ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.04.2026Справа № 910/9979/24 (910/10034/25)
Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., за участю секретаря судового засідання Коваленко М.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" (03035, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 41; ідентифікаційний код 32069278)
до 1. ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
2. ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 )
3. ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 )
4. ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 )
5. ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_5 )
6. ОСОБА_6 (ідентифікаційний код НОМЕР_6 )
7. ОСОБА_7 (ідентифікаційний код НОМЕР_7 )
8. ОСОБА_8 (ідентифікаційний код НОМЕР_8 )
9. ОСОБА_9 (ідентифікаційний код НОМЕР_9 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Геральдія" (49044, місто Дніпро, вулиця Паторжинського, будинок 18, квартира 6; ідентифікаційний код 40664867)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Філатов В'ячеслав Вікторович
про витребування майна з незаконного володіння
в межах справи № 910/9979/24
за заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1-Д; ідентифікаційний код 14360570)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" (03035, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 41; ідентифікаційний код 32069278)
про банкрутство
Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання
1. Стислий виклад позиції позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ТОВ "Траєкторія" є первинним власником земельної ділянки 3222480401:01:082:5060 (сільськогосподарського призначення), з якої наразі утворилося 29 нових земельних ділянок внаслідок поділу/об'єднань.
Вибуття земельної ділянки із власності ТОВ "Траєкторія" мало відбуватися із дотримання норм законодавства України, але навпаки все відбулось всупереч чинного на 2017 рік законодавства.
Відповідно, перереєстрація права власності на земельну ділянку 3222480401:01:082:5060 безпосередньо (прямо) стосується та зачіпає майнові інтереси позивача, адже саме позивач володів активом (земельної ділянкою), яка вибула із власності з порушенням процедури.
Відповідна категорія земель не могла бути предметом правочину у 2017 році, що за своєю правовою природою є відчужувальним.
Наступні реєстраційні дії (реєстрація переходу права власності, поділ ділянок) є похідними (без вчинення першої дії, яка була з порушеннями, неможливо було би вчинити наступні дії), і також зачіпають права та інтереси позивача.
Тобто, первинне відчуження земельної ділянки 3222480401:01:082:5060 (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) було заборонене, адже діяв мораторій.
Акт приймання-передачі земельної ділянки, який був однією з підстав реєстраційної дії, є правочином з відчуження майна, яке перебуває під мораторієм, тому державний реєстратор повинна була відмовити у реєстраційній дії.
Відповідно, наступні (подальші) реєстраційні дії також є неправомірними, у зв'язку з чим ТОВ "Траєкторія" звернулось до суду з даним позовом.
2. Стислий виклад позиції відповідачів
У поданому відзиві на позов відповідачі-1, 2, 5, 8, 9 зазначають, що станом на 09.10.2023 були відсутні будь-які перешкоди для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, а у ОСОБА_1 на момент укладення правочину були відсутні підстави для сумнівів, що для відчуження зазначеної земельної ділянки могли бути будь-які перешкоди. Останній правомірно набув право власності на зазначену земельну ділянку та є добросовісним набувачем даного майна. Позовна заява не містить будь-яких доведених фактів, які вказували б на те, що продавець не мав права відчужувати дане майно, а набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення вказаного правочину. ОСОБА_1 мав повне та законне право здійснити дії направленні на розподіл належної йому на праві власності земельної ділянки та на подальше відчуження розподілених земельних ділянок іншим відповідачам.
У свою чергу, інші відповідачі набули у власність витребовувані у них земельні ділянки на підставі договорів купівлі-продажу лише в 2025 році. Будь-яких підстав, які б перешкоджали реалізації своїх майнових прав у відчужувача ОСОБА_1 не існувало. Відповідно, і будь-яких підстав, які б ставили під сумнів законність набуття права власності на земельні ділянки іншими відповідачами, в тому числі і відповідачами: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не існувало як на момент набуття ними такої власності, так і на теперішній час. Позивачем не надано доказів, що акт приймання-передачі земельної ділянки від 21.03.2017 року є недійсним та/або визнаний недійсним судом та взагалі не звертався до суду з вимогою про визнання недійсним даного правочину.
