вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"22" квітня 2026 р. Справа № 911/103/26
за заявою 1) ОСОБА_1
2) ОСОБА_2
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш ЛТД", Київська область, м. Ірпінь
про банкрутство
Суддя Лопатін А.В.
за участю секретаря судового засідання Єрьоміч О.А.
за участю представників згідно з протоколом судового засідання.
Обставини справи:
До господарського суду Київської області від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшла заява про відкриття провадження у справі про банкрутство відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш ЛТД".
Ухвалою господарського суду від 21.01.2026 р. заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відкриття провадження у справі про банкрутство відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш ЛТД" залишено без руху, запропоновано заявникам - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху усунути недоліки заяви шляхом надання суду документів, на підтвердження дотримання вимог статі 34 Кодексу України з процедур банкрутства: належні докази сплати судового збору.
28.01.2026 р. через систему "Електронний суд" від представника заявників надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою господарського суду від 29.01.2026 р. прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш ЛТД" до розгляду, підготовче засідання суду та розгляд заяви арбітражного керуючого Татіщева Олександра Євгеновича про участь у даній справі призначено на 11.02.2026 р.
06.02.2026 р. через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "Фреш ЛТД" надійшов відзив на заяву.
10.02.2026 р. через систему "Електронний суд" від представника заявників надійшло клопотання про витребування доказів та відповідь на відзив.
Ухвалою господарського суду від 11.02.2026 р. підготовче засідання суду та розгляд заяви арбітражного керуючого Татіщева Олександра Євгеновича про участь у даній справі відкладено на 11.03.2026 р.
У судовому засіданні 11.03.2026 р. було оголошено перерву до 25.03.2026 р.
11.03.2026 р. через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "Фреш ЛТД" надійшли заперечення щодо відкриття провадження у справі та додаткові пояснення у справі.
23.03.2026 р. через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_2 надійшли заперечення на заяву про відмову у визнанні банкрутом.
23.03.2026 р. через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "Фреш ЛТД" надійшли додаткові пояснення та клопотання про долучення доказів.
25.03.2026 р. через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою господарського суду від 25.03.2026 р. підготовче засідання суду та розгляд заяви арбітражного керуючого Татіщева Олександра Євгеновича про участь у даній справі відкладено на 22.04.2026 р.; встановлено строк до 17.04.2026 р. для подання учасникам у справі пояснень, аргументів, міркувань та, у разі наявності, заперечень відносно предмету розгляду в судовому засіданні, що відбудеться 22.04.2026 р.
У судове засідання з'явився представник ТОВ "Фреш ЛТД", представники ініціюючих кредиторів, належним чином повідомлені про місце, дату та час проведення судового засідання у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Судом враховано, що у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
В силу вимог частини першої ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Судом враховано, що неявка належним чином повідомлених про місце, дату та час судового засідання учасників судового процесу не перешкоджає проведенню судового засідання.
Так, розглянувши подану заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш ЛТД", суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи (частина друга ст. 39 КУзПБ).
Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет:
1) наявності між заявником і боржником грошового зобов'язання в розумінні абзацу 5 частини першої ст. 1 КУзПБ;
2) встановлення наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;
3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
Відповідно до положень частини п'ятої ст. 39 КУзПБ, за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі або відмову у відкритті провадження у справі.
Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду (частина шоста ст. 39 КУзПБ).
Як вбачається з матеріалів заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, ініціюючі кредитори зазначають, що ТОВ "ФРЕШ ЛТД" взяло на себе зобов'язання за низкою договорів купівлі-продажу майнових прав на квартири у багатоквартирному житловому будинку, укладених у 2016 та 2019 роках, а саме: договорів від 28.09.2016 р. щодо квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 з орієнтовним строком введення об'єкта в експлуатацію у ІІ кварталі 2018 року, а також договору від 23.04.2019 р. щодо квартири АДРЕСА_3 з орієнтовним строком введення об'єкта в експлуатацію у ІІ кварталі 2020 року.
За твердженням заявників, вони у повному обсязі виконали свої грошові зобов'язання за вказаними договорами, сплативши вартість майнових прав, однак боржник своїх зобов'язань щодо будівництва об'єкта нерухомості та передачі майнових прав у встановлені строки не виконав.
