майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
16 квітня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/65/21
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Давидюка В.К.
секретар судового засідання: Фісунов І.Л.
за участю представників сторін:
прокурор Ревелюк Т.О. - посвідчення № 071187 від 01.03.2023
від позивача не прибув;
від відповідача не прибув;
від третіх осіб на стороні відповідача -1-5: не прибули
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дейто"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
- ОСОБА_1 ;
- ОСОБА_2 ;
- ОСОБА_3 ;
- ОСОБА_4 ;
- ОСОБА_5
про витребування земельних ділянок з незаконного володіння
Процесуальні дії у справі.
Коростенська окружна прокуратура звернулася до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дейто" з позовною заявою, в якій просить:
- витребувати з незаконного володіння ТОВ "Будівельна компанія "Дейто" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області земельну ділянку з кадастровим номером 1822380800:21:000:0123 загальною площею 11,3972 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Бондарівської сільської ради Коростенського району Житомирської області;
- витребувати з незаконного володіння ТОВ "Будівельна компанія "Дейто" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області земельну ділянку з кадастровим номером 1822380800:21:000:0122 загальною площею 10,6028 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Бондарівської сільської ради Коростенського району Житомирської області.
Ухвалою від 12.05.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалами від 10.06.2021, 24.06.2021, 07.07.2021, 26.08.2021 розгляд справи відкладався.
24.06.2021 до суду від ТОВ "Будівельна компанія "Дейто" надійшов відзив на позовну заяву датований 23.06.2021.
Ухвалою від 14.09.2021 суд залучив Ушомирську сільську раду Коростенського району Житомирської області до участі у справі в якості правонаступника позивача - Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
Ухвалою від 07.12.2021 підготовче засідання відкладено на 12.01.2022.
Ухвалою від 12.01.2022 суд зупинив провадження у справі №906/65/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №279/10692/15-ц.
Ухвалою від 30.10.2025 суд поновив провадження у справі №906/65/21 та призначив розгляд справи у підготовчому засіданні на 16.12.2025.
Ухвалою від 10.03.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу №906/65/21 до судового розгляду по суті на 31.03.2026.
23.03.2026 та 30.03.2026 на адресу суду повернулись копії ухвали від 10.03.2026, які направлялись третім особам на стороні відповідача, з відмітками "адресат відсутній".
24.03.2026 на адресу суду надійшло повідомлення про вручення третій особі на стороні відповідача ОСОБА_3 копії ухвали суду від 10.03.2026.
Ухвалою від 31.03.2026, з метою забезпечення принципів рівності сторін і змагальності процесу, для повного, всебічного й об'єктивного розгляду справи, суд відклав розгляд справи на стадії дослідження доказів та судових дебатів на 16.04.2026.
У судове засідання 16.04.2026 представники позивача, відповідача та третіх осіб не з'явилися. Суд встановив, що позивач та відповідач про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку ухвали суду в їх електронні кабінети. Направлені ухвали суду на адреси проживання третіх осіб повернулися до суду неврученими.
Оскільки явка учасників справи в судове засідання обов'язковою не визнавалась, а неявка представників позивача, відповідача та третіх осіб не перешкоджає розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності останніх за наявними матеріалами, відповідно до ст.202 ГПК України.
Прокурор позов підтримала. Просила задовольнити позов у повному обсязі, з урахуванням заяви про зміну предмету позову
У судовому засіданні 16.04.2026 суд оголосив скорочений текст рішення про задоволення позову.
Зміст спірних правовідносин та фактичні обставини справи, встановлені судом.
В обгрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що рішенням Коростенського міськрайонного суду від 07.12.2020 у справі №279/10692/15-ц, позовні вимоги виконувача обов'язків Коростенського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Держгеокадастру у Житомирській області до Коростенської районної державної адміністрації, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інші, про визнання протиправним та скасування розпоряджень Коростенської РДА, скасування рішень про державну реєстрації витребування земельних ділянок, задоволено частково (а.с. 22-26, т.7).
Вказаним рішенням визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Коростенської районної державної адміністрації №119 від 26.02.2010 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок власність громадянам" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_6 .
