Справа № 487/512/26
Провадження № 2/487/1324/26
27.04.2026 року місто Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: судді Темнікової А.О., за участю секретаря судового засідання Демиденко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
21.01.2026 позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 03.12.2023 року у розмірі 34825,31 гривень, станом на 06.01.2026року та судові витрати у розмірі 2662.40 гривень.
Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що 04.08.2021 року було здійснено ідентифікацію клієнта та ОСОБА_1 підписав Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (Надалі - Заява). Підпис Відповідачем здійснено власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України". Відповідно до п.3 Заяви із Відповідачем погоджено використання OTP пароля в якості підпису та інших видів простого електронного підпису, а саме при здійсненні будь-якої операцій та правочинів між Сторонами за допомогою ОТР паролю як простого електронного підпису Сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу Клієнта та є логічно пов'язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження Клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту Банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому Банком ОТП-паролю на фінансовий номер телефону Клієнта. У подальшому Відповідач виявив бажання отримати послугу "Оплата частинами", ознайомився із актуальними умовами кредитування та 03.12.2023 року підписав Паспорт кредиту за допомогою OTP пароля. Додатково Відповідачем за допомогою OTP підписаний Графік платежів за споживчим кредитом. Підписавши вказані документи Відповідачем погоджено умови кредитного договору №б/н від 03.12.2023 (надалі - Договір). Відповідно до Заяви, Паспорту кредиту та Графіку платежів за споживчим кредитом із Відповідачем погоджені наступні умови послуги "Оплата частинами": 1) розмір кредиту: 43499.00 гривень; 2) строк кредитування: 14; 3) п.2.4 Заяви: Процентна ставка, відсотків річних: 0,12%; 4) п.2.5 Заяви: Кількість та розмір платежів, періодичність: Платежі здійснюються щомісяця рівними частинами згідно Графіку погашення кредиту.
Позивач виконав умови договору та надав Відповідачу кредитні кошти. Відповідач не надавав своєчасно Позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Заяви та Графіку кредиту, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою за рахунком.
Згідно із умовами Договору щодо порядку повернення кредиту передбачено, що платежі здійснюються рівними частинами згідно до графіку платежів. Графіком за споживчим кредитом погоджено із клієнтом здійснення останнього платежу на дату 03.02.2025 року Таким чином, на день звернення до суду строк користування кредитними та строк повернення кредиту закінчився, а тому Позивачем не направлялась Відповідачу вимога щодо дострокового стягнення кредиту.
Відповідно до п. 2.6. Заяви за несвоєчасне виконання Позичальником будь-якого грошового зобов'язання за цим Договором Банк має право нараховувати пеню у розмірі 15% річних від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 06.01.2026 року має заборгованість - 34825,31 гривень, яка складається з наступного: 34799,21 гривень - заборгованість за кредитом; 26,10 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом. Розрахунок заборгованості додається до позовної заяви.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.01.2026року відкрито провадження у справі за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
09.02.2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого ОСОБА_1 не визнає позовні вимоги в повному обсязі, оскільки вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на відсутність належних доказів надання коштів. Позивач посилається на договір «б/н» (без номера), що фактично є Анкетою-заявою, та не надав суду належних первинних бухгалтерських документів (меморіальних ордерів), які б підтверджували факт видачі йому коштів саме за цим правочином від 03.12.2023. Звертає увагу суду, що між ним та Позивачем вже існують спірні правовідносини, які були предметом судового розгляду (справа № 487/1875/25). Оскільки договір не має унікального номера, а розрахунок банку не містить чіткого призначення платежів, існує ризик подвійного стягнення або зарахування коштів за іншими зобов'язаннями. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, обов'язок доказування покладається на Позивача. Нарахування відсотків та штрафів Позивач обґрунтовує посиланням на «Умови та правила надання банківських послуг», розміщені на сайті. Однак у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач підписував саме ці Умови. В Анкеті-заяві (договорі б/н) його підпису під зобов'язанням сплачувати конкретні відсотки та неустойку немає. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 дійшла висновку, що роздруківка «Умов та правил» з сайту банку, яка не містить підпису позичальника, не може вважатися частиною кредитного договору. Зазначення договору як «б/н» додатково свідчить про те, що це не є повноцінним індивідуальним договором, а лише заявою про приєднання, що не підтверджує ознайомлення споживача з усіма тарифами. Тому нарахування відсотків і штрафів є безпідставним. Позивач стверджує, що договір підписано простим електронним підписом (SMS-паролем). Проте до позову не додано технічних доказів (лог-файлів), які б підтверджували, що код було відправлено саме на мій номер і введено мною. Відсутність таких доказів у сукупності з відсутністю номера договору ставить під сумнів факт укладення угоди.