Кредитори зазначають, що визначені договорами строки завершення будівництва та введення об'єктів в експлуатацію спливли у 2018 та 2020 роках, проте будівництво фактично не завершено, об'єкти в експлуатацію не введені, а майнові права їм не передані, у зв'язку з чим боржник істотно порушив взяті на себе зобов'язання, які не виконуються протягом тривалого часу.
Крім того, за твердженням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , будівництво житлового комплексу фактично не здійснюється, необхідні дозвільні документи на окремі земельні ділянки не оформлені або не подавалися, а на частину земельних ділянок, визначених як місце розташування об'єкта будівництва, накладено арешти в межах кримінальних проваджень, що унеможливлює реалізацію відповідного будівельного проєкту.
Також кредитори зазначають, що єдиний засновник та керівник боржника перебуває за межами України, оголошений у міжнародний розшук та є фігурантом кримінальних проваджень, у межах яких накладено арешти на його майно, що, на їх думку, ускладнює управління підприємством та унеможливлює належне здійснення господарської діяльності.
У сукупності наведених обставин, як зазначають кредитори, має місце тривале невиконання боржником грошових зобов'язань, відсутність фактичної господарської діяльності, незавершеність будівництва та відсутність реальної можливості виконання зобов'язань у майбутньому.
Кредитори вказують, що сплачені ними кошти не повернуті, а майнові права на об'єкти нерухомості їм не передані, у зв'язку з чим вони не отримали очікуваного результату від укладених договорів.
З огляду на викладене, ініціюючі кредитори вважають, що ТОВ "ФРЕШ ЛТД" є неспроможним виконати свої грошові зобов'язання, у зв'язку з чим звернулися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство з метою захисту своїх майнових прав та застосування передбачених законом процедур.
У свою чергу боржником подано відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, у якому ТОВ "ФРЕШ ЛТД" заперечує проти її задоволення.
Зокрема, боржник не погоджується з вимогами ОСОБА_1 , зазначаючи, що останнім не виконано умов договору купівлі-продажу майнових прав № 106 від 23.04.2019 р. щодо повної оплати вартості майнових прав. За твердженням боржника, сплачено лише частину суми у розмірі 299 000,00 грн. із передбачених договором 439 000,00 грн., у зв'язку з чим відсутня повна оплата, яка є необхідною умовою набуття майнових прав. З огляду на це боржник вважає, що у нього не виник обов'язок остаточного виконання зобов'язань, а також зазначає, що договір було розірвано у зв'язку з порушенням його умов покупцем.
Крім того, боржник заперечує вимоги ОСОБА_2 , вказуючи, що зобов'язання за договорами купівлі-продажу майнових прав від 28.09.2016 р. не є простроченими. На думку боржника, умовами договорів передбачено можливість зміни строків будівництва та введення об'єкта в експлуатацію, а тому строки, на які посилаються кредитори, не є остаточними. Боржник також зазначає, що зобов'язання сторін мають взаємопов'язаний та триваючий характер до моменту завершення будівництва, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати їх невиконаними саме з його боку.
Окремо ТОВ "ФРЕШ ЛТД" вказує на необґрунтованість наведених кредиторами розрахунків заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних, посилаючись на неправильне визначення моменту виникнення прострочення та неврахування умов договорів щодо строків і порядку виконання зобов'язань.
З огляду на викладене, боржник вважає, що між сторонами існує спір щодо обсягу та строків виконання договірних зобов'язань, а заявлені вимоги не є безспірними, у зв'язку з чим підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство відсутні.
У подальшому під час розгляду справи ініціюючими кредиторами та боржником подавалися додаткові пояснення.