Скасовано рішення про державну реєстрацію у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності ОСОБА_6 №9119130 від 16.12.2013, підставі якого отримано свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 від 16.12.2013 кадастровий номер земельної ділянки 1822380800:21:000:0115 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Бондарівської сільської ради Коростенського району.
Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_6 користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області земельну ділянку з кадастровим номером 1822380800:21:000:0118, площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Бондарівської сільської ради Коростенського району Житомирської області.
В задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування розпорядження голови Коростенської районної державної адміністрації №119 від 26.02.2010 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам" частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність іншим фізичним особам, зокрема ОСОБА_5 , скасування рішення про державну реєстрацію у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності ОСОБА_5 та витребування з незаконного володіння ОСОБА_5 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області земельних ділянок, відмовлено.
Під час розгляду справи №279/10692/15- ц були встановлені такі обставини:
Розпорядженням голови Коростенської районної державної адміністрації №696 від 22.12.2009 затверджено матеріали вибору місця розташування земельних ділянок та надано дозвіл на виготовлення проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтовною площею по 2,0 га за рахунок земель запасу Бодарівської сільської ради Коростенського району наступним громадянам: ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 .
Розпорядженням голови Коростенської районної державної адміністрації №119 від 26.02.2010 затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність вищевказаним громадянам для ведення особистого селянського господарства на території Бондарівської сільської ради Коростенського району в т.ч. ОСОБА_5 , який в господарській справі залучений третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ТОВ "Будівельна компанія "Дейто", оскільки попередньо був власником, як фізична особа земельної ділянки з кадастровим номером 1822380800:21:000:0123 загальною площею 11,3972 га. для ведення особистого селянського господарства та земельної ділянки з кадастровим номером 1822380800:21:000:0122 загальною площею 10,6028 га. для ведення особистого селянського господарства. Державним реєстратором реєстраційної служби Коростенського міськрайонного управління юстиції прийнято рішення про державну реєстрацію прав та отримано вищевказаними громадянами свідоцтво про право власності на земельні ділянки.
У подальшому, між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки №6149 від 19.12.2013 (кадастровий номер земельної ділянки 1822380800:21:000:0110), посвідчений приватним нотаріусом Івчуком С.С.
18 грудня 2013 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки №6122 (кадастровий номер земельної ділянки 1822380800:21:000:0115), посвідченим приватним нотаріусом Івчуком С .С.
26 грудня 2013 року між ОСОБА_22 га ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки №6252 (кадастровий номер земельної ділянки 1822380800:21:000:0109), посвідчений приватним нотаріусом Івчуком С.С.
26 грудня 2013 року між ОСОБА_17 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки №6253 (кадастровий номер земельної ділянки 1822380800:21:000:0108), посвідчений приватним нотаріусом Івчуком С.С.
18 грудня 2013 року між ОСОБА_20 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки №6120 (кадастровий номер земельної ділянки 1822380800:21:000:0107), посвідчений приватним нотаріусом Івчуком С.С.
18 грудня 2013 року між ОСОБА_15 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки №6123 (кадастровий номер земельної ділянки 1822380800:21:000:0106), посвідчений приватним нотаріусом Івчуком С.С.
18 грудня 2013 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки №6117 (кадастровий номер земельної ділянки 1822380800:21:000:0105), посвідчений приватним нотаріусом Івчуком С.С.
17 грудня 2013 року між ОСОБА_14 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки №6097 (кадастровий номер земельної ділянки 1822380800:21:000:0111, посвідчений приватним нотаріусом Івчуком С.С.
17 грудня 2013 року між ОСОБА_21 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки №6096 (кадастровий номер земельної ділянки 1822380800:21:000:0104), посвідчений приватним нотаріусом Івчуком С.С.
17 грудня 2013 року між ОСОБА_23 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі- продажу земельної ділянки №6095 (кадастровий номер земельної ділянки 1822380800:21:000:0113), посвідчений приватним нотаріусом Івчуком С.С.
18 грудня 2013 року між ОСОБА_19 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки №6119 (кадастровий номер земельної ділянки 1822380800:21:000:0119), посвідчений приватним нотаріусом Івчуком С.С.
