м.Одеса по вул.Новосельського кут вул.Тираспольської. Вона підходила до кінця вул.Новосельського щоб перейти на вул.Тираспольську. В цей час обвинувачена ОСОБА_9 сиділа на парапеті на куті цих вулиць та почала звати її. Вона йшла в навушника, звернула увагу, що її кличуть, зупинилась та повернулась до обвинуваченої ОСОБА_9 , яка питала у неї, де зупинка громадського транспорту. Вона їй показала, що зупинка знаходиться через дорогу та пішла далі у своїх справах. Обвинувачена ОСОБА_9 в цей час почала її наздоганяти. Вона просила обвинувачену припинити йти за нею. В цей час обвинувачена почала називати імена та ці імена збігались з іменами її родичів, вгадала практично одразу імена її матері, батька, тітки. ЇЇ це злякало, вона не розуміла звідки невідома людина може знати імена її родичів. У зв'язку з чим вона зупинилась разом з обвинуваченою. В цей час обвинувачена говорила, що її мати хворіє, що відповідало дійсності, оскільки її мати проходила обстеження в лікарні з підозрою на тяжку хворобу. Обвинувачена її запевняла, що в цьому замішена колишня дружина її батька, що ця жінка зробила порчу на її матір та обвинувачена допоможе їй повернути її батька, це виглядало правдоподібно. Далі обвинувачена казала, що неподалік є магазин, в якому їм потрібно купити паперові серветки та яйця. Вони разом пішли до магазину та купили все, що казала обвинувачена. Після чого вони вийшли з магазину та разом пішли до затишного місця, де обвинувачена зробила фокус з яйцями. Обвинувачена взяла яйце в серветку, щось робила руками та вдарила цим яйцем об її частину тіла. Після чого вона побачила, що в середині розбитого яйця наявна земля. Це її дуже злякало. Після чого обвинувачена зазначила, що це порча та її можливо зняти тільки за допомогою прикрас. Почала запитувати чи є у неї прикраси. Обвинувачена помітила, що в неї на шиї висить ланцюжок з хрестиком, на якому були діаманти та сапфіри. Обвинувачена також казала, що потрібно поїхати до неї додому та на порозі її дому зробити обряд зі зняття цієї порчи. Вона відмовилась їхати з обвинуваченою додому, проте, оскільки обвинувачена втерлася в довіру до неї, вона погодилась приїхати на таксі до магазину, який розташований неподалік її будинку за адресою: АДРЕСА_12 . Біля цього магазину вони разом стояли та обговорювали як все буде проходити. Між тим обвинувачена казала, що про це нікому не можна казати, тому що не вийде зняти порчу та мати помре через пів року. Вони домовились, що вона піде додому, в цей час вони будуть на зв'язку, щоб обвинувачена могла чути голос її мати. Вона прийшла додому та взяла прикраси, загалом приблизно 20 найменувань, 1200 доларів США та 8000 тисяч гривень. Коли вона вийшла з дому та зустрілась з обвинуваченою, остання знову їй сказала, що потрібно піти в затишне місце, щоб їх ніхто не бачив. Вони пішли через дві вулиці, знайшли дерева та кущі, за які вони разом зайшли. Обвинувачена сказала зняти ланцюжок з хрестиком, які були на її шиї, оскільки потрібні всі прикраси. Крім того, забрала всі гроші, обґрунтовуючи це тим, що за її обряд потрібно сплатити. Вона віддала все обвинуваченій. Обвинувачена казала, що прикраси віддасть після проведення обряду, грошові кошти були платою за обряд. Також обвинувачена сказала, що о півночі вона буде на кладовищі та там проведе свій обряд. Після чого вони зателефонують одна одній. Після чого вона провела обвинувачену до зупинки громадського транспорту та вони розійшлись. Опівночі обвинувачена їй не зателефонувала. Вона почала сама їй дзвонити та шукати обвинувачену в соціальних мережах. На наступний день вона поїхала на адресу, яку зазначала обвинувачена та казала, що проживає там, проте по приїзду виявилось, що цей будинок був не житловим. Після чого, вона все розповіла матері та вони звернулись до поліції. Наразі розуміє, що це було шахрайством, на той час сприймала все за правду, оскільки обвинувачена розповідала речі, які на той час відповідали дійсності та вона дуже злякалась. Обвинувачену впізнає. Цивільний позов до обвинуваченої про стягнення матерііальної шкоди, заподіяноої злочином, у сумі 170 641 гривень підтримує в повному обсязі, просить стягнути шкоду з ОСОБА_9 . На її користь. В подальшому потерпіла ОСОБА_12 надала суду заяву про продовження судового розгляду за її відсутності;
-потерпіла ОСОБА_13 , попереднє прізвище ОСОБА_14 , в судовому засіданні пояснила, що не пам'ятає точну дату коли відбувались події, приблизно кінець серпня. Вона йшла додому у Приморському району м.Одеси. В цей час до неї підійшла обвинувачена, в чому вона була одягнена не пам'ятає, та спитала в неї, де зупинка громадського транспорту та як до неї пройти. Вона зазначила їй напрямок до зупинки. В цей час обвинувачена назвала імена її матері та батька. Також зазначила, що її мати тяжко хворіє та якщо не допомогти, її мати помре через пів року. Батьки на той час перебували в окупації та зв'язку з ним майже не було. Обвинувачена запропонувала відійти за кут та зазначала, що може допомогти зняти порчу. Обвинувачена казала зняти каблучки та тримати їх в руці. Вона зробила так як казала обвинувачена. В цей час обвинувачена накрила своїми руками її руки та щось шепотіла, потім казала віддати їй каблучки та продовжила щось шепотіти. Після чого обвинувачена зазначала, що для обряду по зняттю порчи потрібно купити ручку, листок та яйця. Вони пішли до магазину, в цей час каблучки перебували в руках у обвинуваченої, які вона просила віддати їй. На що обвинувачена казала, що поки каблучки будуть у неї та з ними нічого не трапиться. Вони пішли до магазину та купили все, що казала обвинувачена. В той час перебувала в дуже схвильованому стані від інформації, яку зазначила обвинувачена. Після того, як вони все купили та вийшли з магазину, вони відійшли за його кут на дитячий майданчик та сіли на лавку, де обвинувачена казала, що для обряду по зняттю порчи потрібно зняти всі прикраси та золото, оскільки тільки всіма прикрасами та золотом можливо зняти порчу. Обвинувачена зняла з неї ланцюжок, та браслет, сережки вона сама зняла та передала обвинуваченій. Потім обвинувачена запропонували відійти в більш затишне місце. Через перехрестя був парк, куди вони пішли, де зайшли за кущі. За кущами обвинувачена розбила яйце, в якому була земля. Як вона туди потрапила їй не відомо. Обвинувачена зазначила, що це порча та її прикрасами вона її може зняти. Потім обвинувачена почала щось писати на папірці та клала її прикраси в це яйце, водила руками та в якийсь момент прикраси та золото зникли. Після чого обвинувачена повідомила їй, що опівночі проведе обряд та завтра вони зустрінуться біля храму де обвинувачена поверне їй прикраси та золото. Вона запропонувала провести обвинуваченій обряд самостійно, на що обвинувачена сказала, що самостійно вона його провести не зможе. Потім обвинувачена попросила відкрити галерею на