Рішення від 27.04.2026 по справі 609/1121/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/1121/25

2/609/118/2026

27 квітня 2026 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Харлана М.В.

з участю секретаря судового засідання Семенюк О.І.

представника позивача Андросюка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до

відповідачів: ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Профагротрейд»

вимоги позивача: про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції сторін.

1. 18 листопада 2025 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» (далі позивач) - Русин Ю.Ю. звернувся до Шумського районного суду Тернопільської області із позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Профагротрейд» (далі відповідачі) про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

2. Позов обґрунтований тим, що 20 жовтня 2017 року між ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі № б/н, на підставі якого ТОВ набуло право оренди земельної ділянки площею 0,9554 га., кадастровий номер 6125885900:01:001:0547, розташованої на території Підгаєцької сільської ради Шумського району Тернопільської області.

Згідно з пунктом 3.1 Договору оренди землі від 20.10.2017 р. сторони домовилися, що Договір укладено строком на 7 років, сплив якого починається з моменту державної реєстрації права оренди в порядку, передбаченому законодавством, але в будь якому випадку Сторони дійшли згоди, що даний Договір та право оренди за Даним Договором є чинним до моменту закінчення збирання врожаю Орендарем.

Також сторони погодили, що після закінчення строку дії Договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

21.02.2022 р. між ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 20.10.2017 р. за умовами якого, серед іншого, сторони погодили внести зміни до п. 3.1 Договору та продовжити його до 06.06.2025 р., сплив якого починається з моменту державної реєстрації права оренди в порядку, передбаченому законодавством, але в будь якому випадку сторони дійшли згоди, що даний Договір та право оренди за Даним Договором є чинним до моменту закінчення збирання врожаю Орендарем, а також сторони погодили, що після закінчення строку дії Договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Маючи намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди землі, ТОВ «Західна агровиробнича компанія» надіслало ОСОБА_1 05.04.2025 р. лист повідомлення про намір продовжити дію договору оренди землі, який останній отримав.

Таким чином, до закінчення строку дії договору оренди, позивач, як добросовісний орендар, маючи законні сподівання на продовження дії договору оренди землі на новий строк, у встановленому порядку звернувся до орендодавця з метою реалізації переважного права на поновлення договору, яке йому гарантоване умовами договору та положеннями вказаної норми права та запропонував підписати додаткову угоду, що підтверджується квитанцією установи поштового зв'язку про прийняття поштового відправлення та повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач зобов'язаний був протягом місяця розглянути на предмет відповідності вимогам закону, узгодити, за необхідності, істотні умови договору, а за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі, укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, однак, будь-якої відповіді на вищевказаний лист ОСОБА_1 не надав, а отже не скористався правами, передбаченими ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Зазначає, що позивач, як орендар, належно виконував свої обов'язки за договором оренди, в установлений договором та законом строк повідомив орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк та надав проєкт додаткової угоди, окрім того, зазначена земельна ділянка перебувала в оренді позивача і не вибувала з його користування протягом строку дії договору оренди землі.

Натомість, відповідач ОСОБА_1 , у відповідь на отриманий проєкт додаткової угоди, не надіслав повідомлення про заперечення на запропоновані умови або зустрічну пропозицію, що вказує на існування правових підстав для визнання додаткової угоди укладеною.

Разом з тим, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право оренди вищевказаної земельної ділянки, проведено державну реєстрацію іншого речового права: номер запису 59411381.

Таким чином, позивач дізнався про те, що відповідач уклав договір оренди земельної ділянки, яка знаходилась в оренді у позивача, з іншим орендарем, а саме, ТОВ «Профагротрейд».

Вважає, що відмовивши в укладенні додаткової угоди відповідач порушив права позивача на укладення додаткової угоди у формі єдиного письмового документу, як про внесення законних змін до Договору оренди землі (зі всіма змінами та доповненнями до нього чинними на момент його поновлення), так і про його поновлення на новий строк.

З урахуванням того, що ТОВ «Західна агровиробнича компанія» належно виконувало свої обов'язки за договором оренди, в установлений договором строк повідомило орендодавця про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, представник позивача вважає, що позивач має право на поновлення договору на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі».

На підставі вищевикладеного, представник позивача просив позовні вимоги задовольнити.

Не погоджуючись із доводами представника позивача, представником відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофАгроТрейд» - адвокатом Іванько О.С. 16 грудня 2025 року через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому остання просила відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, вказуючи на те що, 04 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Профагротрейд» та ОСОБА_1 було укладено Договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни її цільового призначення, яка знаходиться на території с. Підгайці Кременецького району Тернопільської області. Об'єктом оренди є земельна ділянка кадастровий номер 6125885900:01:001:0547, площею 1,9107 га. Речове право оренди зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Профагротрейд», 07 квітня 2025 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав №422067729 від 10.04.2025 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Профагротрейд» та ОСОБА_1 у Договорі оренди землі від 04 квітня 2025 року обумовили, що договір укладено на 7 років з дати його підписання та державної реєстрації.

Актом приймання-передачі земельної ділянки від 04 квітня 2025 року, підтверджено той факт, що орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку кадастровий номер 6125885900:01:001:0547.

