Рішення від 21.04.2026 по справі 917/2117/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

МЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2026 Справа № 917/2117/25

за первісною позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Польська, 2А, м. Полтава, 36008

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин Київський", вул. Київська, 58, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 192 829,47 грн заборгованості

та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин Київський", вул. Київська, 58, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

до відповідача Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Польська, 2А, м. Полтава, 36008

про визнання недійсним Типового Індивідуального договору № 4527 в частині визначення цим договором ціни на теплову енергію рішеннями Полтавської обласної ради

Суддя Тимощенко О.М.

Секретар судового засідання Сьомкіна А. В.

Представники учасників справи:

від позивача за первісним позовом: не з'явився,

від відповідача за первісним позовом: Ульянов Р. А.

14.11.2025 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин Київський", про стягнення заборгованості за індивідуальним договором №4527 про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.12.2022 року у розмірі 192 829,47 грн, з яких: 182 467,69 грн - основна заборгованість, 2 770,33 грн - пеня, 2 352,37 грн - 3% річних, 5 239,08 грн - інфляційні втрати (вх. № 2204/25).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2025 року даний позов переданий на розгляд судді Тимощенко О. М.

Ухвалою від 19.11.2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

03.12.2025 року від відповідача надійшла зустрічна позовна заява до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про визнання недійсним Типового Індивідуального договору №4527 про надання послуги з постачання теплової енергії, укладений між ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" та ТОВ "Магазин Київський" в частині визначення цим договором ціни на теплову енергію рішеннями Полтавської обласної ради:

- № 477 від 30.09.2022 ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" для потреб інших споживачів (крім населення) (без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів та без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів);

- № 669 від 28.07.2023 (в редакції рішення Полтавської обласної ради № 687 від 26.09.2023) ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" для потреб інших споживачів (крім населення) (з урахуванням витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів та без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів);

- № 854 від 30.08.2024 ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" для потреб інші споживачі (крім населення) (з урахуванням витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів та без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів) (вх. №15610, т. 1 а. с. 115 - 118).

Також, посилаючись на ст. 90 ГПК України, ТОВ "Магазин Київський" вказав перелік запитань до відповідача за зустрічним позовом про обставини справи, що мають значення для справи:

1). На яких засобах провадження було вироблене тепло, яке постачалось за договором № 4527?

2). На яких правових підставах ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" використовувало теплогенератори (засоби провадження) на яких було вироблене тепло, яке постачалось за договором № 4527? Надати підтверджуючі документи щодо правових підстав, на підставі яких використовувались ці теплогенератори.

3). Опишіть та надайте в графічній та текстовій формі схеми технологічних процесів, надані ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" до заяви про отримання ліцензії з виробництва електричної енергії від 19.12.2022 року, що подавалась ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" до НКРЕКП для отримання ліцензії на виробництво електричної енергії на Кременчуцькій ТЕЦ. Надайте копії цих документів в їх графічній та текстовій частинах.

4). Чи використовувалась пара, яка генерувалась теплогенераторами (котлами), на яких було вироблене тепло, що постачалось за договором № 4527 також для генерації електричної енергії? Надайте підтверджуючі документи.

5). Чи передбачає виробнича (технологічна) схема роботи теплогенераторів (котлів), на яких було вироблене тепло, яке постачалось за договором № 4527 використання згенерованої цими теплогенераторами пари у виробництві електричної енергії? Надати відповідну технологічну схему.

6). Відповідно до п. 1.8 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених Постановою НКРЕКП 22.03.2017 року № 308 до заяви про отримання ліцензії на виробництво теплової енергії здобувач подає документи згідно з переліком, який є вичерпним: 1) відомості про засоби провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії (додаток 2); 2) відомості про місця провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії (додаток 3).

Питання: до якого органу ліцензування та в якості додатку до якої заяви про отримання ліцензії або внесення змін до відповідної ліцензії були подані ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" в складі відомостей про засоби провадження господарської діяльності відомості про засоби провадження, на яких була вироблена теплова енергія, яка постачалась за договором № 4527? Надати копію відповідної заяви та доданих до неї документів.

7). В чому полягає відмінність у застосуванні технологічних схем роботи парогенераторів, яка застосовувалась при виробленні тепла, яке постачалось за договором № 4527 в порівнянні зі схемами з виробництва електричної та теплової енергії у комбінований спосіб, які були надані ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" до НКРЕКП як додаток до заяви про отримання ліцензії з виробництва електричної енергії від 19 грудня 2022 року на Кременчуцькій ТЕЦ? Надайте відповідні документи на підтвердження таких відмінностей.

8). Чи подавались договори про надання комплексної послуги від 04.01.2022 року №04-11-22/1/355 та договір № 447 про надання комплексної послуги від 24.10.2023 року в якості додатку, що підтверджує витрати ліцензіата, до будь-якої із заяв, на підставі яких Полтавська обласна рада затверджувала для ПОКВПТ "Полтаватеплоенерго" тарифи своїми рішеннями № 477 від 30.09.2022, № 669 від 28.07.2023 (в редакції рішення Полтавської обласної ради №687 від 26.09.2023), № 854 від 30.08.2024? Надайте копії відповідних документів.

9). Якщо договори про надання комплексної послуги від 04.01.2022 року № 04-11-22/1/355 № 447 про надання комплексної послуги від 24.10.2023 року не подавався в якості додатку до заяви про встановлення тарифів на теплову енергію, то прошу пояснити - чому?

10). Чи вироблялась теплова енергія, яка постачалась за договором № 4527 на будь-якому з теплогенераторів (котлів), які не входять до складу майна, зазначеного в додатку до рішення Полтавської обласної ради від 17.10.2022 року № 481 "Про прийняття цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу "Кременчуцька ТЕЦ" Державної установи "Навчально-методичний центр з газової безпеки" у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області"? Якщо так, то прошу надати підтверджуючі документи.

04.12.2025 року до суду від відповідача за первісним позовом надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти задоволення вимог за первісним позовом (вх. №15632, т. 1 а. с. 162 - 177).

В обґрунтування своїх заперечень ТОВ "Магазин Київський" посилається на наступне:

- складені позивачем в односторонньому порядку акти зняття показань лічильника будинкового обліку теплової енергії не є допустимими доказами;

- позивачем в порушення умов індивідуального договору не було здійснено контрольне зняття показань засобів вимірювальної техніки вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії у присутності споживача або його представника. Таким чином, кількість спожитої теплової енергії позивачем не доведена. Відповідач не має можливості самостійно надати будь-які докази, які спростовують це твердження позивача, оскільки у нього відсутній доступ до відповідного приладу обліку і, крім того, обов'язок зняття показань лежить саме на позивачеві;

- позивач не обґрунтовано нарахував ТОВ "Магазин Київський" плату на споживання 6,6243239 Гкал тепла в березні 2025 року на загальну суму 34439,23 грн;

- твердження позивача про те, що приміщення відповідача має теплове навантаження в 0,0036 Гкал не підтверджене будь-якими доказами. Обсяг теплового навантаження має визначатись в договорі (п. 25 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. № 1198), однак в договорі таке теплове навантаження не визначене;

- оскільки підвальне приміщення площею 509,7 м2 є допоміжним приміщенням, то відповідно до розділу IV п. 10 Методики для таких приміщень не здійснюються донарахування обсягів спожитої теплової енергії, які які стосуються: претензій щодо кількості та/або якості наданих послуг, споживання обсягу менше мінімальної частки середнього питомого споживання;

- в матеріалах справи відсутні належні докази числових даних обсягу теплової енергії витраченого на загальнобудинкові потреби, обсягу спожитої теплової енергії приміщень з транзитними мережами внутрішньобудинкової системи опалення, обсягу спожитої теплової енергії приміщень, що оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії, обсягу теплової енергії донарахованої до мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії на опалення інших приміщень, які є складовими формули визначення споживання конкретно визначеним споживачем;