17.02.2026 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач не приймає посилання відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, та наголошує на тому, що 04.08.2021 року здійснено ідентифікацію клієнта та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) підписав Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (Надалі - Заява). Підпис Відповідачем здійснено власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України". Відповідно до п.3 Заяви із Відповідачем погоджено використання OTP пароля в якості підпису та інших видів простого електронного підпису, а саме при здійсненні будь-якої операцій та правочинів між Сторонами за допомогою ОТР паролю як простого електронного підпису Сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу Клієнта та є логічно пов'язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження Клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту Банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому Банком ОТП-паролю на фінансовий номер телефону Клієнта. У подальшому Відповідач виявив бажання отримати послугу "Оплата частинами", ознайомився із актуальними умовами кредитування та 03.12.2023 року підписав Паспорт кредитуза допомогою OTP пароля. Додатково Відповідачем за допомогою OTP підписаний Графік платежів за споживчим кредитом. Підписавши вказані документи Відповідачем погоджено умови кредитного договору №б/н від 03.12.2023 (надалі - Договір). Угода про використання простого електронного підпису: «Банк та Клієнт (далі разом іменовані «Сторони») узгодили при наданні Банком будь-яких послуг Клієнту, в т.ч., але не виключно, послуг з переказу коштів, укладення між Сторонами кредитних договорів та будь-яких інших правочинів використання простого електронного підпису. Сторони визнають простим електронним підписом такі способи підписів Клієнта: OTP-пароль, QR-код, підпис стилусом на планшеті у відділенні Банку, кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився» тощо у програмних комплексах, мобільних додатках або на офіційних сайтах Банку у мережі Інтернет, де Клієнту надається технічна можливість ознайомитися з умовами надання відповідної послуги та підписати відповідний договір, дати доручення Банку на здійснення операції з переказу коштів тощо, або якщо інтерфейс відповідного ПК Банку дає Клієнту змогу зробити однозначний висновок про суть операції, доручення на здійснення якої Клієнт надає Банку шляхом підписання способами, що узгоджені Сторонами вище. Сторони визнають правочини у вигляді електронних документів із використанням зазначених простих електронних підписів дійсними та обов'язковими для Сторін та такими, що не потребують додаткового підтвердження. При здійсненні будь-якої операцій та правочинів між Сторонами за допомогою ОТР-паролю як простого електронного підпису Сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу Клієнта та є логічно пов'язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження Клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту Банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому Банком ОТП-паролю на фінансовий номер телефону Клієнта. Сторони узгодили, що Банк самостійно приймає рішення про застосування того чи іншого виду електронного підпису. До суду надано Протокол створення і перевірки кваліфікованого електронного підпису. Відповідно до Заяви, Паспорту кредиту та Графіку платежів за споживчим кредитом із Відповідачем погоджені наступні умови послуги "Оплата частинами": Розмір кредиту: 43499.00 гривень Строк кредитування: 14; п.2.4 Заяви: Процентна ставка, відсотків річних: 0,12%; п.2.5 Заяви: Кількість та розмір платежів, періодичність: Платежі здійснюються щомісяця рівними частинами згідно Графіку погашення кредиту. Тобто, сторонами при укладенні Кредитного договору були досягнути усі істотні умови договору. Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку. Приймаючи до уваги те, що за ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то відсутність підпису Відповідача в Умовах, при наявності його письмового свідчення про те, що він ознайомлений у письмовому вигляді та згідний з Умовами та Тарифами, що Заява разом із Умовами та Тарифами складають договір про надання банківських послуг, не є підставою вважати, що Умови укладені поза межами договору та є не допустимими доказами. Відповідач підписанням Анкети-заяви позичальника приєднався до Умов та Правилами надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг. Відповідно до ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. На підставі ч.1 ст.634 ЦК, підписавши заяву, фізична особа, приєднується до запропонованих банком Умов та правил надання банківських послуг, що підтверджується його особистим підписом. Тобто, з моменту підписання фізичною особою заяви, між Банком та клієнтом був укладений договір в порядку ч.1 ст.634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору (умов кредитування). Позивач надає до суду виписку з карткового рахунку, де чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку "Універсальна", оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором ( погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»). Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку Відповідача - баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції). Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались. Оскільки, банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача. В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази погашення кредитної заборгованості за договором. Враховуючи норми закону та докази що містяться в матеріалах справи можна дійти висновку, що правовідносини між сторонами тривають й належним чином зобов'язання не виконані та кредитором не прийняті. Відповідно до виписки по рахунку вбачається активне використання Відповідачем кредитного рахунку, а саме: 1) поповнення кредитного рахунку, приклад: 15.03.2024 ПОПОВНЕННЯ КАРТКИ, Грошові перекази UAH 2 899,93CR". До суду було надано виписку по картрахунку, яка є підтвердженням, що відповідачу було відкрито рахунок, на який встановлено кредитний ліміт та чітко прослідковується , що відповідач користувався грошима, а отже й отримав кредитні кошти. Також з розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором . Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної катки Відповідача - баланс станом на дату укладання кредитного договору (надана сума кредиту), всі операції за кредитною карткою (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної з коштами операції). З матеріалів справи не вбачається, а Відповідачем не доведено відсутність заборгованості та, відповідно, виконання умов договору належним чином, а тому вимоги позовної заяви підлягають задоволенню в повному обсязі. Надана виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі. Розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображує стан нарахувань в певні періоди часу. Надати суду більш детальний розрахунок заборгованості не виявляється можливим з технічних причин. Формування меморіальних ордерів за наданим продуктом банку не передбачено, тому до суду надано виписку по рахунку. Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін'юсту від 12.04.12 року № 578/5 (далі - Перелік № 578/5), згідно якого до первинних документів, які фіксують факт виконання госоперації та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок. Із виписки вбачається, що Відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами. Користуючись кредитними коштами, відповідачу були добре відомі і зрозумілі умови договору, а тому його твердження щодо не знання тарифів, умов та правил не відповідають дійсним обставинам справи. Також необхідно зауважити, що згідно виписки по рахунку, вбачається, що Відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов'язання за кредитом, що свідчить про те, що Відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов'язання за Договором. Тому посилання Відповідача про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування не має прийматись судом до уваги. Враховуючи викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги Банку в повному обсязі.