Враховуючи зазначене, договір оренди землі від 04 квітня 2025 року набрав чинності та у сторін виникли взаємні права та обов'язки за цим Договором. Зокрема, ТОВ «Профагротрейд» стало орендарем земельної ділянки позивача, з дня набрання чинності Договором оренди землі від 04 квітня 2025 року - до нового орендаря перейшли обов'язки сплати орендної плати та право використання земельної ділянки для власних господарських цілей для проведення підприємницької діяльності .

Звертає увагу суду на те, що реалізація переважного права на укладення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої статтею 33 Закону України «Про оренду землі» процедури та за наявності волевиявлення сторін. Таким чином, наявність незгоди орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки згідно з положеннями ч.5 ст.33 Закону України «Про оренду землі» виключає можливість визнання поновленим попереднього договору у вибраний позивачем спосіб.

Вважає, що переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки не порушено, оскільки відсутня одна із складових, що надають право позивачу претендувати на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.5 ст.33 Закону України «Про оренду землі», так як відсутня воля орендодавця на укладення такого договору. За вказаних обставин сторонами не досягнуто домовленості щодо змінених істотних умов договору, а тому в силу ч.4 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» переважне право орендаря на укладення договору оренди землі є припиненим.

В даному випадку, відповідач ОСОБА_1 користуючись правом вільного володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою передав її в строкове платне користування ТОВ «Профагротрейд» на підставі Договору оренди землі від 04 квітня 2025 року, оскільки правовідносини, між позивачем та ОСОБА_1 , які витікали з Договору оренди землі від 20 жовтня 2017 року припинилися внаслідок закінчення строку дії цього договору.

Вважає, що позивач не вказав жодної правової підстави для визнання відсутнім права оренди у ТОВ «Профагротрейд». Натомість, речове право виникло у ТОВ «Профагротрейд» на підставі юридичного факту, який спрямований на набуття відповідних прав, таке право визнане державою, окрім того, ОСОБА_1 належним чином повідомив позивача про своє небажання укладати договір оренди на новий строк, жодні зміни щодо істотних умов договору оренди не були узгоджені сторонами договору, а тому після закінчення строку дії Договору оренди позивача, останній правомірно передав свою земельну ділянку в оренду ТОВ «Профагротрейд» на підставі договору, який є чинним, дійсним, речове право за яким зареєстроване, а тому відсутні підстави для визнання такого права відсутнім.

Під час реєстрації речового права оренди ТОВ «Профагротрейд» щодо земельної ділянки кадастровий номер 6125885900:01:001:0547 - речове право оренди попереднього орендаря, ТОВ «Західна агровиробнича компанія» було припинено. Натомість ТОВ «Профагротрейд» належно зареєстрував своє право оренди, а тому, відсутні підстави для визнання відсутнім та припинення у Товариства з обмеженою відповідальністю «Профагротрейд» права оренди на спірну земельну ділянку.

Враховуючи зазначене, представник відповідача вважає, що позовні вимоги ТОВ «Західна агровиробнича компанія» є необґрунтованими, незаконними, а тому до задоволення не підлягають.

Не погоджуючись із доводами представника позивача, представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Іванько О.С. 16 грудня 2025 року через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому остання просила відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, вказуючи на те що, ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки, яка розташована на території с. Підгайці, Кременецького району Тернопільської області, площею 1,9107 га., кадастровий номер 6125885900:01:001:0547, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Зазначену земельну ділянку ОСОБА_1 , на підставі Договору оренди землі, підписаного 20.10.2017 р. р. та зареєстрованого 07.06.2018 р. було передано ТОВ «Західна агровиробнича компанія» у строкове платне користування (оренду) для ведення сільськогосподарського виробництва без зміни її цільового призначення, терміном на 7 років.

Звертає суд увагу на те, що Додаткову угоду до Договору оренди землі від 21.02.2022 р., яка додана позивачем до матеріалів страви, відповідач ОСОБА_1 не підписував і не знав про її існування. Крім того, дана Додаткова угода не зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що додана до матеріалів справи Позивачем. Тому вважається не укладеною, згідно вимог чинного законодавства України.

27 лютого 2025 року ОСОБА_1 , було надіслано шляхом поштового відправлення заяву, за змістом якої орендодавцем було повідомлено орендаря про намір надалі не продовжувати Договір оренди землі, термін дії якого закінчується 05.04.2025 р., оскільки його не влаштовують істотні умови Договору запропоновані ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Окрім того, орендодавець просив на протязі 3-х днів після закінчення терміну дії договору повернути йому земельну ділянку та надіслати підписаний Акт прийому -передачі земельної ділянки.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення позивач отримав даний лист 20.03.2025 р., однак, відповіді відповідачу ОСОБА_1 надано не було, не було також запропоновано кращі істотні умови договору оренди землі, які на дату звернення передбачали суму орендної плати у розмірі 9656,71 грн.

15.04.2025 р., через десять днів після закінчення договору оренди землі, ОСОБА_1 отримав від позивача Лист-повідомлення про намір продовжити дію Договору оренди землі № б/н від 20.10.2017 р., вих. № 1393 від 06.03.2025 р.

18.04.2025 р. ОСОБА_1 було надіслано ТОВ «Західна агровиробнича компанія» лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення, згідно із яким, власником земельної ділянки було повідомлено, що ознайомившись із отриманим листом-повідомленням про намір продовжити дію Договору оренди землі № б/н від 20.10.2017 р., ним прийнято рішення, згідно з яким орендодавець відмовляється від пропозиції викладеної орендарем щодо продовження дії договору оренди землі від 20.10.2017 р. на тих же умовах, оскільки інші орендарі, які провадять господарську діяльність за місцем розташування земельної ділянки пропонують значно кращі умови орендної плати, термінів її виплати, соціальну допомогу, тощо.

