ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.04.2026Справа № 910/1221/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
За позовом Державного підприємства "Готельний комплекс "НАЦІОНАЛЬНИЙ" Управління справами апарату Верховної Ради України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРКТІВУС"
про стягнення 104039,91 грн
без повідомлення (виклику) учасників справи
Короткий зміст позовних вимог
Державне підприємство "Готельний комплекс "НАЦІОНАЛЬНИЙ" Управління справами апарату Верховної Ради України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРКТІВУС" про стягнення 104039,91 грн, з яких: 26997,91 грн - залишок орендної плати орендодавцю, 77042,00 грн - відшкодування витрат балансоутримувача на утримання майна та надання комунальних послуг за червень, липень та період з 01.08.2025-03.08.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №14 від 26.03.2024, предметом якого є оренда нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: м.Київ, вул.Липська, буд.5.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Ухвалою від 10.02.2026 Господарський суд міста Києва вказану позовну заяву залишив без руху.
12.02.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.02.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/1221/26, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Оскільки у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, що забезпечує обмін документам, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.02.2026 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно із п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Направлена на адресу відповідача ухвала суду від 18.02.2026 повернута на адресу суду поштовим відділенням за закінченням встановленого терміну зберігання.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 07.09.2022 у справі № 910/10569/21).
Отже, згідно із п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд доходить висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач в порушення умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 14 від 26.03.2024 не виконав взятих на себе зобов'язань та не сплатив частину орендної плати за липень 2025 та за період 01.08.2025 - 03.08.2025, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 26997,91 грн.
Також всупереч умовам договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю № 6 від 26.03.2024 відповідач не повністю відшкодував комунальні та експлуатаційні послуги за червень, липень та період з 01.08.2025-03.08.2025, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 77042,00 грн.
Позиція відповідача
Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу та в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.
26.03.2024 за результатами аукціону між Державним підприємством "Готельний комплекс "НАЦІОНАЛЬНИЙ" Управління справами апарату Верховної Ради України" (далі - орендодавець/балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "202Ф.АЛЬТЕРНАТИВА" (назву якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "АРКТІВУС") (далі - орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №14 (далі - договір).
Об'єктом оренди є нежитлове приміщення, загальною площею 107,2 кв.м., що розміщене на першому поверсі готельного комплексу, за адресою .Київ, вул. Липська, буд.5, яке перебуває на балансі Державного підприємства "Готельний комплекс "НАЦІОНАЛЬНИЙ" Управління справами апарату Верховної Ради України". Вартість майна становить 140281,90 грн без ПДВ (пункт 4.1., 6.1. змінюваних умов договору).
Згідно з п. 9.1 змінюваних умов місячна орендна плата становить 54333,33 без ПДВ.
Згідно пункту 1.1. незмінюваних умов договору, орендодавець/балансоутримувач передає, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Змінюваних умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Змінюваних умов.
Відповідно до пункту 2.1. незмінюваних умов договору орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору. Акт приймання-передачі майна в оренду, та акт повернення майна з оренди складаються за формою, що розробляється Фондом державного майна.
На виконання умов договору сторони 26.03.2024 акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна.
Згідно пункту 3.1. незмінюваних умов договору, орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 змінюваних умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об'єктом нерухомості, витрати на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, а також компенсації витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг.
Відповідно до пункту 3.3. незмінюваних умов договору, орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та орендодавцю/балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 змінюваних умов, щомісяця: до 15 числа поточного місяця оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону.
Пунктом 16 змінюваних умов договору встановлено співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору: орендодавцю/балансоутримувачу 70% суми орендної плати, державному бюджету - 30% суми орендної плати.
Строк договору 5 років з дати набрання чинності цим договором (пункт 12.1 Змінюваних умов договору).
