Справа № 467/407/26
2/467/372/26
про відмову у призначенні експертизи та витребуванні доказів та призначення підготовчого судового засідання
27.04.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - Явіци І.В.
з участю секретаря судового засідання - Рожкової Т.М.
в ході розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Питання, що вирішується ухвалою
Позивач пред'явила до ОСОБА_2 позов, яким порушила питання про стягнення із нього аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На таке представник відповідача, діючи в інтересах останнього, подала до суду клопотання про призначення у справі судової молекулярно - генетичної експертизи.
Зокрема, посилалась на те, що відповідач має сумніви стосовно походження дитини від нього і, відповідно, стосовно свого обов'язку сплачувати аліменти на її утримання.
У зв'язку із цим, представник відповідача просила суд поставити на вирішення експертів Миколаївського НДЕКЦ МВС України запропоновані нею питання і зупинити провадження у справі на час проведення експертизи.
Позиція сторін
Відповідач та його представник до суду не з'явились, відповідач, зокрема, клопотав про розгляд справи за його відсутності та просив прийняти рішення за його клопотанням про призначення експертизи.
Позивач та її представник на слухання справи також не прибули, заявою від 21 квітня 2026 року просили розглядати справу за їх відсутності.
Однак, представник позивача направив заперечення на клопотання про призначення експертизи.
Зокрема, останнє аргументував тим, що відповідач протягом 16 років визнавав своє батьківство щодо дитини, а тому ініціювання проведення ним експертизи після пред'явлення позову свідчить про штучне затягування розгляду справи і намагання ухилитись від виконання свого обов'язку щодо утримання дитини.
Представник позивача, крім цього, посилається на те, що батьківство відповідача підтверджується свідоцтвом про народження дитини, де він вказаний батьком на підставі ст. 122 СК України.
Тоді як оспорювання батьківства можливе лише шляхом пред'явлення окремого позову, до задоволення якого відповідач зобов'язаний утримувати дитину.
Тому призначення експертизи у межах справи про стягнення аліментів порушує встановлений законом порядок оспорювання батьківства.
Застосоване право і мотиви прийнятого рішення
У цій справі наявна ситуація, де позивач грунтує свої вимоги на передбаченому ст. 180 СК України обов'язку відповідача утримувати дитину.
У свою чергу, відповідач, заперечуючи проти наявності у нього такого обов'язку, ставить під сумнів своє батьківство, тобто, для нього є сумнівним походження дитини саме від нього.
Натомість за правилом ст. 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
За ч.1 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Отже, українське законодавство ґрунтується на презумпції батьківства чоловіка матері: дитина, зачата або народжена у шлюбі, а також протягом десяти місяців після його припинення, автоматично вважається дитиною чоловіка матері.
Презумпція батьківства чоловіка означає, що саме він є батьком дитини, народженої його дружиною.
Водночас закон передбачає механізми для встановлення біологічного батьківства та врегулювання таких ситуацій у правовому полі, у межах якого «юридичний» батько може оспорити свій статус, якщо на момент реєстрації не знав про відсутність біологічного зв'язку з дитиною.
Так, статтею 136 СК України установлено порядок оспорювання батьківства особою, яка записана батьком дитини.
Зокрема, відповідно до частини першої якої особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження (ч.2 с. 136 СК України).
Отже, з огляду на наведене, суд погоджується з позицією представника позивача, що допоки судовим рішенням не буде виключено відомості про особу як батька дитини з актового запису про її народження, то діє презумпція батьківства чоловіка матері дитини, як у даному випадку - відповідача.
Проте, сторона відповідача вказаного порядку оспорювання батьківства не дотрималась, заявивши клопотання про призначення судової молекулярно - генетичної експертизи з метою спростування сумнівів відповідача у походженні дитини від нього в межах справи про стягнення із відповідача аліментів.
Суд, звісно, враховує принцип змагальності у цивільному судочинстві, що закріплений у ст. 12 ЦПК України, відповідно до частини третьої якої, зокрема, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Проте, з огляду на дію презумпції батьківства чоловіка та установленого законодавством чіткого порядку його оспорювання, вважає, що призначення судової молекулярно - генетичної експертизи у межах справи про стягнення аліментів є недоцільним і таким, що порушує норми ст.ст. 121, 122 СК України, чого суд допустити не може.
Адже, гіпотетично це може призвести до ситуації, коли відповідач спростує своє біологічне батьківство щодо дитини, проте, залишиться «юридичним» батьком, так як запис про нього у актовому записі про народження дитини залишиться незмінним.
Відповідно, клопотання на цій стадії судового процесу не може бути задоволене.
Водночас, суд, за наявності заперечень відповідача вважає за необхідне забезпечити можливість реалізації ним права оспорити своє батьківство у встановленому законом порядку.
Для цього суд, у порядку ч.6 ст. 277 ЦПК України, вважає за необхідне постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, у межах якого сторона відповідача вправі пред'явити зустрічний позов у порядку ст. 136 СК України і заявити у зв'язку із цим клопотання про призначення судової молекулярно - генетичної експертизи.
І саме цей порядок превалює над правом сторони доводити свої заперечення, у т.ч. й шляхом ініціювання експертизи.
А у межах загального позовного провадження та у порядку ч.1 ст. 196 ЦПК України слід призначити підготовче судове засідання, яке належить розпочати не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, як того вимагає норма ч.2 ст. 196 цього ж Кодексу.
Таке, на думку суду, сприятиме виконанню завдань цивільного судочинства, що визначені ст. 2 ЦПК України, серед яких є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У той час, як суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі ( ч.2 ст. 2 ЦПК України).
Клопотання представника відповідача про витребування доказів не підлягає до задоволення, так як відсутні підстави вважати, що сторона не може подати заявлений нею доказ самостійно.
Адже тільки у цьому разі підлягають застосуванню положення ст. 84 ЦПК України.
Відповідач може самостійно надати довідку про свої доходи, у т.ч. й суми сплачених податків.
Принаймні, протилежного не доведено.
До цього ж, ці відомості наявні у справі за запитом суду (відповідь №2510982 від 25 березня 2026 року) через доступ до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, позаяк, на підставі ч.2 ст. 13 ЦПК України суд вправі збирати докази з власної ініціативи, якщо це необхідно для захисту прав неповнолітніх дітей.
З цих мотивів, керуючись ст.ст. 2, 277, 258-261 ЦПК України, суд,
У задоволенні клопотання про призначення судової молекулярно - генетичної експертизи - відмовити.
Роз'яснити відповідачу, що згідно ч. 1ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву він має право пред'явити зустрічний позов.
Розглядати справу за правилами загального позовного провадження і згідно ч.6 ст. 277 ЦПК України розпочати її розгляд зі стадії відкриття провадження у справі.
Призначити у справі підготовче судове засідання на 26 травня 2026 року на 11 год. 00 хв. у приміщенні Арбузинського районного суду Миколаївської області за адресою: Миколаївська область, с-ще Арбузинка, Первомайський район, вул. Шевченка, 204.
Визначити відповідачу 15 (п'ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогамст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8ст. 178 ЦПК України).
Встановити позивачу 5 (п'ятиденний) строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої - п'ятоїст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу 5 (п'ятиденний) строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої - п'ятоїст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
У задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів - відмовити.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://ab.mk.court.gov.ua
Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ірина Явіца