Окрім того, орендодавець у листі-відповіді від 18.04.2025 р. звернув увагу ТОВ «Західної агровиробничої компанії» на те, що станом на дату відправлення листа-повідомлення № 1393 від 06.03.2025 р. Договір оренди землі від 20.10.2017 р. - закінчився, а речове право оренди орендаря припинено.

21.04.2025 р. позивачем отримано лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення від 18.04.2025 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте, не зважаючи, що до закінчення договору після отриманих заяв орендодавця щодо відмови у продовжені договору оренди землі через вкрай низьку орендну плату залишилося більше двох місяців, відповіді позивачем відповідачу надано не було.

04.04.2025 р. ОСОБА_1 , отримав пропозицію щодо укладення Договору оренди землі із ТОВ «Профагротрейд» із істотною умовою договору щодо орендної плати у розмірі 16149,07 грн., що значно вище ніж розмір орендної плати зазначений у Договорі оренди землі із позивачем.

Відтак, 04 квітня 2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Профагротрейд» був укладений Договір оренди землі щодо земельної ділянки: площею 1,9107 га. кадастровий номер 6125885900:01:001:0547, яка розташована на території с. Підгайці Кременецького р-ну Тернопільської обл., згідно якого останній передав ТОВ «Профагротрейд» в оренду земельну ділянку терміном на 7 (сім) років.

05 квітня 2025 р. припинено речове право оренди за земельною ділянкою кадастровий номер 6125885900:01:001:0547 у ТОВ «Західна агровиробнича компанія» програмними засобами Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

07 квітня 2025 р. державним реєстратором Кременецької міської ради було зареєстровано речове право оренди ТОВ «Профагротрейд» за земельною ділянкою кадастровий номер 6125885900:01:001:0547 на підставі Договору оренди землі від 04.04.2025 р.

Не зважаючи на те, що орендодавцем надіслано відмову від продовження договору оренди землі та лист щодо повернення земельної ділянки орендодавцю, орендар звернувся до суду за судовим захистом із позовом про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Звертає увагу суду на те, що позивач неналежно виконував покладені на нього зобов'язання із виплати орендної плати ОСОБА_1 , зокрема згідно платіжної інструкції від 16 січня 2025 р. вбачається, що сплата орендної плати за 2024 р. відбулась із затримкою в 16 днів, окрім того, орендна плата систематично сплачувалась у значно нижчому розмірі.

Враховуючи зазначене, представник відповідача вважає, що позовні вимоги ТОВ «Західна агровиробнича компанія» є необґрунтованими, незаконними, а тому до задоволення не підлягають.

В судовому засіданні представник позивача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» - адвокат Андросюк І.С. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених у позові та просив задовольнити.

Представник відповідачів ТОВ «Профагротрейд», Дівоньки В.М. - адвокат Іванько О.С. в судове засідання не з'явилась, надіслала суду заяву, згідно якої просила розгляд справи здійснювати за її відсутності, у відзивах на позовну заяву просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 20 листопада 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , ТОВ «Профагротрейд» про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.

4. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 27 листопада 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче засідання на 12 грудня 2025 року, у зв'язку із клопотанням представника позивача підготовчий розгляд справи відкладено на 07 січня 2026 року, у зв'язку із заявою представника відповідачів підготовчий розгляд справи відкладено на 21 січня 2026 року.

5. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 21 січня 2026 року у зв'язкою із заявою представника відповідачів підготовчий розгляд справи відкладено на 04 лютого 2026 року, продовжено підготовче провадження по даній цивільній справі на тридцять днів.

6. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 04 лютого 2026 року справу призначено до судового розгляду на 18 лютого 2026 року, в задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі № 609/1121/25 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №456/252/22 (провадження №14-75цс25) відмовлено, явку представника позивача визнано обов'язковою, у зв'язку із подачею представником заяви про відмову від позову, судовий розгляд справи відкладено на 03 березня 2026 року, у зв'язку із клопотанням представника позивача, судовий розгляд справи відкладено на 17 березня 2026 року, у зв'язку із клопотанням представника позивача, судовий розгляд справи відкладено на 31 березня 2026 року, у зв'язку із заявою представника відповідачів судовий розгляд справи відкладено на 09 квітня 2026 року, у зв'язку із оголошеною перервою судовий розгляд справи відкладено на 27 квітня 2026 року.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

7. Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки, яка розташована на території Підгаєцької сільської ради Шумського (Кременецького) району Тернопільської області, в розмірі 1,9108 кадастровий номер земельної ділянки 6125885900:01:001:0547, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 406740 виданого 07.05.2012 р. Управлінням Держкомзему в Шумському районі, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №1119 від 31.07.2008 р.

8. 20 жовтня 2017 року між ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі № б/н, на підставі якого ТОВ набуло право оренди земельної ділянки площею 1,9108 га., кадастровий номер 6125885900:01:001:0547, розташованої на території Підгаєцької сільської ради Шумського району Тернопільської області.

Відповідно до п. 3.1 вищевказаного договору оренди землі, Договір укладено до строком на 7 років.

Згідно п. 3.2 Договору, після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 12.2 дія договору припиняється зокрема у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено.