18 грудня 2013 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки №6116 (кадастровий номер земельної ділянки 1822380800:21:000:0117), посвідчений приватним нотаріусом Івчуком С.С.
18 грудня 2013 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки №6121 (кадастровий номер земельної ділянки 1822380800:21:000:0114), посвідчений приватним нотаріусом Івчуком С.С.
20 грудня 2013 року між ОСОБА_13 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі продажу земельної ділянки №6159 (кадастровий номер земельної ділянки 1822380800:21:000:0112), посвідчений приватним нотаріусом Івчуком С.С.
Після цього, всі належні йому земельні ділянки ОСОБА_7 подарував ОСОБА_5 (договори дарування № 111 від 17.01.2014 року, № 106 від 17.01.2014 року, № 105 від 17.01.2014 року, № 104 від 17.01.2014 року, № 103 від 17.01.2014 року, № 102 від 17.01.2014 року, № 107 від 17.01.2014 року, № 101 від 17.01.2014 року, № 109 від 17.01.2014 року, № 113 від 17.01.2014 року, № 112 від 17.01.2014 року, № 110 від 17.01.2014 року, № 108 від 17.01.2014 року, № 114 від 17.01.2014 року).
На той час за ОСОБА_5 було зареєстровано право власності на земельні ділянки 1822380800:21:000:0121 площею 1,3971 га, 18222380800:21:000:0120 площею 0,6029 га.
В наступному об'єднано земельні ділянки, які належить ОСОБА_5 в 3 ділянки площею 10,6028 га (кадастровий № 1822380800:21:000:0122, площею 11,3972 га (кадастровий №1822380800:21:000:0123) та площею 10,0000 га (кадастровий №1822380800:21:000:0124) цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, державним реєстратором реєстраційної служби Коростенського міськрайонного управління юстиції прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
04.06.2015 року право власності на земельні ділянки, які раніше належали ОСОБА_5 зареєстровано за ОСОБА_4 (т.2 а.с. 26-28).
На час розгляду справи земельні ділянки з кадастровими номерами 1822380800:21:000:0122; 1822380800:21:000:0123 належать ТОВ "Будівельна компанія "ДЕЙТО", позов до якого прокурором не пред'являвся (т.4а.с.128,129).
Постановою Житомирського апеляційного суду від 16 травня 2024 року у справі №279/10692/15-ц провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Будівельна компанія "Дейто" на рішення Коростенського міськрайонногосуду Житомирської області від 7 грудня 2020року,- закрито. Апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 7 грудня 2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ,- без змін.
Також в обгрунтування позовних вимог у даній справі прокурор посилається на те, що з 04.06.2015 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір дарування (№645) земельної ділянки з кадастровим номером 1822380800:21:000:0122, загальною площею 10, 6028 га, що розташована на території Бондарівської сільської ради Коростенського району.
04.06.2015 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір дарування (№644) земельної ділянки з кадастровим номером 1822380800:21:000:0123, загальною площею 11, 3972 га, що розташована на території Бондарівської сільської ради Коростенського району.
14.11.2017 між представником ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (№644) з кадастровим номером 1822380800:21:000:0123, загальною площею 11,3972 га, що розташована на території Бондарівської сільської ради Коростенського району, посвідчений приватним нотаріусом Зіневичем С О.
Крім того, цього ж дня, 14.11.2017 між представником ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (№696) з кадастровим номером 1822380800:21:000:0122, загальною площею 10,6028 га., що розташована на території Бондарівської сільської ради Коростенського району, посвідчений приватним нотаріусом Зіневичем С.О.
17 вересня 2019 року між представником гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу (№4679) земельної ділянки з кадастровим номером 1822380800:21:000:0123; загальною площею 11. 3972 га, що розташована на території Бондарівської сільської ради Коростенського району, посвідчений приватним нотаріусом Івчуком С.С.
У подальшому, згідно рішення загальних зборів учасників, на підставі акту оцінки та прийому-передачі майна від 16.10.2019 ОСОБА_1 передано як майновий внесок до статутного капіталу ТОВ "Будівельна компанія "Дейто" земельну ділянку з кадастровим номером 1822380800:21:000:0123, загальною площею 11,3972 га, що розташована на території Бондарівської сільської ради Коростенського району.
