Справа № 682/782/26
Провадження № 2/682/847/2026
27 квітня 2026 року м. Славута
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі головуючої судді Зеленської В.І, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 24885 грн 00 коп за Договором про споживчий кредит № 103534793 (індивідуальна частина) від 28.02.2024 р, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ "МІЛОАН".
В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що 28.02.2024 між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит № 103534793 (індивідуальна частина), відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 7000,00 грн строком на 105 днів, починаючи з 28.02.2024 р, з урахуванням того, що строк кредиту складається з пільгового та поточного періодів. ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу - 14.03.2024 р (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості - 12.06.2024 р (останнього дня строку кредитування). Комісія за надання кредиту становить 1190,00 грн, яка нараховується за ставкою 17,00% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом протягом пільогового періоду становлять 2205,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,10% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду становлять 14490,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,30% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду. Тип процентної ставки за цим договором - фіксована.
ТОВ "МІЛОАН" перерахувало на рахунок ОСОБА_1 за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) 535528*20 кредитні кошти в сумі 7000,00 грн в день укладення Договору 28.02.2024 р. Відповідач кредитні кошти отримав, але свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за кредитом у розмірі 24885,00 грн, яка складається з: 7000,00 грн - простроченої заборгованості за сумою кредиту, 16695,00 грн - простроченої заборгованості за сумою відсотків та 1190,00 грн комісія.
25.06.2024 року між TOB «МІЛОАН» та позивачем ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" був укладений Договір відступлення прав вимоги № 109-МЛ/Т, відповідно до якого TOB «МІЛОАН» передало (відступило) за плату ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" права вимоги, а ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" прийняло належні TOB «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема, право вимоги за Договором про споживчий кредит № 103534793 (індивідуальна частина) від 28.02.2024 р до відповідача ОСОБА_1 на суму 24885,00 грн, з яких: 7000,00 грн - простроченої заборгованості за сумою кредиту, 16695,00 грн - простроченої заборгованості за сумою відсотків та 1190,00 грн комісія.
Відповідач на користь нового кредитора ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" жодних платежів станом на 26.03.2026 р (дата звернення з позовом до суду) не здійснив.
Тому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про споживчий кредит № 103534793 (індивідуальна частина) від 28.02.2024 у розмірі 24885,00 грн, з яких: 7000,00 грн - простроченої заборгованості за сумою кредиту, 16695,00 грн - простроченої заборгованості за сумою відсотків та 1190,00 грн комісія, і судові витрати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2026 цивільна справа № 682/782/26 передана на розгляд судді Зеленській В.І. (а.с.52).
Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 27.03.2026 відкрите провадження у справі № 682/782/26 і справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про розгляд справи судом, відзив на позов не подав, але надав докази про те, що перебуває на військовій службі у Збройних Силах України по мобілізації, має статус учасника бойових дій.
Отже, на відповідача поширюються пільги, передбачені п.15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Частинами 1, 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Відповідно до положень ч. 1, ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1, ч.2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.ч. 3-6, ч.8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова Установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
28.02.2024 р між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладений Договір про споживчий кредит № 103534793 (індивідуальна частина) шляхом підписання кредитного договору відповідачем електронним підписом з використанням наданого кредитодавцем одноразового ідентифікатора 964592 (а.с.20-28).
Отже, Кредитний договір був укладений в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Укладення Кредитного договору здійснене в електронній формі в особистому кабінеті ОСОБА_1 , що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства, доступ до якої забезпечений відповідачу ОСОБА_1 через сайт або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Встановивши, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, суд вважає, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Викладене узгоджується також з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.06.2022 по справі № 757/40395/20-ц.
Відповідно до умов Договору про споживчий кредит № 103534793 (індивідуальна частина) 28.02.2024 ОСОБА_1 наданий кредит у розмірі 7000,00 грн строком на 105 днів, починаючи з 28.02.2024 р і складається з пільгового та поточного періодів (п.п.1.2, п.п. 1.3 Договору). Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту - 28.02.2024 та завершується 14.03.2024 р (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду 15.03.2024 р і закінчується 12.06.2024 р (дата остаточного погашення заборгованості) (п.п.1.3.1, п.п.1.3.2 Договору).
ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендованому дату платежу 14.03.2024 р (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 12.06.2024 р (останнього дня строку кредитування) (п.1.4 Договору).