Позивачем обрано спосіб захисту - витребування майна, для застосування якого немає жодних правових підстав, оскільки, спірне майно вибуло з власності позивача за його волею - на підставі акту приймання-передачі, який позивачем не оспорюється, тому відповідачі вважають, що відсутні підстави для задоволення позову.
Також, відповідачі просили застосувати строк позовної давності.
3. Процесуальні дії у справі
У провадженні Господарського суду міста Києва на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою суду від 07.11.2024 перебуває справа № 910/9979/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія".
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про витребування майна з незаконного володіння, а саме, витребувати у:
1.1. відповідача-1 - ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з незаконного володіння на користь позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" (ідентифікаційний код: 32069278) нерухоме майно - земельні ділянки, кадастрові номери: 3222480401:01:082:0064, 3222480401:01:082:0071, 3222480401:01:082:0070, 3222480401:01:082:0079, 3222480401:01:082:0085, 3222480401:01:082:0114, 3222480401:01:082:0069, 3222480401:01:082:0068, 3222480401:01:082:0076, 3222480401:01:082:0075, 3222480401:01:082:0086, 3222480401:01:082:0089, 3222480401:01:082:0113, 3222480401:01:082:0111, 3222480401:01:082:0112, 3222480401:01:082:0051, 3222480401:01:082:0052, 3222480401:01:082:0053, 3222480401:01:082:0054, 3222480401:01:082:0055.
1.2. Відповідача-2 - ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) з незаконного володіння на користь позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" (ідентифікаційний код: 32069278) нерухоме майно - земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:082:0063.
1.3. Відповідача-3 - ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) з незаконного володіння на користь позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" (ідентифікаційний код: 32069278) нерухоме майно - земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:082:0062.
1.4. Відповідача-4 - ОСОБА_10 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) з незаконного володіння на користь позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" (ідентифікаційний код: 32069278) нерухоме майно - земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:082:0060.
1.5. Відповідача-5 - ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) з незаконного володіння на користь позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" (ідентифікаційний код: 32069278) нерухоме майно - земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:082:0058.
1.6. Відповідача-6 - ОСОБА_6 (ідентифікаційний код НОМЕР_6 ) з незаконного володіння на користь позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" (ідентифікаційний код: 32069278) нерухоме майно - земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:082:0078.
1.7. Відповідача-7 - ОСОБА_7 (ідентифікаційний код НОМЕР_7 ) з незаконного володіння на користь позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" (ідентифікаційний код: 32069278) нерухоме майно - земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:082:0077.
1.8. Відповідача-8 - ОСОБА_8 (ідентифікаційний код НОМЕР_8 ) з незаконного володіння на користь позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" (ідентифікаційний код: 32069278) нерухоме майно - земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:082:0074.
1.9. Відповідача-9 - ОСОБА_9 (ідентифікаційний код НОМЕР_9 ) з незаконного володіння на користь позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" (ідентифікаційний код: 32069278) нерухоме майно - земельні ділянки, кадастрові номери: 3222480401:01:082:0116, 3222480401:01:082:0115.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1687096 від 20.08.2025 ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) за вказаним параметром особу не знайдено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2025 суд звернувся до Центру надання адміністративних послуг Борщагівської сільської ради щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 ; адреса: АДРЕСА_1 ). Зобов'язано Центр надання адміністративних послуг Борщагівської сільської ради протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали суду надати інформацію про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 ; адреса: АДРЕСА_1 ).
13.10.2025 та 28.10.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь Борщагівської сільської ради в якій повідомлено, що ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 за адресою адреса: АДРЕСА_1 не значиться.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви із зазначенням вірної адреси відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;
- доказів направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачам, а саме:
- ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) є: АДРЕСА_2 .
- ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) є: АДРЕСА_3 .
- ОСОБА_6 (ідентифікаційний код НОМЕР_6 ) є: АДРЕСА_4 .
