Кримінальне провадження № 473/1989/26
про призначення справи до судового розгляду
"27" квітня 2026 р. м.Вознесенськ
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судових засідань ОСОБА_2 ,
учасники процесу:
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції з ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор»),
його захисник адвокат ОСОБА_5 ,
розглянувши у закритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Вознесенська кримінальне провадженні №12026152190000117 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Грабарівка Пісчанського району Вінницької області, громадянин України, із середньою освітою, не одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 20.06.2025 року вироком Новоодеського районного суду Миколаївської області за ч.1 ст.263, ч.1 ст.129, ч.1 ст.125, ч.1 ст.309, ч.1 ст.70 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.307 КК України,
Під час підготовчого судового засідання встановлено, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.1 ст.263, ч.2 ст.307 КК України підсудне Вознесенському міськрайонному суду Миколаївської області відповідно до ч.1 ст.32 КПК України; відсутні підстави для закриття провадження, передбачені ст.284 КПК України; обвинувальний акт відповідає ст.291 КПК України, учасники провадження не заперечували проти призначення судового розгляду, тому відповідно до ст.314 КПК України слід призначити судовий розгляд на підставі наданого стороною обвинувачення обвинувального акту в межах строку, визначеного ч.2 ст.316 КПК України.
Судовий розгляд здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
Прокурором під час підготовчого судового засідання підтримано подане нею до суду клопотання про застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В клопотанні прокурор вказала, що ухвалою слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 березня 2026 року ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01 травня 2026 року включно. Проте існують ризики в виді можливості переховування обвинуваченого від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 є судимим та підозрюється в скоєнні тяжких злочинів та, на її думку, інші, більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Прокурор клопотання про запобіжний захід підтримала.
Захисник просив визначити обвинуваченому заставу. ОСОБА_4 вказав, що не має коштів на сплату застави.
Вирішуючи клопотання прокурора, суд враховує, що відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно із ст.194 КПК України суд зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує прокурор, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України клопотання прокурора, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився.
На стадії підготовчого судового засідання сторони процесу доказів про необгрунтованість підозри, про яку повідомлено ОСОБА_4 , суду не надали.
Щодо ризиків, то з переліку зазначених прокурором в клопотанні, суд вважає доведеним ризик переховування обвинуваченого від суду оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочині, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
Стосовно ризику (небезпеки) переховування від суду (як однієї з підстав застосування запобіжних заходів, передбаченої п.1 ч.1 ст.177 КПК), слід зауважити, що застосування запобіжного заходу, який оптимально відповідає конкретним обставинам кримінального провадження, багато у чому визначається характером (властивостями вчиненого злочину), одним з яких є тяжкість пред'явленого обвинувачення.
Необхідність врахування даного фактору зумовлена тим, що залежно від тяжкості обвинувачення залежить покарання, яке обвинувачений зобов'язаний буде понести (у разі визнання його винним).
Зокрема у п.2 ч.1 ст.178 КПК України вказано, що при оцінці відповідних ризиків (перелічених у ч.1 ст.177 КПК) слід враховувати зокрема тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні.
ОСОБА_4 раніше судимий та обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, а також незаконному зберіганні бойових припасів, що згідно із обвинуваченням могли бути вчинені під час іспитового строку.
ОСОБА_4 не працює, має непогашену судимість, а також є обвинуваченим в іншому провадженні, яке розглядається судом, що свідчить про існування ризику того, що він може продовжувати свою злочинну діяльність та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Разом із тим ризик впливу на свідків прокурором не доведено, так як свідки в провадженні вже допитані, до одного застосовано заходи безпеки, а інші не повідомили ні суд, ні прокурора про будь-які дії щодо впливу на їх покази з боку обвинуваченого.
Ч.1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно із п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: 5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
В даному провадженні ухвалою суду слідчого судді обвинуваченому ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01 травня 2026 року.
Проте до закінчення строку дії запобіжного заходу не можливо завершити судовий розгляд провадження з причин, що від суду не залежать, оскільки лише 23 квітня 2026 року суд отримав обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 та призначив провадження до підготовчого судового засідання.
Строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою не перевищує строку, визначеного п.2 ч.3 ст.197 КПК України, яким передбачено, що сукупний строк тримання під вартою обвинувачених не повинен перевищувати: 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких злочинів. Тоді як ОСОБА_4 утримується під вартою з 03 березня 2026 року.
З огляду на доведеність двох ризиків, про які вказала прокурор, враховуючи тяжкість пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачень, суд поки не знаходить підстав для зміни йому запобіжного заходу на більш м'який.
Водночас Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював і те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Також ЄСПЛ в своєму рішенні від 24.01.2026 року у справі «Тандир та інші проти України» визнав, що тримання колишнього судді Макарівського районного суду Київської області під вартою без визначення застави порушило європейські стандарти свободи та безпеки.
Отже в даному провадженні з метою забезпечення права обвинуваченого на можливість застосування альтернативних запобіжних заходів має бути вирішено питання про заставу.
ОСОБА_4 утримується під вартою з 03 березня 2026 року, а тому має бути вирішено питання про можливість застосування стосовно нього застави при вирішенні питання про продовження тримання під вартою.
Так ч.3 ст.183 КПК України визначено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Ч.4 та ч.5 ст.182 КПК України визначено, що розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на тяжкість пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення, його майнового та сімейного стану, наявність непогашених судимостей, суд вважає за необхідне визначити заставу, альтернативну триманню під вартою, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в 2026 році, а саме (3328 гривень для працездатних громадян х 80 = 266 240 грн.).
Під час підготовчого судового засідання сторонами провадження не було заявлено клопотань про виклик свідків, витребування доказів, відсутні підстави для залучення органу пробації для складання досудової доповіді, оскільки мінімальна санкція ч.2 ст.307 КК України становить 6 років, що виключає складання досудової доповіді з огляду на положення ч.2 ст.314-1 КК України.
Оскільки вирішені усі питання, визначені ст.ст.314-316 КПК України, суд визнає підготовку справи до судового розгляду завершеною.
Керуючись ст.ст.314-316, 369-372 КПК України, суд
призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.263, ч.2 ст.307 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, яке відбудеться в приміщенні суду за адресою Миколаївська область, м.Вознесенськ, вул.Кібрика, 11, зал судових засідань №3 - на 04 травня 2026 року на 16 год.
Про час та місце проведення судового засідання повідомити сторони.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці, а саме до 25 червня 2026 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави, альтернативної триманню під вартою, а саме 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 грн.
В разі внесення застави обвинуваченим або іншими особами покласти на ОСОБА_4 обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання на території України.
Ухвала щодо запобіжного заходу може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, що не зупиняє її виконання.
Копію ухвали надіслати для виконання до ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2
В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1