- розрахунок, наведений позивачем лише для вимог за березень 2025 року. З рахунків за грудень 2024 року, січень та лютий 2025 року неможливо визначити, яку суму коштів нараховано за опалення магазину, а яку - за опалення підвалу, з чого складаються відповідні суми, як саме вони були розраховані, якими доказами підтверджуються наведені в розрахунках суми. Відсутність такого розрахунку та доказів на його підтвердження фактично

унеможливлює наведення конррозрахунку таких вимог та наведення заперечень та доказів щодо відповідних розрахунків;

- позивач застосував до виниклих правовідносин тарифи, які на вироблену ним теплову енергію не розповсюджуються. Позивач здійснював виробництво теплової енергії, щодо якої він вимагає стягнення коштів, на теплоелектроцентралі - цілісному майновому комплексі Кременчуцької ТЕЦ;

- позивач не надав доказів щодо підтвердження тієї обставини, що він виробляє в м. Кременчуці теплову енергію на будь-яких інших засобах провадження, крім теплоелектроцентралі;

- Полтавська обласна рада не мала ніяких повноважень на затвердження тарифів на виробництво теплової енергії на Кременчуцькій теплоелектроцентралі;

- перебування позивача в ліцензійному реєстрі Полтавської ОДА означає лише те, що він має ліцензію на виробництво теплової енергії на території Полтавської області, за виключенням виробництва теплової енергії на теплоцентралі. Органом ліцензування для тих, хто здійснює діяльність з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралі є НКРЕКП і позивач при здійсненні цієї діяльності має бути внесений саме до ліцензійного реєстру НКРЕКП. Відсутність позивача в ліцензійному реєстрі НКРЕКП не свідчить про те, що він не виробляє теплову енергію на теплоелектроцентралі. Відсутність його в цьому реєстрі може свідчити лише про те, що він ухилився від отримання відповідної ліцензії.

Також, посилаючись на ст. 90 ГПК України, ТОВ "Магазин Київський" у відзиві вказав також перелік запитань до ПОКВПТ "Полтаватеплоенрго" про обставини справи, що мають значення для справи:

1). Чи подавало ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" в якості додатку до заяви про встановлення тарифів, на підставі якої було прийняте рішення Полтавської обласної ради від 20 серпня 2024 року № 854 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго"" будь-які відомості у розрізі джерел теплової енергії, які розташовані в м. Кременчуці Полтавської області? Якщо так, то надайте копію зазначених відомостей та відповідних документів (копії паспортів котлів, насосного обладнання, вентиляторів, димососів, водопідготовчого обладнання, теплових мереж, як це передбачено п. 3 розділу ІІ Порядку розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України 12 вересня 2018 року № 239, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2018 р. за № 1172/32624);

2). Коли (зазначте дату) до ліцензійного реєстру суб'єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області були внесені відомості про виробництво ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" теплової енергії в м. Кременчуці?

3). На підставі яких документів до ліцензійного реєстру суб'єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області були внесені відомості про виробництво ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" теплової енергії в м. Кременчуці? Надайте копії цієї заяви та доданих до неї документів;

4). На підставі яких документів до ліцензійного реєстру суб'єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області були внесені відомості про виключення м. Кременчука, як місця виробництва ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" теплової енергії? Надайте копії своєї заяви та доданих до неї документів, на підставі яких були внесені такі зміни до зазначеного реєстру;

5). Чи здійснювало ПОКВПТГ "Полтавтеплоерего" виробництво теплової енергії, щодо стягнення якої заявило позовні вимоги в цій справі, з використанням майна (повністю або частково) яке зазначене в додатку до рішення Полтавської обласної ради від 14 жовтня 2022 року № 481 "Про прийняття цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу "Кременчуцька ТЕЦ" Державної установи "Навчально-методичний центр з газової безпеки" у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області"?

6). Відповідно до п. 1.8 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених Постановою НКРЕКП 22 березня 2017 року № 308 до заяви про отримання ліцензії на виробництво теплової енергії здобувач подає документи згідно з переліком, який є вичерпним: 1) відомості про засоби провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії (додаток 2); 2) відомості про місця провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії (додаток 3). Відповідно до ч.2 ст. 15 ЗУ "Про ліцензування видів господарської діяльності" ліцензіат зобов'язаний повідомляти орган ліцензування про зміни даних, зазначених у заяві, документах та відомостях, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, протягом строку, встановленого ліцензійними умовами. У разі відсутності ліцензійних умов ліцензіат зобов'язаний повідомляти орган ліцензування про зміни даних, зазначених у заяві, документах та відомостях, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, протягом одного місяця з дня, наступного за днем їх настання. У разі зміни або створення нового місця провадження одного й того самого виду господарської діяльності ліцензіат подає до органу ліцензування повідомлення про зміну даних, зазначених у заяві, документах та відомостях, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, разом із підтвердними документами відповідно до вимог, встановлених статтями 10 та 11 цього Закону.

Питання: чи подавало ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" до органу ліцензування відомості про засоби провадження господарської діяльності, розташовані в м. Кременчуці в якості додатку №2 чи в якості зміни даних відповідно до ч.2 ст. 15 Закону "Про ліцензування видів господарської діяльності"? Надайте відповідні документи;

7). Чи подавало ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" до органу ліцензування відомості про місця провадження господарської діяльності, які розташовані в м. Кременчуці в якості додатку № 3 (див. питання № 6) чи в якості зміни даних відповідно до ч.2 ст. 15 ЗУ "Про ліцензування видів господарської діяльності"? Надайте відповідні документи, що підтверджують факт такого звернення;

8). Чи має ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" діючу протягом 2024-2025 років ліцензію на право здійснення господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоцентралях, теплоелектроцентралях? Надайте відповідний документ;

9). Якщо відповідь на питання №8 є позитивною, то прошу повідомити, які відомості були додані до відповідної заяви в якості додатків № 2 та №3 та в якості повідомлення про зміни відповідно до п. 1.9 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених Постановою НКРЕКП 22 березня 2017 року №308 для отримання такої ліцензії. Надайте копії відповідних відомостей;

10). На яких саме засобах провадження вироблялась теплова енергія, питання щодо стягнення вартості якої вирішується в цій справі?

Ухвалою від 08.12.2025 року суд прийняв зустрічну позовну заяву ТОВ "Магазин Київський" до розгляду; об'єднав зустрічну позовну заяву з первісним позовом в одне провадження; ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання у справі на 08.01.2026 року на 09:00 год.; встановив сторонам строки для подачі заяв по суті справи; зобов'язав ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" в порядку ст. 90 ГПК України надати відповіді запитання ТОВ "Магазин Київський", що зазначені у зустрічній позовній заяві та у відзиві на первісний позов.

