Справа № 144/1527/25
Провадження №11-кп/801/421/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
22 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
із секретарем ОСОБА_5
за участю
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченої ОСОБА_7
обвинуваченої ОСОБА_8
потерпілого ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12025020090000338 від 01.08.2025, за апеляційною скаргою прокурора Теплицького відділу Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_10 на вирок Теплицького районного суду Вінницької області від 17.02.2026 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Кивачівка Теплицького району Вінницької області, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 , громадянку України, не судиму,
визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 361 КК України та засуджено до покарання:
- за ч. 2 ст. 361 КК України - у виді трьох років позбавлення волі;
- за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим ОСОБА_8 призначено покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 від відбування покарання звільнено з випробуванням та встановленням іспитового строку на 1 (один) рік 6 (шість) місяців, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
Покладено на ОСОБА_8 передбачені ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку с. Карбівка Гайсинського району Вінницької області, проживаючу за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_3 , громадянку України, не судиму,
визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 361 КК України та засуджено до покарання:
- за ч. 2 ст. 361 КК України - у виді трьох років позбавлення волі;
- за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим ОСОБА_7 призначено покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 від відбування покарання звільнено з випробуванням та встановленням іспитового строку на 1 (один) рік 6 (шість) місяців, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
Покладено на ОСОБА_7 передбачені ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирішено долю речових доказів.
- мобільний телефон марки «Хіаоmі» моделі «RedmiNote 13», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 в якому знаходиться сім- картка оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_3 ,ухвалено повернути ОСОБА_7 ;
- мобільний телефон марки «Хіаоmі» моделі «RedmiNote 12», ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 , в якому знаходиться сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_6 , та карта пам'яті марки «Netac» об'ємом 32 Gb; мобільний телефон марки «nubia» моделі «Neo 35G», ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , в якому знаходиться сім- картка оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_9 , ухвалено повернути ОСОБА_8 .
За встановлених судом обставин та детально викладених у вироку суду 07.07.2025 (точного часу судом не встановлено), але не пізніше 16 год 42 хв, ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_7 перебували на території домогосподарства АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_9 , де вживали з останнім алкогольні напої.
Під час розпиття алкогольних напоїв ОСОБА_9 повідомив, що на його банківську картку надійшли грошові кошти за оренду земельної ділянки. В цей час ОСОБА_8 вирішила незаконно заволодіти даними коштами, про що розповіла ОСОБА_7 , після чого в них виник спільний злочинний умисел, спрямований на несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, з метою подальшого заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами, котрі зберігалися на рахунку потерпілого ОСОБА_9 , в автоматизованій інформаційній системі AT КБ «Приват Банк», та з метою реалізації вказаного кримінально-протиправного умислу, останніми було узгоджено спільні злочинні дії.
З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_8 , діючи спільно із ОСОБА_7 , за заздалегідь домовленим планом, за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи, що вона не має права законного доступу до банківської таємниці, з метою незаконного отримання відомостей щодо суми а також доступу до коштів, розміщених на належній потерпілому банківській картці AT КБ «Приват Банк» № НОМЕР_10 , усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без дозволу власника, взяла у свого сина ОСОБА_11 , який знаходився поряд із нею, належний останньому мобільний телефон марки «nubia» моделі «Neo 35G», в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_9 , під приводом особистої потреби, не повідомляючи про намір використання телефону в злочинній діяльності. Після чого ОСОБА_7 , під приводом термінової необхідності зателефонувати, взяла у ОСОБА_9 належний йому мобільний телефон. Надалі ОСОБА_7 , діючи згідно домовленого із ОСОБА_8 злочинного плану, використовуючи мобільний телефон ОСОБА_9 для успішного підтвердження операцій, достеменно знаючи «пін-код» належної йому банківської картки AT «Приватбанк» № НОМЕР_10 , встановила на мобільний телефон ОСОБА_11 мобільний додаток «Приват 24», зареєстрований за вказаною вище банківською карткою ОСОБА_9 , та який згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є програмно-технічним комплексом, та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є інформаційною (автоматизованою) системою, де містилась інформація по банківському рахунку, тим самим отримала доступ до банківського рахунку ОСОБА_9 , по банківській картці AT КБ «Приват Банк» № НОМЕР_10 та несанкціоновано втрутилась в роботу вказаної інформаційної (автоматизованої) системи.