Так, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заперечують доводи, викладені у відзиві ТОВ "ФРЕШ ЛТД", зазначаючи, що вони є необґрунтованими та не підтверджені належними і допустимими доказами. Кредитори вказують, що посилання боржника на виконання зобов'язань за договорами купівлі-продажу майнових прав не підтверджені доказами завершення будівництва об'єкта нерухомості та передачі майнових прав у строки, визначені договорами. Також, за твердженням кредиторів, залучення інших суб'єктів господарювання до будівництва не звільняє ТОВ "ФРЕШ ЛТД" від виконання зобов'язань перед кредиторами, а доводи про наявність спору про право є безпідставними, оскільки зобов'язання є простроченими та не виконаними у встановлені строки. Крім того, кредитори зазначають, що наявність кримінальних проваджень, накладення арештів на майно боржника, а також інші пов'язані з цим обставини підтверджують відсутність у ТОВ "ФРЕШ ЛТД" можливості належного виконання своїх зобов'язань, що, на думку кредиторів, додатково свідчить про його неспроможність виконати грошові зобов'язання та є ще одним підтвердженням наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.
У свою чергу боржник, у поданих додаткових поясненнях, наполягає на відсутності у нього грошових зобов'язань перед кредиторами, зазначає про належне виконання умов договорів та заперечує наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство. Боржник, зокрема, посилається на звернення до Ірпінського міського суду Київської області з позовом про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав, укладеного з одним із кредиторів ( ОСОБА_1 ), вважаючи, що відкриття провадження у такій справі свідчить про наявність спору про право між сторонами.
Крім того, боржник зазначає про вжиття заходів щодо погашення заявлених вимог шляхом внесення грошових коштів на депозит нотаріуса як способу виконання зобов'язання, на підтвердження чого надано квитанції приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В.С. № 4 та № 5 від 10.03.2026 р. про внесення грошових коштів у сумі по 308 800 грн. за договорами купівлі-продажу майнових прав на квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4 від 28.09.2016 р.
Водночас ініціюючий кредитор ( ОСОБА_2 ) у додаткових поясненнях заперечує правомірність таких дій боржника, зазначаючи, що перерахування грошових коштів на депозитний рахунок нотаріуса не свідчить про належне виконання зобов'язань та фактичне погашення заявлених вимог.
Як вже зазначено вище, завдання підготовчого засідання господарського суду у справі про банкрутство полягає у перевірці обґрунтованості заяви кредитора або боржника щодо наявності ознак неплатоспроможності. Крім цього, господарський суд перевіряє правовий статус боржника та відсутність перешкод для порушення провадження у справі. Предметом підготовчого засідання є з'ясування наявності підстав які надають кредитору чи боржнику можливість ініціювати провадження у справі про банкрутство, тобто ознак загрози неплатоспроможності та виникнення обставин неплатоспроможності.
Наявність заперечень боржника щодо визнання боргу під час вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство без наявності вирішеного спору (рішення суду) з цього приводу у позовному провадженні, є безумовною і самостійною підставою для відмови у відкриття провадження у справі про банкрутство, що підтверджено численними та усталеними правовими висновками і Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду і Палати з розгляду справ про банкрутство цього ж Касаційного господарського суду, які в силу частини четвертої ст. 234 ГПК України, підлягають врахуванню під час розгляду справ судами.
Статтею 39 КУзПБ передбачено, що господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
Встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов'язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 13.08.2020 р. у справі № 910/4658/20, від 19.08.2020 р. у справі № 910/2522/20, від 03.09.2020 р. у справі № 910/4658/20, від 16.09.2020 р. у справі № 911/593/20.
З огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника та інших учасників, ухваленню відповідного рішення суду (відкриття провадження у справі про банкрутство або відмова у відкритті) має передувати системний аналіз обставин, пов'язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з'ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 р. у справі № 911/2042/20).
При цьому наявність спору про право, згідно наведених вище правових висновків Верховного Суду, може бути виражена у двох формах:
- процесуальній (наявності позову, який поданий до ініціювання кредитором справи про банкрутство та предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги цього кредитора);
- матеріально-правовій (відсутність можливості встановити дійсний стан суб'єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб'єктивного обов'язку боржника).
За змістом КУзПБ кредитор (и), який (і) звернувся (лися) з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не мають більшого, порівняно з конкурсними кредиторами обсягу процесуальних повноважень, крім тих, які обумовлені самим фактом ініціювання процедури банкрутства. Відтак, вимоги щодо детальної перевірки підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення, також стосуються й вимог кредитора, який звернувся з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2024 р. у справі № 908/1336/23.
