Справа № 137/434/26
Провадження № 33/801/452/2026
Категорія: 299
Головуючий у суді 1-ї інстанції Желіховський В. М.
Доповідач: Рибчинський В. П.
27 квітня 2026 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати у цивільних справах Рибчинський В.П.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Літинського районного суду Вінницької області від 01 квітня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,
Згідно протоколу про вчинення військового адміністративного правопорушення від 20.03.2026 року майор ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира 2 роти охорони 1 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_1 , недбало ставлячись до військової служби, в порушення своїх статутних обов'язків, вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, а саме допустив безпідставне нарахування та виплату додаткової грошової винагороди молодшому сержанту ОСОБА_2 , за лютий 2024 року (3 дні), що становить 3103,45 грн., старшому сержанту ОСОБА_3 за Липень 2023 року (2 дні) 2903,74 грн., солдату ОСОБА_4 за листопад 2023 року (3 дні) в розмірі 3000 грн., солдату ОСОБА_5 за лютий 2023 року (3 дні) в розмірі 3214,29 грн, відповідно до розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, в порушення пп. 2,5 Розділу XXXIV Порядку № 260 безпідставно виплачено додаткову грошову винагороду відповідно до розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, за що передбачено відповідальність за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Постановою Літинського районного суду Вінницької області від 01 квітня 2026 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).
Не погоджуючись з таким судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне засування судом обставин справи, просив оскаржувану постанову скасувати і закрити провадження у справі на підставі ч. 7 ст. 247 КУпАП.
Згідно вхідного штампу Літинського районного суду Вінницької області апеляційна скарга була подана до суду першої інстанції через підсистему «Електронний суд» 14 квітня 2026 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Одночасно в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи тим, що в судовому засіданні при розгляді справи він присутній не був, копію оскаржуваної постанови отримав засобами поштового зв'язку лише 05 квітня 2026 року, а тому вважає, що строк пропущено з поважних причин.
Перевіривши доводи скаржника з приводу поновлення строку на апеляційне оскарження, вивчивши матеріали справи приходжу до висновку, що строк на подачу апеляційної скарги не підлягає поновленню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Оскаржена постанова Літинського районного суду Вінницької області щодо ОСОБА_1 була винесена 01 квітня 2026 року.
В матеріалах справи наявна заява, відповідно до якої останній просить розглянути протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення без його участі. Вину визнає повністю, просить призначити покарання у виді штрафу.
Зважаючи на викладене, та враховуючи, що КУпАП пов'язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення саме з моментом винесення постанови, при цьому ОСОБА_1 просив розглядати справу без його участі, що підтверджується матеріалами справи, доводи заявника з приводу неможливості своєчасного оскарження постанови Літинського районного суду Вінницької області від 01 квітня 2026 року, за відсутності особливих і непереборних обставин, на увагу не заслуговують.
Отже, в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Літинського районного суду Вінницької області від 01 квітня 2026 року слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути заявнику у відповідності до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Літинського районного суду Вінницької області від 01 квітня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Апеляційну скаргу разом з додатками повернути особі, яка її подала.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду: В.П. Рибчинський