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_8 , діючи спільно із ОСОБА_7 , згідно домовленого злочинного плану, що охоплений єдиним спільним протиправним умислом, 07.07.2025, перебуваючи по місцю проживання ОСОБА_9 , в домогосподарстві АДРЕСА_1 , використовуючи додаток «Приват 24», встановлений на мобільний телефон ОСОБА_11 , та не повідомляючи останньому про свою злочинну діяльність, завуалювавши це особистою необхідністю скористатись телефоном, здійснили три транзакції грошових коштів із банківської картки ОСОБА_9 AT «Приватбанк» № НОМЕР_10 на банківську картку AT «Приватбанк» № НОМЕР_11 , яка належить ОСОБА_7 , зокрема: 07.07.2025 о 16 год 42 хв транзакція на суму 4000 гривень, 07.07.2025 о 21 год 33 хв транзакція на суму 1000 гривень, 07.07.2025 о 23 год 29 хв транзакція на суму 700 гривень, тобто на загальну суму 5700 гривень, а також, протягом періоду часу з 08.07.2025 по 12.07.2025, перебуваючи в цей період часу по місцю проживання ОСОБА_8 , в домогосподарстві АДРЕСА_1 , періодично використовуючи мобільний телефон ОСОБА_11 , та не повідомляючи останньому про свою злочинну діяльність, завуалювавши це особистою необхідністю скористатись телефоном, ОСОБА_7 здійснила шість транзакцій грошових коштів із банківської картки ОСОБА_9 AT «Приватбанк» № НОМЕР_10 на банківську картку AT «Приватбанк» № НОМЕР_11 , яка належить ОСОБА_7 , зокрема: 08.07.2025 о 18 год 13 хв транзакція на суму 450 гривень, 09.07.2025 об 11 год 18 хв транзакція на суму 450 гривень, 09.07.2025 об 11 год 19 хв транзакція на суму 450 гривень, 09.07.2025 об 11 год 20 хв дві транзакція на суму по 450 гривень, 09.07.2025 об 11 год 21 хв транзакція на суму 100 гривень, тобто на загальну суму 2350 грн, а також здійснила три транзакції грошових коштів із банківської картки ОСОБА_9 AT «Приватбанк» № НОМЕР_10 на банківську картку AT «Приватбанк» № НОМЕР_12 , яка належить ОСОБА_8 , зокрема: 09.07.2025 о 19 год 31 хв транзакція на суму 2512,56 гривень, 09.07.2025 о 19 год 58 хв транзакція на суму 502,51 гривень, 12.07.2025 о 19 год 02 хв транзакція на суму 60,30 грн, тобто на загальну суму 3075,37 грн, якими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 розпорядились на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_8 , діючи спільно із ОСОБА_7 , у періоду часу з 07.07.2025 по 12.07.2025, таємно, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужих грошових коштів для власного збагачення, в умовах воєнного стану, введеного на території України з 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-1Х від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами, внесеними Указами Президента України: від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ, від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500- IX, від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженим Законом України від 08.11.2022 № 8189-ІХ, від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-ІХ, від 01.05.2023 № 254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 № 3057-1Х, від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 № 3275-ІХ, від 06.11.2023 № 734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 № 3429-ІХ, від 05.02.2024 № 49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 № 3564-ІХ, від 08.05.2024 № 271/2024, затвердженим Законом України від 09.05.2024 № 3684- IX, від 08.05.2024 № 271/2024, затвердженим Законом України від 09.05.2024 № 3684-ІХ, від 23.07.2024 № 469/2024, затвердженим Законом України від 23.07.2024 № 3891-ІХ, від 28.10.2024 №740/2024, затвердженим Законом України від 29.10.2024 № 4224-ІХ, від 14.01.2025 №26/2025, затвердженим Законом України від 15.01.2025 № 4220-ІХ, від 15.04.2025 № 235/2025, затвердженим Законом України від 16.04.2025 № 4356-ІХ) викрали грошові кошти на загальну суму 11 125,37 грн, чим спричинили потерпілому ОСОБА_9 майнову шкоду на вказану суму.
Також, 07.07.2025, точний час судом не встановлений, але не пізніше 16 год 42 хв, ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_8 перебували на території домогосподарства АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_9 , де вживали з останнім алкогольні напої.