Верховний Суд неодноразово викладав висновки про застосування положень частини шостої ст. 39 КУзПБ стосовно необхідності встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора як необхідної передумови для відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки доказів, а також наявності підстав для відмови у відкритті провадження за відповідною заявою ініціюючого кредитора в разі виникнення такого спору саме до подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно правового висновку щодо застосування частини шостої ст. 39 КУзПБ, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.03.2025 р. у справі 907/600/24 (п.п. 8.7.- 8.9.), зазначено: "Поряд з викладеним Суд зазначає про відмінності між вирішенням "спору про право" між кредитором та боржником у розумінні частини шостої ст. 39 КУзПБ та вирішенням питання про відкриття провадження у справі про банкрутство, так як існують процесуальні особливості здійснення кожного із таких проваджень. Основні відмінності між двома наведеними провадженнями полягають:
1) у різних формах господарського судочинства:
- позовне провадження для вирішення спору про право, п. 2 частина перша ст. 12 ГПК України);
- у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ, для здійснення провадження у справі про банкрутство, зокрема у підготовчому засіданні (частина шоста ст. 12 ГПК України, частина перша ст. 2, ст. 39 КУзПБ);
2) у відмінних процесуальних строках здійснення кожного із таких проваджень:
- 90 днів для вирішення спору про право у позовному провадженні, що є загальним процесуальним строком, визначеним законом та обумовленим наявністю передбачених законом окремих основних стадій розгляду такої справи: підготовче провадження, врегулювання спору за участю судді, розгляд справи по суті, кожна з яких має строк її проведення (частина третя ст. 177, ст.ст. 183, 190, частини перша, друга ст. 195, ст. 248 ГПК України тощо), однак який може зазнавати змін за встановлених процесуальним законом підстав та умов;
- 14 днів для проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов'язань кредиторам тощо) не пізніше 20 днів (частина друга ст. 35 КУзПБ);
3) у відмінних процесуальних заходах/діях, які має право та може застосувати суд під час здійснення кожного із названих проваджень, оскільки, зокрема вчинення таких процесуальних дій як призначення експертизи, виклик свідків, залучення до участі інших учасників у справі задля оцінки їх прав і обов'язків щодо предмета спору, врегулювання спору за участю судді, зупинення провадження у справі тощо допускається лише у справах позовного провадження, однак не під час вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство, що зумовлено, зокрема і визначеним законом строком здійснення кожного із відповідних проваджень.
У зв'язку з викладеним суд доходить висновку, що встановлення між сторонами спору про право у розумінні частини шостої ст. 39 КУзПБ відбувається як шляхом здійснення судом матеріально-правової оцінки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора до боржника (п.п. 8.6, 8.7), так і шляхом визначення судом належної процесуальної форми судочинства (з урахуванням строків, процесуальних заходів/дій), застосування якої потребує суд та вимагається за процесуальним законом для дослідження та оцінки обґрунтованості заявлених ініціюючим кредитором вимог до боржника як підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство.
Отже, якщо для дослідження та оцінки судом обґрунтованості таких вимог процесуальний закон вимагає та суд потребує тих процесуальних строків, заходів/дій та, відповідно, форми провадження, що відповідає виключно позовному провадженню, і без їх застосування суд позбавлений можливості дослідити, оцінити та встановити обґрунтованість заявлених ініціюючим кредитором вимог до боржника у справі, то є підстави для ствердження про існування між зазначеними учасниками спору про право у розумінні частини шостої ст. 39 ГПК України, що виключає можливість відкриття провадження у справі про банкрутство боржника за відповідною заявою кредитора.
У доповнення до наведеного суд вважає за необхідне зазначити про таке.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 73, 74 ГПК України щодо порядку розподілу між сторонами тягаря доказування у господарському процесі, обов'язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування простроченого непогашеного грошового зобов'язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство.
У цих висновках суд звертається до правової позиції, сформульованої судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 22.09.2021 р. у справі № 911/2043/20 з посиланням на також на висновки Верховного Суду в постанові від 18.02.2021 р. у справі № 904/3251/20)".