10.12.2025 року від ПОКВПТ "Полтаватеплоенерго" надійшла відповідь на відзив (вх. № 15966, т. 1 с. с. 194 - 201), в якій зазначено наступне:

- рішенням у справі №917/209/25, яке набрало законної сили 11.08.2025, з ТОВ "Магазин Київський" стягнуто на користь ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" 463 109,33 грн основного боргу; 1 980,75 грн пені; 17 129,33 грн 3% річних, 49 526,13 грн інфляційних втрат та 6 380,94 грн судового збору за попередній розрахунковий період за індивідуальним договором № 4527. Тобто більшість питань які знов і знов ставить відповідач з'ясовані судами першої, апеляційної інстанції;

- з 06.06.2017 ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" здійснює ліцензовану господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на підставі безстрокових ліцензій. З 08.07.2021 року (з дня набрання чинності постанови від 07.07.2021 № 1085) НКРЕКП передані повноваження щодо ліцензування відповідної господарської діяльності з виробництва теплової енергії з державного на місцевий рівень. ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" є ліцензіатом Полтавської обласної державної адміністрації та внесено до ліцензійного реєстру суб'єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області;

- для провадження господарської діяльності у в м. Кременчуці (на Кременчуцькій ТЕЦ) додаткової ліцензії законодавством не передбачена, ліцензіат має право здійснювати згадану господарську діяльність на території області відповідно до отриманої вищезгаданої ліцензії. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг здійснює ліцензування діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях лише за умови одночасного ліцензування діяльності з виробництва електричної енергії;

- факт того, що теплова енергія, яка постачається ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" споживачам лівобережної частини міста Кременчука, вироблена саме на теплоелектроцентралі, спростовано у постановах НКРЕКП № 20 від 10.01.2023 р. та № 21 від 10.01.2023 р.;

- ПОКВПТГ "Полтаватеплоенрго" виступає замовником комплексної послуги у ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" на підставі відповідних договорів (така інформація з обмеженим доступом), згідно з якими ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" здійснює організацію виробництва теплової енергії на об'єктах Замовника та технічне обслуговування об'єктів Замовника. У зв'язку з наведеним ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" самостійно не здійснює ані виробництва електричної енергії, ані виробництва теплової енергії на цих об'єктах. Крім того, що у підприємства відсутні ліцензії на провадження цих видів діяльності, додатковим підтвердженням відсутності факту здійснення цих видів діяльності слугує звітність, що подається Регулятору "Інформація для моніторингу ринку теплової енергії", з розділу 1 якої вбачається, що ці види діяльності в обсягах провадження господарської діяльності відсутні;

- ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" включено до секторального переліку об'єктів критичної інфраструктури. З метою забезпечення обороноздатності держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України встановлені відповідні обмеження розповсюдження інформації щодо об'єктів інфраструктури. У зв'язку із зазначеним та задля забезпечення захищеності критичної інфраструктури з метою безперервності її роботи, цілісності і стійкості, ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" законодавчо позбавлене можливості надати інформацію та її документальне підтвердження, що містять критичну технологічну інформацію по підприємству. Відомості про об'єкти критичної інфраструктури, що містяться у секторальних переліках об'єктів критичної інфраструктури, є інформацією з обмеженим доступом, захист якої забезпечується відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації. Відомості, які запитує ТОВ "Магазин Київський", перелік об'єктів та їх категорії, засекречені, а їх розкриття може завдати істотної шкоди, тому доступ до інформації про критичну інфраструктуру суворо регламентується;

- уповноваженим органом, що встановлює для ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" тарифи на постачання теплової енергії є Полтавська обласна рада;

- ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" як виконавцю доступ до будинку, в тому числі приміщень, у яких встановлено вузли комерційного обліку, для зняття показань будинкового засобу обліку теплової енергії надавався балансоутримувачем будинку, що спростовує твердження про відсутність представника;

17.12.2025 року до суду від ТОВ "Магазин Київський" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №16373, т. 1 а. с. 207).

Ухвалою від 18.12.2025 року суд задовольнив заяву ТОВ "Магазин Київський" про участь його представника в судовому засіданні 08.01.2026 року о 09:00 год. по справі №917/2117/25 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Також 17.12.2025 року до суду від ТОВ "Магазин Київський" надійшло клопотання про збільшення колегії суддів.

19.12.2025 року до суду від відповідача за первісним позовом надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №16455), відповідно до яких останній зазначає:

- ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" не вказує, які саме факти були встановлені у справі №917/209/25 між тими ж сторонами;

- законодавство України визначає розмежування між компетенцією НКРЕКП та органу

місцевого самоврядування в сфері встановлення тарифу на виробництво теплової енергії не за ознакою того, у чиїй власності перебуває виробник теплової енергії, а за ознакою того, чи виробляється ця теплова енергія на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках чи ні;

- факт перебування ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" в ліцензійному реєстрі Полтавської ОДА не є доказом того, що воно при виробництві теплової енергії на теплоелектроцентралі не повинно отримувати ліцензію на таку діяльність в НКЕРКП;

- перебування позивача в ліцензійному реєстрі Полтавської ОДА означає лише те, що він має ліцензію на виробництво теплової енергії на території Полтавської області, але не є доказом того, що Полтавська ОДА наділена повноваженнями на ліцензування ПОКВПТ "Полтаватеплоенерго" на виробництво теплової енергії на теплоелектроцентралі. Про зазначене свідчить і факт звернення ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" за такою ліцензією саме до НКРЕКП, а не до Полтавської обласної ради або ОДА;

- підставою для відмови НКРЕКП у видачі ліцензії стало не вірне оформлення документів. НРКЕКП вказав, що ті схеми роботи обладнання, які запропонував ПОКВПТГ "Полтаватобленерго" не дають можливості здійснювати окремий облік електричної енергії, яка виробляється двома ліцензіатами - заявником і ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ", та технологічні процеси цих двох підприємств не відокремлені. Цим самим НКРЕКП лише звернув увагу, що в разі застосування таких технологічних схем НКРЕКП буде позбавлений можливості встановити тарифи заявнику на виробництво теплової та електричної енергії, оскільки буде неможливо відокремити витрати на виробництво тепла та електричної енергії, які несе ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ", та витрати, які несе на виробництво тепла та електричної енергії ПОКВПТ "Полтаватеплоенерго";

- ВПТГ "Полтаватеплоенерго" не надало доказів, на підставі яких можна було б зробити контррозрахунок стягуваної суми.

24.12.2025 року до суду від ПОКВПТ "Полтаватеплоенерго" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (вх. №2117, т. 2 а. с. 1 - 10). В обґрунтуванні своїх заперечень проти задоволення зустрічної позовної заяви ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" зазначило доводи, викладені у відповіді на відзив (вх. №15966 від 10/12.2025 року), а також про відмову у наданні відповідей на запитання в порядку ст. 90 ГПК України, оскільки поставлені запитання щодо правових підстав та повноважень на встановлення тарифів для підприємства, процедури ліцензування господарської діяльності та дослідження технологічних процесів вироблення теплової енергії на об'єкті Кременчуцької ТЕЦ, не стосується обставин, що мають значення для справи №917/2117/25.

Крім того позивач за первісним позовом вказав, що рішення Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022, №669 від 28.07.2023 (в редакції рішення № 687 від 26.09.2023) та №854 від 30.08.2024 в судовому порядку не скасовано та не визнано протиправним, їх застосування у відносинах між ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" та ТОВ "Магазин Київський" є правомірним. Таким чином, при здійсненні своєї господарської діяльності підприємство зобов'язане застосовувати тарифи, встановлені уповноваженим на це органом - Полтавською обласною радою.

26.12.2025 року до суду від позивача за первісним позовом надійшли додаткові пояснення (вх. №16749, т. 2 а. с. 35 - 37), в яких повідомлено про відмову у наданні відповідей на запитання в порядку ст. 90 ГПК України, оскільки поставлені запитання щодо правових підстав та повноважень на втановлення тарифів для підприємства, процедури ліцензування господарської діяльності та дослідження технологічних процесів вироблення теплової енергії на об'єкті Кременчуцької ТЕЦ, не стосується обставин, що мають значення для справи №917/2117/25. Інформація, щодо господарської діяльності підприємства на території ЦМК "Кременчуцька ТЕЦ", має критичну технологічну інформацію з обмеженим доступом та підлягає захисту відповідно із законом, а тому закрита з боку підприємства.

У зв'язку з перебуванням судді Тимощенко О.М. у відпустці засідання суду 08.01.2026 року не відбулося.

Ухвалою від 12.01.2026 року суд призначив підготовче засідання по справі на 05.02.2026 року на 09:00 год.

Ухвалою від 05.02.2026 року суд відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "Магазин Київський" про збільшення колегії суддів (вх. №16374 від 17.12.2025 р.).

Протокольною ухвалою від 05.02.2026 року суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 19.02.2026 р. до 11 год. 00 хв.