26.03.2024 між Державним підприємством "Готельний комплекс "НАЦІОНАЛЬНИЙ" Управління справами апарату Верховної Ради України" (далі - орендодавець/балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "202Ф.АЛЬТЕРНАТИВА" (назву якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "АРКТІВУС") (далі - орендар) укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна № (у тому числі місць загального користування та прибудинкової території) та надання комунальних послуг орендарю № 6 (далі - договір про відшкодування витрат), згідно з п. 1.4 якого розмір плати за утримання орендованого нерухомого майна та наданих комунальних послуг залежить від складу виконаних робіт і від складу робіт, що надаються іншим суб'єктам господарювання та визначається розрахунками щомісячних сум, що складаються балансоутримувачем на підставі фактично понесених ним витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг.
Відповідно до Планового розрахунку вартості відшкодування комунальних та експлуатаційних витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання послуг, сума витрат на місяць становить 17501,47 грн.
У п. 1.5 договору про відшкодування витрат сторони погодили, що у разі зміни вартості витрат, пов'язаних на утримання орендованого майна та наданих комунальних послуг орендарю, що були понесені балансоутримувачем, вартість відшкодування витрат може бути переглянуто в межах дії вказаного договору, про що орендарю надсилається коригування Планового розрахунку вартості відшкодування комунальних та експлуатаційних витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання послуг, рахунки та (або) додаткова угода до цього договору.
06.03.2025 позивач направив відповідачу Коригування планового розрахунку вартості відшкодування комунальних та експлуатаційних витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання послуг, відповідно до якого Плановий розрахунок (орієнтовний) вартості відшкодування становить 32462,30 грн на місяць.
Відповідно підписаного сторонами акту надання послуг № 643 від 31.07.2025 орендна плата за липень 2025 становить 73024,00 грн.
Крім того, за період з червня 2025 по серпень 2025 позивачем нараховано відповідачу відшкодування комунальних та інших витрат на суму 77041,34 грн, що підтверджується рахунками на оплату: № 1171 від 10.07.2025 на суму 38291,68 грн, № 1285 від 31.07.205 на суму 37242,21 грн, № 1286 від 03.08.2025 на суму 1507,45 грн. Вказані рахунки отримані представником відповідача 05.08.2025.
01.08.2025 позивач отримав лист відповідача від 31.07.2025 вих № 3, у якому останній просив достроково за згодою сторін припинити договір оренди шляхом укладення додаткової угоди.
04.08.2025 сторони уклали договір про дострокове припинення договору № 14 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого досягнули згоди щодо дострокового припинення договору оренди на підставі листа орендаря та погодились, що договір оренди припиняється з дати підписання акта повернення майна з оренди.
Згідно з п. 4.2 договору оренди протягом трьох робочих днів з моменту припинення цього договору орендодавець/балансоутримувач зобов'язаний оглянути майно і зафіксувати його поточний стан, а також стан розрахунків за цим договором і за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю в акті повернення з оренди орендованого майна.
04.08.2025 сторони підписали Акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та Інформацію про стан майна, розрахунків за договором, відповідно до якої заборгованість орендаря становить:
- пеня: 372,12 грн до держ. бюджету та 868,29 грн орендодавцю;
- частина орендної плати, яка підлягає сплаті до державного бюджету - 20022,71 грн (за липень та за період 01.08-03.08.2025);
- частина орендної плати, яка підлягає сплаті балансоутримувачу - 60068,12 грн (за липень та за період 01.08-03.08.2025);
- платежі за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання майна та комунальних послуг - 77042,00 грн (за червень, липень та період 01.08-03.08.2025)
У п. 4.8 договору оренди сторони погодили, що орендодавець не пізніше ніж протягом п'ятого робочого дня з моменту отримання від балансоутримувача примірника акта повернення з оренди орендованого майна із зауваженнями (або за наявності зауважень орендодавця) зараховує забезпечувальний депозит в рахунок невиконаних зобов'язань орендаря і перераховує забезпечувальний депозит на погашення зобов'язань орендаря у такій черговості: у першу чергу погашаються зобов'язання орендаря із сплати пені (пункт 3.8.); у другу чергу погашаються зобов'язання орендаря із сплати неустойки (пункт 4.4.) у третю чергу погашаються зобов'язання орендаря із сплати частини орендної плати, яка відповідно до пункту 16 Змінюваних умов підлягає сплаті до державного бюджету; у четверту чергу погашаються зобов'язання орендаря із сплати частини орендної плати, яка відповідно до пункту 16 Змінюваних умов підлягає сплаті орендодавцю/балансоутримувачу; у п'яту чергу погашається зобов'язання орендаря із сплати балансоутримувачу платежів за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю; у шосту чергу погашаються зобов'язання орендаря з компенсації суми збитків, завданих орендованому майну; у сьому чергу погашаються зобов'язання орендаря із сплати інших платежів за цим договором або в рахунок погашення інших не виконаних орендарем зобов'язань за цим договором.