23.02.2026 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив ОСОБА_1 , відповідно до яких Відповідач вважає доводи, викладені Позивачем такими, що не спростовують його заперечень, а навпаки - додатково підтверджують відсутність у Банку належної доказової бази. Заперечуючи проти позовних вимог у повному обсязі, посилається на те, що головний доказ Банку - ПРОТОКОЛ КЕП - не містить жодної згадки про відповідача. Ключовим доказом, який Банк надав на підтвердження факту підписання договору, є «Протокол створення і перевірки кваліфікованого електронного підпису». Цей документ вимагає особливо ретельного дослідження судом, оскільки саме він є єдиним «технічним» доказом, на який посилається Позивач. Аналіз змісту цього протоколу свідчить про таке: підпис у протоколі належить «ТЕХНІЧНИЙ КЛЮЧ PARTPAY», РНОКПП - «0000000000», посада - «OCH: Подпись документов кредитного дела клиента». Сертифікат виданий АЦСК АТ КБ «ПРИВАТБАНК», тобто самим же Банком. Таким чином, цей протокол засвідчує виключно підпис технічного програмного ключа самого Банку, а не підпис ОСОБА_1 . У ньому відсутні: ім'я Відповідача, його РНОКПП ( НОМЕР_1 ), номер телефону, дата народження або будь-який інший ідентифікатороку Цей документ жодним чином не підтверджує, що саме ОСОБА_1 підписав кредитний договір за допомогою OTP-паролю 03.12.2023. Протокол з нульовим РНОКПП та технічною назвою ключа не дозволяє зробити такий висновок і тому не може вважатися достовірним доказом укладення договору саме Відповідачем. Відповідь на відзив підтверджує відсутність LOG-ФАЙЛІВ та технічних доказів OTP. У відповіді на відзив Банк стверджує, що договір підписано за допомогою OTP паролю, проте жодних технічних доказів цього факту не надано. Зокрема, відсутні: 1) журнали (log-файли) системи Приват24, що фіксують введення OTP-паролю з прив'язкою до конкретної транзакції та номеру телефону Відповідача; 2) відомості оператора мобільного зв'язку про відправку SMS-повідомлення з OTP-кодом на номер НОМЕР_2 саме 03.12.2023 о 13:19:47; 3) підтвердження того, що зазначений номер телефону на дату укладення договору був фінансовим номером саме ОСОБА_1 , а не іншої особи; 4) будь-якого технічного висновку або відомостей банківської системи про те, що OTP-пароль було введено з пристрою, ідентифікованого як такий, що належить Відповідачу. Відповідно до ч. 6 ст. 95 ЦПК України електронний документ є доказом за умови можливості перевірки його цілісності та підтвердження особи підписанта. Банк не забезпечив суд засобами такої перевірки. Без log-файлів неможливо встановити, хто саме ввів OTP-код. Це є критичним процесуальним упущенням Позивача. Слід також зазначити, що відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» простий електронний підпис (OTP) є найменш захищеним видом підпису і не гарантує ідентифікацію підписанта без додаткових технічних доказів. На відміну від кваліфікованого електронного підпису (КЕП), який однозначно прив'язаний до особи, OTP-пароль може бути введений будь-ким, хто мав доступ до телефону в конкретний момент часу. Заява від 04.08.2021 - підпис на планшеті не може стосуватися договору від 03.12.2023. Банк стверджує, що 04.08.2021 Відповідач підписав Заяву про приєднання власноруч на планшеті. Проте ця обставина не має вирішального значення для даної справи з таких причин: По-перше, предметом даного позову є кредитний договір б/н від 03.12.2023, а не загальна Заява про приєднання від 2021 року. Підписання Заяви у 2021 році - це лише загальне приєднання до типових умов банківського обслуговування і воно не означає автоматичного укладення будь-якого окремого кредитного договору у 2023 році. По-друге, Заява про приєднання від 04.08.2021 у розділі «Підпис Клієнта» містить графічне зображення підпису, а внизу документа зазначено дату та час: «04.08.2021 14:01:50». Ці відомості фіксують лише підписання загального договору приєднання у 2021 році - вони не мають жодного відношення до кредиту на 43 499,00 гривень, оформленого 03.12.2023. По-третє, відповідно до Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151, на яку сам Банк посилається, цифровий власноручний підпис на планшеті є дійсним лише за умови дотримання певних технічних вимог. Банк не надав до матеріалів справи технічного опису обладнання, сертифікатів відповідності та метаданих підпису, якими б засвідчувалося дотримання цих вимог під час підписання у 2021 році. Щодо посилання Банку на практику Верховного Суду Банк цитує численні постанови Верховного Суду на підтримку правомірності договорів приєднання. Однак усі наведені справи об'єднує одна спільна риса, яка відсутня у даній справі: у цих справах банки надавали суду конкретні, технічно верифіковані докази укладення договору та отримання коштів позичальником. Ключова правова позиція Великої Палати ВС у справі № 342/180/17, на яку я посилався у відзиві, залишається актуальною: банк зобов'язаний надати докази того, що саме ці Умови та Правила були чинними на момент підписання і що позичальник розумів їх зміст. У відповіді на відзив Банк обмежується загальними твердженнями, не надаючи конкретної редакції Умов та Правил станом на 03.12.2023 з доказом їх чинності на цю дату. Крім того, на відміну від справ, які цитує Банк, у даній справі відсутній повноцінний кредитний договір із чіткими умовами - є лише Заява і Паспорт кредиту, підписані нібито OTP-паролем, технічний доказ застосування якого (log-файли) Банк надати відмовився або не може. Щодо виписки о рахунку як доказу отримання коштів Банк стверджує, що виписка по рахунку підтверджує факт надання та використання кредитних коштів. Однак така позиція є неповною: По-перше, у виписці відображено операцію від 03.12.2023 - «ПОКУПКА, Грошові перекази -43 499,00 UAH». Ця операція лише свідчить про переказ коштів, однак не встановлює, хто саме ініціював та авторизував цю операцію і чи існував на той момент дійсний кредитний договір. По-друге, виписка складена та підписана Куліш О.В. , що є керівником напрямку операційного обслуговування самого Банку-Позивача. Відповідно до принципу nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), документ, складений однією стороною спору щодо власних операцій, не може самостійно слугувати повноцінним доказом без незалежного підтвердження. По-третє, відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами. Факт надання коштів за кредитним договором має підтверджуватися меморіальним ордером або аналогічним первинним документом. Банк у відповіді на відзив прямо зазначив, що «формування меморіальних ордерів за наданим продуктом банку не передбачено» - тобто фактично визнав неможливість надати належний первинний документ. Банк не спростував заперечення Відповідача щодо відсутності технічних доказів OTP. У відзиві Відповідач чітко вказав на відсутність у матеріалах справи технічних доказів (log-файлів), які б підтверджували введення OTP-паролю саме ОСОБА_1 . Відповідь Банку на відзив жодним чином цього заперечення не спростовує. Банк не надав log-файлів, не пояснив, чому їх отримання неможливе, і не запропонував жодної альтернативи для технічної верифікації особи підписанта. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України обов'язок доказування покладається на ту сторону, яка посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог. Банк посилається на факт підписання договору Відповідачем через OTP-пароль - отже, саме Банк зобов'язаний довести цей факт. Відсутність у матеріалах справи будь-яких технічних даних про сесію авторизації, пристрій, IP-адресу та факт отримання і введення OTP-коду є процесуальним провалом Позивача, який не може тлумачитися на його користь. Суд відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням. Пред'явлення технічного протоколу, який підтверджує підпис програмного ключа Банку, а не фізичної особи, при одночасній відсутності будь-яких даних про сесію OTP-авторизації конкретного клієнта є недостатнім для встановлення факту укладення договору. Також посилається, що заява про приєднання містить умову (п. 7) про встановлення строку позовної давності тривалістю 15 років. Ця умова є нікчемною відповідно до ч. 3 ст. 259 ЦК України, оскільки позовна давність може бути лише збільшена за угодою сторін, однак у силу ст. 634 ЦК України (договір приєднання) умова, яка є явно обтяжливою та погіршує становище споживача, може бути визнана судом недійсною. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору, що обмежують права споживача порівняно з вимогами законодавства, є нікчемними. Оцінюючи сукупність наданих Банком матеріалів у їх взаємозв'язку, слід констатувати таке. Протокол створення і перевірки електронного підпису єдиний «технічний» документ у справі засвідчує підпис програмного ключа самого Банку, а не Відповідача. Виписка по рахунку складена та підписана уповноваженою особою Банку-позивача і не є незалежним первинним документом. Заява про приєднання від 04.08.2021 підтверджує лише загальне відкриття банківського рахунку, а не укладення кредитного договору від 03.12.2023. Паспорт кредиту та Графік платежів нібито підписані OTP-паролем, однак технічні докази авторизації OTP (log-файли, дані сесії) у матеріалах справи відсутні. Довідка про зміну умов кредитування та кредитний ліміт жодним чином не ідентифікує особу, яка укладала договіроку Таким чином, жоден із наданих Позивачем доказів, ні окремо, ні в сукупності, не відповідає критеріям належності, допустимості та достовірності, встановленим ст. ст. 77-80 ЦПК України, у частині підтвердження особи підписанта кредитного договору від 03.12.2023. Банк, як суб'єкт господарювання з розвинутою правовою та технічною інфраструктурою, мав і має реальну можливість отримати та надати суду відповідні технічні дані. Ненадання цих даних за відсутності об'єктивних перешкод має розцінюватися на користь Відповідача відповідно до загального принципу цивільного судочинства про покладення негативних наслідків недоведення на сторону, яка несе тягар доказування. Отже, Позивач не надав суду жодного належного, допустимого та достовірного доказу у розумінні ст. ст. 77-80 ЦПК України, який би однозначно підтверджував: (1) що саме ОСОБА_1 підписав кредитний договір від 03.12.2023; (2) що OTP-пароль 03.12.2023 о 13:19:47 ввів особисто ОСОБА_1 зі свого пристрою; (3) що Відповідач отримав і використав кредитні кошти саме на підставі цього договору, а не в рамках раніше існуючих правовідносин. Єдиний «технічний» доказ Банку Протокол КЕП не містить жодної згадки про Відповідача і підтверджує лише підпис технічного ключа самого Банку. Це є вирішальним аргументом проти задоволення позову. Крім того, Відповідач просив суд витребувати у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» log-файли системи Приват24, що фіксують введення OTP-паролю при підписанні документів 03.12.2023 о 13:19:47, із зазначенням номера телефону, IP-адреси пристрою та ідентифікатора сесії; докази того, що номер телефону НОМЕР_2 , на який надсилався OTP-пароль, на дату 03.12.2023 був зареєстрований як фінансовий номер саме ОСОБА_1 (договір з оператором зв'язку або відповідна внутрішня документація Банку).
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 23.2.2026 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів. Витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» первинні бухгалтерські документи (меморіальний ордер, платіжне доручення), що підтверджують факт надання коштів ОСОБА_1 саме за договором б/н від 03.12.2023; розгорнутий розрахунок заборгованості з чітким виокремленням тіла кредиту та відсотків; електронні докази (Log-файли) про підписання електронного договору.
03.03.2026 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшли письмові пояснення представника позивача, в яких крім відомостей, викладених в відповіді на відзив, посилається на те, що у відповідності з ч. 2. ст. 639 ЦК України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. При оформленні кредиту заява на отримання кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч. 2 п.1 ст.30 ЦК України), яким підтверджується, що Позичальник ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку. Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу). Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та Тарифів. Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв'язку, наприклад електронний. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача Умови та Правила надання банківських послуг (далі Умови та Правила або Договір) договір приєднання, який укладається в порядку, встановленому статтею 634 ЦК України, а саме: публічна його частина встановлена Банком та розміщена в мережі Інтернет на сайті https://privatbank.ua/ terms. Цей Договір може бути укладений лише шляхом приєднання Клієнта до Договору: підписання ним Заяви про приєднання до відповідного підрозділу Договору про послугу(індивідуальна частина Договору або Заява про приєднання). На підставі ст.634 ЦК України Анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Клієнт приєднується до цих Умов та Правил (далі - Умови або Договір). Паспорт споживчого кредиту та Тарифи Банку (далі - Тарифи) є невід'ємною частиною цього Договору. (2.1.1.1.1. ) Відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. У даній заяві зазначено, що клієнт, який діє на підставі власного волевиявлення, згідно зі статтею 634 ЦК України, підписанням цієї Заяви приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Умови та Правила), що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua /terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять Договір банківського рахунка , приймає всі права та обов'язки, встановлені в цьому Договорі та зобов'язується їх належним чином виконувати. Отже, враховуючи вищевикладене, заява про приєднання до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг. Паспорт споживчого кредиту та Тарифи Банку (далі - Тарифи) є невід'ємною частиною цього Договору. Перелік кредитних карток, на які Банк встановлює кредитні ліміти: Карта "Універсальна", карта "Універсальна Gold", Преміальні картки: Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, VISA Signature. Цей перелік може змінюватися та доповнюватися на розсуд Банку. Необхідно відзначити, що виконання Позичальником умов кредитного договору засвідчує її волю до настання відповідних правових наслідків передбачених кредитним договором. З моменту оформлення кредитного договору пройшло 2 роки, Позичальник в Банк не звертався за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він знав про розмір процентних ставок та інші умови обслуговування і повністю з ними погодився, про що свідчить факт підписаного договору, користування кредитними грошовими засобами та погашення, які він здійснював. Як доказ підтвердження факту виконання умов кредитного договору та здійснення погашення заборгованості може слугувати розрахунок заборгованості, виписка по рахунку. Банком надані докази укладення кредитного договору, які підтверджують факт укладання кредитного договору та наявність не виконаних кредитних