її телефоні та видалила всі фото, на яких були прикраси, мотивуючи це поганою прикметою. Крім того, обвинувачена питала чи є грошові кошти у неї. Обвинувачена взяла в неї готівки, обґрунтовуючи, що за обряд треба сплатити. Потім питала скільки грошей в неї та її чоловіка на банківських картках. Вони обмінялись номерами телефонів, обвинувачена зазначила, що зателефонує їй завтра. Вони підуть до храму, де поставлять свічку та обвинувачена поверне їй прикраси та золото. Також обвинувачена казала, що якщо вона розповість про це комусь, то на протязі півроку її родичі будуть вмирати. Після чого вони розійшлись. Потім вона вирішила повернутись за ті кущі, де були з обвинуваченою, оскільки не вірила, що золото могло так просто зникнути. Знову зустріла обвинувачену, яка сказала їй, що там її прикрас та золота нема та сказала йти додому. Загалом в той день вона віддала обвинуваченій 4 золоті каблучки, ланцюжок, хрестик, браслет, сережки, підвіску та готівкою 3-4 тисячі гривень, точно не пам'ятає скільки було грошових коштів. Все що розповідала їй обвинувачена сприймала, як реальну історію, оскільки хвилювалась за рідних. В той час хворою не була, була в адекватному стані. Обвинувачену впізнає. Цивільний позов про стягнення з ОСОБА_9 на її користь матеріальної та моральної шкоди підтримала у повному обсязі та просила стягнути 59350 грн., з яких 32000 грн. моральна шкода, оскільки вона зазнала душевних страждань у наслідок втрати майна. Частину ювелирних виробів нею було викуплено у ломбарді на суму 14239,30 грн. Крім того отримала від слідчого свою каблучку. В подальшому потерпіла ОСОБА_13 надала суду заяву про продовження судового розгляду за її відсутності;
-потерпіла ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що події відбувались наприкінці серпня - початку вересня 2023 року. Вона працювала торговим агентом та йшла про своїм робочим справам. Обвинувачена підійшла до неї на вул.Середній в м.Одеса та спитала, як дістатися ринку «Привоз». Вона підказала обвинуваченій як дістатися «Привозу». В цей час обвинувачена почала спілкуватись, називала імена та питала чи знає вона цих людей. Деякі імена збігались з іменами її родичів. Потім обвинувачена сказала, що на її матір навели порчу. Її мати в той час була за кордоном та вона злякалась за неї. Обвинувачена зазначила, що може допомогти зняти порчу, для цього потрібно купити яйце та серветки. Вони купили в магазині яйце та серветки та пішли до скверу. Обвинувачена почала водити цим яйцем по ній та в якийсь момент обвинувачена розбила яйце, в середині виявилась земля. Обвинувачена зазначила, що це порча та що треба пройти два перехрестя та зроби обряд по зняттю порчи. Вона в цей час дуже злякалась. Вони пішли туди, там майже нікого не було, обвинувачена зазначила, що за її послуги треба буде заплатити. Вона запропонувала обвинуваченій дати 200 гривень. В результаті вона віддала обвинуваченій 10000 гривень, які обвинувачена обіцяла повернути назад після проведення обряду. Обвинувачена водила цими грошима по її тілу, голові, рукам. Вона в цей час уважно дивилась за діями обвинуваченої, на що звернула увагу обвинувачена та сказала, що вона зараз подує на гроші та вони зникнуть. Саме так і сталося, яким чином їй не відомо. Потім обвинувачена запевнила її, що гроші ввечері їй повернуться. Також обвинувачена намагалась потрапити до неї додому, щоб взяти каблучки. Розпитувала чиє в неї дома каблучки з камінням та чому вона взагалі не носить прикраси. Додому вони не потрапили, оскільки вона працювала та не могла покинути роботу. Тоді вони обмінялись номерами телефонів та обвинувачена сказала, що коли вона допрацює, щоб подивилась дома каблучки з камінням та ланцюжок. Обвинувачена запевнила її, що вночі піде на кладовище та буде знімати там порчу. Після чого вони розійшлись та вона продовжила працювати. Потім вона зустрілась зі своїм хлопцем, вона розповіла все йому та вони одразу пішли до поліції. Також зазначила, що впізнала обвинувачену в залі судового засідання та на досудовому розслідуванні було впізнання обвинуваченої по фотознімкам, на якому вона також впізнала обвинувачену. Під час досудового розслідування їй були повернути всі грошові кошти, обвинувачена у кабінеті слідчого під розписку повернула їх їй. В той час вірила в усе, що казала обвинувачена. Наразі не сприймає її розповідь за правду. В подальшому потерпіла ОСОБА_15 надала суду заяву про продовження судового розгляду за її відсутності;
-свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні пояснив, що він працює в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_10 » за адресою: АДРЕСА_6 . Коли саме відбувались події не пам'ятає, восени чи навесні. Пам'ятає, що дівчина разом з особою ромскої зовнішності купували в магазині яйця та воду. Дівчина розраховувалась за покупку, замовлення робила особа ромської зовнішності. Чи разом вони заходили та виходили з магазину стверджувати не може. На касі стояли поруч. Обличчя обвинуваченої йому знайоме, саме вона була з дівчиною тоді в магазині. При чому ніяких протиправних дій в магазині обвинувачена не вчиняла. Потерпіла в той день була спокійна, як завжди. Його здивувала саме їх покупка, тому запам'ятав їх, оскільки купляли одне яйце. Крім того, зазначив, що на досудовому розслідуванні участі в процесуальних діях щодо впізнання по фотознімкам обвинуваченої та потерпілої не приймав. Протоколи впізнання бачить в перший раз, в цих протоколах не розписувався, підпис схожий, проте не його. Розписувався в якомусь іншому протоколі. Слідчий обіцяв його не викликати. Слідчий показував декілька фото на телефоні для впізнання, скільки саме було фото не пам'ятає. Потерпілу пам'ятає, оскільки остання працює торгівельним представником та приходила до магазину приблизно раз на тиждень, ім'я не пам'ятає, проте добре запам'ятав її візуально;
-свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні пояснила, що вона працює в ломбарді « ІНФОРМАЦІЯ_12 » за адресою: АДРЕСА_10 . Обвинувачена була клієнткою ломбарду, приносила прикраси та золоті вироби на здачу та отримувала за це грошові кошти. Які прикраси обвинувачена приносила не пам'ятає. До ломбарду приходила багато разів, кожен раз з чоловіком на прізвище ОСОБА_34 , сама обвинувачена представлялась його сестрою. Документи для оформлення здачі прикрас та золота надавав цей ОСОБА_34 , а безпосередньо прикраси та золото надавала обвинувачена. Як виглядає цей ОСОБА_34 не пам'ятає. В приміщенні ломбарду є камера відеоспостереження, записи надавались співробітникам поліції. Іноді обвинувачена діставала каміння з прикрас перед здачею, такі умови ломбарду, ломбард приймає не вироби, а тільки метали, так званий «лом». Чи працювала вона 13.08.2022 року не пам'ятає. В судовому засіданні обвинувачену впізнала по голосу та на протоколах пред'явлення обвинуваченої по фотознімкам та протоколі огляду відеозапису;
-свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснила, що потерпіла ОСОБА_12 є її донькою. Події відбувались 16.08.2022 року приблизно після обіду на перехресті вулиць Новосельського та Тираспольської в м.Одеса. Обвинувачена зустріла її доньку та питала як проїхати кудись. Її донька підказала як проїхати та йшла далі, в цей час обвинувачена почала наздоганяти її доньку та питати чи є в неї родичі на ім'я ОСОБА_35 та ОСОБА_36 . Донька відповіла, що так звуть її батьків. На що обвинувачена запевнила її доньку, що її мати тяжко хворіє та може з цим допомогти. Її донька та обвинувачена зайшли до магазину де купили яйця, якими обвинувачена катала по тілу її доньки. Після чого обвинувачена та її донька сіли в таксі та направились в сторону їх дому. Весь цей час обвинувачена зазначала, що якщо не допомогти то батьки помруть. Обвинувачена та її донька приїхали на вулицю Молодіжна в м.Одесі, неподалік від їх дому. Після чого донька прийшла додому. Всі ці обставини їй відомі зі слів її доньки - потерпілої ОСОБА_12 . Також зазначила свідком чого вона була безпосередньо. В той день вона була дома, чекала на доньку, вони разом збирались кудись їхати. Коли вона зустріла доньку, звернула увагу на те, що донька була схвильована. Коли донька зайшла додому одразу пішла до спальні, вона пішла за донькою. Побачила, що донька почала діставати прикраси та грошові кошти з тумбочки. Не звернула на це увагу, оскільки вони збирались йти з дому, подумала, що донька бажає щось вдягнути з прикрас та вона дозволяє своїй доньці користуватися своїми прикрасами. Після чого донька вийшла з дому. Через деякий час вона зателефонувала доньці та почула її нервову відповідь, що вона зараз прийде. Як з'ясувалось пізніше, донька в цей час віддала обвинуваченій всі прикраси та грошові кошти. На наступний день донька все їй розповіла та вони одразу поїхали до поліції. В той день донька перебувала в дуже схвильованому та наляканому стані, ніби під гіпнозом. Загалом обвинувачена отримала від доньки золотий ланцюжок батька, сережки з камінням декілька прикрас, каблучку, срібний ланцюжок «Сваровски», 1500-1600 доларів США, 8000 гривень та можливо 200 євро.
Колегія суддів звертає увагу, що фактично, доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 , викладені в апеляційній скарзі, дублюють доводи, що зазначалися стороною захисту під час розгляду провадження в суді першої інстанції і яким суд дав належну оцінку.
Так, захисник ОСОБА_8 у своїй апеляційній скарзі зазначає, що слідчий своєю постановою безпідставно визнала документом (речовим доказом) висновок незалежної гемологічної експертизи, яка була проведена експертом ОСОБА_21 , з додатками.
Відповідно до вимог ч.1 ст.242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Як обгрунтовано зазначив місцевий суд, потерпіла ОСОБА_12 є стороною кримінального проавдження та наділена правом залучення експерта для проведення експертизи. До незалежного висновку експерта гемолога долучені відповідні документи - сертифікати, які підтверджують права експерта на проведення експертиз.
Відповідно до постанови слідчого СВ ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_20 за заявою потерпілої ОСОБА_12 долучила до матеріалів кримінального провадження висновок незалежної гемологічної експертизи, яка була проведена експертом ОСОБА_21 , з чотирма додатками та свідоцтвом на ім'я ОСОБА_21 , та визнала його документом (речовим доказом).
Однією із засад кримінального провадження, закріпленою у пункті 15 частини 1 статті 7 КПК, є змагальність сторін та свобода в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень частин 1-3 статті 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, встановленими цим Кодексом, і вони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав. Натомість суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно з частиною 2 статті 84 КПК процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Тобто обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, можуть бути встановлені на підставі доказів, отриманих з цих джерел, зокрема, висновків експерта.
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи (частина 1 статті 101 КПК).
Колегія суддів зазначає, що експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об'єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань (частина 1 статті 69 КПК). Експерт зобов'язаний особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання, а в разі необхідності -роз'яснити його; прибути до суду і дати відповіді на запитання під час допиту (пункти 1, 2 частини 5 статті 69 КПК).
З огляду на те, що експерт ОСОБА_21 виконував експертизу у приватному порядку та був залучений потерпілою ОСОБА_12 на стадії досудового розслідування, а також відсутні відомості про те, чи має він право відповідно до Закону «Про судову експертизу» на проведення експертизи, слідчий дійшов до вірного висновку про необхідність визнання такого висновку документом в порядку ст. 99 КПК України.
При цьому суд першої інстанції надав йому належну оцінку з точки зору допустимості та зазначив, що експертний висновок у кримінальному провадженні не має наперед встановленої сили та оцінюється судом у сукупності з іншими доказами.
Більш того, відповідно до висновків незалежної гемологічної експертизи, ОСОБА_21 проводив оцінку діамантів та сапфірів в закріпленому стані, тобто оцінював дорогоцінне каміння у ювелірному виробі, проводив визначення його характеристик (якості та вартості) без вилучення каменю з оправи.
На підставі саме оцінки дорогоцінних каменів, а не усього ювелірного виробу, як про це зазначає захисник, за висновком незалежної гемологічної експертизи потерпілою ОСОБА_12 був заявлений цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_9 .
Разом з тим, у цій справі сторона захисту не залучила експерта, у порядку передбаченому статтею 243 КПК, для проведення необхідної, на її погляд, експертизи, з метою отримання та подання суду висновку експерта (частина 3 статті 93, частина 2 статті 101 КПК).
Також апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги захисника про те, що судом було надано оцінку протоколам допиту потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
З оскарженого вироку убачається, що під час здійснення судового розгляду зазначені процесуальні документи були надані суду стороною обвинувачення з метою підтвердження обставин надання слідчому на досудовому розслідуванні під час їх допиту документів - досліджених судом доказів, про що зафіксовано у журналі судового засідання.
Крім того, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 95 КПК України місцевий суд допитав потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 безпосередньо під час судового засідання та надав їх показанням оцінку у сукупності з іншими доказами у вказаних кримінальних провадженнях.