Під час розпиття алкогольних напоїв ОСОБА_9 повідомив, що на його банківську картку надійшли грошові кошти за оренду земельної ділянки. В цей час ОСОБА_8 вирішила незаконно заволодіти даними коштами, про що розповіла ОСОБА_7 , після чого у них виник спільний злочинний умисел, спрямований на несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, з метою подальшого заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами, котрі зберігалися на рахунку потерпілого ОСОБА_9 , в автоматизованій інформаційній системі AT КБ «Приват Банк», та з метою реалізації вказаного кримінально-протиправного умислу, останніми було узгоджено спільні злочинні дії.
З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_8 , діючи спільно із ОСОБА_7 , за заздалегідь домовленим планом, за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи, що вона не має права законного доступу до банківської таємниці, з метою незаконного отримання відомостей щодо суми а також доступу до коштів, розміщених на належній потерпілому банківській картці AT КБ «Приват Банк» № НОМЕР_10 , усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без дозволу власника, взяла у свого сина ОСОБА_11 , який знаходився поряд із нею, належний останньому мобільний телефон марки «nubia», моделі «Neo 35G», в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_9 , під приводом особистої потреби, не повідомляючи про намір використання телефону в злочинній діяльності. Після чого ОСОБА_7 , під приводом термінової необхідності зателефонувати, взяла у ОСОБА_9 належний йому мобільний телефон. Надалі ОСОБА_7 , діючи згідно домовленого із ОСОБА_8 злочинного плану, використовуючи мобільний телефон ОСОБА_12 для успішного підтвердження операцій, достеменно знаючи «пін-код» належної йому банківської картки AT «Приватбанк» № НОМЕР_10 , встановила на мобільний телефон ОСОБА_11 мобільний додаток «Приват 24», зареєстрований за вказаною вище банківською карткою ОСОБА_9 та який згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є програмно-технічним комплексом, та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є інформаційною (автоматизованою) системою, де містилась інформація по банківському рахунку, тим самим отримала доступ до банківського рахунку ОСОБА_9 по банківській картці AT КБ «Приват Банк» № НОМЕР_10 та несанкціоновано втрутилась в роботу вказаної інформаційної (автоматизованої) системи.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_7 , діючи спільно із ОСОБА_8 , згідно домовленого злочинного плану, що охоплений єдиним спільним протиправним умислом, 07.07.2025, перебуваючи по місцю проживання ОСОБА_9 в домогосподарстві АДРЕСА_1 , використовуючи додаток «Приват 24» встановлений на мобільний телефон ОСОБА_11 , та не повідомляючи останньому про свою злочинну діяльність, завуалювавши це особистою необхідністю скористатись телефоном, здійснили три транзакції грошових коштів із банківської картки ОСОБА_9 AT «Приватбанк» № НОМЕР_10 на банківську картку AT «Приватбанк» № НОМЕР_11 , яка належить ОСОБА_7 , зокрема: 07.07.2025 о 16 год 42 хв транзакція на суму 4000 гривень, 07.07.2025 о 21 год 33 хв транзакція на суму 1000 гривень, 07.07.2025 о 23 год 29 хв транзакція на суму 700 гривень, тобто на загальну суму 5700 гривень, а також, протягом періоду часу з 08.07.2025 по 12.07.2025, перебуваючи в цей період часу по місцю проживання ОСОБА_8 , в домогосподарстві АДРЕСА_1 , періодично використовуючи мобільний телефон ОСОБА_11 , та не повідомляючи останньому про свою злочинну діяльність, завуалювавши це особистою необхідністю скористатись телефоном, ОСОБА_7 здійснила шість транзакцій грошових коштів із банківської картки ОСОБА_9 AT «Приватбанк» № НОМЕР_10 на банківську картку AT «Приватбанк» № НОМЕР_11 , яка належить ОСОБА_7 , зокрема: 08.07.2025 о 18 год 13 хв транзакція на суму 450 гривень, 09.07.2025 об 11 год 18 хв транзакція на суму 450 гривень, 09.07.2025 об 11 год 19 хв транзакція на суму 450 гривень, 09.07.2025 об 11 год 20 хв дві транзакції на суму по 450 гривень, 09.07.2025 об 11 год 21 хв транзакція на суму 100 гривень, тобто на загальну суму 2350 грн, а також здійснила три транзакції грошових коштів із банківської картки ОСОБА_9 AT «Приватбанк» № НОМЕР_10 на банківську картку AT «Приватбанк» № НОМЕР_12 , яка належить ОСОБА_8 , зокрема: 09.07.2025 о 19 год 31 хв транзакція на суму 2512,56 гривень, 09.07.2025 о 19 год 58 хв транзакція на суму 502,51 гривень, 12.07.2025 о 19 год 02 хв транзакція на суму 60,30 грн, тобто на загальну суму 3075,37 грн, якими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 розпорядились на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_7 , діючи спільно із ОСОБА_8 , у періоду часу з 07.07.2025 по 12.07.2025, таємно, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужих грошових коштів для власного збагачення, в умовах воєнного стану, введеного на території України з 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами, внесеними Указами Президента України: від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ, від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500- IX, від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженим Законом України від 08.11.2022 № 