Справа № 477/268/18
Провадження № 6/487/122/26
27.04.2026 року місто Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого судді Темнікової А.О., за участю секретаря судового засідання Демиденко Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа, боржник ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), по цивільній справі за позовом Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
10.04.2026 року ТОВ «Капіталресурс» звернулося до Заводського районного суду міста Миколаєва з заявою, в якій просило замінити вибулого стягувача Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» на правонаступника ТОВ «Капіталресурс» у виконавчому листі №477/268/18 від 21.01.2019 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , а також видати дублікат виконавчого листа №477/268/18 від 21.01.2019 про стягнення боргу з ОСОБА_1 .
В обґрунтування заявлених вимог представник заявника зазначив, що між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого, останньому було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі, та встановлений графік повернення їх. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконував, у зв'язку з чим ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. В подальшому позов ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено, та на виконання рішення видано виконавчий лист № 477/268/18 від 21.01.2019 р., про стягнення з Відповідача на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу за кредитним договором. 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором Відповідача. Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС». Окрім того, кредитний договір Відповідача на момент звернення Заявника з даною заявою є дійсним та не оскаржувався сторонами по справі. На примусовому виконанні перебувало виконавче провадження №59838703 з примусового виконання вищевказаного Виконавчого листа. 27.03.2020 року державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного Виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал вищевказаного Виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з Боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає. У зв'язку з вказаним, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» на даний час у зв'язку з відсутністю виконавчого документу' не може реалізувати свої права, як стягувача, що гарантовані законодавством України.
Представник заявника ТОВ «Капіталресурс» в призначене судове засідання не з'явилась. В поданій заяві просила розглядати справу за її відсутності.
Представник Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» у призначене судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений своєчасно, належним чином.
Представник Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у призначене судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений своєчасно, належним чином.
ОСОБА_1 в призначене судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений своєчасно, належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
З урахуванням приписів ч. 3 ст.432 ЦПК України заяву було розглянуто за відсутності учасників.
Згідно вимог ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Заводського районного суду міста Миколаєва з позовною заявою, в якій просило стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість за кредитним договором № б/н від 03.02.2011 року.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 05.09.2018 року по справі № 477/268/18 позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 03.02.2011 року у розмірі 66766 гривень 72 копійки, з яких: 4827,27 гривень - тіло кредиту; 58283,89 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 гривень - штраф (фіксована частина); 3155,56 гривень - штраф (процентна складова) та судові витрати з оплати судового збору в сумі 1762 гривні.
На виконання рішення 21.01.2019 року видано виконавчий лист № 477/268/18 про стягнення з Відповідача на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу за кредитним договором.
22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором Відповідача.
На примусовому виконанні перебувало виконавче провадження №59838703 з примусового виконання вищевказаного Виконавчого листа.
27.03.2020 року державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного Виконавчого листа направлено стягувачу.
Станом на теперішній час оригінал вищевказаного Виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з Боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
За змістом пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); факторингу (гл.73 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частини перша, друга, п'ята статті 442 ЦПК України).
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до частин першої та другої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Отже, установлена обов'язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб щодо вчинення чи невчинення дій стосовно його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів.
Оскільки рішення суду набрало законної сили, тому є обов'язковим до виконання відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України; судом видано виконавчий лист на виконання цього судового рішення.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 26.02.2025 року у справі № 759/20897/21 висловився щодо дійсності договору правонаступництва: «… договір про відступлення права вимоги в судовому порядку недійним не визнавався, презупмція його дійсності не спростована (стаття 204 ЦК України), а тому він є доказом правонаступництва щодо прав кредитора в матеріальних правовідносинах і становить підставу процесуального правонаступництва.»
Стаття 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини (далі - Конвенція) та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року проголошує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (рішення в справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) визначено три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.
У контексті статті 1 Першого протоколу Конвенції майном є присуджені судом виплати.
Неспроможність державних органів надати заявнику майно, присуджене йому згідно з остаточним рішенням суду, становить втручання, несумісне з гарантіями, закріпленими в пункті 1 статті 1 Першого протоколу (рішення в справі «Войтенко проти України» від 29 червня 2004 року).
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1, 2 частини 1 статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Аналіз наведених норм права, дає підстави дійти висновку, що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, у тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки, або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Згідно Правової позиції, висловленої Верховним судом України в постанові від 20.11.2013 року (справа №6-122 цс 13), виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 ЗУ «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав , у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
При цьому, по своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії виконання судового рішення.
Щодо видачі дубліката виконавчого листа суд зазначає наступне:
Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Аналізуючи зміст даної норми, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.
В зв'язку з вищезазначеним, за тих обставин, що вибув стягувач за виконавчим листом - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (нині Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк"), а виконавчий лист втрачений, тому заява представника його правонаступника у вказаному правовідношенні - Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛРЕСУРС" про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 4, 55, 442 ЦПК України, суд -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа, боржник ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), по цивільній справі за позовом Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Замінити сторону стягувача у виконавчому листі по справі № 477/268/18 з Приватного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (нині Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк") (код ЄДРПОУ: 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (код ЄДРПОУ: 43513923, адреса 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 28А).
Видати дублікат виконавчого листа № 477/268/18, виданого 21.01.2019 Заводським районним судом міста Миколаєва, на виконання рішення від 05.09.2018 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 03.02.2011 року у розмірі 66766 гривень 72 копійки, з яких: 4827,27 гривень - тіло кредиту; 58283,89 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 гривень - штраф (фіксована частина); 3155,56 гривень - штраф (процентна складова) та судові витрати з оплати судового збору в сумі 1762 гривні.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Повний текст ухвали складено 27.04.2026 року.
Суддя А.О. Темнікова