Сторона захисту також вважає фальсіфікацією відомостей, наданих потерілою ОСОБА_13 , а саме заява потерпілою про надання чеків з ломбарду написана 20.08.2022 року, а самі чеки датовані 01.09.2022 роком.
Вказані обставини також досліджувались місцевим судом в ході судового розгляду, потерпіла ОСОБА_13 пояснила, що частину ювелірних виробів нею було викуплено у ломбарді, що підтверджується товарним чеком №214 (т. 2 а.с. 179).
Так, відповідно до матеріалів справи ОСОБА_13 , будучи введеною в оману щодо дійсності намірів ОСОБА_9 , і довіряючи останній, розраховуючи на повернення належного їй майна, передала останній грошові кошти в сумі 4000 грн. та золоті вироби, а саме: золотий браслет 585 проби, масою 2,872 г., вартістю - 6319,78 грн., золотий ланцюг 585 проби, масою 7,693 г., вартістю - 16928,30 грн., золотий хрест 585 проби, масою 0,774 г., вартістю - 1654,89 грн., золоту каблучку 585 проби, масою 1,198 г, вартістю - 1449,24 грн., золоту каблучку 583 проби, масою 1,131 г., вартістю - 1859,83 грн., золотий кулон у вигляді серця 585 проби, масою 0,87 г., вартістю - 1052,46 грн., золоті каблучки в кількості 2 шт. та золоті сережки 585 проби, загальною масою 7,759, станом на 12.08.2022 вартість 1 граму золота 585 проби становила - 1209,72 грн., загальна вартість - 9386,22 грн.
В подальшому, як вже було зазначено, потерпіла ОСОБА_31 викупила свої прикраси в “ ІНФОРМАЦІЯ_25 », а саме: браслет 585 проби, масою 2,87 г., ланцюг 585 проби, масою 7,69 г., хрест 585 проби, масою 0,77 г., каблучку 583 проби, масою 1,13 г. на загальну суму 14320 грн., про що надала товарний чек №214 та квитанцію (т. 2 а.с. 179-180), а також звернулась до слідчого із заявою про добровільну видачу вказаних прикрас органу досудового розслідування для проведення експертного дослідження.
Після чого дізнавачем СД ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_37 були оглянуті вказані ювелірні вироби, про що складений протокол огляду від 20.08.2022 року (т. 2 а.с. 181-183), та визнано їх речовими доказами відповідно до постанови від 20.08.2022 року (т. 2 а.с. 184).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що можлива помилка або описка у даті заяви чи у чеках не спростовує відомостей, які містяться у даних документах та наявність самих ювелірних виробів.
Крім того, відповідно до матеріалів справи та журналу судового засідання від 05.09.2024 року потерпіла ОСОБА_13 була попереджена про кримінальну відповідальність за дачу нею завідомо неправдивих свідчень та приведена до присяги під час допиту у суді першої інстанції.
Колегія суддів наголошує, що сторона захисту, реалізуючи свої права відповідно до приписів статей 22, 26 КПК України, не була позбавлена можливості звертатися до правоохоронних органів із заявами з приводу надання завідомо неправдивих показань потерпілою ОСОБА_13 та фасильфікації доказів, як на їх думку. Водночас подана захисником апеляційна скарга, а також матеріали кримінального провадження не містять інформації про притягнення ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності за неправдиві показання або звернення сторони захисту з цього приводу до правоохоронних органів.
Всупереч твердженням апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 суд першої інстанції визнав недопустимим доказом протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.09.2023 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_25 впізнає особу, яка зображена на фотознімку під №4, на якому зображена ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Так, в ході судового розгляду було встановлено, що свідок ОСОБА_25 не ставив свій підпис на вказаному протоколі, разом з тим, в ході допиту місцевим судом пояснив, що впізнає ОСОБА_9 , як особу яка заходила 30.08.2023 року до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_10 » з жінкою слов'янської зовнішності та купували яйце, пляшку води та серветки. Крім того, ОСОБА_25 повідомив, що впізнає потерпілу як працівника магазину.
Таким чином, судом першої інстанції були оцінені у відповідності до вимог ч. 4 ст. 95 КПК України лише пояснення вказаного свідка, надані ним безпосередньо у судовому засіданні.
Щодо висновку експерта № КСЕ-19/116-22/13984 від 07.10.2022 року в частині дослідження вартості каблучки без каміння, апеляційний суд зазначає, що експертом зазначено вартість виробу, виходячи з вартості золота як лому, про що зазначено в експертному висновку, у якому експертом встановлено закупівельну вартість 1 граму золота 585 проби з якого виготовлений наданий на дослідження об'єкт у брухті, станом на 12.08.2022 року, що становила - 1209,72 грн.
Разом з тим, апеляційний суд погоджується із висновками місцевого суду про те, що такі твердження сторони захисту не мають у цій справі юридичного значення з огляду на те, що ОСОБА_9 було пред'явлене обвинувачення у кримінальному провадженні №12022164470000398 саме за встановленою експертом вартістю майна - 1209, 72 грн., без врахування наявності каміння у прикрасах.
Також не заслуговують на увагу посилання захисника ОСОБА_8 на те, що добровільно видані обвинуваченою ОСОБА_9 грошові кошти, не можуть бути визнані доказом її винуватості.
Так, у матеріалах справи міститься заява ОСОБА_9 від 15.09.2023 року про добровільну видачу грошових коштів у сумі 10000 грн. (т. 3 а.с. 136). У вказаній заяві ОСОБА_9 зазначила, що вказаними коштами вона 30.08.2023 року заволоділа шахрайським шляхом у дівчини на ім'я ОСОБА_33 на території Серединського скверу в м.Одесі.
Суд першої інстанції вірно зазначив про те, що обвинувачена ОСОБА_9 офіційно не працює, іноді ворожить та просить допомогу, будь-яких доказів про її доходи та наявність грошових коштів у сумі 10000 грн. саме у той період, коли потерпіла звернулася до правоохоронних органів з питання заволодіння її грошима у сумі 10000 грн. шахрайським шляхом, суду не було надано. Також таких доказів не було надано і суду апеляційної інстанції.
Посилання захисника на те, що обвинувачена ОСОБА_9 не грамотна та була позбавлена права на захист під час проведення вказаної слідчої дії апеляційний суд відхиляє з огляду на наступне.
Так, за правилами статті 52 КПК обов'язкова участь захисника у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.
За правилами частини 2 цієї статті участь захисника забезпечується також у кримінальних провадженнях щодо осіб: які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років; стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру; які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права; які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження; стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування; стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження; а також щодо реабілітації померлої особи, чи у разі укладення угоди між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Участь захисника у таких випадках є обов'язковою та забезпечується з моменту встановлення вищенаведених обставин.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 49 КПК слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника.
Частина 3, пункт c), статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є особливим аспектом права на справедливий судовий розгляд, який гарантує, аби провадження проти обвинуваченого не здійснювалось без його належного представництва з метою захисту. Цей пункт передбачає три окремі права: право захищати себе особисто, право використовувати допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, і право одержувати допомогу захисника безоплатно.