Позивач зазначає, що ним здійснено зарахування забезпечувального депозиту у сумі 54333,33 грн в рахунок погашення заборгованості в порядку черговості та після зарахування залишок заборгованості відповідача становить 104039,91 грн, з яких 26997,91 грн по орендній платі та 77042,00 грн - відшкодування витрат балансоутримувача (з урахуванням залишку боргу у розмірі 0,66 грн за рахунком від 30.11.2024 № 3064).
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просить стягнути заборгованість за договором оренди в сумі 26997,91 грн та заборгованість за договором про відшкодування витрат в сумі 77042,00 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Відповідно до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно із матеріалами справи правові відносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №14 від 26.03.2024.
Як підтверджено матеріалами справи, у спірний період відповідач користувався орендованим майном, а саме нежитловим приміщенням, загальною площею 107,2 кв.м., що розміщене на першому поверсі готельного комплексу, за адресою .Київ, вул. Липська, буд.5.
Повернення приміщення з оренди відбулось 04.08.2025.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 4 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Також у п. 2.3 договору про відшкодування витрат балансоутримувача сторони погодили, що компенсація вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок балансоутримувача не пізніше п'ятого дня з дня отримання рахунку. Рахунок вважається отриманим орендарем в день направлення його на електронну адресу, зазначену в цьому договорі, або в день його вручення під розпис.
З матеріалів справи вбачається, що рахунки вручені відповідачу під розпис 05.08.2025.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За розрахунком позивача заборгованість відповідача з орендної плати становить 26997,91 грн, з відшкодування витрат на утримання орендованого майна, комунальних послуг - 77042,00 грн.
Заборгованість розрахована позивачем з урахуванням підписної відповідачем без зауважень та заперечень Інформації про стан розрахунків та з урахуванням внесеного відповідачем забезпечувального депозиту.
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.
У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належних доказів у спростування заборгованості по договору оренди та договору про відшкодування витрат відповідачем не надано.
Таким чином, загальна сума заборгованості за договором оренди та за договором про відшкодуванням витрат становить 104039,91 грн.
Враховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане відповідачем зобов'язання за договором оренди нерухомого майна № 14 від 26.03.2024 та за договором № 6 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 26.03.2024, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у заявленій сумі у загальному розмірі 104039,91 грн у повному обсязі.
При цьому, судом у цій справі враховано, що згідно з ч.3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.
У постанові Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №760/6693/17-ц судом зазначено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.
Суд спір у даній справі виник з приводу нерухомого майна, оскільки позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення боргу, що виник з договору оренди нерухомого майна, що знаходиться в м. Київ, а тому такий спір підсудний Господарському суду міста Києва.
Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
ВИСНОВКИ СУДУ.
З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про задоволення позовних Державного підприємства "Готельний комплекс "НАЦІОНАЛЬНИЙ" Управління справами апарату Верховної Ради України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРКТІВУС" про стягнення 104039,91 грн.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРКТІВУС" (40030, Сумська обл., м.Суми, вул.Іллінська, буд.49, ідентифікаційний код 45231493) на користь Державного підприємства "Готельний комплекс "НАЦІОНАЛЬНИЙ" Управління справами апарату Верховної Ради України" (01021, м.Київ, вул.Липська, буд.5, ідентифікаційний код 05907265) 26997,91 грн заборгованості зі сплати орендної плати, 77042,00 грн заборгованості з відшкодування витрат балансоутримувача та комунальних витрат та 3328,00 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 27.04.2026.
Суддя С.О. Турчин