05.02.2026 року до суду від ТОВ "Магазин Київський" надійшли додаткові пояснення (вх. №1477, т. 2 а. с. 56, 57), де зазначено, що при зазначенні розрахунку заборгованості ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" застосовує величину загальної площі житлових приміщень будинку по вул. Київській, 58 в м. Кременчуці в 3 904,66 м2 . Однак дана площа не підтверджується жодним доказом. При цьому з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (№ довідки 443025808 від 11.09.2025 р.) в зазначеному будинку міститься ще одне нежитлове приміщення площею 424,2 м2 , яка належить ПП "Гості" і яке не входило до розміру опалювальних площ при обрахунку заборгованості відповідача.

05.02.2026 року до суду від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (вх. № 1478, т. 2 а. с. 62), а також клопотання про збільшення колегії суддів (вх. №1473, т. 2 а. с. 76).

Також, 05.02.2026 року від представника відповідача за первісним позовом надійшло клопотання (вх. №1471, т. 2 а. с. 67 - 71) про:

- визнання не поважною причину не надання відповідей ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" на поставлені в порядку ст. 90 ГПК запитання;

- зобов'язання ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" у визначений судом розумний строк надати відповіді на відповідні питання;

- накладення на ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" штраф в розмірі до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

09.02.2026 року та 19.02.2026 року до суду від позивача за первісним позовом надійшли додаткові пояснення (відповідь на клопотання від 05.02.2026 р.) (вх. №1611, т. 2 а. с. 81 - 83) та пояснення (вх. № 2240, т. 2 а. с. 89 - 92), в яких зазначило заперечення та доводи щодо запитань відповідно до ст. 90 ГПК України, викладені у додаткових поясненнях (вх. №16746 від 26.12.2025 р., т. 2 а. с. 35-37).

19.02.2026 року до суду від відповідача за первісним позовом надійшли додаткові пояснення у справі (вх. №2247, т. 2 а. с. 98, 99).

19.02.2026 року внаслідок збою в роботі підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС було неможливо провести судове засідання в режимі відеоконференції по справі № 917/2117/25, що було зафіксовано в акті про несправність (неналежне функціонування) системи відеоконференцзв'язку (т. 2 а. с. 104).

Ухвалою від 23.02.2026 року суд відклав підготовче судове засідання по справі №917/2117/25 на 11.03.2026 р. на 09:00 год.

В підготовчому засіданні 11.03.2026 року суд протокольною ухвалою залишив без розгляду повторне клопотання відповідача за первісним позовом про колегіальний розгляд справи; закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 14.04.2026 р. на 09:00 год.

В судовому засіданні 14.04.2026 року представник ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" підтримала первісну позовну заяву та заперечила проти задоволення зустрічної позовної заяви; представник відповідача за первісним позовом заперечив проти задоволення первісного позову та підтримав зустрічний позов; суд дослідив матеріали справи, перейшов до судових дебатів, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та оголосив дату та час його проголошення - 21.04.2026 р. 11:00 год.

В судовому засіданні 21.04.2026 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив коли буде складено повне рішення, роз'яснив порядок та строки оскарження рішення та набрання ним законної сили.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується первісний та зустрічний позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спорів по суті, господарський суд встановив наступне.

Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (далі - позивач за первісним позовом, виконавець) засновано на майні спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області. Засновником підприємства є Полтавська обласна рада. Власник підприємства територіальні громади сіл, селищ і міст Полтавської області.

Основним напрямком діяльності ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" відповідно до Статуту є забезпечення тепловою енергією на опалення та приготування гарячої води житлового фонду, комунально-побутових та інших об'єктів.

ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" здійснює ліцензовану господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на підставі ліцензій: 1) виробництво теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії); 2) транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами; 3) постачання теплової енергії, які були переоформлені на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 739 від 06.06.2017.

Відповідно до ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 308 від 22.03.2017, Обласні та Київська міська державні адміністрації здійснюють ліцензування господарської діяльності:

- з виробництва теплової енергії суб'єктів господарювання у разі, якщо суб'єкт господарювання провадить (має намір провадити) діяльність з виробництва теплової енергії (крім виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях, когенераційних установках та установках з використанням альтернативних джерел енергії) на виробничих об'єктах, що розташовані на території відповідної області України (території міста Київ);

- з транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами суб'єктів господарювання у разі, якщо теплові мережі суб'єктів господарювання розташовані на території відповідної області України (території міста Київ);

- з постачання теплової енергії суб'єктів господарювання у разі, якщо суб'єкт господарювання здійснює (планує здійснювати) постачання теплової енергії на території відповідної області України (території міста Київ).

Підприємство внесено до ліцензійного реєстру суб'єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістаральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії ( в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області.

До початку опалювального сезону 2022/2023 ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" здійснювало господарську діяльність на території міст Полтави, Карлівки, Решетилівки, смт Котельви та смт Машівки.

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 №894-р у спільну власність територіальних громад Полтавської області передано цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу "Кременчуцька ТЕЦ" Державної установи "Навчально-методичний центр з газової безпеки".

Рішенням Полтавської обласної ради № 481 від 14.10.2022 "Про прийняття цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу "Кременчуцька ТЕЦ" Державної установи "Навчально-методичний центр з газової безпеки" у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області" було прийнято безоплатно з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу "Кременчуцька ТЕЦ" Державної установи "Навчально-методичний центр з газової безпеки" (код згідно з ЄДРПОУ ВП: 44657848). Пунктом 4 цього рішення, після затвердження акту приймання-передачі, передбачено передачу на баланс, у господарське відання, майна, як внесок до статутного капіталу ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго".

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1508 від 20.10.2022 ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" визначено виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води на лівобережній частині міста Кременчука від джерела Кременчуцької ТЕЦ з покладенням відповідних обов'язків згідно із законодавством.

Виходячи з викладеного починаючи з листопада 2022 року ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" постачає теплову енергію і надає послуги з постачання теплової енергії та гарячої води на лівобережній частині м. Кременчука від джерела Кременчуцької ТЕЦ у тому числі і відповідачу за первісним позовом.

12.06.2012 року НКРЕКП видала Ліцензії ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" зі строком дії з 13.06.2012 по 12.06.2017:

- Серії АВ № 597476 на транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами ;

- Серії АВ № 597475 на виробництво теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії);

- Серії АВ № 597477 на постачання теплової енергії.

06.06.2017 НКРЕКП прийняла постанову № 739 "Про переоформлення ліцензій на виробництво теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії, виданих ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", якою переоформлено ліцензії на безстрокові, а ліцензії АВ № 597476, АВ № 597475, АВ № 597477 визнано недійсними.

ПОКВПТГ "Полтаватеплоенрго" внесено до Ліцензійного реєстру суб'єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області за № 52 із зазначенням відомостей про переоформлення ліцензій 06.06.2017 року.

З 06.06.2017 ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" здійснює ліцензовану господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на підставі безстрокових ліцензій.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин Київський" (далі - відповідач за первісним позовом, споживач, ТОВ "Магазин Київський") має у власності нежитлові приміщення (приміщення вбудованого магазину) за адресою вул. Київська, 58, м. Кременчук, Полтавська область, загальною площею 982,80 м2, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1 а. с. 14, 18), копією Свiдоцтва про право власностi на нерухоме майно (т. 1 а. с. 19), яке складається з приміщення вбудованого магазину "А" площею 473,1 м2 та підвального приміщення "Ап " площею 509,7 м2 .

Нежитлове приміщення ТОВ "Магазин Київський" має підключення до внутрішньо-будинкових систем опалення багатоквартирного житлового будинку, який оснащено вузлом комерційного обліку теплової енергії (ВКО/ТЕ), що підтверджується актом прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік від 13.11.2023 р. (т. 1 а. с. 52) та свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №ИИ-0030105082206 (чинне до 05.08.2026 р.), за результатами повірки теплолічильник SKS-3 DN 25 зав №00152770 відповідає вимогам ДСТУ EN 1434 по класу 2 (т. 1 а. с. 53).

Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджується сторонами, нежитлове приміщення споживача оснащене вузлом розподільного обліку теплової енергії (ВРО Т/Е).

Відповідно до акту технічної перевірки №1806 тепловикористовуючих установок від 30.04.2024 року (т. 1 а. с. 50) приміщення споживача ТОВ "Магазин Київський" вбудоване. Включає в себе магазин на першому поверсі, S=473,1 м2 , та підвальне приміщення, S=509,7 м2 (свідоцтво про право власності). Система опалення 1-го поверху відокремлена з приладом обліку теплової енергії. Внутрішнє підключення. В приміщенні підвалу опалювальні прилади централізованої системи опалення відсутні, в наявності транзитні мережі внутрішньобудинкової системи опалення ж/будинку. Приміщення споживача розташовані в межах 1-4 під'їзду, до лічильника 2-го під'їзду.

При цьому, рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.04.2025 року в справі № 917/209/25, залишеним в силі постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2025 року, встановлено наступне:

- згідно акту Кременчуцької філії ОАО "Полтаваобленерго" від 31.10.2011 в приміщенні магазину Київський встановлено лічильник обліку Sonocal 500, заводський номер 985803№181, покази на день перевірки 00189,266 Гкал, 09484,156 м 3,79124 ч.;

- відповідно до акту про опломбування Кременчуцької філії ПАТ "Полтаваобленерго" від 28.01.2014 опалення ТОВ "Магазин Київський" за адресою м. Кременчук, вул. Київська, 58 - відключено. Покази лічильника 189,266 Гкал;

- на підставі акту про прийняття вузла розподільного обліку/приладу-розподілювача теплової енергії на абонентський облік від 14.11.2023, представником ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" проведено огляд і опломбування розподільного обліку теплової енергії у зв'язку з державною повіркою, який встановлено за адресою м. Кременчук, вул. Київська, 58, ТОВ "Магазин Київський" на вводі системи опалення, вузол обліку Sonocal 500, заводський номер 985803№181, покази 00189,385 Гкал, 09485,388 м3, 157193ч (02.11.2023).

Рішенням Європейського суду з прав людини у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002р, Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007р. одним з основних елементів верховенства права визнано принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до п. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Отже, обставини, встановлені рішенням Господарського суду Полтавської області від від 23.04.2025 року в справі № 917/209/25 мають преюдиціальне значення та не доказуються при розгляді даної справи.

Станом на 01.11.2022 співвласники багатоквартирного будинку №58 за адресою: м. Кременчук, вул. Київська, не повідомили ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" про прийняття рішення щодо вибору моделі договірних відносин і не уклали з підприємством відповідні договори на послугу з постачання теплової енергії та послугу з постачання гарячої води.

Взаємовідносини між співвласниками вищезазначеного багатоквартирного будинку за зазначеною адресою, починаючи з 01.11.2022 врегульовано Індивідуальними договорами про надання послуги з постачання теплової енергії та про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання і опубліковані на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/.

Виходячи з викладеного, взаємовідносини між ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" та ТОВ "Магазин Київський", як із власником нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовано Індивідуальним Договором №4527 про надання послуг з постачання теплової енергії, до нежитлових приміщень загальною площею 982,8 м2 за адресою: місто Кременчук, вул. Київська, 58 (далі - Індивідуальний договір). (т. 1 а. с. 8, 9).

Позивач вказує, що ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" забезпечує вказаний багатоквартирний житловий будинок послугами з постачання теплової енергії та гарячої води, а тому його співвласники зобов'язані сплачувати за їх обсяг.

Оскільки нежитлові приміщення (приміщення вбудованого магазину) ТОВ "Магазин Київський" знаходиться у багатоквартирному будинку № 58 по вул. Київській в місті Кременчуці, на відповідача покладено обов'язок нести витрати з утримання та обслуговування будинку спільно з іншими власниками квартир та нежитлових приміщень цього будинку.

За умовами п.1 Індивідуального договору про надання послуги від 01 листопада 2022, він являється публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії та гарячої води. Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 2 вказаного договору він є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/.

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги (п. 4 Договору).

Згідно пункту 17 Індивідуального договору зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця.

Відповідно до умов п. 30 Договору, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya- potreb-nshih-spozhivachv/. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potreb-nshih-spozhivachv/. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному сайті. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу (п. 31 Договору).

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (п. 32 Договору).

Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів (п. 33 Договору).

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 Договору).

Пунктами 51, 52, 55 Індивідуального договору врегульовано, що договір набуває чинності з моменту акцептування його споживачем, але не пізніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. Припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов'язку виконання зобов'язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними.

Про факт надання послуги позивачем та отримання послуги відповідачем у період з 01.12.2024 по 31.03.2025 свідчать наявні у матеріалах справи копії наступних документів:

- актів №551 перевірки системи теплопостачання від 05.11.2024 р. та №1070 від 31.03.2025 р. (т. 1 а. с. 48, 49);

- актів знаття показників приладів обліку теплової енергії в житлових будинках від 26.12.2024 р., 27.01.2025 р., 24.02.2025 р., від 29.03.2025 р. (т. 1 а. с. 65 -68).

Протягом спірного періоду діяли тарифи, встановлені рішеннями Полтавської обласної ради № 854 від 30 серпня 2024 року "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" (т. 1 а. с. 40 - 43).

Інформація про тарифи є загальнодоступною та перебуває у вільному цілодобовому доступі на сайті Полтавської обласної ради https://oblrada-pl.gov.ua/ та на сайті ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" http://te.pl.ua/ в розділі "ТАРИФИ", далі "Тарифи для потреб інших споживачів" (за посиланням http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potreb- nshih-spozhivachv/).

Крім того ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" вказує, що в березні 2025 року ним було проведено перерозподіл обсягів теплової енергії у відповідності до опалювальних площ в цілому житловому будинку по вул. Київська, 58 та донараховані обсяги теплової енергії, що припадають на нежитлове приміщення відповідача за первісним позовом у розмірі 6,6243239 Гкал.

ПОКВПТГ "Полтаватеплоенрго" зазначає, що протягом періоду 01.12.2024 по 31.03.2025 на адресу відповідача за первісним позовом направлялися рахунки на оплату. Доказів у спростування викладеного суду не надано.

За даними позивача за первісним позовом, ТОВ "Магазин Київський" за вказані послуги не розрахувався, з огляду на що заявив до стягнення з відповідача за первісним позовом 192 829,47 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 01.11.2022 між сторонами Індивідуального Договору №4527 про надання послуги з постачання теплової енергії, з яких: 182 467,69 грн - основна заборгованість за період з 01.12.2024 по 31.03.2025, 2 770,33 грн - пеня, 2 352,37 грн - 3 % річних та 5 239,08 грн - інфляційні втрати.

У свою чергу ТОВ "Магазин Київський" звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в якій посилається на те, що Індивідуальний Договір №4527 про надання послуга з постачання теплової енергії має бути визнаний частково недійсним (такий, що не відповідає законодавству (ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України), оскільки ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" встановив у формулярах та стандартних формах шляхом здійснення відповідних публікацій на своєму сайті таку умову договору, що ціна на теплову енергію визначається рішеннями Полтавської обласної ради (№ 477 від 30.09.2022, № 669 від 28.07.2023 та № 854 від 30.08.2024), яка не має повноважень на встановлення даних тарифів, оскільки теплова енергія, яка постачалась за спірним договором вироблялась виконавцем на теплоелектроцентралі. У зв'язку з цим ТОВ "Магазин Київський" просив суд визнати недійсним Типовий Індивідуальний договір №4527 про надання послуги з постачання теплової енергії, в частині визначення цим договором ціни на теплову енергію рішеннями Полтавської обласної ради:

Надаючи правову оцінку обставинам справи за первісним позовом та викладеним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Предметом розгляду у даній справі за первісним позовом є спір між ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" та ТОВ "Магазин Київський" щодо стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, надані за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії. Позивач вимагав стягнення основного боргу, нарахованих санкцій (інфляційні втрати, 3% річних, пеня), посилаючись на фактичне надання послуг, чинність публічного договору приєднання та дійсність застосованих тарифів.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

В силу положень ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України унормовано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду (ч. 1 ст. 630 ЦК України).