Згідно з практики Європейського суду з прав людини умови застосування частини 3, пункт c), статті 6 протягом стадії, що передує судовому розгляду, наприклад, протягом досудового слідства, залежать від особливостей провадження і обставин справи. Право на захист зазвичай вимагає, аби обвинувачений міг скористатись допомогою захисника, починаючи з найперших стадій допиту. Водночас, у кожному випадку необхідно встановити, чи з огляду на провадження в цілому дане обмеження позбавило обвинуваченого справедливого судового розгляду (Brennan проти Сполученого Королівства, § 45; Berlinski проти Польщі, § 75).
Неграмотність обвинуваченої ОСОБА_9 , зі змісту частини 2 статті 52 КПК, не є підставою для визнання участі захисника у кримінальному провадженні обов'язковою.
Крім того, грошові кошти, відповідно до протоколу огляду від 15.09.2023 року, обвинуваченою ОСОБА_9 були видані добровільно у присутності двох понятих, всуперпеч твердженням апеляційної скарги обвинуваченої, будь-яких зауважень і доповнень від учасників слідчої дії не надходило, будь-яких відомостей про те, що ОСОБА_9 мала бажання скористатись правовою допомогою та їй було відмовлено матеріали справи не містять та суду їх надано не було (т. 3 а.с. 137-146).
Серед іншого, місцевий суд слушно зауважив на тому, що матеріали кримінального провадження містять документи - заяви, пояснення обвинуваченої, звернення до суду, які складені у письмовому вигляді самою обвинуваченою від руки та містять підпис ОСОБА_9 .
Щодо тверджень про те, що ОСОБА_9 не розуміє українську мову, апеляційний суд зазначає наступне.
Як вже вище було зазначено, будь-яких зауважень чи клопотань від ОСОБА_9 під час проведення слідчої дії не надходило, вона є громадянкою України та вперше заявила клопотання про залучення перекладача лише у судовому засіданні, яке відбулось 12.06.2023 року (т. 1 а.с. 181-185), мотивуючи його тим, що попередні суди залучали їй перекладача, в той час як вказані кримінальні провадження перебували у суді першої інстанції з 04.10.2022 року, судом вирішувались клопотання сторони захисту та обвинувачення, ОСОБА_9 висловлювала свою думку з приводу цих питань і потреби у залученні перекладача у неї виникало, як і на стадії досудового розслідування.
Таким чином, твердження про малограмотність та порушення права на захист ОСОБА_9 колегія суддів сприймає як стратегію захисту і намагання уникнути кримінальної відповідальності.
Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 про те, що запит дізнавача на ім'я генерального директора ПТ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » за №60.1-СД/785 від 21.10.2022 про надання сканованих оригіналів договорів, укладених між ломбардом та особою, яка 13 та 14.08.2022 брала кредити під заставу золотих виробів (з переліком виробів) та повідомлення директору ломбарду, а також запит дізнавача на ім'я генерального директора ПП « ОСОБА_24 » №60 1-СД 400 від 19.08.2022 про надання сканованих оригіналів договорів, укладених між ломбардом та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про отримання кредитів під заставу золотих виробів (з переліком виробів) 13 та 14.08.2022 року є неналежним доказом.
Відповідно до запиту дізнавача №60.1-СД/785 від 21.10.2022 року останній запитував у генерального директора ПТ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » скановані оригінали договорів, укладених між ПТ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_22 » та особою, яка 13.08.2022 року та 14.08.2022 року брала кредити під заставу золотих виробів за адресою: АДРЕСА_10 (т. 2 а.с. 211-212).
Згідно отриманої відповіді директора ПТ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » №186/22 від 21.10.2022 року, зазначене в запиті майно було закладено гр. ОСОБА_38 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , який користувався послугами ПТ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » та ним було закладено майно 13.08.2022 року, а саме: хрест (золото-583-0.77/0.77), каблучка (золото-585-8.89/8.86), ланцюг (золото-585-7.69/7.66) та 14.08.2022 року, а саме: каблучка (золото-583-1.13/1.13), браслет (золото-585-2.87/2.84), кулон (золото-585-0.87/0.87). (т. 2 а.с. 213).
Той факт, що у відповіді директора ПТ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » №186/22 від 21.10.2022 невірно зазначено дату та номер запиту дізнавача не спростовує висновки місцевого суду про належність вказаного доказу, оскільки інформація була надана у кримінальному провадженні №12022164470000398, в якому ОСОБА_9 є обвинуваченою, та з приводу тих питань, які були поставлені дізнавачем.
Крім того, свідок ОСОБА_27 допитана в судовому засіданні суду першої інстанції, пояснила, що вона працює в ломбарді « ІНФОРМАЦІЯ_12 » за адресою: АДРЕСА_10 . Обвинувачена була клієнткою ломбарду, приносила прикраси та золоті вироби на здачу та отримувала за це грошові кошти. Які прикраси обвинувачена приносила не пам'ятає. До ломбарду приходила багато разів, кожен раз з чоловіком на прізвище ОСОБА_34 , сама обвинувачена представлялась його сестрою. Документи для оформлення здачі прикрас та золота надавав цей ОСОБА_34 , а безпосередньо прикраси та золото надавала обвинувачена. Як виглядає цей ОСОБА_34 не пам'ятає. В приміщенні ломбарду є камера відеоспостереження, записи надавались співробітникам поліції. Іноді обвинувачена діставала каміння з прикрас перед здачею, такі умови ломбарду, ломбард приймає не вироби, а тільки метали, так званий «лом». Чи працювала вона 13.08.2022 року не пам'ятає.
Вказане також спростовує твердження апеляційної скарги обвинуваченої про те, що вона не могла вчинити правочини з ломбардом через відсутність у неї паспорту.
Що стосується запиту дізнавача СД відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області від 19.08.2022 року №60.1-СД/400, у якому запитано у ПТ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » скановані оригінали договорів, укладених між та гр. ОСОБА_9 за 13.08.2022 року, 14.08.2022 року, та відповіді директора ПТ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_22 » від 18.10.2022 року, згідно з якою надати відеозапис з камер спостереження за 13.08.2022 року та 14.08.2022 року немає можливості, оскільки вони не збереглися за технічних обставин, апеляційний суд зазначає, що місцевим судом вірно зазначено про те, що надання відповіді про відсутність відеозапису не містить інформації про підтвердження або спростування наявності вини обвинуваченої ОСОБА_9 та не взяв ці документи до уваги при ухваленні оскарженого вироку.
Натомість судом першої інстанції було враховано, що відповідно до постанови дізнавача про зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 19.08.2022 року постановлено зняти показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису, що належать ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_22 », а саме з камер відеоспостереження, розміщених в приміщенні ломбарду « ІНФОРМАЦІЯ_12 » за адресою: АДРЕСА_10 , на яких зафіксовано як 13.08.2022 в період часу з 11:15 годин по 11:40 годин ОСОБА_9 брала кредит під заставу золотих виробів, а саме ланцюга, каблучки, хрестика. Також, як ОСОБА_9 14.08.2022 року брала кредит під заставу золотих виробів, а саме: браслета, кулона, каблучки.
