16 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 2-2533/10
провадження № 61-4908ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», яка підписана представником Шидеровою Наталією Сергіївною, на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 02 вересня 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 березня 2026 року за заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про виправлення описки у рішенні Київського районного суду міста Одеси від 12 жовтня 2010 року та виконавчому листі, виданого 10 березня 2011 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у квітні 2025 року Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Державний ощадний банк України») звернулося до суду з заявою про виправлення описки у рішенні Київського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2010 року та виконавчому листі, виданого 10 березня 2011 року по цивільній справі № 2-2533/10 за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просило:
- виправити допущену описку в рішенні Київського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2010 року по цивільній справі № 2-2533/2010 за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом та викласти абзац другий резолютивної частини рішення суду в наступній редакції: «Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість у розмірі 17 275,67 дол. США, що згідно курсу НБУ станом на 17 листопада 2008 року в розмірі 5,7843 грн. за дол. США становить 99 927,66 грн.»;
- виправити допущену помилку в виконавчому листі № 2-2533/2010, виданому 10 березня 2011 року Київським районним судом м. Одеси щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості та викласти в наступній редакції: «Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість у розмірі 17 275,67 дол. США, що згідно курсу НБУ станом на 17 листопада 2008 року в розмірі 5,7843 грн. за дол. США становить 99 927,66 грн».
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 02 вересня 2025 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 13 березня 2026 року заява АТ «Державний ощадний банк України» про виправлення описки у рішенні суду та виконавчому листі залишена без задоволення.
АТ «Державний ощадний банк України» засобами поштового зв'язку 09 квітня 2026 року подало до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Шидеровою Н. С., на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 02 вересня 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 березня 2026 року. АТ «Державний ощадний банк України» посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права і просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішенням, яким заяву про виправлення описки у рішенні та виконавчому листі задовольнити.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу.
У пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Ухвала суду щодо внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення та щодо виправлення помилки у виконавчому листі може бути оскаржена в апеляційному порядку (пункт 19, 25 частини першої статті 353 ЦПК України).
У статті 389 ЦПК України міститься норма, яка визначає перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку.
Тлумачення пункту 19, 25 частини першої статті 353 та частини першої статті 389 ЦПК України свідчить, що оскарження ухвали щодо внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення, виправлення помилки у виконавчому листі, у касаційному порядку, не передбачено.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду за наслідками перегляду ухвали про внесення виправлень у рішення та виправлення помилки у виконавчому листі не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», яка підписана представником Шидеровою Наталією Сергіївною, на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 02 вересня 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 березня 2026 року за заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про виправлення описки у рішенні Київського районного суду міста Одеси від 12 жовтня 2010 року та виконавчому листі, виданого 10 березня 2011 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
В. І. Крат