Справа № 473/1276/26
іменем України
"27" квітня 2026 р. м. Вознесенськ
Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Усіков О.В.,
за участю секретаря судових засідань Матвійця Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ч. 5 ст. 126 КУпАП
У протоколі серія ЕПР1 №614300 від 13.03.2026 року в розділі склад адміністративного правопорушення поліцейським, який склав цей протокол, зазначено, що: «13.03.2026 21:34:00 м. Вознесенськ, вул. Малиновського 43, 13.03.2026 року близько 21 год 34 хв за адресою м. Вознесенськ по вул. Малиновського поблизу буд. 43 водій гр. ОСОБА_1 керував т.з. ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому не маючи посвідчення водія, тобто не маючи права керування транспортними засобами взагалі. Дане правопорушення вчинено повторно протягом року, що підтверджує адміністративна постанова серії ЕНА №6016405 від 25.10.2025 року. Чим порушив п.2.1.а. ПДР - Керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ».
Своїми діямиОСОБА_1 допустив порушення п.2.1.а Правил дорожнього руху України, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбаченеч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, вчинене повторно протягом року.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, оскільки отримав смс-повідомлення згідно довідки про доставку повідомлення 20.03.2026 та 03.04.2026 року на підставі його заяви про отримання такого повідомлення, що містить підпис особи, стосовно якої складено протокол та яка надана поліцією до протоколу про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 заяв чи клопотань до суду про відкладення слухання справи чи про поважні причини неприбуття не направив. Крім того, ОСОБА_1 було повідомлено рекомендованим листом на адресу, що вказана поліцією в протоколі про адміністративне правопорушення, який повернувся з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Однак, положенням ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено вичерпний перелік категорій справ, коли присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 126 КУпАП, у зазначений виключний перелік не входить.
Також на офіційному сайті Судової влади України дата та місце розгляду справи були вказані одразу після призначення справи до розгляду в судовому засіданні. У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява N 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України» (заява N 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Каракуця проти України, будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд враховує, що ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Частини 2-4 ст. 126 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність за:
- керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом ;
- керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами;
- керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до положень п.1.10 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» №1306 від 10.10.2001 року водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Отже для наявності в діях особи складу правопорушення, що передбачений ч. 5 ст. 126 КУпАП, поліцією має бути доведено факт керування особою транспортним засобом, відсутність у такої особи посвідчення водія або обмеження чи позбавлення особи права керувати транспортним засобом на момент керування т/з; повторність правопорушення, а саме вчинення особою дій, що передбачені ч. 2 - ч. 4 ст. 126 КУпАП.
В даному провадженні поліція поза розумним сумнівом не довела того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Суд враховує, що відповідно до ч. 1 п. 9 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015року поліція може застосовувати такі превентивні заходи: 9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису. Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005«Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом це виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Ч. 1 ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, у даному випадку на органи Національної поліції.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
Дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 слід закрити з підстав, що передбачені п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність складу правопорушення, оскільки надані суду докази поза розумним сумнівом не доводять наявність у діях ОСОБА_1 об'єктивної сторони правопорушення, що передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме факту керування ним авто. Зокрема на відеозаписі відсутні дані, хто саме керував транспортним засобом, чи навіть фіксація саме цього транспортного засобу в русі. Крім того, з самого початку відеофіксації не зрозуміло, хто саме керував транспортним засобом, а ОСОБА_1 весь час фіксування оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення заперечує керування транспортним засобом.
Крім того, під час дослідження матеріалів справи також встановлено, що органом поліції до протоколу не було додано копію постанови серії ЕНА №6016405 від 25.10.2025 року, на яку міститься посилання як на доказ повторності, що унеможливлює встановити ознаку повторності адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності складу адміністративного правопорушення.
Судом досліджено, у тому числі, зроблений співробітниками поліції відеозапис та встановлено, що він не містить повної фіксації обставин події. Запис зупинки транспортного засобу на відео відсутній, керування транспортним засобом не зафіксовано; особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, на місці події заперечувала факт керування, та, відповідно, зупинки транспортного засобу, а тому відеозапис не може вважатись належним доказом вини останнього у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Керуючись ч. 5 ст. 126, п. 1 ч. 1 ст. 247, 283-285 КпАП України, суд
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.В. Усіков