Згідно протоколу зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 22.08.2022 року в ході проведення слідчої дії на оптичний носій DVD-R здійснено копіювання показань технічних приладів та технічних засобів відеозапис з камер відеоспостереження, а саме відеозаписі в кількості 1 шт., який вилучено відповідно до опису речей і документів та який є додатком до протоколу, та містить відеозаписі подій.
Відповідно до протоколу огляду відео від 21.09.2022 року оглянуто диск DVD+R з відеозаписами зі стаціонарних камер внутрішнього відеоспостереження, розташованих в ломбарді « ІНФОРМАЦІЯ_12 », за адресою: АДРЕСА_10 . Проведеним оглядом встановлено, що на диску є відеозаписи, а саме: відеофайл - 20220817232502 (тривалість 17 хвилин 18 секунд). В ході перегляду наданого відеофайлу було виявлено, що 13.08.2022 року об 11:19 годин до ломбарду « ІНФОРМАЦІЯ_12 », за адресою: АДРЕСА_10 , заходить жінка (в ході досудового розслідування встановлено, що це ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ), яка одягнута в футболку темного кольору з білими надписами, спортивні штани темного кольору, відкрите взуття світлого кольору, сумка через плече чорного кольору. 13.08.2022 року об 11:20 годин ОСОБА_9 підходить до віконця та сідає на стілець.13.08.2022 року об 11:21 годин ОСОБА_9 передає невідомий предмет у віконце. 13.08.2022 року об 11:22 години ОСОБА_9 показує лист паперу. 13.08.2022 року об 11:23 годин ОСОБА_9 щось пише на папері. 13.08.2022 року об 11:25 годин ОСОБА_9 плоскогубцями виконує відповідні дії з предметами. Далі відео зупиняється.
Відтак, місцевий суд, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
У своїй апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_9 посилається на те, що в ході досудового розслідування не було проведено «очну ставку» з потерпілими.
В цьому контексті апеляційний суд звертає увагу на положення ч. 9 ст. 224 КПК України, якими визначено, що слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з'ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях. На початку такого допиту встановлюється, чи знають викликані особи одна одну і в яких стосунках вони перебувають між собою. Свідки попереджаються про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за давання завідомо неправдивих показань, а потерпілі - за давання завідомо неправдивих показань.
Викликаним особам по черзі пропонується дати показання про ті обставини кримінального провадження, для з'ясування яких проводиться допит, після чого слідчим, прокурором можуть бути поставлені запитання. Особи, які беруть участь у допиті, їх захисники чи представники мають право ставити одна одній запитання, що стосуються предмета допиту.
Оголошення показань, наданих учасниками допиту на попередніх допитах, дозволяється лише після давання ними показань.
Щодо цього апеляційний суд додатково зазначає, що системний аналіз положень кримінального процесуального закону щодо повноважень слідчого (ч. 1 ст. 94, ст. 41 КПК), дає підстави зробити висновок, що у процесі своєї самостійної діяльності в рамках досудового розслідування саме слідчий уповноважений законом на прийняття юридично значущих рішень, що визначають хід та результати кримінального провадження, спрямовані на вирішення його завдань.
Щодо тверджень обвинуваченої про те, що свідок ОСОБА_27 впізнала її за голосом, апеляційний суд зазначає, що свідок ОСОБА_27 впізнала ОСОБА_9 по голосу саме у судовому засіданні та вказала на неї, як на особу, яка користувалась послугами ломбарду « ІНФОРМАЦІЯ_12 ». Крім того, свідок пояснила, що також впізнала ОСОБА_9 на протоколах пред'явлення обвинуваченої по фотознімкам та протоколі огляду відеозапису.
Посилання ОСОБА_9 на те, що місцевий суд не надав їй можливості надати свої пояснення після допиту свідків та доводи захисника ОСОБА_8 про те, що судом не були допитані свідки ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Відповідно до матеріалів справи судом, з урахуванням думки учасників кримінального провадження, був встановлений порядок дослідження доказів у судовому засіданні від 27.06.2023 року, а саме було вирішено дослідити письмові докази, допитати потерпілих, свідків, після чого провести допит обвинуваченої (т. 1 а.с. 196-201).
05.09.2024 року в ході судового розгляду було допитано потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_15 (т. 3 а.с. 194-206).
02.10.2024 року були допитані свідки ОСОБА_25 та ОСОБА_27 (т. 3 а.с. 232-248).
24.10.2024 року місцевим судом була допитана свідок ОСОБА_22 (т. 4 а.с. 7-10).
14.11.2024 року прокурор ОСОБА_10 повідомив, що залишились 2 свідки, а саме ОСОБА_16 та ОСОБА_19 , з якими не вдалось встановити зв'язок, зазначив, що він готовий вжити заходів для забезпечення їх явки, якщо суд оголосить перерву, або ж він готовий відмовитись від їх допиту з метою забезпечення судом розумних строків розгляду кримінальних проваджень за обвинуваченням ОСОБА_9 з урахуванням вказаних обставин та з метою забезпечення явки зазначених свідків, місцевим судом було оголошено перерву (т. 4 а.с. 20-22).
26.02.2025 року прокурор ОСОБА_10 повідомив суд про те, що на теперішній час стороною обвинувачення встановлюються контакти свідків, у зв'язку з чим просив надати судові виклики та відкласти розгляд справи (т. 4 а.с. 37-43).
У судовому засіданні від 28.03.2025 року обвинувачена ОСОБА_9 заперечила свою причетність до інкримінованих їй кримінальних правопорушень, розповіла про інші кримінальні провадження, у яких вона має статус обвинуваченої, та надала пояснення по суті пред'явлених їй звинувачень (т. 4 а.с. 49-59).
22.12.2025 року прокурор ОСОБА_10 відмовився від допиту свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 та обмежився показаннями свідків ОСОБА_39 та ОСОБА_40 . Сторона захисту, в свою чергу не наполягала на допиті вказаних свідків, явку яких прокурор не забезпечив (т. 5 а.с. 15-19).
З огляду на викладене, допит обвинуваченої ОСОБА_9 фактично відбувся після допиту потерпілих та свідків у вказаних кримінальних провадженнях, а від інших свідків сторони обвинувачення прокурор відмовився, відтак не знайшли свого підтвердження доводи захисника ОСОБА_8 з приводу допущеної місцевим судом неповноти судового розгляду.
Таким чином, вина обвинуваченої ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду, місцевий суд дійшов до вірного висновку про те, що відсутні підстави для закриття кримінального провадження на підставі вимог п.3 ч.1 ст.284 КПК України, та вирішив цивільні позови потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до обвинуваченої ОСОБА_9 .