9. 07.06.2018 р. державним реєстратором Кременецької міської ради Костиником М.О. було зареєстровано речове право оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» за земельною ділянкою кадастровий номер 6125885900:01:001:0547 на підставі Договору оренди землі від 20.10.2017 р., що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу: 127036241, дата формування 11.06.2018 р.

10. Також представником позивача до матеріалів справи долучено додаткову угоду б/н до договору оренди землі укладену 21 лютого 2022 року між ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_1 . Відповідно до п. 3.1 додаткової угоди вбачається, що договір укладено строком на 06.06.2025 р.

Судом встановлено, що вищевказана Додаткова угода від 21.02.2022 р. не зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 447114856 сформованої 09.10.2025 р. Окрім того, з вищевказаної інформації вбачається, що датою закінчення дії первісного договору оренди землі є 05.04.2025 р.

11. На підтвердження виконання своїх обов'язків як орендаря, позивачем до матеріалів справи долучено копії платіжних інструкцій у національній валюті №9111209810 від 29 липня 2021 року на суму 8288,59 грн., призначення платежу: орендна плата по договору оренди землі за 2021 р., отримувач: ОСОБА_1 ; № 2473194023 від 08 грудня 2022 року на суму 13515,93 грн., призначення платежу: орендна плата по договору оренди землі за 2022 р., отримувач: ОСОБА_1 ; № 1735438130 від 10 листопада 2023 року на суму 4505,31 грн., призначення платежу: орендна плата по договору оренди землі за 2023 р., отримувач: ОСОБА_1 ; № 2020680242 від 16 січня 2025 року на суму 4735,08 грн., призначення платежу: орендна плата по договору оренди землі за 2024 р., отримувач: ОСОБА_1 ; № 7333517713 від 29 жовтня 2025 року на суму 2037,77 грн., призначення платежу: орендна плата по договору оренди землі за 2025 р., отримувач: ОСОБА_1 ; відомість на реалізацію с/г продукції №138, відомість на реалізацію с/г продукції №182, відомість на реалізацію с/г продукції № 183.

12. Відповідно до копії довідки №6130 виданої 10 жовтня 2025 р. ТОВ «Західна агровиробнича компанія» вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6125885900:01:001:0547 знаходиться в межах поля №107-5181, перебуває в користуванні вищевказаного підприємства та засіяна соняшником під урожай 2025 р.

13. 27 лютого 2025 року на адресу керівника ТОВ «Західна агровиробнича компанія» відповідачем ОСОБА_1 , було надіслано заяву, за змістом якої орендодавцем було повідомлено орендаря про намір надалі не продовжувати Договір оренди землі, термін дії якого закінчується 05.04.2025 р., оскільки його не влаштовують істотні умови Договору запропоновані ТОВ «Західна агровиробнича компанія», вказане підтверджується копією вищевказаної заяви та копією повідомлення Укрпошти №0601122831144 долучених до відзиву на позовну заяву.

Відповідно до копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0601122831144 представник позивача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» отримав вищевказану заяву відповідача ОСОБА_1 20.03.2025 року.

14. 06 березня 2025 року за вих. № 1393 ТОВ «Західна агровиробнича компанія» сформувало лист-повідомлення про намір продовжити дію Договору оренди землі № б/н від 20.10.2017 р., вжиття власником землі заходів для забезпечення виконання вимог ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» та недопущення права землекористувача, а також проєкт додаткової угоди №б/н до Договору оренди землі від 06.03.2025 р.

На підтвердження направлення вищевказаного листа та проєкту додаткової угоди відповідачу ОСОБА_1 позивачем до матеріалів справи долучено копію фіскального чека Укрпошти від 05.04.2025 р. на суму 760,00 грн., списки № 173 згрупованих відправлень, скріншот про отримання з невідомого сайту.

15. 18.04.2025 р. ОСОБА_1 на адресу ТОВ «Західна агровиробнича компанія» було надіслано лист про прийняте орендодавцем рішення, згідно із яким, останній відмовився від пропозиції викладеної орендарем у листі-повідомленні № 1393 від 06.03.2025 р.

Окрім того, орендодавець у листі-відповіді від 18.04.2025 р. звернув увагу ТОВ «Західної агровиробничої компанії» на те, що станом на дату відправлення листа-повідомлення № 1393 від 06.03.2025 р. Договір оренди землі від 20.10.2017 р. - закінчився, а речове право оренди орендаря припинено.

21.04.2025 р. ТОВ «Західна агровиробнича компанія» отримано лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення від 18.04.2025 р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4700300178894.

16. 04 квітня 2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Профагротрейд» був укладений Договір оренди землі щодо земельної ділянки: площею 1,9107 га. кадастровий номер 6125885900:01:001:0547, яка розташована на території с. Підгайці Кременецького р-ну Тернопільської обл., згідно якого останній передав ТОВ «Профагротрейд» в оренду земельну ділянку терміном на 7 (сім) років, вказане підтверджується копією вищевказаного договору оренди землі, долученого представником відповідачів до відзиву на позовну заяву.

17. 05 квітня 2025 р. припинено речове право оренди за земельною ділянкою кадастровий номер 6125885900:01:001:0547 у ТОВ «Західна агровиробнича компанія» програмними засобами Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

18. 07 квітня 2025 р. державним реєстратором Кременецької міської ради було зареєстровано речове право оренди ТОВ «Профагротрейд» за земельною ділянкою кадастровий номер 6125885900:01:001:0547 на підставі Договору оренди землі від 04.04.2025 р., вказане підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав, індексний номер витягу: 422067729, дата, час формування 10.04.2025 р.