22 грудня 2017 року між представником ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 1822380800:21:000:0122, загальною площею 10,6028 га, що розташована на території Бондарівської сільської ради Коростенського району.
У подальшому згідно рішення загальних зборів учасників, на підставі акту оцінки та прийому-передачі майна від 18.01.2018, ОСОБА_2 передано як майновий внесок до статутного капіталу ТОВ "Будівельна компанія "Дейто" земельну ділянку з кадастровим номером 1822380800:21:000:0122, загальною площею 10,6028 га, що розташована на території Бондарівської сільської ради Коростенського району.
Враховуючи вищевикладене, керівник Коростенської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дейто" з позовною заявою, в якій просить витребувати з незаконного володіння ТОВ "Будівельна компанія "Дейто" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області земельну ділянку з кадастровим номером 1822380800:21:000:0123 загальною площею 11,3972 га. для ведення особистого селянського господарства та земельну ділянку з кадастровим номером 1822380800:21:000:0122 загальною площею 10,6028 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться на території Бондарівської сільської ради Коростенського району Житомирської області.
Під час розгляду справи №906/65/21 прокурор подав заяву від 07.01.2026, вказавши правовими підставами позову ст. 387 Цивільного кодексу України, враховуючи те, що Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 23 квітня 2025 року у справі № 279/10692/15-ц змінено рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 грудня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 16 травня 2024 року.
Так, Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 23 квітня 2025 року у справі № 279/10692/15-ц касаційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 грудня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 16 травня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог прокурора про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Коростенської районної державної адміністрації № 119 від 26 лютого 2010 року "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам" стосовно ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , та визнання протиправним і скасування розпорядження голови Коростенської районної державної адміністрації № 119 від 26 лютого 2010 року "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам" стосовно ОСОБА_6 в частині щодо надання земельної ділянки у власність, надання дозволу на виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку, проведення державної реєстрації державних актів на право власності на землю змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.
Зокрема, Верховний суд вказав, що суди не врахували, що для витребування речі з чужого незаконного володіння оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника; мотивів відмови в задоволенні позовних вимоги про визнання протиправним і скасування розпорядження голови Коростенської районної державної адміністрації № 119 від 26 лютого 2010 року "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам" стосовно ОСОБА_6 в частині щодо надання земельної ділянки у власність, надання дозволу на виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку, проведення державної реєстрації державних актів на право власності на землю, про визнання протиправним і скасування розпорядження голови Коростенської районної державної адміністрації № 119 від 26 лютого 2010 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам" стосовно ОСОБА_5 , судові рішення не містять, а в її задоволенні належало відмовити внаслідок того, що належним способом захисту є віндикаційний позов. За таких обставин судові рішення в цій частині належить змінити, виклавши їх мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно з п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частиною 4 ст.53 ГПК України унормовано, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст.ст.6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Владні повноваження мають розглядатися у розрізі саме спірних відносин, тобто орган, в інтересах якого подано позов, повинен мати владні повноваження у тих суспільних відносинах, на відновлення яких спрямовано позов (такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20).
Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (постанова Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №915/20/18).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, від 05.09.2020 у справі №9901/511/19, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, 06.07.2021 у справі №911/2169/20, 21.06.2023 у справі №905/1907/21).
"Нездійснення захисту" має прояв у пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2023 у справі №488/2807/17 виснувала, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати бездіяльність компетентного органу. Для встановлення того, які дії вчинить останній, прокурор до нього звертається до подання позову у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", фактично надаючи цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема, подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або мало стати відомо про можливе порушення інтересів держави, є бездіяльністю відповідного органу.
Сам факт незвернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави у цій сфері та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18).
Прокурору достатньо дотримати порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
Звертаючись до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою (від 18.01.2021 №87-353вих21), Коростенська місцева прокуратура додала копію повідомлення в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" (від 16.01.2021), адресоване Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області (а.с. 224-234 т.2), в якому вказано, що прокуратура підготувала позовну заяву в інтересах держави в особі Головного Управління Держгеокадастру у Житомирській області до ТОВ "Будівельна компанія "Дейто", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Вказане повідомлення надіслане ГУ Держгеокадастру у Житомирській області 18.01.2021 (а.с. 30, 34-35 т.2).