- ОСОБА_8 (ідентифікаційний код НОМЕР_8 ) є: АДРЕСА_5 .
- ОСОБА_9 (ідентифікаційний код НОМЕР_9 ) є: АДРЕСА_6 .
11.11.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" про усунення недоліків позовної заяви із доданими до неї доказами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2025 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" про витребування майна з незаконного володіння до розгляду в межах справи № 910/9979/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.01.2026. Залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Геральдія" до участі у справі № 910/9979/24 (910/10034/25) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1. Залучено розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Філатова В'ячеслава Вікторовича до участі у справі № 910/9979/24 (910/10034/25) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
02.12.2025 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив ОСОБА_1 на позовну заяву, із доданої до нього заявою про застосування позовної давності до вимог позивача.
15.01.2026 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" про витребування доказів задоволено. Витребувано у Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області інформацію та документи, що підтверджують укладення правочинів (назва, дата вчинення), предметом яких було відчуження земельної ділянки 3222480401:01:082:5060 та усіх нових земельних ділянок, які утворилися внаслідок поділу/об'єднання цієї земельної ділянки (починаючи з 2017 року), в тому числі, інформацію щодо усіх поділів/об'єднань земельної ділянки 3222480401:01:082:5060 (та новостворених з неї земельних ділянок) (із зазначенням дат, та переліку усіх новостворених ділянок на кожному із етапів таких поділів/об'єднань) в хронологічному порядку. Відкладено підготовче засідання на 05.03.2026.
05.03.2026 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення ОСОБА_1 .
У зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. на лікарняному в період з 05.03.2026 по 08.03.2026 судове засідання в даній справі, що призначене на 05.03.2026 не відбулося.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 призначено підготовче засідання на 26.03.2026.
13.03.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_4 про застосування строків позовної давності.
У підготовчому засіданні 26.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 16.04.2026.
03.04.2026 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення ОСОБА_9 .
У судовому засіданні 16.04.2026 представники відповідачів та відповідачі просили відмовити у задоволенні позову.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 16.04.2026 дослідивши її матеріали та заслухавши пояснення представника відповідачів та відповідачів, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
03.03.2017 ТОВ "Геральдія" була підписана заява про вихід зі складу учасників, з вимогою повернення вкладу в натуральній формі, а саме: замінити грошову виплату переданням учаснику товариства у власність земельної ділянки 3222480401:01:082:5060.
16.03.2017 було проведено загальні збори ТОВ "Траєкторія", і зафіксовано у протоколі погодження виходу ТОВ "Геральдія".
21.03.2017 було укладено акт приймання-передачі земельної ділянки.
Ці всі документи стали підставою для прийняття нотаріусом рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку 3222480401:01:082:5060 за ТОВ "Геральдія".
Відповідно до цього рішення була проведена реєстрація права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222480401:01:082:5060 (Цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) за ТОВ "Геральдія".
09.10.2023 ТОВ "Геральдія" відчужила земельну ділянку 3222480401:01:082:5060 на користь ОСОБА_1
18.12.2023 ОСОБА_1 поділив земельну ділянку 3222480401:01:082:5060 на 6 нових ділянок: 3222480401:01:082:0050, 3222480401:01:082:0051, 3222480401:01:082:0052, 3222480401:01:082:0053, 3222480401:01:082:0054, 3222480401:01:082:0055.
01.02.2024 ОСОБА_1 поділив земельну ділянку 3222480401:01:082:0050 на 21 нові ділянки: 3222480401:01:082:0067, 3222480401:01:082:0066, 3222480401:01:082:0065, 3222480401:01:082:0064, 3222480401:01:082:0063, 3222480401:01:082:0062, 3222480401:01:082:0061, 3222480401:01:082:0060, 3222480401:01:082:0058, 3222480401:01:082:0073, 3222480401:01:082:0072, 3222480401:01:082:0071, 3222480401:01:082:0070, 3222480401:01:082:0069, 3222480401:01:082:0068, 3222480401:01:082:0079, 3222480401:01:082:0078, 3222480401:01:082:0077, 3222480401:01:082:0076, 3222480401:01:082:0075, 3222480401:01:082:0074.