Не заслуговують також на увагу посилання обвинуваченої ОСОБА_9 на те, що у вказаних кримінальних провадженнях сплили строки давності, передбачені ст. 49 КК України.
Так, обвинуваченій інкримінується 3 епізоди кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, вчинені 12.08.2022, 16.08.2022 та 30.08.2022 року.
Санкція ч. 2 ст. 190 КК України у редакції закону 2472-IX від 19.08.2022 року, який діяв на час вчинення останнього інкримінованого ОСОБА_9 злочину, передбачає покарання у виді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк від одного до двох років, або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років.
За приписами ч.4 ст.12 КК України (у редакції закону 2472-IX від 19.08.2022) кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Відповідно до п.3) ч.1 ст.49 КК України (у редакції закону2472-IX від 19.08.2022), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Таким чином, перебіг благополучного строку давності, передбаченого ст. 49 КК України, спливав би 30.08.2027 року.
Що стосується доводів апеляційної скарги обвинуваченої ОСОБА_9 стосовно недотримання судом вимог закону в частині призначення покарання, то вони є необґрунтованими та фактично пов'язані із суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями суду).
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Згідно ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, у значенні ст. 414 КПК означає з'ясування судом, насамперед, питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон (ст. 12 КК) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у ст. 12 КК України дається лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.
Під особою обвинуваченого у контексті ст. 414 КПК України розуміється сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, щодо якого ухвалено обвинувальний вирок, які існують на момент прийняття такого рішення та мають важливе значення для вибору покарання з огляду мети та засад його призначення. Тобто поняття «особа обвинуваченого» вживається у тому ж значенні, що й у п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України поняття «особа винного».
Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанцій, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Обираючи обвинуваченій ОСОБА_9 захід примусу, суд першої інстанції, на виконання приписів зазначеної вище норми кримінального закону та положень судової практики, врахував: ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та їх підвищену суспільну небезпечність; характеристику особи обвинуваченої; конкретні обставини кримінальних правопорушень, а також зважив на відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Зазначені обставини, які підлягають обов'язковому врахуванню, та на підставі наведених даних суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі, який необхідно відбувати реально. Висновок суду про необхідність обрання обвинуваченій покарання у виді реального позбавлення волі належно вмотивований.
Крім того, ОСОБА_9 раніше притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих кримінальних правопорушень проти власності, на шлях виправлення не стала, що вказує на стійку злочинну направленість ОСОБА_9 та її небезпечність для суспільства, а також характеризує її з негативної сторони.
На думку апеляційного суду, даний вид та розмір покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченої, які творять у неї готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Тому, виходячи із загальних засад призначення та індивідуалізації покарання, зважаючи на небезпеку вчинених злочинів, колегія суддів приходить до висновку, що при призначенні обвинуваченій покарання суд першої інстанції не порушив загальних засад призначення покарання, передбачених Кримінальним кодексом України, дотримався принципу індивідуалізації покарання, врахував тяжкість вчинених злочинів, дані по особу обвинуваченої та призначив покарання, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння нових злочинів.
Апеляційний суд критично оцінює посилання обвинуваченої ОСОБА_9 про те, що вона має міцні соціальні зв'язки та на її утриманні перебуває вісім дітей, оскільки ці обставини не можуть бути виправданням для вчинення нею кримінально-протиправних дій, які посягають на цінності, що перебувають під правовою охороною держави.
Між тим, апеляційний суд, враховуючи наявність у ОСОБА_9 тяжких захворювань, вважає за необхідне зазначити про таке.
Згідно з ч.2 ст.84 КК України особа, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу» від 28.09.1973 року звільнення від відбуття покарання через хворобу з місць позбавлення волі може бути застосоване судом до тих засуджених, які захворіли під час відбуття покарання і ця хвороба перешкоджає відбувати покарання, тобто у випадках, коли дальше утримання в місцях позбавлення волі загрожує їх життю або може призвести до серйозного погіршення здоров'я чи інших тяжких наслідків.
Відповідно до наказу МОЗ України № 1348/5/572 «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі» від 15 серпня 2014 року, питання про звільнення засуджених від відбування покарання за хворобою вирішуються на стадії виконання вироків на підставі акту огляду медико-соціальної експертної комісії (МСЕК).
На підставі викладено апеляційний суд зазначає, що ОСОБА_9 чи її захисник мають право звернутися до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченої від відбування покарання за хворобою, відповідно до ст.537 КПК України, що в подальшому може бути вирішено судом під час виконання вироку відносно неї.
Водночас, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що на момент винесення оскаржуваного вироку минули строки давності виконання вироку ІНФОРМАЦІЯ_13 від 02.10.2020 року.
У випадках, коли засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин застосовується призначення покарання за сукупністю вироків. У цьому разі суд відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При складанні покарань у порядку ч. 1 ст. 71 КК України остаточне покарання має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. Ці приписи закону є імперативними і підлягають обов'язковому виконанню.
Водночас за умови, що невідбута частина покарання за попереднім вироком є основним покаранням у виді штрафу, кримінально-правова норма, передбачена ч. 1 ст. 71 КК, конкретизується нормою, визначеною у ч. 3 ст. 72 цього Кодексу. Відповідно ж до ч. 3 ст. 72 КК основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 26.05.2020 р. у справі № 243/2528/19 положення ч. 3 ст. 72 КК не тільки не виключають можливості застосування положень статей 70, 71 КК України щодо призначення покарання за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків, але й прямо вказують на необхідність такого застосування. У той же час ч. 3 ст. 72 КК передбачає не самостійне виконання вироків, якщо одним чи кількома з них призначено покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, а лише неможливість складення цих покарань з іншими видами покарань при призначенні їх за сукупністю злочинів або за сукупністю вироків і необхідність самостійного (окремого) виконання цих покарань.
Так, вироком суду першої інстанції встановлено, що ОСОБА_9 раніше була засуджена вироком ІНФОРМАЦІЯ_13 від 02.10.2020 року за ч. 2 ст. 190 КК України, згідно з яким їй було призначено покарання у виді штрафу у розмірі 1 700 (тисяча сімсот) гривень, покарання за яке невідбуте.
За встановленої обставини місцевий суд при призначенні покарання за оскаржуваним вироком визначив покарання, призначене ОСОБА_9 за вироком ІНФОРМАЦІЯ_13 від 02.10.2020 року, у виді штрафу виконувати самостійно.
Натомість, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в строк 2 роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
За приписами ч. 3 ст. 80 КК України, перебіг давності виконання обвинувального вироку зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину (ч. 4 ст. 80 КК).
Ухилення від відбування покарання як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку є особливим юридичним фактом і питання його вирішення належить до компетенції суду, а отже цей факт слід встановлювати з дотриманням вимог процесуальної форми.