ІV. Оцінка Суду.

19. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

20. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

21. Відповідно до статті 10 ЦПК України при розгляді справи суд керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (далі - ЄСПЛ). Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

22. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

23. Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

24. У статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

25. Згідно з частиною першою статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

26. Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

27. У частині першій статті 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

28. Згідно із статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

29. Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, Законом № 161-XIV, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону № 161-XIV).

30. У частині третій статті 792 ЦК України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

31. ЗК України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом № 161-XIV врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв'язку з передачею її у користування та володіння, в тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов'язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

32. У частині четвертій статті 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

33. Відповідно до статті 15 Закону № 161-XIV (у редакції, чинній на момент укладення договору) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

34. У частині першій статті 777 ЦК України закріплено переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачено певну процедуру здійснення цього права.

35. Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону № 340-IX.

36. Законом № 340-IX внесені зміни до Закону № 161-XIV (доповнено статтею 32-2 «Поновлення договорів оренди землі» та викладено статтю 33 у новій редакції з назвою «Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк») і до ЗК України (доповнено статтею 126-1 «Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови»). У частині зазначених змін і доповнень Закон № 340-ІХ набрав чинності 16 липня 2020 року.

37. Судом встановлено, що 20 жовтня 2017 року між ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі № б/н, на підставі якого ТОВ набуло право оренди земельної ділянки площею 1,9108 га., кадастровий номер 6125885900:01:001:0547, розташованої на території Підгаєцької сільської ради Шумського району Тернопільської області.

Відповідно до п. 3.1 вищевказаного договору оренди землі, Договір укладено строком на 7 років.

Згідно п. 3.2 Договору, після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 12.2 дія договору припиняється зокрема у разі: закінчення строку, на який його було укладено.

38. Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

39. У зв'язку з набранням чинності Законом № 340-IX розділ IX «Перехідні положення» Закону № 161-XIV доповнено абзацами 3 і 4, якими унормовано, що договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом № 340-IX, у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 Закону № 161-XIV (у новій редакції) та статтею 126-1 ЗК України.

40. Правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом № 340-IX, а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Так, представником позивача до матеріалів справи долучено додаткову угоду б/н до договору оренди землі укладену 21 лютого 2022 року між ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_1 . Відповідно до п. 3.1 додаткової угоди вбачається, що договір укладено строком на 06.06.2025 р.

Відповідно до п.14.1 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, право оренди за цим договором виникає з моменту державної реєстрації права.

Судом встановлено, що вищевказана Додаткова угода від 21.02.2022 р. до договору оренди землі від 20 жовтня 2017 року не зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 447114856 сформованої 09.10.2025 р. Окрім того, з вищевказаної інформації вбачається, що датою закінчення дії первісного договору оренди землі є 05.04.2025 р.

Окрім того, у відзиві на позовну заяву представник відповідача Дівоньки В.М. звертає суд увагу на те, що Додаткову угоду до Договору оренди землі від 21.02.2022 р., яка додана позивачем до матеріалів страви, відповідач ОСОБА_1 не підписував та не знав про її існування.

Так, стаття 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав. Відомості про речові права на земельну ділянку, похідні від права власності, що припиняються після завершення строку дії відповідного договору, містяться в Державному реєстрі прав з дня державної реєстрації набуття речового права до дня закінчення строку дії договору, що обраховується відповідно до Цивільного кодексу України, Після закінчення строку дії договору державна реєстрація речового права припиняється чи автоматично поновлюється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав. А як уже було зазначено вище, ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Так державний реєстратор зазначив дату укладення договору оренди землі (після 2013 р.) дата державної реєстрації (до 2013 р) 05.04.2018 р., строк дії - 7 років, після чого програмні засоби ведення Державного реєстру самостійно автоматично розрахували дату закінчення строку дії договору.

У позовній заяві представник позивача вказує, що договір оренди спливає - 07.06.2025 р., разом з тим, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 447114856 сформованої 09.10.2025 р вбачається, що датою завершення договору оренди землі є 05.04.2025 р., при цьому жодних відомостей щодо додаткової угоди укладеної 21.02.2022 р. між позивачем та ОСОБА_1 до договору оренди землі від 20 жовтня 2017 року, а також, те що договір оренди землі завершується 07.06.2025 р, державний реєстр речових прав не містить.

Суд зазначає, що відомості Реєстру речових прав є загальнодоступними, окрім того, сам позивач долучив до матеріалів справи інформацію з Державного реєстру речових прав із зазначеним строком дії договору оренди, та датою його закінчення, а саме 05.04.2025 р.

41. Відповідно до статті 33 «Поновлення договору оренди землі» Закону № 161-XIV у редакції станом на 20 жовтня 2017 року по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

42. Аналогічний порядок поновлення договору оренди відображено у договорі оренди землі від 20 жовтня 2017 року.

43. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (провадження № 12-4гс21) зазначено, що конструкція статті 33 Закону № 161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом № 340-IX передбачала можливість поновлення договору оренди землі у порядку реалізації переважного права на укладення цього договору на новий строк. Стаття 33 Закону № 161-XIV прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди про таке поновлення. Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв'язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проекті додаткової угоди, яку надав орендар.

44. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов'язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов'язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.

45. Частини п'ята та шоста статті 33 Закону № 161-XIV встановлювали загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин.

46. За загальним правилом, викладеним у частині п'ятій статті 33 Закону № 161-XIV, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

47. Спеціальне правило міститься у частині шостій Закону № 161-XIV та розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

48. Порушення орендодавцем місячного строку для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону № 161-XIV. Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов'язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц, провадження № 14-97цс20; № 159/5756/18, провадження № 14-99цс20).

49. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що статтею 33 Закону № 161-XIV було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря як більш уразливої сторони в цих правовідносинах від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря.

50. При цьому в законі ототожнено поняття «переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк» та «поновлення договору оренди землі», з використанням конструкції «поновлення договору оренди землі» як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою - п'ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

51. Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов'язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Для реалізації такого наміру він (орендар) зобов'язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 Закону № 161-XIV) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладенню орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв'язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк).

52. Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов'язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п'ята статті 33 Закону № 161-XIV).

53. З матеріалів цивільної справи вбачається, що 27 лютого 2025 року на адресу керівника ТОВ «Західна агровиробнича компанія» відповідачем ОСОБА_1 , було надіслано заяву, за змістом якої орендодавцем було повідомлено орендаря про намір надалі не продовжувати Договір оренди землі, термін дії якого закінчується 05.04.2025 р., оскільки його не влаштовують істотні умови Договору запропоновані ТОВ «Західна агровиробнича компанія», вказане підтверджується копією вищевказаної заяви та копією повідомлення Укрпошти №0601122831144 долучених до відзиву на позовну заяву.

Відповідно до копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0601122831144 представник позивача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» отримав вищевказану заяву відповідача ОСОБА_1 20.03.2025 року.

06 березня 2025 року за вих. № 1393 ТОВ «Західна агровиробнича компанія» сформувало лист-повідомлення про намір продовжити дію Договору оренди землі № б/н від 20.10.2017 р., вжиття власником землі заходів для забезпечення виконання вимог ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» та недопущення права землекористувача, а також проєкт додаткової угоди №б/н до Договору оренди землі від 20.10.2017 р.

На підтвердження направлення вищевказаного листа та проєкту додаткової угоди відповідачу ОСОБА_1 позивачем до матеріалів справи долучено копію фіскального чека Укрпошти від 05.04.2025 р. на суму 760,00 грн., списки № 173 згрупованих відправлень, скріншот про отримання з невідомого сайту.

18.04.2025 р. ОСОБА_1 на адресу ТОВ «Західна агровиробнича компанія» було надіслано лист про прийняте орендодавцем рішення, згідно із яким, останній відмовився від пропозиції викладеної орендарем у листі-повідомленні № 1393 від 06.03.2025 р.

Окрім того, орендодавець у листі-відповіді від 18.04.2025 р. звернув увагу ТОВ «Західної агровиробничої компанії» на те, що станом на дату відправлення листа-повідомлення № 1393 від 06.03.2025 р. Договір оренди землі від 20.10.2017 р. - закінчився, а речове право оренди орендаря припинено.

21.04.2025 р. ТОВ «Західна агровиробнича компанія» отримано лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення від 18.04.2025 р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4700300178894.

Таким чином встановлено, що після закінчення строку дії договору оренди між ТОВ «Західна агровиробнича компанія», як орендарем, і , як орендодавцем, не досягнуто згоди щодо продовження дії договору оренди, а тому, переважне право первинного орендаря на поновлення договору оренди земельної ділянки не є порушеним, оскільки немає однієї зі складових юридичних фактів, що надають позивачу право претендувати на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі», а саме - відсутня воля орендодавця ОСОБА_1 на укладення такого договору, який двічі повідомляв орендаря про небажання поновлювати договір оренди землі або укладати новий.

54. У своїй постанові від 28 вересня 2020 року (справа № 272/440/18) Верховний Суд зазначив, що у разі незгоди орендодавця у поновленні договору оренди, направленої орендарю у місячний строк до закінчення строку його дії, переважне право на укладення договору оренди землі припиняється, тому що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

55. Направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не є безумовною підставою для їх поновлення між сторонами у разі відсутності волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди.

56. Наявність незгоди орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки згідно з положеннями частини п'ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» виключає можливість визнання поновленим попереднього договору у вибраний позивачем спосіб.

До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21 січня 2020 року у справі № 379/1354/18 (провадження № 61-17309 св 19); від 25 березня 2020 року у справі № 379/1439/18 (провадження № 61-1715 св 20); від 06 квітня 2020 року у справі № 378/382/18 (провадження № 61-2684 св 19), від 20 серпня 2020 року у справі № 325/1951/19 (провадження № 61-7876 св 20), від 15 лютого 2023 року у справі № 399/295/11 (провадження № 61-13035 св 22), від 15 травня 2023 року у справа № 693/137/22 (провадження № 61-1217 св 23), від 27 травня 2024 року у справі № 604/482/23 (провадження № 61-1799св 24), від 16 грудня 2024 року у справі № 604/6/24 (провадження № 61-13357 св 24).

57. За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено договором.

58. В статті першій частини 14 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

59. Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Зокрема, частиною другою цієї ж статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід'ємним елементом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину.