В подальшому, земельні ділянки 3222480401:01:082:0067, 3222480401:01:082:0066, 3222480401:01:082:0065 об'єднано в одну ділянку - 3222480401:01:082:0080.
Земельну ділянку 3222480401:01:082:0080 поділено на дві нові ділянки - 3222480401:01:082:0081 та 3222480401:01:082:0082.
Згодом, земельні ділянки 3222480401:01:082:0081 та 3222480401:01:082:0082 об'єднано в одну нову ділянку - 3222480401:01:082:0084.
Земельну ділянку 3222480401:01:082:0084 поділено на 3222480401:01:082:0085, 3222480401:01:082:0086, 3222480401:01:082:0089.
Земельну ділянку 3222480401:01:082:0061 поділено на 3222480401:01:082:0116 та 3222480401:01:082:0115 (новий власник - ОСОБА_9 ).
Земельну ділянку 3222480401:01:082:0073 поділено на 3222480401:01:082:0114 та 3222480401:01:082:0113.
Земельну ділянку 3222480401:01:082:0072 поділено на 3222480401:01:082:0111 та 3222480401:01:082:0112.
Таким чином, станом на 13.05.2025 створено 29 земельних ділянок: 3222480401:01:082:0064, 3222480401:01:082:0063, 3222480401:01:082:0062, 3222480401:01:082:0060, 3222480401:01:082:0058, 3222480401:01:082:0071, 3222480401:01:082:0070, 3222480401:01:082:0069, 3222480401:01:082:0068, 3222480401:01:082:0079, 3222480401:01:082:0078, 3222480401:01:082:0077, 3222480401:01:082:0076, 3222480401:01:082:0075, 3222480401:01:082:0074, 3222480401:01:082:0085, 3222480401:01:082:0086, 3222480401:01:082:0089, 3222480401:01:082:0116, 3222480401:01:082:0115, 3222480401:01:082:0114, 3222480401:01:082:0113, 3222480401:01:082:0111, 3222480401:01:082:0112 та 3222480401:01:082:0051, 3222480401:01:082:0052, 3222480401:01:082:0053, 3222480401:01:082:0054, 3222480401:01:082:0055.
Крім того, було змінено власників земельних ділянок (замість ОСОБА_1 ): 3222480401:01:082:0063 (власник - ОСОБА_2 ), 3222480401:01:082:0062 (власник - ОСОБА_3 ), 3222480401:01:082:0060 (власник - ОСОБА_10 ), 3222480401:01:082:0058 (власник - ОСОБА_5 ), 3222480401:01:082:0078 (власник - ОСОБА_6 ), 3222480401:01:082:0077 (власник - ОСОБА_7 ), 3222480401:01:082:0074 (власник - ОСОБА_8 ), 3222480401:01:082:0116 та 3222480401:01:082:0115 (власник - ОСОБА_9 ).
Позивач вважає, що первинне відчуження земельної ділянки 3222480401:01:082:5060 (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) було заборонене на підставі підпункту б п. 15 Перехідних положень ЗК України (в редакції чинній на момент прийняття рішення), адже, діяв мораторій, тому акт приймання-передачі земельної ділянки, який був однією з підстав реєстраційної дії, є правочином з відчуження майна, яке перебувало під мораторієм.
Також, позивач зазначає, що, станом на березень 2017 року було відкрито виконавче провадження № 52399666, в якому ТОВ "Траєкторія" було боржником, а АТ КБ "Приватбанк" - стягувачем.
Отже, відповідно, земельна ділянка 3222480401:01:082:5060 не могла бути відчужена не тільки з огляду на мораторій, а також, враховуючи наявність виконавчого провадження № 52399666.