Договором визначено загальні витрати ОСОБА_1 за пільговий період, які складають 3395,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для ОСОБА_2 за пільговий період складає 10395,00 гривень. Загальні витрати ОСОБА_1 за кредитом за весь строк кредитування складають 17885,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для ОСОБА_1 (за весь строк кредитування) складає 24885,00 гривень. Денна процентна ставка (за весь строк кредитування) складає 2,43% (17885,00 грн/7000,00 грн)/105 днів*100%). Орієнтовна реальна річна процентна ставка (за весь строк кредитування) дорівнює 8119,00% річних. Всі вказані в цьому пункті розрахункові величини як за пільговий період так і за весь строк кредитування, включаючи загальні витрати ОСОБА_3 за кредитом, орієнтовну реальну річну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту, а також строк кредиту, розраховані з припущення, що ОСОБА_1 отримає кредитні кошти в день укладення цього Договору - 28.02.2024, а строк кредитування залишиться незмінним та ТОВ "МІЛОАН" і ОСОБА_1 виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі (п.1.5 Договору).
Відповідно до пп. 1.5.2 Договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 2205,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,10% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом пільгового періоду.
Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 14490,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,30% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом пільгового періоду (п.п.1.5.3 Договору).
Тип процентної ставки за цим Договором- фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2.2.3 цього Договору (п.1.6 Договору).
Отже, сторони узгодили істотні умови Кредитного договору: розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, графік погашення платежів, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом, реальну річну процентну ставку, порядок повернення кредиту, процентну ставку, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту (а.с.20-28), що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору саме на таких умовах та шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора 964592.
Вказане також стверджується Анкетою-заявою на кредит № 103534793 від 28.02.2024 (а.с.18-19), графіком платежів за Договором про споживчий кредит № 103534793 від 28.02.2024 (а.с.26), Заявою на отримання кредиту № 103534793 від 28.02.2024 (а.с.27), Додатковими контактними даними ОСОБА_1 для взаємодії за Кредитним договором (а.с.28), які є додатками до Договору про споживчий кредит № 103534793 від 28.02.2024, довідкою про ідентифікацію, з якої вбачається, що 28.02.2024 о 18 год 30 хв на мобільний номер телефону НОМЕР_1 було надіслано одноразовий ідентифікатор 964592 (а.с.29) та Платіжним дорученням 83816189 від 28.02.2024, з якого вбачається, що 28.02.2024 на картку НОМЕР_2 відбулось зарахування коштів в сумі 7000,00 грн (а.с.30).
З листа АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" від 30.03.2026 № КНО-07.8.5/5086 БТ вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_4 до рахунку № НОМЕР_5 у гривні. В результаті аналізу операцій, здійснених за період з 28.02.2024 р по 06.03.2024 р по карті НОМЕР_4 , яка відкрита на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), була виявлена операція по надходженню грошових коштів в сумі 7000,00 гривень через сервіс іншого банку (а.с.61).
З відомостей про щоденні нарахування та погашення за Договором про споживчий кредит № 103534793 (індивідуальна частина) від 28.02.2024 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 103534793 від 28.02.2024 складає 24885,00 грн, з яких: 7000,00 грн - простроченої заборгованості за сумою кредиту, 16695,00 грн - простроченої заборгованості за сумою відсотків та 1190,00 грн комісія (а.с.31).
Вказане також стверджується випискою з особового рахунку, з якої вбачається, що ОСОБА_1 станом на 09.03.2026 р має непогашену заборгованість за Кредитним договором № 103534793 від 28.02.2024 р (а.с.32).
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "...заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом... Боржник, який не отримав повідомлення про передачу прав вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору... Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі".
25.06.2024 року між TOB «МІЛОАН» та ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" був укладений Договір відступлення прав вимоги № 109-МЛ/Т, відповідно до якого TOB «МІЛОАН» передало (відступило) за плату ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" права вимоги, а ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" прийняло належні TOB «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с.34-59).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № 109-МЛ/Т від 25.06.2024 року ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 103534793 (індивідуальна частина) від 28.02.2024 р на суму 24885,00 грн, з яких: 7000,00 грн - простроченої заборгованості за сумою кредиту, 16695,00 грн - простроченої заборгованості за сумою відсотків та 1190,00 грн комісія (а.с.50).
Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
02 березня 2026 року за вих № 23694391/3937 ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", як новий кредитор, направило ОСОБА_1 претензію про погашення боргу за Договором про споживчий кредит № 103534793 (індивідуальна частина) від 28.02.2024 р на суму 24885,00 грн (а.с.33).
Проте, відповідач на користь нового кредитора кредитного зобов'язання не виконав, розмір заборгованості не оспорює.
Суд знаходить позовні вимоги в частині стягнення з відповідача в користь позивача заборгованості за основним боргом в сумі 7000,00 грн за Договором про споживчий кредит № 103534793 (індивідуальна частина) від 28.02.2024 р законними, підставними, обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача комісії в сумі 1190,00 грн, то суд приходить до наступного.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у праві № 363/1834/17 зауважує, що особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.
Приписи частин другої та третьої статті 6 і статті 627 ЦК Українивизначають співвідношення між актами цивільного законодавства та договором, зокрема ситуації, коли сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.