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Тобто внесення змін до публічного договору приєднання законодавством не допускається оскільки вказане призведе до порушення прав інших суб'єктів імперативно визначених відносин.

Частиною 6 ст. 633 ЦК України передбачено, що умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору є нікчемними.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Як вбачається із матеріалів справи, основним напрямком діяльності Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" є забезпечення тепловою енергією для потреб опалення та приготування гарячої води житлового фонду, комунально-побутових та інших об'єктів на території м. Полтави, м. Кременчука, м. Решетилівки, смт. Машівки, смт. Котельва Полтавської області.

Судом встановлено, що спірні правовідносини за період з грудня 2024 р. по березень 2025 р., які виникли між сторонами у даній справі регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (№2189-VІІІ від 09.11.2017), який введено в дію з 01.05.2019 та він є чинним.

Законом України "Про житлово-комунальні послуги" регулюються основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки,).

За наведеним у п. 2, 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2189-VІІІ визначенням:

житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;

індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №2189-VІІІ предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами.

За приписами ч. 1 ст. 4 Закону №2189-VІІІ законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг. До повноважень Кабінету Міністрів України належать: затвердження правил надання (постачання) комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) та послуг з управління багатоквартирним будинком; затвердження типових договорів про надання (постачання) комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) та послуг з управління багатоквартирним будинком.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 затверджено "Правила надання послуги з постачання теплової енергії та типові договори про послуг з постачання теплової енергії" (далі також - Правила), які набули чинності з 04.09.2019, відповідно до яких, ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати. Надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до ст. 14 Закону (п. 13 Правил).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 14 Закону № 2189-VІІІ за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним ст.6 цього Закону: 1) кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); 2) від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); 3) об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем. Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії).

Згідно із Законом України №2189-VІІІ договори за новими правилами мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності постанов Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022 та №1023.

Відповідно до Правил у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022:

- індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем;

- індивідуальний договір з власником індивідуальних (садибних) житлових будинків вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги (фактичне виконання робіт із відключення будинку);

- фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

- у разі зміни права власності або користування приміщенням у багатоквартирному будинку, з попереднім власником (користувачем) якого було укладено індивідуальний договір, договір з новим власником (користувачем) вважається укладеним із дня такої зміни.

- споживачі у багатоквартирному будинку, які отримують послугу за іншою моделлю договірних відносин, у разі прийняття рішення про припинення такого договору можуть приєднатися до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, вчинивши дії, що засвідчують їх бажання укласти такий договір, відповідно до абзацу шостого цього пункту.

Форма індивідуального договору про надання комунальної послуги, затверджена постановами Кабінету Міністрів України № 1022, 1023 від 08.09.2021.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2189-VIII передбачено, що не пізніш як протягом одного року з дня введення в дію цього Закону (тобто не пізніше 01.05.2020) співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов'язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з ч. 1 ст. 14 цього Закону, а виконавці комунальних послуг - укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин.

Водночас, п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2189-VIII передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги протягом строку, визначеного в п. 4 цього розділу, між виконавцем та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги відповідно до ч. 7 ст. 14 цього Закону.

Наведені вище положення спеціального законодавства у сфері надання комунальних послуг свідчать про те, що законодавець унормував обов'язок підприємства теплопостачання з 01.05.2019 (тобто з дати, коли набрав чинності Закон №2189-VІІІ у новій редакції) укладати договори на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за новими правилами, які в силу вимог Закону мали бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг та споживачами цих послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, з урахуванням волевиявлення споживача щодо обрання моделі договірних відносин. Водночас, за відсутності волевиявлення співвласників багатоквартирних будинків щодо прийняття рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг ініціатива щодо його укладення надається безпосередньо виконавцям таких послуг, що мало місце у цій справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №908/3233/20, від 14.12.2023 у справі №908/2078/22 та від 09.04.2024 у справі №908/710/23).

Матеріалами справи підтверджується, що 01.11.2022 між сторонами було укладено Індивідуальний договір №4527 про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою приміщення споживача вул. Київська 58 в м. Кременчук.

Крім цього, факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку №58 по вул. Київській в м. Кременчук, в якому знаходяться нежитлові приміщення відповідача, підтверджуються копіями актів №551 перевірки системи теплопостачання від 05.11.2024 р. та №1070 від 31.03.2025 р. (т. 1 а. с. 48, 49) та копіями актів знаття показників приладів обліку теплової енергії в житлових будинках від 26.12.2024 р., 27.01.2025 р., 24.02.2025 р., від 29.03.2025 р. (т. 1 а. с. 65 -68).

Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.04.2025 року в справі № 917/209/25, залишеним в силі постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2025 року, встановлено, що відповідно до акту про опломбування Кременчуцької філії ПАТ "Полтаваобленерго" від 28.01.2014 опалення ТОВ "Магазин Київський" за адресою м. Кременчук, вул. Київська, 58 - відключено.

Відповідач за первісним позовом, обґрунтовуючи заперечення проти задоволення вимог за первісним позовом, не посилався на відсутність фактичного споживання теплової енергії у зв'язку з опломбуванням системи опалення. Доказів відключення приміщень ТОВ "Магазин Київський" від системи централізованого теплопостачання та постачання гарячої води у відповідності до норм чинних нормативно-правових актів у спірний період матеріали справи не містять.

Протягом спірного періоду з боку відповідача за весь час не було будь-яких зауважень чи претензій щодо послуги та її якості.

Зважаючи на наведене, договір є обов'язковим для виконання сторонами, у тому числі і щодо своєчасної та повної оплати відповідачем наданих позивачем послуг.

При цьому, щодо підтвердження позивачем за первісним позовом обґрунтованості обсягу та вартості наданих ним ТОВ "Магазин Київський" послуг суд зазначає наступне.

Так, із матеріалів справи вбачається, що відповідач за первісним позовом має у власності нежитлові приміщення (приміщення вбудованого магазину) за адресою вул. Київська, 58, м. Кременчук, Полтавська область, загальною площею 982,80 м2, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1 а. с. 14, 18), копією Свiдоцтва про право власностi на нерухоме майно (т. 1 а. с. 19), яке складається з приміщення вбудованого магазину "А" площею 473,1 м2 та підвального приміщення "Ап " площею 509,7 м2 .

Нежитлові приміщення відповідача є невід'ємною частиною житлового будинку по вул. Київській, 58 в місті Кременчуці. Об'єктом теплопостачання є житловий будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку і житлових, і нежитлових приміщень. Тепло поширюється всередині будинку від усіх елементів системи опалення, від кожної її ділянки, і поширюється по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності в конкретному приміщенні окремих елементів системи опалення. Теплоносій на вказаний будинок подається у повному обсязі для забезпечення нормативної температури внутрішнього повітря як в житлових, так і в нежитлових приміщеннях будинку. Вказані приміщення не підпадають під термін неопалювальне приміщення.

Водночас ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" належним чином не доведено факт споживання відповідачем теплової енергії у спірний період з 01.12.2024 по 31.03.2025 у визначеному ним розмірі.

Суд виходить з того, що позовна вимога про стягнення грошових коштів може бути задоволена лише за умови, якщо її розмір є таким, що піддається арифметичній (математичній) перевірці судом. Якщо ж заявлена до стягнення сума не може бути верифікована та перевірена у ході судового розгляду, така вимога не підлягає задоволенню навіть за наявності загальних підстав для позову.