Таким чином, позивач зазначає, що враховуючи, що первинне рішення про державну реєстрацію щодо земельної ділянки кадастровий номер 3222480401:01:082:5060 - прийняте з грубим порушенням, що призвело до реєстрації права власності на земельну ділянку за іншою юридичною особою (і призвело до перереєстрації права власності на землю, яка перебувала під мораторієм, у період відкритого виконавчого провадження), відповідно, подальші відчуження (правочини), рішення про державну реєстрацію прав та поділ/об'єднання земельної ділянки також є неправомірними (похідний характер - є взаємопов'язаними), тому повинні бути витребувані з чужого незаконного володіння на користь позивача.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Верховний Суд у своїй постанові від 29.05.2024 у справі № 910/5808/20 зауважує, що з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України Конвенція є частиною національного законодавства, відтак принципи, проголошені у Конвенції, підлягають застосуванню національними судами.
Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три окремі норми:
(1) виражається у першому реченні першого абзацу, закладає принцип мирного володіння майном і має загальний характер;
(2) викладена у другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності й обумовлює його певними критеріями;
(3) закріплена у другому абзаці та визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна у загальних інтересах.
Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).
Також колегія суддів у вказаній постанові враховала, що критеріями сумісності заходу втручання у право власності із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є такі обставини:
- чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі. Тобто втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними;
- чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту зазначеної статті. Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів;
- чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право. Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов'язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності.
Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції є, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. Водночас відсутність такого порушення є тоді, коли дотримані всі три критерії.
Отже, повинне існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв'язку з позбавленням права на майно (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20.10.2011 (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), "Кривенький проти України" від 16.02.2017 (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), яка кореспондується із статтею 41 Конституції України, унормовано, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
ЦК України одним зі способів захисту порушених прав передбачено віндикацію.
Так, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).
Віндикація - це витребування своєї речі не володіючим власником від володіючого не власника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об'єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна відсутні договірні відносини і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного безпосередньо із власником договору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Для застосування пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України ключовими аспектами є відсутність волі власника на відчуження майна, добросовісність набувача, а також оплатність при відчуженні спірного майна.
Стаття 388 ЦК України передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі зазначеної норми залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння.
Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача на підставі зазначеної норми. Волею є детерміноване i мотивоване бажання особи досягти поставленої мети. Сама по собі воля не тягне юридичних наслідків для відповідної особи. Волевиявлення - прояв волі особою зовні, завдяки чому воля стає доступною для сприйняття іншими особами.
Як встановлено судом, відчуження земельної ділянки позивачем було реалізовано на підставі правочину - акту приймання-передачі земельної ділянки від 21.03.2017.
Так, загальними зборами учасників ТОВ "Траєкторія" було прийнято рішення, передати ТОВ "Геральдія" у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,2601 га, що розташована: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, кадастровий номер 3222480401:01:082:5060, в порядку виплати в натурі частини майна товариства учаснику, який виходить. За вказане рішення проголосувало 100% учасників товариства.
Рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актами - офіційними документами правової чинності, що констатують певні факти, події, пов'язані з діяльністю підприємств, установ чи їх структурних підрозділів.
Саме на виконання зазначеного рішення загальних зборів 21.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геральдія" було підписано акт прийому-передачі земельної ділянки, який є правочином в розумінні ст. 202 ЦК України.
Тобто, з наведеного вбачається, що воля позивача на передання ТОВ "Геральдія" земельної ділянки в рахунок вартості його частки у товаристві у зв'язку з його виходом зі складу учасників (засновників) підтверджується рішенням загальних зборів, оформленим протоколом № 16/03/2017 від 16.03.2017 та актом приймання-передачі земельної ділянки від 21.03.2017.
Водночас, позивач стверджуючи про відсутність волевиявлення ТОВ "Траєкторія" на відчуження спірного майна не надав суду доказів того, що підписаний ним акт приймання-передачі визнаний недійсним.
Відтак, суд вважає, що відчуження земельної ділянки позивачем було з його волі, доказів протилежного суду не надано.
Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Особа може бути визнана добросовісним набувачем за умови, що правочин, за яким він набув у володіння спірне майно, відповідає усім ознакам дійсності правочину, за винятком того, що він вчинений за відсутності у продавця права на відчуження (постанова КГС ВС від 16.04.2025 у справі № 910/17006/23).