Свобода договору як одна із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України) є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Однак останні у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий у силу прямої вказівки акта законодавства, а також, якщо ці відносини врегульовані імперативними нормами.
Тому сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов'язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає передбаченим статтею 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (пункт 6 частини першої вказаної статті). Домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов'язку, як і його зміни та припинення. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону № 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
Отже, ВП ВС виснувала, що банк не має права брати плату за власні операції, які є суттю кредитування (надання кредиту, ведення рахунку, обслуговування тощо), оскільки це є несправедливим щодо споживача. Це вважається прихованим відсотком, оскільки видача коштів - це обов'язок банку за договором, а не послуга.
Тому суд вважає, що позовна вимога про стягнення комісії за надання кредиту в сумі 1190,00 грн задоволенню не підлягає.
Крім цього, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2024 р у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Строк дії воєнного стану в Україні продовжено до 04.05.2026 року.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки Договір про споживчий кредит № 103534793 (індивідуальна частина) від 28.02.2024 р був укладений в період дії воєнного стану в Україні, зобов'язальні відносини між сторонами виникли в період дії воєнного стану, комісія відповідача нарахована виключно в період діє воєнного стану, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача в користь позивача 1190,00 грн комісії (інші платежі), яка підлягає списанню кредитодавцем.
Щодо стягнення з відповідача заборгованості по процентах за Договором про споживчий кредит № 103534793 (індивідуальна частина) від 28.02.2024 р, то суд знаходить, що умови договору про визначення розміру денної процентної ставки у розмірі 2,30 % в період з 22.04.2024 р по 12.06.2024 р суперечить вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" в редакції від 22.11.2023 р, яка набрала законної сили 24.12.2023 р.
Разом з тим, згідно з інформацією ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1/1914 від 31 березня 2026 року відповідно до бази "ОБЕРІГ" ОСОБА_1 18.04.2025 року призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (а.с.60).
Наведене стверджується посвідченням учасника бойових дій серія НОМЕР_6 , виданим 20 березня 2026 року (а.с.66), та довідкою № 5515 від 06.09.2025 р, виданою Військовою частиною НОМЕР_7 про те, що з 17.06.2025 р солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_7 (а.с.67).
Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, є учасником бойових дій , то відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" проценти за користування кредитом йому не нараховуються, а тому не можуть бути стягнуті судом.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Позовна заява ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" подана через систему "Електронний суд", тому при зверненні з позовом до суду позивачем сплачений судовий збір відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в сумі 2662,40 грн із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (а.с.1).
Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню в користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 748,92 грн.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу, що передбачено п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу, які складають 8000 грн і підтверджуються наданими доказами: ордером на надання правничої допомоги адвокатом Усенком М.І. ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (а.с.11), свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2093 виданим 29 вересня 2012 року адвокату Усенку М.І. (а.с.12), Випискою та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію АДВОКАТСЬКОГО ОБ'ЄДНАННЯ "АПОЛОГЕТ" (а.с. 13-14), Договором № 0107 від 01 липня 2025 року про надання правової (правничої) допомоги, укладеним між ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" та АДВОКАТСЬКИМ ОБ'ЄДНАННЯМ "Апологет" (а.с.15), Акту № Д/19582 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 09.03.2026 року, з якого вбачається, що АО "Апологет" надало ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" послуги з підготовки матеріалів справи до суду, позову до ОСОБА_1 , на суму 8000,00 грн (а.с.16), Детальним описом наданих послуг до Акту № Д/19582 за Договором № 0107 від 01 липня 2025 року про надання правової (правничої) допомоги від 09 березня 2026 року, з якого вбачається, що АО "Апологет" витратило 6 год 30 хв на підготовку матеріалів справи до суду за позовом до ОСОБА_1 (а.с.17).
Визначений позивачем розмір витрат на правничу допомогу адвоката відповідає умовам договору про надання правничої допомоги, доказам щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, відповідачем не заперечується .
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
Сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.
На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.
Відповідач не висловив заперечень щодо розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Тому, враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, те, що позов підлягає задоволенню частково, з відповідача слід стягнути в користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2250,35 грн.
Керуючись ст.ст. 4-13, 17, 18, 133, 137, 141, 263, 265, 274 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 526, 1049, 1054, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, Законом України «Про електронну комерцію», ч. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за Договором про споживчий кредит № 103534793 (індивідуальна частина) від 28.02.2024 р, укладеним між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН", в сумі 7000 грн 00 коп простроченої заборгованості за сумою кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" 748 грн 92 коп судового збору та 2250,35 грн витрат на правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в підсистемі "Електронний суд".
Дата складання рішення - 27.04.2026 р.
Головуючий суддя Зеленська В. І.