зобов'язань: розрахунком заборгованості; випискою по рахунку; копією Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки Копією Заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг; копією Заяви про підтвердження зобов'язання за кредитним договором; копією Графіку платежів за споживчим кредитом; копією Паспорту кредиту; копією документу, що посвідчує особу Відповідача. Обставини, на які відповідач посилається в своєму запереченні, не відповідають дійсності. Зазначив, що Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 04.08.2021 року підписана Клієнтом в електронному вигляді за допомогою стилусу, а заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 03-12-2023 року за допомогою ОТП-пароля, на паперовому носії не оформлювались. Підписання стилусом на планшеті регламентовано Постановою НБУ № 151 від 13.12.2019 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України" (надалі - Положення), відповідно до якої власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою, це - цифровий власноручний підпис. Фактично відповідно до ч.3 207 ЦК України, цифровий підпис це аналог власноручного підпису, а за визначенням Закону України "Про електронні довірчі послуги" цифровий підпис - це електронні дані, що додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис, при цьому такі дані мають бути унікальними та однозначно пов'язаними із підписувачем і не пов'язаними з жодною іншою особою. При здійсненні клієнтом власноручного підпису на планшеті не використовувались ніякі електронні дані в якості аналогів власноручного підпису, натомість було вчинено саме власноручний підпис але на електронному документі на екрані сенсорного пристрою. Таким чином, враховуючи що підпис вчинено власноручно без використання будь яких додаткових даних в якості аналогу, то такий підпис не може вважатись електронним підписом лише на тій підставі, що він вчинений на екрані планшету. Теж саме зазначено у п.1 Положення, що воно розроблено відповідно до Цивільного кодекс України, Законів України "Про Національний банк України", "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" і визначає порядок застосування особливого виду власноручного підпису - цифрового власноручного підпису клієнтами банків - фізичними особами під час підписання документів. Це Положення є актом цивільного законодавства, дія якого поширюється на відносини, що виникають між клієнтами банку та банками під час здійснення банківської діяльності та отримання банківських послуг. Вказаною вище постановою у п. 6 передбачено, що цифровий власноручний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та прирівнюється до власноручного підпису, а згідно до п. 7 використання цифрового власноручного підпису клієнтом банку не вимагає наявності попередньо укладеного договору між банком та клієнтом. Таким чином, власноручний підпис на планшеті є особливим видом власноручного підпису, внаслідок чого не може бути аналогом власноручного підпису, яким відповідно до визначення є електронний підпис, а тому для його вчинення не потрібна попередня згода щодо його використання. Відповідач перед підписанням договору був ознайомлений з п. 3 Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг про те, що «Банк та Клієнт (далі разом іменовані «Сторони») узгодили при наданні Банком будь-яких послуг Клієнту, в т.ч., але не виключно, послуг з переказу коштів, укладення між Сторонами кредитних договорів та будь-яких інших правочинів використання простого електронного підпису. Сторони визнають простим електронним підписом такі способи підписів Клієнта: OTP- пароль, QR-код, кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився» тощо у програмних комплексах, мобільних додатках або на офіційних сайтах Банку у мережі Інтернет, де Клієнту надається технічна можливість ознайомитися з умовами надання відповідної послуги та підписати відповідний договір, дати доручення Банку на здійснення операції з переказу коштів тощо, або якщо інтерфейс відповідного ПК Банку дає Клієнту змогу зробити однозначний висновок про суть операції, доручення на здійснення якої Клієнт надає Банку шляхом підписання способами, що узгоджені Сторонами вище. Сторони визнають правочини у вигляді електронних документів із використанням зазначених простих електронних підписів дійсними та обов'язковими для Сторін та такими, що не потребують додаткового підтвердження. При здійсненні будь-якої операцій та правочинів між Сторонами за допомогою ОТР- паролю як простого електронного підпису Сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу Клієнта та є логічно пов'язаний із електронними даними про будь яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження Клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту Банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому Банком ОТП-паролю на фінансовий номер телефону Клієнта. Сторони узгодили, що Банк самостійно приймає рішення про застосування того чи іншого виду електронного підпису.» Відповідачем не надано належних доказів не укладення кредитного договору. Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального Кодексу України (далі - ЦПК) Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. У зв'язку з цим, обставини, на які відповідач посилається в своєму запереченні, не відповідають дійсності, а позовні вимоги Банку підлягають задоволенні в повному обсязі. Щодо ознайомлення Відповідача з умовами та правилами надання банківських послуг повторно зазначаємо. 04.08.2021 року здійснено ідентифікацію клієнта та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) підписав Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (Надалі - Заява, копія додається до позовної заяви). Підпис Відповідачем здійснено власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України". Відповідно до п.3 Заяви із Відповідачем погоджено використання OTP пароля в якості підпису та інших видів простого електронного підпису, а саме при здійсненні будь-якої операцій та правочинів між Сторонами за допомогою ОТР паролю як простого електронного підпису Сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу Клієнта та є логічно пов'язаний із електронними даними про будь яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження Клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту Банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому Банком ОТП-паролю на фінансовий номер телефону Клієнта. У подальшому Відповідач виявив бажання отримати послугу "Оплата частинами", ознайомився із актуальними умовами кредитування та 03.12.2023 року підписав Паспорт кредиту (копія паспорту кредиту додається до позовної заяви) за допомогою OTP пароля. Додатково Відповідачем за допомогою OTP підписаний Графік платежів за споживчим кредитом (копія додається до позовної заяви). Підписавши вказані документи Відповідачем погоджено умови кредитного договору №б/н від 03.12.2023 (надалі - Договір). Угода про використання простого електронного підпису: «Банк та Клієнт (далі разом іменовані «Сторони») узгодили при наданні Банком будь-яких послуг Клієнту, в т.