Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області
Справа № 483/482/26
Провадження № 2/483/538/2026
про залишення позовної заяви без руху
27 квітня 2026 року м. Очаків
Суддя Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області Рак Л.М. з приводу позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
22 квітня 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему «Електронний суд» звернулося до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області із позовною заявою до ОСОБА_1 предметом якої є: стягнення з відповідача заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1589-1295 від 15 серпня 2025 року в розмірі 17953 грн. та судового збору в сумі 2662 грн. 40 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, як подана з порушенням вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (зі змінами та доповненнями), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Із позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотку ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з роз'ясненнями, наведеними у пункті 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами)).
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Разом з тим, долучена до матеріалів позовної заяви платіжна інструкція № 27212 від 16 квітня 2026 року не містить відомості про те, за яким саме позовом сплачено судовий збір, тому вказана квитанція не може слугувати доказом належної оплати позивачем судового збору саме за позовом до ОСОБА_1 .
При цьому інша інформація, яка б надавала можливість ідентифікувати, що саме за подачу позовної заяви про стягнення заборгованості, відповідачем за якою є ОСОБА_1 позивачем сплачено судовий збір, відсутня, а отже суд дійшов висновку про те, що додана позивачем квитанція не є належним доказом сплати судового збору саме за даною позовною заявою.
Суд вважає за необхідне зазначити, що суд не піддає сумніву зарахування коштів судового збору за платіжною інструкцією № 27212 від 16 квітня 2026 року до бюджету Держави. Однак матеріали позовної заяви, а також квитанція не містять жодних даних про те, що такі кошти зараховано саме за позовом до ОСОБА_1 , а не в тому числі і за іншими позовами ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», поданими до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області.
Таким чином, на виконання даної ухвали суду позивачем має бути надано суду оригінал платіжного документу про сплату судового збору на рахунок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області у розмірі 2662 грн. 40 коп. із зазначенням у платіжному документі відомостей про сплату судового збору із призначенням платежу: «за подачу позовної заяви ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором».
Разом з тим, при цьому позивача не позбавлено права повернення неналежно оформленої суми судового збору на підставі відповідної заяви у порядку Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175, ч. 1 ст. 185, ст. 353 ЦПК України,-
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі усунення вказаних вище недоліків у встановлений судом строк, позовна заява вважатиметься поданою у день первісного подання до суду та що в іншому разі вона вважатиметься неподаною і її буде повернуто.
Позивач, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому цієї ухвали.
Ухвала щодо визначення розміру судових витрат (судового збору) може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: