Справа № 944/161/26
Провадження №1-кп/944/966/26
24.04.2026 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника потерпілого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворові клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_10 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000000261 від 27.01.2025 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч.4 ст. 246, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч. 4 ст. 246, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 366 КК України, обвинуваченому
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Борзовщина Охтирського району Сумської області, українцю громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому
В провадженні Яворівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000000261 від 27.01.2025 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч.4 ст. 246, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч. 4 ст. 246, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 366 КК України.
15.04.2026 року прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 подав до суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 календарних днів із визначенням застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 998400 гривень, у разі внесення застави та з моменту його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися за межі Київської, Волинської та Львівської областей без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками, обвинуваченими, а також усіма працівниками Яворівського ДЛГП «Галсільліс»; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у випадку наявності таких.
В обґрунтування клопотання прокурор покликається на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у здійсненні незаконної порубки дерев у лісі, перевезенні, зберіганні та збуту, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненого повторно та у складі організованої групи, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч. 4 ст. 246 КК України та у складанні та видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, у складі організованої групи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 366 КК України.
Обґрунтованість вини ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколами про хід та результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, висновками експертів, протоколами обшуку, протоколами огляду, показами свідка, речовими доказами, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та взаємозв'язку.
Враховуючи, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , завершується, а тому виникла необхідність у продовженні вищевказаного строку, оскільки ризики не зменшились та продовжують існувати.
Оцінюючи особу обвинуваченого та обставини вчинення тяжких кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачується, сторона обвинувачення дійшла переконання в тому, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому є підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду наявності обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень та ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 може, переховуватися від суду, оскільки злочини, що інкримінуються обвинуваченому є тяжкими і передбачають можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років, а також за місцем реєстрації не проживає, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для нього переховуватись від суду. Також, наявний той факт, що обвинувачений ОСОБА_6 є безпосереднім організатором та керівником організованої групи для вчинення тяжких злочинів проти довкілля з корисливих мотивів та який під час вчинення інкримінованих злочинів вживав заходів щодо приховування слідів злочинів, що свідчить про намір уникнути документування правоохоронними органами такої злочинної діяльності. Вищевказані обставини, дають підстави вважати, що обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжких злочинів, а також маючи інвалідність, може переховуватись від суду, а саме покинути територію України з цією метою, а також переховуватись на території України. Також може незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених у кримінальному провадженні, оскільки обвинувачений використовуючи свій попередній авторитет під час виконання обов'язків на посаді в. о. генерального директора ОКС ЛГП «Галсільліс» та здобутий досвід може впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема працівників Яворівського лісництва Яворівського ДЛГП «Галсільліс», на підприємців з рубки та перевозки деревини. Зокрема обвинувачений, з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками та іншими обвинуваченими і схиляти їх до зміни в суді, наданих на стадії досудового розслідування, показань. Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких. Може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки обвинувачений ОСОБА_6 ніде офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, а тому є всі підстави вважати, що обвинувачений може продовжити займатися злочинною діяльністю та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Будучи попередньо офіційно працевлаштованим з корисливих мотивів з метою власного збагачення організував вчинення тяжких злочинів в сфері природного середовища, в яких обвинувачується, що спричинило тяжкі наслідки у розмірі 8,9 млн.грн.
З урахуванням викладених ризиків та особи обвинуваченого, його ролі у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінальних правопорушень, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_6 , а також беручи до уваги, що внаслідок вчинення злочинних дій спричинені тяжкі наслідки в сфері природного середовища, у розмірі 8,9 млн грн., прокурор просить продовжити застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави, оскільки заявлені ризики не зменшились, а більш м'які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого не в силі.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо клопотання прокурора заперечив, просив у задоволенні клопотання відмовити та заявив клопотання про зміну розміру застави, в обгрунтування якої зазначає, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Той факт, що ОСОБА_6 на сьогоднішній день перебуває під вартою свідчить про те, що застава визначена йому у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є непомірною, а тому просить зменшити розмір застави до 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб.
Окрім цього захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. В обгрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_6 має стійкі соціальні зв'язки та постійне місце проживання, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, йому 63 роки, є особою з інвалідністю ІІ групи, пенсіонером, одруженим, має на утриманні неповнолітнього сина, який був усиновлений. Також зазначає, що за час перебування в ДУ Львівська УВП №19 здоров'я ОСОБА_6 значно погіршилось, йому поставлено діагноз гіпертонічна хвороба 2 ст, ст. 2 ризик 3 ІХС, атеросклеротичний кардіосклероз, блокада передньої гілки лівої ніжки пучка Гіса, ожиріння 3 ст. та сечокам'яна хвороба, він перебуває на диспансерному обліку.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання про продовження запобіжного заходу підтримав та просив таке задовольнити. Щодо зменшення розміру застави зазначив, що сторона захисту не наводить жодних нових обставин, оскільки такі існували на момент визначення судом застави та були предметом оцінки суду. Подані клопотання фактично спрямовані на повторний перегляд вже встановлених судом обставин без належного процесуального підгрунтя, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню. Щодо зміни запобіжного зазначив, що вік та стан здоров'я обвинуваченого не виключать ризику переховування, оскільки такі обставини самі по собі не є гарантією належної процесуальної поведінки. Ризики наведені у клопотанні про продовження запобіжного заходу є обгрунтованими, а відтак підстави для зміни запобіжного відсутні.
Представник потерпілого ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала думку прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України, при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу суд повинен врахувати наявність ризиків, зазначених в ст.177 КПК України, а також оцінити в сукупності обставини, які визначені в ч.1 ст.178 КПК України.
Згідно зі ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні.
Судом встановлено, що на розгляді Яворівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000000261 від 27.01.2025 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч.4 ст. 246, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч. 4 ст. 246, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 366 КК України.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 18.11.2025 року ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб з визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 04.12.2025 року скасовано вказану ухвалу слідчого судді та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб з визначенням застави в розмірі 650 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 15.01.2026 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 календарних днів, до 15 березня 2026 року включно та визначено заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 грн 00 коп.
Ухвалою суду від 26.02.2026 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26.04.2026 року із визначенням застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 грн 00 коп.
При вирішенні питання про наявність підстав для зміни запобіжного заходу, суд виходить із таких міркувань.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 201 КПК України, захисник обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу. Згідно з ч. 4 цієї статті таке клопотання розглядається судом згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
При цьому, кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення суду. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать, зокрема, про зміну або зменшення встановлених ризиків та впливають на виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Тому суд не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або його виконання.
Тому, при розгляді питання про зміну запобіжного заходу суд має виходити з того, чи доводить особа, яка подала відповідне клопотання, наявність обставин, які безпосередньо свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
При цьому, такі обставини мають бути новими, тобто які з'явилися після постановлення попередньої ухвали про застосування/продовження запобіжного заходу, або не були відомі суду.
Проаналізувавши вказане клопотання, заслухавши доводи сторін щодо наявності таких обставин, суд дійшов висновку про те, що стороною захисту не зазначено таких обставин, які можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу, наведені обставини вже були предметом розгляду судом 15.01.2026 року. З огляду на наявні матеріали суд дійшов висновку, що застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід наразі достатньою мірою нівелює наявні ризики.
Враховуючи, що сторона захисту не навела обставин, які можуть слугувати підставою для зміни запобіжного заходу, у задоволенні клопотання слід відмовити.
Водночас, суд погоджується із доводами сторони обвинувачення про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, що обвинувачений ОСОБА_6 може, переховуватися від суду, оскільки злочини, що інкримінуються обвинуваченому є тяжкими і передбачають можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років, що спричинило тяжкі наслідки у розмірі 8, 9 млн.грн., за місцем реєстрації не проживає. Обвинувачений ОСОБА_6 є безпосереднім організатором та керівником організованої групи для вчинення тяжкого злочину проти довкілля з корисливих мотивів та який під час вчинення інкримінованих злочинів вживав заходів щодо приховування слідів злочинів, що свідчить про намір уникнути документування правоохоронними органами такої злочинної діяльності. Вищевказані обставини, дають підстави вважати, що обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення злочинів, може переховуватись від суду.