Отже, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази та доводи учасників провадження, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом, заявлені вимоги ґрунтуються на укладених між кредиторами та ТОВ "ФРЕШ ЛТД" договорах купівлі-продажу майнових прав на об'єкти нерухомості, зокрема договорах від 28.09.2016 р. та від 23.04.2019 р., відповідно до умов яких боржник взяв на себе зобов'язання здійснити будівництво об'єктів нерухомості та передати кредиторам майнові права на відповідні квартири після введення об'єктів в експлуатацію. Водночас, як зазначають кредитори, свої грошові зобов'язання за вказаними договорами ними виконано у повному обсязі, тоді як боржником, у порушення умов договорів, не забезпечено завершення будівництва об'єктів у визначені строки, не введено їх в експлуатацію та не передано кредиторам обумовлені майнові права, у зв'язку з чим зазначені договори, на думку кредиторів, залишаються невиконаними з боку боржника.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, боржником вжито заходів, спрямованих на оспорення та припинення відповідних договірних зобов'язань із ініціюючими кредиторами. Зокрема, боржником подано до Ірпінського міського суду Київської області позовну заяву до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав, укладеного між сторонами, за якою відкрито провадження у відповідній справі, що свідчить про наявність між сторонами спору щодо дійсності правочину, який є підставою заявлених грошових вимог.
Крім того, щодо іншого кредитора ( ОСОБА_2 ) боржником вжито заходів, які він розцінює як виконання зобов'язань, а саме здійснено внесення грошових коштів на депозитний рахунок приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В.С., що підтверджується квитанцією № 4 від 10.03.2026 р. про внесення 308 800 грн. за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 62 від 28.09.2016 р. та квитанцією № 5 від 10.03.2026 р. про внесення 308 800 грн. за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_4 від 28.09.2016 р., із зазначенням призначення платежу, реквізитів відповідних договорів та осіб, яким підлягають переданню відповідні кошти. Водночас ініціюючий кредитор заперечує належність такого способу виконання зобов'язань, вказуючи, що внесення коштів на депозит нотаріуса не свідчить про фактичне погашення заборгованості та не припиняє спірних правовідносин між сторонами.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про наявність між сторонами неврегульованих розбіжностей щодо дійсності укладених договорів, належності та повноти виконання зобов'язань, а також щодо існування і розміру заявлених грошових вимог, що виключає їх безспірний характер.
За таких умов встановлення дійсного стану суб'єктивного права кредиторів та кореспондуючого йому обов'язку боржника потребує повного, всебічного та об'єктивного дослідження доказів, їх оцінки у сукупності, встановлення фактичних обставин виконання сторонами договірних зобов'язань та надання правової оцінки укладеним сторонами правочинам.
Разом із тим, вирішення зазначених питань виходить за межі розгляду питання про відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки потребує застосування процесуальних механізмів, притаманних виключно позовному провадженню, зокрема дослідження первинних бухгалтерських документів, платіжних документів, доказів взаєморозрахунків сторін та встановлення фактичних обставин виконання сторонами своїх зобов'язань.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що у даному випадку наявний спір про право матеріально-правового характеру, який підлягає вирішенню у позовному провадженні, а тому не може бути предметом розгляду при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі про банкрутство.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 б/н від 09.01.2026 р. про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш ЛТД" у зв'язку з наявністю спору про право, у зв'язку з чим зазначена заява задоволенню не підлягає.
Крім того, зважаючи на встановлені судом обставини щодо відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш ЛТД", подані у межах відповідної заяви похідні вимоги не підлягають розгляду судом.
У зв'язку з цим заява арбітражного керуючого Татіщева Олександра Євгеновича про участь у справі про банкрутство боржника, а також інші похідні заяви, викладені у резолютивній частині заяви про відкриття провадження, залишаються судом без розгляду.
Керуючись ст.ст. 3, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 2, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
ухвалив:
1. Відмовити у відкритті провадження у справі № 911/103/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш ЛТД" за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 б/н від 09.01.2026 р.
2. Заяву арбітражного керуючого Татіщева Олександра Євгеновича про участь у даній справі про банкрутство залишити без розгляду.
3. Копію ухвали надіслати учасникам у справі.
Ухвала відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Дата підписання повного тексту ухвали 27.04.2026 р.
Суддя А.В. Лопатін