ч., але не виключно, послуг з переказу коштів, укладення між Сторонами кредитних договорів та будь-яких інших правочинів використання простого електронного підпису. Сторони визнають простим електронним підписом такі способи підписів Клієнта: OTP-пароль, QR-код, підпис стилусом на планшеті у відділенні Банку, кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився» тощо у програмних комплексах, мобільних додатках або на офіційних сайтах Банку у мережі Інтернет, де Клієнту надається технічна можливість ознайомитися з умовами надання відповідної послуги та підписати відповідний договір, дати доручення Банку на здійснення операції з переказу коштів тощо, або якщо інтерфейс відповідного ПК Банку дає Клієнту змогу зробити однозначний висновок про суть операції, доручення на здійснення якої Клієнт надає Банку шляхом підписання способами, що узгоджені Сторонами вище. Сторони визнають правочини у вигляді електронних документів із використанням зазначених простих електронних підписів дійсними та обов'язковими для Сторін та такими, що не потребують додаткового підтвердження. При здійсненні будь-якої операцій та правочинів між Сторонами за допомогою ОТР паролю як простого електронного підпису Сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу Клієнта та є логічно пов'язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження Клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту Банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому Банком ОТП-паролю на фінансовий номер телефону Клієнта. Сторони узгодили, що Банк самостійно приймає рішення про застосування того чи іншого виду електронного підпису. Банк надав до суду Протокол створення і перевірки кваліфікованого електронного підпису. Відповідач у своєму заперечені стверджує, що п. 7 Заяви про приєднання щодо встановлення 15-річного строку позовної давності є нікчемним, посилаючись на статтю 634 ЦК України та законодавство про захист прав споживачів. Банк вважає ці доводи безпідставними та такими, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Підписавши Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, Відповідач своєю волею підтвердив згоду на всі умови договору, зокрема і щодо строку позовної давності. Дотримався письмової форми правочину (шляхом підписання заяви). Відповідач протягом тривалого часу користувався кредитними коштами, що свідчить про його повну згоду з умовами договору (конклюдентні дії). Зазначимо, що стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів» містить перелік несправедливих умов. Проте збільшення строку позовної давності не є обмеженням прав споживача, оскільки позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду за захистом свого права. Збільшення цього строку не змінює обсяг зобов'язань (тіло кредиту, відсотки), а лише подовжує період правової визначеності між сторонами. Судова практика (зокрема, постанови Верховного Суду) підтверджує, що якщо споживач підписав документ, де чітко зазначено строк позовної давності, така умова є чинною. Враховуючи вищевикладене, домовленість сторін про встановлення позовної давності тривалістю 15 років повністю відповідає вимогам ст. 259 ЦК України. Підстав для визнання цієї умови нікчемною або недійсною немає, оскільки вона була прийнята Відповідачем добровільно під час укладання договору. Також зауважив, що з виписки по рахунку вбачається, що Відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов'язання за кредитом, що свідчить про те, що Відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов'язання за Договором. Тому посилання Відповідача про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування не має прийматись судом до уваги. Одночасно ст. 526 ЦК України наголошує, шо Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. На даний час, Відповідач належним чином свої зобов'язання за Кредитним Договором не виконав.
Учасники судового засідання, будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, до судового зсідання не з'явилися, просили розглядати справу у їх відсутності.
У зв'язку з неявкою всіх учасників справи в судове засідання, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Крім того, відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ст.263 ЦПК України).
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (ст. 264 ЦПК України).
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані сторонами докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приймаючи рішення у справі, виходить з наступного.
Згідно ст.ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними.
Як убачається з положень ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.
З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
Зі змісту статей 11,12 Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закон) електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід'ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом установлено, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Відповідно до положень ст.6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень. Як слідує із даних Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 10.09.2025року у справі № 487/1875/25 (на яку відповідач посилався у своєму відзиві) за позовом АК КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 23.02.2026року, установлено, що ОСОБА_1 є клієнтом банку з 2016 року. 25.03.2016 відповідачу було відкрито першу карту з номером НОМЕР_3 з терміном дії до 03/20, клас карти "Універсальний". В подальшому відповідачу було перевипущено карту для отримання доступу до рахунку з номером НОМЕР_4 , дата відкриття 20.07.2017, строк дії до 03/21, клас карти "Універсальна GOLD", а 04.08.2021 карту з номером НОМЕР_5 , строк дії до 05/25, клас карти "Універсальна GOLD". В силу приписів ч.4 ст. 82 ЦПК України зазначені обставини не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.
Згідно матеріалів справи 04 серпня 2021 року ОСОБА_1 підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Ця Заява була підписана Відповідачем в електронному вигляді за допомогою стилусу на планшеті та на паперовому носії не оформлювалась. Підписання стилусом на планшеті регламентовано Постановою НБУ № 151 від 13.12.2019 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України" (надалі - Положення), яка була чинною на час спірних правовідносин і відповідно до якої власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов'язаний з електронним документом, підписаним цим підписом, це - цифровий власноручний підпис.
Відповідно до ч. 3 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Отже, з урахуванням положень ч.3 207 ЦК України, цифровий підпис це аналог власноручного підпису, а за визначенням Закону України "Про електронні довірчі послуги" цифровий підпис - це електронні дані, що додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис, при цьому такі дані мають бути унікальними та однозначно пов'язаними із підписувачем і не пов'язаними з жодною іншою особою.
При здійсненні ОСОБА_1 власноручного підпису Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг на планшеті не використовувались ніякі електронні дані в якості аналогів власноручного підпису, натомість ним було вчинено саме власноручний підпис, але на електронному документі на екрані сенсорного пристрою. Таким чином, враховуючи що підпис вчинено власноручно без використання будь яких додаткових даних в якості аналогу, то такий підпис не може вважатись електронним підписом лише на тій підставі, що він вчинений на екрані планшету.
Порядок застосування особливого виду власноручного підпису - цифрового власноручного підпису клієнтами банків - фізичними особами під час підписання документів визначався Положенням про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України", розробленим відповідно до ЦК України, Законів України "Про Національний банк України", "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та затвердженим Постановою НБУ № 151 від 13.12.2019року.