Також може незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених у кримінальному провадженні, оскільки використовуючи свій попередній авторитет під час виконання обов'язків на посаді в. о. генерального директора ОКС ЛГП «Галсільліс» та здобутий досвід може впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема працівників Яворівського лісництва Яворівського ДЛГП «Галсільліс», на підприємців з рубки та перевозки деревини. Зокрема обвинувачений, з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками та іншими обвинуваченими і схиляти їх до зміни в суді, наданих на стадії досудового розслідування, показань.
Окрім цього, слід зазначити, що ризики, які стали підставою для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишились незмінними та не зменшились.
Докази на підтвердження факту і обставин вчинення злочинів, причетності обвинуваченого ОСОБА_6 до їх скоєння свідчать про існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень.
Жоден інший більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, окрім як тримання під вартою, не забезпечить належну поведінку обвинуваченого щодо виконання ним процесуальних рішень та унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню, а відтак запобігти зазначеним ризикам.
Враховуючи особу обвинуваченого, з врахуванням ст.178 КПК України, суд дійшов висновку, що ОСОБА_6 раніше не судимий, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали утриманню його в слідчому ізоляторі, не хворіє.
Таким чином, на переконання суду, запобігти існуючим ризикам неможливо шляхом застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів. Разом із цим, задовольняючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд, керуючись ч.3 ст.183 КПК України, вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_6 розмір застави.
Розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч.4 ст.182 КПК України).
Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч.5 ст.182 КПК України).
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки та не була завідомо непомірною для обвинуваченого, що призведе до неможливості виконання застави.
В рамках даного кримінального провадження до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави в сумі 998 400 грн, та у разі внесення застави покладено на нього обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Суд враховує, що розмір застави, визначений ухвалою суду до цього часу за обвинуваченого не внесений, що вказує на те, що такий розмір застави є явно непомірним для ОСОБА_6 .
Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цьогокодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями серйозністю злочину, ризику втечі та ін.
Відповідно до рішення від 27.06.1968 у справі «Ноймайстер проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що як сума гарантії, передбачена п. 3 ст. 5 Конвенції повинна бути оціненою переважно стосовно обвинуваченого і його активів, а не можливих розмірів збитків. Так, намагання прив'язати суму гарантії від затриманої особи виключно до суми збитку приписуваного йому, не відповідає ст. 5 (3) Конвенції. Гарантії, передбачені цією статтею призначені не для відшкодування збитків, а скоріше для забезпечення присутності звинуваченого на слуханні. Тож її сума повинна бути встановлена в основному шляхом посилання на нього, його активи і його відносини з особами, які повинні надати заставу, іншими словами, перспектива втрати застави чи дій проти гарантів у разі його неявки до суду буде виступати в якості достатнього стримуючого фактора, щоб розсіяти будь-яке бажання з його боку переховуватись від правосуддя.
За наведених обставин суд дійшов висновку про доцільність визначити ОСОБА_6 заставу у меншому розмірі, ніж заявлено прокурором, однак в розмірі, що перевищує зазначені ст.182 КПК України межі. Застосовуючи до обвинуваченого альтернативний запобіжний захід, суд дійшов висновку, що він не може бути завідомо непомірним для нього та повинен надавати можливість внести таку заставу, тому варто виходити із можливості внесення такої застави.
Тож з урахуванням встановлених в ході розгляду клопотання прокурора обставин, суд дійшов переконання, що застава у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, вважати, що така не є непомірною для нього підстав немає.
За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу та захисника обвинуваченого про зменшення розміру застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177-178, 183, 184, 194, 196, 197, 314-315, 369-372 КПК України
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000000261 від 27.01.2025 року - задовольнити частково.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 про зменшення розміру застави ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 календарних днів, до 21 червня 2026 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 832 000 грн 00 коп.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися за межі Київської, Волинської та Львівської областей без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання ;
- утримуватися від спілкування зі свідками, обвинуваченими, а також усіма працівниками Яворівського ДЛГП «Галсільліс»;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у випадку наявності таких .
У разі внесення застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору - для відома, Державній установі "Львівська установа виконання покарань (№19)"- для виконання.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали проголошено о 12 годині 20 хвилин 27 квітня 2026 року.
Суддя ОСОБА_1