Редакція ч. 3 ст. 80 КК України певним чином співвідноситься зі ст.ст. 389 та 390 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у ч. 3 ст. 80 Загальної частини КК, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини КК. Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання при застосуванні ч. 3 ст. 80 КК, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину. Таке правозастосування суперечить ч. 1 ст. 62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання (постанова Судової палати у кримінальних справах ВСУ від 24.12.2015, провадження № 5 - 324 кс 15).
Як встановлено під час апеляційного розгляду справи, строк давності виконання вироку ІНФОРМАЦІЯ_13 від 02.10.2020 року, становить 2 роки, який був перерваний вчиненням нових злочинів, та становив до 31.08.2025 року, а відтак дворічний строк давності виконання вироку в силу наведеної вище норми кримінального процесуального закону сплив на момент постановлення оскаржуваного вироку.
При цьому, в матеріалах судового провадження відсутні дані і про те, що перебіг давності виконання вказаного обвинувального вироку щодо ОСОБА_9 зупинявся, а саме: наявність обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, яким ОСОБА_9 визнано винуватою в ухиленні від відбування покарання.
Закінчення встановлених у ч.ч. 1 та 2 ст. 80 КК України строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому цим вироком покарання, з врахуванням положень частин третьої та четвертої цієї статті.
Покарання, строк давності виконання якого сплив відповідно до положень ст. 80 КК України, не може бути приєднано до покарання, призначеного за новим вироком, при вирішенні питання про призначення покарання за сукупністю вироків.
Суд у конкретному кримінальному провадженні може прийняти рішення щодо звільнення особи від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, за наявності для цього підстав, передбачених ст. 80 ККУкраїни, не лише в порядку ст.ст. 537, 539 КПК, а й за наслідками розгляду справи, про що має бути зазначено в резолютивній частині рішення.
Такий висновок щодо правозастосування положень ст. 80 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України зробила ІНФОРМАЦІЯ_26 у складі ВС в постанові від 10.02.2025 по справі № 229/207/24 (провадження № 51 - 2789 кмо 24), на що також слушно звернув увагу прокурор в апеляційній скарзі.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції наведені вище норми закону не врахував, та, призначаючи обвинуваченій остаточне покарання, безпідставно застосував положення ч.3 ст. 72 КК України, приєднавши за сукупністю вироків невідбуте покарання у виді штрафу за попереднім вироком, строк давності виконання якого сплив відповідно до положень ст. 80 КК України, що є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Також заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги прокурора щодо неправильного зарахування строку попереднього ув'язнення за вироком ІНФОРМАЦІЯ_6 від 14.05.2025 року.
Так, згідно оскарженого вироку, місцевим судом на підставі ч.4 ст.70 КК України та ч.1 ст.72 КК України, шляхом часткового складання покарання, призначеного за цим вироком, та покарання за вироком ІНФОРМАЦІЯ_6 від 14.05.2025 року, призначено ОСОБА_9 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
У строк призначеного покарання ОСОБА_9 зараховано строк її попереднього ув'язнення відповідно до вимог ст.72 КК України, із розрахунку день за день з 31.08.2022 року по 10.11.2022 року включно та з 14.03.2022 року по 20.06.2022 року і 06.02.2024 року по 14.05.2025 року включно, та з 23.12.2025 року до набрання вироком законної сили.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Частиною 5 ст. 72 КК України передбачено, що попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.
Так, ч. 4 ст. 70 КК України регулює ситуацію, коли після ухвалення кримінальному правопорушенні, вчиненому до ухвалення першого вироку. У такій ситуації суд, ухвалюючи другий вирок, призначає покарання за новим вироком, а потім приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При цьому час попереднього ув'язнення в рамках першого кримінального провадження вже був зарахований судом, який ухвалив перший вирок на підставі ч. 5 ст. 72 КК України.
Згідно вироку ІНФОРМАЦІЯ_6 від 14.05.2025 року ОСОБА_9 зараховано у строк призначеного покарання за даним вироком термін її попереднього ув'язнення з 14 березня по 20 червня 2022 року та з 06 лютого 2024 року по 14 травня 2025 року включно, з розрахунку, передбаченого п.п.б п.а ч.1 ст.72 КК України, де один день попереднього ув'язнення відповідає 2 дням обмеження волі.
Відтак, у справі, що розглядається, період часу з 14 березня по 20 червня 2022 року та з 06 лютого 2024 року по 14 травня 2025 року включно не є строком попереднього ув'язнення, а являє собою відбуту частину покарання, тому до неї не мали застосовуватись положення ч. 5 ст. 72 КК України.
Разом з тим, у апеляційній скарзі прокурор просить відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування призначеного ОСОБА_9 покарання, строк її попереднього ув'язнення у цьому кримінальному провадженні в період часу з 31.08.2022 по 11.11.2022 та з 23.12.2025 до набрання вироку законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що у цьому кримінальному провадженні обвинувачена ОСОБА_9 утримувалась під вартою з 31.08.2022 року по 10.11.2022 року включно та з 23.12.2025 року до теперішнього часу, оскільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо неї продовжений до набрання вироком законної сили.
Таким чином, вимоги апеляційної скарги прокурора в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду 1-ої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити вирок або ухвалу.
Пунктом 4 ч. 1 ст. ст. 409 КПК України, передбачено, що підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути неправильне застосування закону України по кримінальну відповідальність.
Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, згідно п. 2 ч. 1 ст. 413 КПК України, є застосування закону, який не підлягає застосуванню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.
За таких обставин, враховуючи допущене судом першої інстанції неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченої, захисника та прокурора підлягають частковому задоволенню, а оскаржуваний вирок - зміні, в частині призначення покарання, із мотивів, викладених апеляційним судом вище.
Керуючись ст.ст. 24, 370, 404, 405, 407-409, 413, 419, 532 КПК України, апеляційний суд,-
ухвалив:
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 , яка діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9 , обвинуваченої ОСОБА_9 та прокурора Хаджибейської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_10 - задовольнити частково.
Вирок ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23 грудня 2025 року в об'єднаних кримінальних провадженнях, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12022163470000560 від 17.08.2022 року, №12022164470000398 від 13.08.2022 року, №12023163470000634 від 15.09.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України, - змінити в частині призначеного покарання.
Виключити з резолютивної та мотивувальної частин вироку рішення про самостійне виконання вироку Київського районного суду міста Одеси суду від 02.10.2020 року, яким ОСОБА_9 засуджена за ч.2 ст.190 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1700 гривень.
Викласти абзац шостий резолютивної частини вироку в наступній редакції: «У строк покарання, остаточно призначеного ОСОБА_9 за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, зарахувати частину відбутого покарання за вироком ІНФОРМАЦІЯ_6 від 14.05.2025 року з 14.03.2022 по 20.06.2022 та з 06.02.2024 по 14.05.2025, за правилами, передбаченими в ст. 72 КК України. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування призначеного ОСОБА_9 покарання, строк її попереднього ув'язнення у цьому кримінальному провадженні в період часу з 31.08.2022 по 10.11.2022 та з 23.12.2025 до набрання вироку законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.»
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4