Як убачається з матеріалів справи, позивач за первісним позовом не надав суду належного та перевірюваного розрахунку обсягів теплової енергії, спожитої саме приміщеннями споживача. Натомість до матеріалів справи долучені лише пояснення та зведені таблиці, з яких неможливо встановити фактичний обсяг споживання теплової енергії відповідачем за первісним позовом у кожному розрахунковому періоді та перевірити правильність такого розрахунку.

Зокрема, позивач за первісним позовом, обраховуючи обсяги теплової енергії на потреби опалення приміщення ТОВ "Магазин Київський", послався на Методику розподілу між споживачами обсягів, спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджену Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 року №315 (далі - Методика), яка встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.

Відповідно до розділу II Методики, загальний обсяг, спожитої у будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на: загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення (Qоп.буд) у кожному розрахунковому періоді розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень (Qпр), забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення будівлі/будинку (Qз.б.п.оп.) та сумарного обсягу теплової енергії (УiQвідкл.і), що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення, у відповідності до наступної формули: Qоп.буд = Qпр + Qоп.з.п.б + УiQвідкл.і, Гкал,

де:

Qпр - обсяг спожитої теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень у будівлі/будинку, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, або власниками майнових прав на об'єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано, Гкал;

Qопз.п.б - обсяг спожитої теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначений відповідно до розділу IV цієї Методики, Гкал;

УiQвідкл.і - сумарний обсяг спожитої теплової енергії на опалення приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення, через які прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення, Гкал.

При цьому, пунктом 8 розділу ІV Методики визначено, що у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qоп.з.п.б), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qоп.буд ):

для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25%;

для 6-10 поверхової будівлі/будинку - 20%;

для будівлі/будинку вище 10 поверхів - 15%;

для будівлі/будинку комбінованої поверховості - відсоток, визначений як середнє арифметичне значення вищевказаних відсотків в залежності від поверховості частин будівлі/будинку.

Як зазначалось вище, нежитлове приміщення вбудованого магазину ТОВ "Магазин Київський" (S= 473,10 м2) оснащено ВРО Т/Е.

Обсяг теплової енергії, який нараховано по приміщенню S= 473,10 м2, позивач за первісним позовом здійснив відповідно до умов п. 1 розділу VI Методики.

Суд зазначає, що відповідно до п. 24 Правил №830 (постанова КМУ від 21.08.2019), розподіл спожитої теплової енергії у будинку здійснюється за показниками вузлів обліку або пропорційно опалювальній площі за Методикою №315 від 22.11.2018. Умовно-постійна частина тарифу розраховується за тепловим навантаженням будівлі.

Як вже було досліджено, будинок за адресою вул. Київська, 58 (м. Кременчук) обладнано комерційними приладами обліку, однак прилади-розподілювачі не встановлені, тому розподіл здійснюється за показниками лічильника та опалювальною площею.

Позивачем за первісним позовом щомісяця протягом спірного періоду проводилось нарахування за послуги з постачання теплової енергії (умовно-змінна частина двоставкового тарифу), з постачання теплової енергії (умовно-постійна частина двоставкового тарифу (місячна абонентська плата за одиницю теплового навантаження), а також за абонентське обслуговування.

Розраховані обсяги теплової енергії, що припадають на нежитлові приміщення ТОВ "Магазин Київський" за період з 01.12.2024 по 31.03.2025 наведені в таблицях "Інформація щодо обсягів теплової енергії, відпущеної на потреби опалення магазину ТОВ "Магазин Київський", за адресою: вулиця Київська, буд. 58 за період з 12/2024 - 03/2025" та "Інформація щодо обсягів теплової енергії, відпущеної на потреби опалення підвального приміщення ТОВ "Магазин Київський", за адресою: вулиця Київська, буд. 58 за період з 12/2024 - 03/2025" (т. 1 а. с. 73, 74).

Відповідно до статті 13 Закону з 01.12.2021 споживачам послуги щомісяця проводиться нарахування плати за абонентське обслуговування. Розмір плати за абонентське обслуговування за послугу з постачання теплової енергії у розрахунку на одного абонента (з урахуванням витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку) становить 29,38 грн/міс (з ПДВ).

Позивачем за первісним позовом надано рахунки на оплату послуг з постачання теплової енергії, а також акти приймання - передачі наданих послуг за період 01.12.2024 - 31.03.2025, які містять інформацію здійсненого нарахування: за послугу з постачання теплової енергії (умовно-змінна частина двоставкового тарифу, умовно-постійна частина), а також нарахування абонентської плати.

Разом з тим, із сукупності складових, необхідних для визначення обсягу теплової енергії, спожитої конкретно визначеним споживачем, убачається, що позивачем за первісним позовом не доведено декілька базових вихідних величин розрахунку.

Матеріали справи не містять жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували походження та обґрунтованість розміру максимального теплового навантаження спірного приміщення 0,0036 Гкал/год.

Крім того, ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" в своїх розрахунках застосовує величину загальної площі житлових приміщень будинку по вул. Київській, 58 в м. Кременчуці - 3 904,66 м2 .

Суд зазначає, що в матеріалах справи інформація відносно площі приміщень з централізованою системою опалення (3 904,66 м2 ) міститься лише у таблиці "Інформація про розмір опалювальних площ приміщень спірного житлового будинку станом на березень 2025 року" (т. 1 а. с. 75), яка підписана в односторонньому порядку відповідальними працівниками позивача за первісним позовом.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - Приватне підприємство "Гості" (код ЄДРПОУ 40826851) є власником вбудованого приміщення магазину по реалізації промислово-продовольчих товарів загальною площею 424,2 м2 (т. 1 а. с. 15), яке знаходиться за адресою: вул. Київська, 58 м. Кременчук Полтавська область. Однак, площа вказаного приміщення не була врахована під час обчислення площі приміщень з централізованою системою опалення житлового будинку 58 по вул. Київській у м. Кременчуці.

На дані обставини також посилається ТОВ "Магазин Київський"' у відзиві на первісну позовну заяву та додаткових поясненнях.

Позивач за первісним позовом в судовому засіданні 14.04.2026 року зазначив, що спірний будинок має декілька входів, а нежитлове приміщення ПП "Гості" площею 424,2 м2 знаходиться в іншій секції будинку, яка під'єднана до іншого лічильника, а тому дана площа (424,2 м2 ) не була врахована у розрахунках у даній справі.

При цьому, ПОКВТГ "Полтаватеплоенрго" не надало технічної документації, проектних матеріалів, актів приєднання, розрахунків або погоджених зі споживачем документів, з яких можливо встановити загальну площу приміщень з централізованою системою опалення будинку №58 по вул. Київській у м. Кременчуці, а також яким чином визначено зазначений показник розміру максимального теплового навантаження приміщення ТОВ "Магазин Київський" (0,0036 Гкал/год).

Тобто, за таких обставин, з наданих сторонами документів неможливо встановити, які саме вихідні дані взяті ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" для обрахунку обсягу спожитої ТОВ "Магазин Київський" теплової енергії.

Також суд зазначає, що ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" у позові вказало, що в березні 2025 року ним було проведено перерозподіл обсягів теплової енергії у відповідності до опалювальних площ в цілому житловому будинку по вул. Київська, 58 та донараховані обсяги теплової енергії, що припадають на нежитлове приміщення відповідача за первісним позовом у розмірі 6,6243239 Гкал.

Однак, матеріали справи не містять будь-яких доказів, на підставі яких можна встановити фактичні та правові підстави для проведення відповідного перерахунку, а також у суду відсутня можливість здійснити перевірку правильності здійснення вказаного перерахунку з огляду на відсутність даного розрахунку.

З урахуванням наведеного, констатуючи неможливість самостійного арифметичного розрахунку/перевірки судом суми позовних вимог за первісним позовом, суд дійшов висновку про те, що у вимозі ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" про стягнення з відповідача за первісним позовом 182 467,69 грн заборгованості з оплати спожитої послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2024 по 31.03.2025 слід відмовити.

ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", звертаючись до суду з первісним позовом, також просив стягнути з ТОВ "Магазин Київський" 2 770,33 грн пені, 2 352,37 грн 3% річних та 5 239,08 грн інфляційних втрат.

Враховуючи те, що судом встановлено недоведеність нарахування основної заборгованості, вимоги ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат задоволенню не підлягають.

Відносно інших аргументів сторін за первісним позовом суд зазначає, що вони жодним чином не впливають на висновок суду про недоведеність суми основного зобов'язання як підставу відмови у первісному позові, тому не вимагають детального аналізу суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи за зустрічним позовом та викладеним доводам сторін, суд виходить з наступного.

У зустрічній позовній заяві ТОВ "Магазин Київський" зазначає, що Індивідуальний Договір №4527 про надання послуга з постачання теплової енергії має бути визнаний частково недійсним (такий, що не відповідає законодавству (ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України), оскільки ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" встановив у формулярах та стандартних формах шляхом здійснення відповідних публікацій на своєму сайті таку умову договору, що ціна на теплову енергію визначається рішеннями Полтавської обласної ради (№ 477 від 30.09.2022, № 669 від 28.07.2023 та № 854 від 30.08.2024), яка не має повноважень на встановлення даних тарифів, оскільки теплова енергія, яка постачалась за спірним договором вироблялась виконавцем на теплоелектроцентралі. Лише Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг має здійснювати ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії суб'єктів господарювання у разі, якщо суб'єкт господарювання провадить (має намір провадити) діяльність з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках.

Як вже зазначалось судом, відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно із ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 ГК України).

Частина 3 статті 180 Господарського кодексу України визначає, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з підпунктом 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, угода може бути визнана недійсною лише з підстав, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною.

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В силу припису статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується.

Відповідно до ч. 5 ст. 180 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

При цьому, у п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 № 11 зазначено, що не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено). У зв'язку з наведеним господарським судам необхідно встановлювати, чи є оспорюваний правочин вчиненим та з якого моменту (статті 205 - 210, 640 ЦК України, частини друга - п'ята, сьома статті 180 ГК України тощо).

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що 01.11.2022 між сторонами було укладено Індивідуальний договір №4527 про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2022 за адресою приміщення споживача вул. Київська, 58 в м. Кременчук.

Разом з цим, у застосуванні наведених положень статей ЦК України слід враховувати, що умова договору, щодо якої ставиться вимога про визнання її недійсною не може бути істотною умовою договору, оскільки в такому випадку правочин має бути визнаний недійсним в цілому (див. правовий висновок Верховного Суду у постанові від 12.03.2018 у справі № 910/22319/16).

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" є:

1) перелік послуг;

2) вимоги до якості послуг;

3) права і обов'язки сторін;

4) відповідальність сторін за порушення договору;

5) ціна послуги;

6) порядок оплати послуги;

7) порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги;

8) строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.

Предметом зустрічного позову ТОВ "Магазин Київський" є вимога про визнання недійсним Типового Індивідуального договору №4527 про надання послуги з постачання теплової енергії в частині визначення цим договором ціни на теплову енергію.

Згідно висновків Верховного Суду, які викладені у постановах від 11.08.2021 у справі №926/324/20, від 18.11.2021 у справі №907/12/19, від 12.03.2018 у справі №910/22319/16, від 02.05.2018 у справі №910/14411/16, умова договору, щодо якої ставиться вимога про визнання її недійсною, не може бути істотною умовою договору, оскільки у такому випадку правочин має бути визнаний недійсним в цілому.

Отже, суд враховує, що ціна послуги (вартість) є однією з істотних умов спірного договору. Відповідно до положень статті 180 Господарського кодексу України, договір без узгодження положень ціни послуг (їх вартості), втрачає свою юридичну силу, оскільки така умова є невіддільною від сутності договору.

Ураховуючи приписи статті 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини договору не тягне за собою недійсності договору в цілому, якщо він може існувати без цієї частини. Проте ціна послуг (вартість послуг) договору як істотна умова не може бути виключена без порушення цілісності правочину. Визнання цієї умови недійсною унеможливлює належне виконання договору.

Правовий висновок щодо застосування статей 215, 217 Цивільного кодексу України в контексті частини третьої статті 180 Господарського кодексу України викладено у наведеній постанові Верховного Суду у справі №916/3015/23 від 30.05.2024 за змістом якого, за умови доведеності недійсності положення угоди, яке є істотною умовою, такий правочин підлягає визнанню недійсним в повному обсязі.

Оскільки п. 31 спірного договору, який оспорює позивач за зустрічним позовом у даній справі, є істотною умовою цього договору (встановлення вартості послуги), то такий договір не може бути визнаний недійсним в цій частині, а лише в цілому. Проте, така позовна вимога, як визнання договору недійсним в цілому, заявлена не була.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні вимог за зустрічним позовом з викладених вище підстав.

При цьому інші доводи та заперечення сторін судом почуті, проте не оцінюються як обґрунтовані та правомірні, оскільки не впливають на зроблені судом висновки.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Частиною 5 ст. 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підсумовуючи наведене вище, суд повністю відмовляє в задоволенні первісного позову ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" та зустрічного позову ТОВ "Магазин Київський".

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходив із наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин Київський" у зустрічній позовній заяві (вх.№15610 від 03.12.2025 р., т. 1 а. с. 115 - 118) зазначило, що орієнтовна вартість послуг з надання правничої допомоги в суді першої інстанції становить 20 000,00 грн, судовий збір - 2 422,40 грн. У відзиві на первісну позовну заяву (вх. №15632 від 04.12.2025 р., т. 1 а. с. 162 - 177) ТОВ "Магазин Київський" зазначило, що витрати на правничу допомогу в цій справі становлять 20 000,00 грн у фіксованій сумі за ведення справи в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування при вирішення заяви сторони. Так, у частині третій статті 126 та частині восьмій статті 129 ГПК України визначено особливості доказування розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Наведені вище положення ГПК у сукупності дають підстави дійти висновку про те, що сторона спору має обов'язок заявити про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та подати докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Такий обов'язок сторони чітко визначено у статтях 124, 126, 221 ГПК України.

Договір на надання правничої допомоги, акт приймання - передачі наданих послуг та інші докази на підтвердження надання правової допомоги відповідачеві за первісним позовом в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості ТОВ "Магазин Київський" не підтверджено.

Наведені вище норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов'язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У даній справі у задоволенні первісного позову відмовлено у повному обсязі, проте обсяг наданих послуг і виконаних робіт адвокатом Ульяновим Р. А. та їх вартості не підтверджено, відтак у суду відсутні правові підстави для покладення витрат відповідача за первісним позовом на професійну правничу допомогу на ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго".

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору, сплаченого за подання первісного та зустрічного позовів, покладаються на сторін.

Керуючись статтями 129, 231,232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволення первісного позову Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго".

2. Відмовити у задоволення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин Київський".

Повний текст рішення складено та підписано 27.04.2026 р.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О. М. Тимощенко

Попередній документ

136003909

Наступний документ

136003911

Інформація про рішення:

№ рішення:	136003910
№ справи:	917/2117/25
Дата рішення:	21.04.2026
Дата публікації:	28.04.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Полтавської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (21.04.2026)
Дата надходження:	03.12.2025
Предмет позову:	Зустрічний позов

Розклад засідань:

Минулі засідання (5)

08.01.2026 09:00	Господарський суд Полтавської області
05.02.2026 09:00	Господарський суд Полтавської області
19.02.2026 11:00	Господарський суд Полтавської області
11.03.2026 09:00	Господарський суд Полтавської області
21.04.2026 11:00	Господарський суд Полтавської області

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

ТИМОЩЕНКО О М

відповідач (боржник):

Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин Київський"

позивач (заявник):

Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин Київський"

представник позивача:

Сотник Ірина Леонідівна

Ульянов Руслан Анатолійович