Для застосування положень пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України є визначальним питання добросовісності/недобросовісності набувача, оплатність чи неоплатність набуття добросовісним набувачем такого майна, а також обставини, за яких спірне майно вибуло з володіння первісного власника (за волею чи без волі власника, наприклад, чи в порядку продажу майна у виконавчому провадженні при виконанні судового рішення чи за інших умов), а тому такі обставини підлягають обов'язковому з'ясуванню та перевірці судом для правильного вирішення ним спору.
Зазначене також підтверджується висновками Верховного Суду, який неодноразово звертав увагу на те, що можливість задоволення позовних вимог на підставі частини першої статті 388 ЦК України пов'язане із встановленням двох основних обставин - наявності волі у власника (позивача, який витребував майно) та обставин переходу права власності до останнього набувача (чи було таке набуття добросовісним чи не добросовісним).
Так, між ТОВ "Геральдія" та ОСОБА_1 09.10.2023 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки. Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Дереберою Т.О. та зареєстровано в реєстрі за № 1741.
За умовами вказаного договору продавець продав, а покупець набув у власність земельну ділянку площею 2,2601 га, що розташована за адресою: Київська область, Бучанський (раніше Києво-Святошинський) район, село Білогородка, кадастровий номер земельної ділянки 3222480401:01:082:5060 та сплатив за неї обумовлену цим договором грошову суму.
У свою чергу, відповідачі у даній справі набули у власність земельні ділянки на підставі договорів купівлі-продажу.
Доказів того, що існували будь-які підстави, які б перешкоджали реалізації своїх майнових прав ОСОБА_1 суду не надано.
Також, матеріали справи не містять доказів того, що існували підстави, які б ставили під сумнів законність набуття права власності на земельні ділянки відповідачами.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідачі у цій справі набули право власності на спірне нерухоме майно за відплатними правочинами, а тому, згідно приписів статті 388 ЦК України вважаються добросовісними набувачами такого майна.
Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам статті 388 ЦК України, а, відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар (постанова КГС ВС від 11.03.2025 у справі № 922/647/22).
Таким чином, враховуючи викладене вище, суд не вбачає підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія", оскільки, судом встановлено, що земельна ділянка вибула з володіння позивача з його волі, а відповідачі є добросовісними набувачами земельних ділянок, які отримані за відплатними договорами.
Щодо застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц зазначено, що перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього.
Відтак, оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, у зв'язку з його необґрунтованістю, тому, відсутні підстави для застосування строків позовної давності.
Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Отже, з огляду на викладене вище у своїй сукупності, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" до 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 , 3. ОСОБА_3 , 4. ОСОБА_4 , 5. ОСОБА_5 , 6. ОСОБА_6 , 7. ОСОБА_7 , 8. ОСОБА_8 , 9. ОСОБА_9 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Геральдія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Філатов В'ячеслав Вікторович про витребування майна з незаконного володіння.
Разом з тим, суд вважає за необхідне вказати, що аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
При цьому, суд відзначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Крім того, враховуючи положення ч. 9 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України суд скасовує заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2025 у справі № 910/9979/24 (910/10034/25).
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, ч. 9 ст. 145, ст. 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" (03035, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 41; ідентифікаційний код 32069278) до 1. ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), 2. ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), 3. ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ), 4. ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 ), 5. ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_5 ), 6. ОСОБА_6 (ідентифікаційний код НОМЕР_6 ), 7. ОСОБА_7 (ідентифікаційний код НОМЕР_7 ), 8. ОСОБА_8 (ідентифікаційний код НОМЕР_8 ), 9. ОСОБА_9 (ідентифікаційний код НОМЕР_9 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Геральдія" (49044, місто Дніпро, вулиця Паторжинського, будинок 18, квартира 6; ідентифікаційний код 40664867), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Філатов В'ячеслав Вікторович про витребування майна з незаконного володіння - відмовити.
2. Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2025 у справі № 910/9979/24 (910/10034/25).
3. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 27.04.2026.
Суддя Сергій СТАСЮК