8189-ІХ, від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-ІХ, від 01.05.2023 № 254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 № 3057-1Х, від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 № 3275-ІХ, від 06.11.2023 № 734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 № 3429-ІХ, від 05.02.2024 № 49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 № 3564-ІХ, від 08.05.2024 № 271/2024, затвердженим Законом України від 09.05.2024 № 3684- IX, від 08.05.2024 № 271/2024, затвердженим Законом України від 09.05.2024 № 3684-ІХ, від 23.07.2024 № 469/2024, затвердженим Законом України від 23.07.2024 № 3891-IX, від 28.10.2024 №740/2024, затвердженим Законом України від 29.10.2024 № 4224-ІХ, від 14.01.2025 №26/2025, затвердженим Законом України від 15.01.2025 № 4220-ІХ, від 15.04.2025 № 235/2025, затвердженим Законом України від 16.04.2025 № 4356-ІХ) викрали грошові кошти на загальну суму 11 125,37 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_13 , майнову шкоду на вказану суму.
В апеляційній скарзі прокурор Теплицького відділу Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_10 просить вирок суду першої інстанції змінити у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність в частині вирішення питання речових доказів. На підставі ст. 96-1, ст. 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави мобільний телефон марки «nubia» моделі «Neo 35G», ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , в якому знаходиться сім- картка оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_9 .
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, прокурор зазначає, що суд першої інстанції під час ухвалення вироку, враховуючи, що телефон марки «nubia» моделі «Neo 35G», ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , в якому знаходиться сім- картка оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_9 , використовувався як знаряддя для вчинення кримінального правопорушення, не взяв до уваги вимоги статей 96-1, 96-2 КК України та безпідставно не застосував спеціальну конфіскацію до мобільного телефону, що призвело до неправильно застосування закону України про кримінальну відповідальність.
В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу та з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, а вирок суду змінити.
Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заперечували проти спеціальної конфіскації мобільного телефона.
Потерпілий ОСОБА_9 покладався на суд.
Заслухавши доповідь головуючого судді, думку учасників судового засідання, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги з уточненнями, колегія суддів дійшла висновку, що уточнена апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.361, ч.4 ст.185 КК України, за обставин, викладених у вироку суду, та кваліфікація її дій, а також вид та розмір призначеного судом покарання, в апеляційній скарзі не оскаржуються, а тому відповідно до ст. 404 КПК України апеляційним судом не переглядаються.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч.1, п.1 ч. 2 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Крім того, за змістом п. 12 ч. 1 ст. 368, п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами. У разі визнання особи винуватою у резолютивній частині вироку зазначаються рішення щодо речових доказів і документів та спеціальної конфіскації.
Цих вимог закону України про кримінальну відповідальність, при ухваленні вироку, суд першої інстанції дотримався не в повній мірі.
Так, за обставин, встановлених судом першої інстанції, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинили інкриміновані їм злочини за допомогою мобільного телефону марки «nubia» моделі «Neo 35G», ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , в якому знаходиться сім- картка оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_9 , тобто вказане майно відповідає ознакам, визначеним п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, та, на підставі ст. 96-1 КК України, підлягає спеціальній конфіскації у власність держави.
Між тим, суд вказаний мобільний телефон повернув обвинуваченій ОСОБА_8 під час вирішення питання про долю речових доказів в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України та не застосував положення закону України про кримінальну відповідальність ,- спеціальну конфіскацію.
Пунктом 4 частини 1 статті 409 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, крім іншого, є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, суд,-
Апеляційну скаргу прокурора Теплицького відділу Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_10 - задовольнити.
Вирок Теплицького районного суду Вінницької області від 17.02.2026 року відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_7 - змінити в частині вирішення долі речових доказів.
На підставі ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію щодо мобільного телефону марки «nubia» моделі «Neo 35G», ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , в якому знаходиться сім- картка оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_9 , конфіскувавши його у власність держави.
В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом 3-х (трьох) місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4