Разом з тим, позивачем до позовної заяви не надано доказів погодження істотних умов, викладених у додатковій угоді, вона не підписана ОСОБА_1 , що вкотре свідчить про відсутність волевиявлення останнього на укладення з позивачем договору оренди землі на новий строк.

Окрім того, встановлено, що на момент направлення позивачем відповідачу ОСОБА_1 листа - повідомлення про намір продовжити дію Договору оренди землі б/н від 20.10.2017 р. та проєкту додаткової угоди, Договір оренди землі від 20.10.2017 р. - закінчився, а речове право оренди орендаря було припинено 05.04.2025 р. програмними засобами Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, натомість відповідачем ОСОБА_1 завчасно за місяць до закінчення строку дії договору було повідомлено орендаря про небажання продовжувати договір-оренди землі на новий строк, разом з тим орендар (позивач) у строки встановлені договором не звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору, вважаючи датою закінчення договору оренди землі - 07.06.2025 р. завчасно не перевіривши відомості у Державному реєстрі речових прав щодо спірної земельної ділянки.

Оскільки правовідносини, між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 , за Договором оренди землі № б/н від 20.10.2017 р. припинилися внаслідок закінчення строку дії цього договору, ОСОБА_1 на власний розсуд розпорядився своїм майном, передавши в користування земельну ділянку іншому орендарю - ТОВ «Профагротрейд».

Відтак, 04 квітня 2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Профагротрейд» був укладений Договір оренди землі щодо земельної ділянки: площею 1,9107 га. кадастровий номер 6125885900:01:001:0547, яка розташована на території с. Підгайці Кременецького району Тернопільської області, згідно якого останній передав ТОВ «Профагротрейд» в оренду земельну ділянку терміном на 7 (сім) років.

07 квітня 2025 р. державним реєстратором Кременецької міської ради було зареєстровано речове право оренди ТОВ «Профагротрейд» за земельною ділянкою кадастровий номер 6125885900:01:001:0547 на підставі Договору оренди землі від 04.04.2025 р., вказане підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав, індексний номер витягу: 422067729, дата, час формування 10.04.2025 р.

60. Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

61. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (Висновок ВС викладений у постанові від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17).

62. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

63. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши докази у справі, керуючись завданнями цивільного судочинства щодо справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судових засіданнях всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Профагротрейд» про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі в повному обсязі.

Оскільки судом не встановлено підстав для визнання укладеною додаткової угоди до спірного договору оренди землі, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання відсутнім у ТОВ «Профагротрейд» права оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6125885900:01:001:0547, площею 0,9554 га, розташованої за адресою: Підгаєцька с/р, номер запису про інше речове право: 59411381, як похідних вимог.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

64. Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові, покладаються на позивача.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.

65. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

66. Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі: 1) на професійну правничу допомогу.

67. Частиною 1 статті 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.

68. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 134 ЦПК України).

69. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

70. При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

71. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

72. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

73. Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

74. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

75. За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

76. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

77. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

78. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

79. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

80. Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару успіху, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

81. Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

82. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

83. При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказані критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

84. Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

85. Частиною 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

86. З огляду на зазначене, слід виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.

87. Судом встановлено, що 01 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Профагротрейд» та адвокатським бюро «Олени Іванько «Фактум» укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги № 67/25.

Згідно умов договору адвокатське бюро бере на себе зобов'язання надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов'язаний оплатити винагороду у порядку та строки обумовлені сторонами.

Додатком №83 до договору про надання правової (правничої) допомоги №67/25 є детальний опис наданих послуг.

Відповідно до копії детального опису робіт (наданих послуг) за Договором про надання правової (правничої) допомоги №67/25 від 01.10.2025 р. та додатком № 83 від 28.11.2025 р. позивачу було надано юридичні послуги на суму 10000,00 грн.

17 лютого 2026 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Профагротрейд» та адвокатським бюро «Олени Іванько «Фактум» підписано Акт приймання-передачі наданих послуг №17-02/04 відповідно до Договору про надання правової допомоги, згідно якого сторони погодили, що Адвокатське бюро виконало свої зобов'язання у межах Договору про надання правничої допомоги № 67/25 у повному обсязі, а саме:

-ознайомлення та вивчення документів, наданих клієнтом, аналіз фактичних обставин справи, вивчення договору оренди землі, вивчення чинної судової практики: 2 год. - 2000 грн.;

-підготовка справи до розгляду: формування доказів, консультування клієнта щодо обраного способу захисту та інтересів, розробка стратегії захисту клієнта: 2 год. - 2000 грн.

- підготовка відзиву на позовну заяву про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, формування додатків та подання відзиву на позовну заяву до Шумського районного суду Тернопільської області: 1 год. - 6000,00 грн. Разом 10000,00 грн.

Згідно копії платіжної інструкції №2671_00000/7аес7е03-5b10-4dea-ac00-b4dd3d8d0be9 від 17.02.2026 р. ТОВ «Профагротрейд» сплачено на рахунок АБ «Олени Іванько «Фактум» за надання правничої допомоги винагороду у розмірі 10000,00 грн.

Таким чином, відповідачем ТОВ «Профагротрейд» та їх представником представлено докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість, понесених у суді.

88. Судом встановлено, що 09 грудня 2025 року між відповідачем ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Олени Іванько «Фактум» укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги № 113/25.

Згідно умов договору адвокатське бюро бере на себе зобов'язання надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов'язаний оплатити винагороду у порядку та строки обумовлені сторонами.

Додатком №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги №66/25 є детальний опис наданих послуг.