Це Положення є актом цивільного законодавства, дія якого поширюється на відносини, що виникають між клієнтами банку та банками під час здійснення банківської діяльності та отримання банківських послуг. Вказаною вище постановою у п. 6 передбачено, що цифровий власноручний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та прирівнюється до власноручного підпису, а згідно до п. 7 використання цифрового власноручного підпису клієнтом банку не вимагає наявності попередньо укладеного договору між банком та клієнтом. Таким чином, власноручний підпис на планшеті є особливим видом власноручного підпису, внаслідок чого не може бути аналогом власноручного підпису, яким відповідно до визначення є електронний підпис, а тому для його вчинення не потрібна попередня згода щодо його використання.
В запереченнях на відповідь на відзив ОСОБА_1 визнає, що Заява про приєднання від 04.08.2021 у розділі «Підпис клієнта» містить графічне зображення підпису, внизу документа зазначено дату та час «04.08.2021 14:01:50» і що ці відомості фіксують підписання загального договору приєднання у 2021 році, однак заперечує, що вони мають відношення до кредитного договору від 03.12.2023 у сумі 43499гривень.
В п. 3 Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 04.8.2021року зазначено, що «Банк та Клієнт (далі разом іменовані «Сторони») узгодили при наданні Банком будь-яких послуг Клієнту, в т.ч., але не виключно, послуг з переказу коштів, укладення між Сторонами кредитних договорів та будь-яких інших правочинів використання простого електронного підпису. Сторони визнають простим електронним підписом такі способи підписів Клієнта: OTP-пароль, QR-код, кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився» тощо у програмних комплексах, мобільних додатках або на офіційних сайтах Банку у мережі Інтернет, де Клієнту надається технічна можливість ознайомитися з умовами надання відповідної послуги та підписати відповідний договір, дати доручення Банку на здійснення операції з переказу коштів тощо, або якщо інтерфейс відповідного ПК Банку дає Клієнту змогу зробити однозначний висновок про суть операції, доручення на здійснення якої Клієнт надає Банку шляхом підписання способами, що узгоджені Сторонами вище. Сторони визнають правочини у вигляді електронних документів із використанням зазначених простих електронних підписів дійсними та обов'язковими для Сторін та такими, що не потребують додаткового підтвердження. При здійсненні будь-якої операцій та правочинів між Сторонами за допомогою ОТР- паролю як простого електронного підпису Сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу Клієнта та є логічно пов'язаний із електронними даними про будь яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження Клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту Банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому Банком ОТП-паролю на фінансовий номер телефону Клієнта. Сторони узгодили, що Банк самостійно приймає рішення про застосування того чи іншого виду електронного підпису.
Отже, підпис на Заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 04.08.2021 року ОСОБА_1 було здійснено власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України", а відповідно до п.3 Заяви із Відповідачем погоджено використання OTP пароля в якості підпису та інших видів простого електронного підпису, а саме при здійсненні будь-якої операцій та правочинів між Сторонами за допомогою ОТР паролю як простого електронного підпису Сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу Клієнта та є логічно пов'язаний із електронними даними про будь яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження Клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту Банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому Банком ОТП-паролю на фінансовий номер телефону Клієнта.
У подальшому Відповідач виявив бажання отримати послугу «Оплата частинами» та уклав з Позивачем кредитний договір шляхом підписання Заяви про надання кредиту «Оплата частинами» від 03 грудня 2023 року та Паспорту споживчого кредиту «Оплата частинами» АТ КБ «ПриватБанк» від 03 грудня 2023 року за допомогою OTP пароля. Додатково Відповідачем за допомогою OTP пароля підписаний і Графік платежів за споживчим кредитом, яким він доручив банку встановити регулярний платіж з картки/рахунку НОМЕР_5 . Підписавши вказані документи, Відповідач погодив умови кредитного договору № б/н від 03.12.2023 року, так як угода про використання простого електронного підпису при наданні Банком будь-яких послуг Клієнту, в т.ч., але не виключно, послуг з переказу коштів, укладення між Сторонами кредитних договорів та будь-яких інших правочинів була передбачена сторонами в п.3 Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 04.08.2021року
Отже, зазначені Заява про надання кредиту «Оплата частинами», Паспорт споживчого кредиту «Оплата частинами» АТ КБ «ПриватБанк» від 03 грудня 2023 року та Графік платежів за споживчим кредитом були підписані Відповідачем в узгодженому сторонами та визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" порядку - за допомогою ОТП-паролю як простого електронного підпису.
Слід зазначити, що при укладанні банком кредитного договору в електронній формі перевірка кваліфікованого електронного підпису клієнта здійснюється автоматично. Банк надав суду Протокол створення і перевірки кваліфікованого електронного підпису клієнта. Крім того, на кожній сторінці Заяви про надання кредиту «Оплата частинами» від 03 грудня 2023 року, Паспорту споживчого кредиту «Оплата частинами» АТ КБ «ПриватБанк» від 03 грудня 2023 року та Графіку платежів за споживчим кредитом внизу мається позначка наступного змісту « ОСОБА_1 ; НОМЕР_1; Простий електронний підпис: ОТП ВІРНИЙ; фінансовий номер телефону: НОМЕР_2 ; 2023-12-03; 13:19:47», що також свідчить про здійснення банком перевірки електронного підпису Відповідача, його ідентифікаційного коду, фінансового номеру телефону та часу здійснення такої перевірки. Слід зауважити, що згідно п. 3 Положення кваліфікована електронна позначка часу - це електронна позначка часу, отримана від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 10.09.2025року у справі №487/1875/25 за позовом АК КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 23.02.2026року, установлено, що 13 вересня 2023 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, що була підписана відповідачем в узгодженому сторонами та визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" порядку - за допомогою ОТП-паролю як простого електронного підпису.
В п. 2 Заяви про надання кредиту «Оплата частинами» від 03 грудня 2023 року, зазначено, що ця Заява про надання кредиту, Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг «Кредитні картки» та «Оплата частинами/ Миттєва розстрочка» від 13.09.2023 року, яка є Генеральним кредитним договором щодо надання споживчих кредитів «Оплата частинами/Миттєва розстрочка»; Умови та Правила надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі Умови та Правила), що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms; Графік погашення кредиту, чек та тарифи Банку разом становлять Кредитний договір. Згідно п. 3 Заяви про надання кредиту «Оплата частинами» від 03 грудня 2023 року примірник цієї заяви направляється в особистий акаунт Клієнта у Cистемі «Приват24» (веб-версія).
Підписавши вказану заяву від 03.12.2023року, Відповідач погодив наступні умови та правила надання банківських послуг: 1) сума/ліміт кредиту-43499грн; 2) строк кредитування: 14 місяців; 3) розмір мінімального власного платежу (фінансової участі) клієнта за умови отримання кредиту на придбання товару/роботи/послуги,%-2899,93грн(або 6,67%); 4) процентна ставка, відсотків річних: щомісячно від загального розміру кредиту 0,01% ; 5) кількість та розмір платежів, періодичність внесення: платежі здійснюються щомісяця рівними частинами згідно Графіку погашення кредиту;6) пеня у розмірі 15% річних від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення виконання. Аналогічні умови передбачені і підписаним Відповідачем Паспортом споживчого кредиту «Оплата частинами» АТ КБ «ПриватБанк» від 03 грудня 2023 року, а в Графіку платежів за споживчим кредитом конкретизовано, що оплата здійснюється щомісяця ( не пізніше 3 числа) у розмірі 2904,28грн (у тому числі проценти за користування кредитом 0.01%-4,35грн), перший платіж - 03.01.2024, останній платіж - 03.02.2025.
Із змісту Заяви про надання кредиту «Оплата частинами» від 03 грудня 2023 року також вбачається, що кредитні кошти надавалися безготівковим шляхом, тобто шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.
Факт користування Відповідачем кредитними коштами підтверджується випискою по рахунку ОСОБА_1 , згідно якому Відповідач активно користувався картковим рахунком в період з 03 грудня 2023 року. Так, 03.12.2023року ним було здійснено поповнення картки, грошові перекази у сумі 2,899,93 гривень; 04.01.2024 року - поповнення картки, грошові переказі у сумі 4,35 гривень та 2899,93 гривень; 15.03.2024року - поповнення картки, грошові переказі у сумі 4,35грн та 2899,93гривень. Тобто Відповідачем здійснювалося погашення кредиту у розмірах, погоджених підписаною ним Заявою про надання кредиту «Оплата частинами» від 03 грудня 2023 року.
Вказана банківська виписка відповідно до положень статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, є первинним документом, що підтверджує здійснені по банківському рахунку операції.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що матеріалами справи достовірно підтверджено наявність між сторонами кредитних правовідносин на підставі кредитного договору № б/н від 03 грудня 2023 року, який був укладений сторонами шляхом підписання ОСОБА_1 . Заяви про надання кредиту «Оплата частинами» від 03 грудня 2023 року, Паспорту споживчого кредиту «Оплата частинами» АТ КБ «ПриватБанк» від 03 грудня 2023 року та Графіку платежів за споживчим кредитом.
Враховуючи, що фактично отримані та використані кошти в добровільному порядку АТ КБ "ПриватБанк" Відповідачем не були повернуті, суд вважає, що ОСОБА_1 зобов'язаний повернути їх та сплатити проценти за користування кредитними коштами.
Посилання Відповідача на те, що Заява про надання кредиту «Оплата частинами» від 03 грудня 2023 року не містить зобов'язанням сплачувати конкретні відсотки та неустойку, а Умови та правила надання банківських послуг, розміщені на сайті, він не підписував, а тому нарахування відсотків і штрафів є безпідставним, спростовуються матеріалами справи, оскільки Заява про надання кредиту «Оплата частинами» від 03 грудня 2023 року містить умови про нарахування відсотків та пені.
З огляду на викладене посилання Відповідача на необхідність застосування під час розгляду справи правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, є безпідставним.
Не відповідає дійсності також ствердження Відповідача з посиланням на справу №487/1875/25 про те, що оскільки договір не має унікального номера, а розрахунок банку не містить чіткого призначення платежів, існує ризик подвійного стягнення або зарахування коштів за іншими зобов'язаннями, оскільки предметом спору у справі №487/1875/25 було стягнення заборгованості за кредитним договором від 13 вересня 2023 року, який ОСОБА_1 було укладено шляхом підписання відповідної Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором від 03 грудня 2023 року, укладеним ОСОБА_1 шляхом підписання Заяви про надання кредиту «Оплата частинами» від 03 грудня 2023 року, в п. 2 якої зазначено, що Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг «Кредитні картки» та «Оплата частинами/ Миттєва розстрочка» від 13.09.2023 року, є Генеральним кредитним договором щодо надання споживчих кредитів «Оплата частинами/Миттєва розстрочка» і разом з Заявою про надання кредиту від 03.12.2023, Умовами та Правилами надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі Умови та Правила), що розміщені в мережі Інтернет та Графіком погашення кредиту разом становлять Кредитний договір від 03 грудня 2023року
Згідно наданого позивачем до позову розрахунку заборгованості, відповідач станом на 06.01.2026 року за кредитним договором від 03 грудня 2023року має заборгованість - 34825,31 гривень, яка складається з наступного: 34799,21 гривень - заборгованість за кредитом; 26,10 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Вказані обставини не були спростовані відповідачем при розгляді справи, власного розрахунку заборгованості ОСОБА_1 надано не було.
У зв'язку із викладеним, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що вони підлягають задоволенню в повному обсязі, а з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № б/н від 03.12.2023 в розмірі 34825,31 гривень
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Таким чином, на підставі статті 141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги задоволено, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений банком судовий збір в розмірі 2 662,40 гривень.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 2-5, 76-81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 03 грудня 2023 у розмірі 34825 (тридцять чотири тисячі вісімсот двадцять п'ять) гривень 31 копійка, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 34799,21 гривень та заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 26,10 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судовий збір в сумі 2 662,40 гривень
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складено 27.04.2026 року.
Суддя А.О. Темнікова