про залишення позовної заяви без руху
27 квітня 2026 року Справа № 915/446/26
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали у справі
за позовом: Першого заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва, вул. Вадима Благовісного, 73 м. Миколаїв, 54005
електронна пошта: centr@myk.gp.gov.ua
в інтересах держави в особі: Фонду державного майна України, вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 00032945
електронна пошта: info@spfu.gov.ua
до відповідача: Акціонерного товариства «УКРТЕЛЕКОМ», бульвар Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 21560766
електронна пошта: 21560766@ukrtelecom.ua
про: витребування у власність держави захисної споруди цивільного захисту.
Перший заступник керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради звернувся до Господарського суду Миколаївської області зі сформованою в системі «Електронний суд» позовною заявою № 51-50-4285вих-26 від 20.04.2026 (вх. № 5635/26 від 21.04.2026), в якій просить суд:
1. Витребувати у власність держави в особі Фонду державного майна України (код ЄРДПОУ 00032945) з чужого незаконного володіння акціонерного товариства «Укртелеком» (код ЄРДПОУ 21560766) захисну споруду цивільного захисту - сховище № 52513, площею 183,8 кв м., що розташоване у підвальному приміщенні нежитлової будівлі під літ. Б по вул. Чкалова (на даний час Ігоря Бедзая), 167 в м. Миколаєві.
2. Стягнути з відповідача на користь Миколаївської обласної прокуратури (р/р UA748201720343150001000000340, ЄДРПОУ 02910048 Банк ДКСУ м. Києва МФО 820172) сплачений судовий збір за подачу позову.
3. Про день і час розгляду справи повідомити Окружну прокуратуру міста Миколаєва та Миколаївську обласну прокуратуру для забезпечення участі прокурора в розгляді справи.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що Окружною прокуратурою міста Миколаєва встановлено порушення вимог чинного законодавства України в частині збереження та використання захисних споруд цивільного захисту населення на території міста Миколаєва, що суперечить інтересам держави та підлягає усуненню в судовому порядку.
Так, прокурор вказує, що рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 26.01.2005 № 13 вирішено оформити за ВАТ «Укртелеком» право власності на 9874/10000 частини нежитлового об'єкту (АТС-24) по вул. Чкалова (на даний час Ігоря Бедзая), 167 в м. Миколаєві за ВАТ «Укртелеком». У подальшому, виконавчим комітетом Миколаївської міської ради ВАТ «Укртелеком» видано свідоцтво про право приватної спільної часткової власності серія ЯЯЯ № 015683 від 04.02.2005 на нерухоме майно - нежитловий об'єкт (АТС-24) по вул. Чкалова (на даний час Ігоря Бедзая), 167 в м. Миколаєві, який складається з 4-х основних будівель: літ. А-4 загальною площею 3 370,7 кв. м, літ. Б загальною площею 584,5 кв. м, літ. В-2 загальною площею 116,1 кв. м, літ. Г загальною площею 82,5 кв. м, службових будівель та споруд.
Водночас, як вказує прокурор, відповідно до інформацій Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Миколаївської міської ради від 09.03.2026 та 10.03.2026 та долучених матеріалів, за адресою вул. Чкалова (на даний час Ігоря Бедзая), 167 розташована захисна споруда цивільного захисту (сховище) № 52513 та належить Миколаївській філії ПАТ «Укртелеком» на праві приватної власності. Прокурор зазначає, що до переліку нежитлових об'єктів, на які ПАТ «Укртелеком» оформлено право власності, включено підвальне приміщення загальною площею 183,8 кв. м, яке за паспортом та обліковою карткою є об'єктом цивільної оборони, а саме захисною спорудою цивільного захисту - сховищем з обліковим номером № 52513. Враховуючи викладене, захисна споруда цивільного захисту № 52513 по вул. Чкалова (на даний час Ігоря Бедзая), 167 в м. Миколаєві разом із нежитловим приміщенням перейшла у приватну власність ВАТ «Укртелеком» (на даний час АТ «Укртелеком»).
Прокурор зазначає, що оформлення права приватної власності здійснено з порушенням вимог законодавства України, посилаючись, зокрема, на те, що на момент прийняття рішення та видачі свідоцтва про право власності 04.02.2005, приватизація сховищ була заборонена, а єдиним можливим управлінським рішенням під час оформлення права приватної власності на споруду цивільного захисту могло бути виключення її з переліку майна товариства та передача вказаного державного нерухомого майна на відповідальне зберігання відповідача.
Крім того, прокурор вказує, що захисна споруда цивільного захисту в силу положень ч. 2 ст. 178 ЦК України є обмежено оборотоздатною річчю, а тому не може відчужуватись із державної чи комунальної власності у приватну. З огляду на викладене, на переконання прокурора, захисна споруда цивільного захисту № 52513 по вул. Чкалова (на даний час Ігоря Бедзая), 167 в м. Миколаєві не може перебувати у приватній власності АТ «Укртелеком».
Прокурор також зазначає, що спірна захисна споруда цивільного захисту (сховище) № 52513 є самостійним об'єктом нерухомого майна, який підлягає витребуванню у власність держави.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст.ст. 178, 321, 325, 328, 386, 387, 400 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про Цивільну оборону України», ст. 9 Закону України «Про правові засади цивільного захисту», ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», ст. 86 Господарського кодексу України, ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява Першого заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва № 51-50-4285вих-26 від 20.04.2026 (вх. № 5635/26 від 21.04.2026) не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.
По-перше, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Разом із тим, за текстом позовної заяви прокурором не наведено повного викладу обставин щодо відображення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації про право власності Акціонерного товариства «УКРТЕЛЕКОМ» на 9874/10000 об'єкта нерухомого майна по вул. Ігоря Бедзая, 167 в м. Миколаєві, зокрема, у контексті відображеної в реєстрі форми власності відповідача на вказаний об'єкт та наявної в реєстрі вказівки на погашення запису про об'єкт нерухомого майна на підстав рішення № 48042887 від 01.08.2019.
Таким чином, позивачем оформлено позовну заяву без дотримання вимог п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
З метою усунення вказаного недоліку позивачу слід здійснити виклад обставин та зазначення доказів, з урахуванням встановлених недоліків.
По-друге, відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Водночас, суд зауважує, що надана до позовної заяви копія рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 13 від 26.01.2005, на яку прокурор посилається в обґрунтування позовних вимог, через недоліки копіювання не дозволяє суду встановити повний зміст вказаного документу.
Таким чином, позивачем оформлено позовну заяву без дотримання вимог ч. 2 ст. 164 ГПК України.
З метою усунення вказаного недоліку позивачу слід надати суду всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема, надати суду якісну копію рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 13 від 26.01.2005.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу, суд -
1. Позовну заяву Першого заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва № 51-50-4285вих-26 від 20.04.2026 (вх. № 5635/26 від 21.04.2026) - залишити без руху.
2. Заявнику (прокурору) усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в строк, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити заявнику (прокурору), що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О.Семенчук