17 лютого 2026 р. між Дівонькою Володимиром Мефодійовичем та адвокатським бюро «Олени Іванько «Фактум» підписано Акт приймання-передачі наданих послуг №17-02/03 відповідно до Договору про надання правової допомоги, згідно якого сторони погодили, що Адвокатське бюро виконало свої зобов'язання у межах Договору про надання правничої допомоги № 113/25 у повному обсязі, а саме:

-ознайомлення та вивчення документів, наданих клієнтом, аналіз фактичних обставин справи, вивчення договору оренди землі, вивчення чинної судової практики: 2 год. - 2000 грн;

-підготовка справи до розгляду: формування доказів, консультування клієнта щодо обраного способу захисту та інтересів, розробка стратегії захисту клієнта: 2 год. - 2000 грн.

-підготовка відзиву на позовну заяву про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, формування додатків та подання відзиву на позовну заяву до Шумського районного суду Тернопільської області: 1 год. - 6000,00 грн. Разом 10000,00 грн.

Згідно копії виписки за рахунками станом на 17.02.2026 р. вбачається зарахування платежу від ОСОБА_1 на рахунок АБ «Олени Іванько «Фактум» за надання правничої допомоги в розмірі 10000,00 грн.

Таким чином, відповідачем ОСОБА_1 та її представником представлено докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість, понесених у суді.

89. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).

90. 16 березня 2026 року представником позивача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» Русиним Ю.Ю. подано заяву, згідно якої останній не погодився із заявленим до стягнення розміром витрат на правничу допомогу.

Вказав, що вартість професійної правової допомоги не відповідає вимогам закону, а в акті виконаних робіт, що містить перелік наданих послуг, завищена їх вартість, а тому стягнення з позивача витрат на послуги адвоката у загальній сумі 20000,00 грн. свідчить про явне порушення співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг. Окрім того, адвокат Іванько О.С. у даній справі здійснювала представництво одночасно двох відповідачів у межах однієї справи, при цьому заявлено однаковий розмір витрат на правничу допомогу щодо кожного з відповідачів, разом з тим, фактично правнича допомога надавалась у межах єдиного предмета спору, єдиних фактичних обставин та єдиної правової позиції, що виключає необхідність подвійного обсягу роботи адвоката.

Вважає заявлені витрати у подвійному розмірі такими, що не відповідають реальному обсягу виконаних адвокатом робіт, при цьому наголошує, що витрати на правничу допомогу підлягають оцінці з точки зору фактичної необхідності та розумності, а не формального множення обсягу виконаних послуг.

Суд, вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених відповідачами на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що визначений представником відповідачів розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді в розмірі 20000,00 грн. є завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належним чином обґрунтованими та дійсно понесеними, у зв'язку із наданням необхідної за обставин цієї справи правової допомоги.

Зокрема, щодо понесених витрат на правничу допомогу на ознайомлення та вивчення документів, наданих клієнтом, аналіз фактичних обставин справи, вивчення договору оренди землі, вивчення чинної судової практики, формування доказів для представництва інтересів відповідачів не вимагало у адвоката особливих зусиль чи вивчення нових обставин справи, нормативної бази, оскільки адвокатом здійснювалось представництво інтересів обох відповідачів за ідентичних обставин справи.

Відтак, враховуючи складність справи та обсяг виконаних робіт, кількість проведених судових засідань, роботу адвоката в інтересах відповідачів, взявши до уваги заперечення сторони позивача, дотримуючись принципів співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов до висновку про необхідність стягнення із ТОВ «Західна агровиробнича компанія», на користь відповідачів по 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

З цих підстав,

Керуючись ст.ст. ст.ст. 12, 81, 89, 137, 141, 211, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Профагротрейд» про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі - відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профагротрейд» понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 гр.

Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору - залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду складено 27 квітня 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», ЄДРПОУ 41099127, місце знаходження: пров. Центральний, буд. 1, м. Дубно, Дубенський район, Рівненська область, 35601.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Профагротрейд», ЄДРПОУ 40561094, місце знаходження: вул. Низова, 48, с. Катеринівка, Кременецького району Тернопільської області.

Суддя: М.В. Харлан

Попередній документ
136009055
Наступний документ
136009057
Інформація про рішення:
№ рішення: 136009056
№ справи: 609/1121/25
Дата рішення: 27.04.2026
Дата публікації: 29.04.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шумський районний суд Тернопільської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; оренди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (29.05.2026)
Дата надходження: 28.05.2026
Предмет позову: за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до Дівоньки В.М., Товариства з обмеженою відповідальністю «Профагротрейд» про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договор
Розклад засідань:
12.12.2025 12:00 Шумський районний суд Тернопільської області
02.01.2026 10:45 Шумський районний суд Тернопільської області
07.01.2026 10:45 Шумський районний суд Тернопільської області
21.01.2026 10:45 Шумський районний суд Тернопільської області
04.02.2026 11:40 Шумський районний суд Тернопільської області
18.02.2026 12:00 Шумський районний суд Тернопільської області
03.03.2026 10:30 Шумський районний суд Тернопільської області
17.03.2026 12:30 Шумський районний суд Тернопільської області
31.03.2026 10:00 Шумський районний суд Тернопільської області
09.04.2026 11:15 Шумський районний суд Тернопільської області
27.04.2026 14:10 Шумський районний суд Тернопільської області