Таким чином, оскільки компетентним органом жодних заходів, спрямованих на захист інтересів територіальної громади та держави, зокрема після отримання повідомлення прокуратури, вжито не було, й порушені інтереси держави залишаються незахищеними, керівник Коростенської окружної прокуратури, дотримавшись вимог ст.53 ГПК України та ст.23 Закону України "Про прокуратуру", правомірно та обґрунтовано звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (замінено на Ушомирську сільську раду Коростенського району Житомирської області.
Оскільки з 27.05.2021 землі сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту належать до комунальної власності територіальної громади, в даному випадку в особі Ушомирської сільської ради, до територіальної громади якої входить с. Бондарівка Коростенського району Житомирської області, ухвалою від 14.09.2021 суд залучив Ушомирську сільську раду Коростенського району Житомирської області до участі у справі в якості правонаступника позивача - Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з частиною 1 статті 319 зазначеного Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст. 41 Конституції України, унормовано, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
За змістом статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Як встановлено судом, в якості правових підстав позову прокурор вказує положення ст. 387 ЦК України, відповідно до яких власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Під незаконним володінням розуміється фактичне володіння річчю, якщо воно не має правової підстави (володіння вкраденою річчю) або правова підстава якого відпала (минув термін дії договору найму), або правова підстава якого недійсна (володіння, установлене в результаті недійсного правочину).
Отже, з урахуванням положень статті 387 Цивільного кодексу України особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача, при цьому власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Об'єктом позову про витребування майна із чужого незаконного володіння може бути річ, яка існує в натурі на момент подання позову.
Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18 та постановах Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 910/8298/21, від 25.07.2023 у справі № 914/106/22.
У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна у власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема, не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 915/690/19, від 09.02.2023 у справі № 904/4140/21, від 21.03.2023 у справі № 925/1288/20, від 25.07.2023 у справі № 917/1058/22.
Суд встановив, що відчуження та набуття права власності фізичними особами - ОСОБА_27 та ОСОБА_2 спірних земельних ділянок відбулось у період розгляду справи №279/10692/15-ц за позовом виконувача обов'язків Коростенського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Головного Управління Держгеокадастру у Житомирській області до Коростенської районної державної адміністрації, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_24 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , Ушомирська сільська рада Коростенського району Житомирської області, ОСОБА_3 , товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Дейто», ОСОБА_25 .
Зокрема з вказаним позовом прокурор звернувся до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області у серпні 2015 року.
При цьому встановлено, що ОСОБА_4 звертався з касаційною скаргою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на рішення Апеляційного суду Житомирської області від 25 квітня 2017 року у справі № 279/10692/15-ц за позовом виконувача обов'язків Коростенського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Головного Управління Держгеокадастру у Житомирській області до Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , треті особи - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_26 , ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування розпорядження Коростенської РДА, скасування рішення про державну реєстрацію, витребування земельних ділянок.
Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили.
Враховуючи вищенаведене, обставини, встановлені у рішенні Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 грудня 2020 року, постанові Житомирського апеляційного суду від 16 травня 2024 року та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 23 квітня 2025 року у справі № 279/10692/15-ц (а.с. 22-48, т.7) мають преюдиціальне значення, а встановлені при їх ухваленні обставини повторного доказування у цій справі, в силу ч. 4 ст.75 ГПК України, не потребують.
З огляду на встановлені судами обставини у справі 279/10692/15-ц, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як засновники ТОВ "Будівельна компанія "Дейто" не є добросовісними набувачами земельних ділянок з кадастровими номерами 1822380800:21:000:0123 та 1822380800:21:000:0122, тому передача в статутний капітал ТОВ "Дейто" вказаних земельних ділянок є неправомірною. Отже, ТОВ "Дейто" неправомірно набуло у власність спірні земельні ділянки.
Верховний Суд у постанові від 03.02.2025 у справі №185/10500/21 вказав, що "Доводи про те, що відповідач не могла знати про претензії інших осіб на це нерухоме майно або про те, що воно може бути спірним, є необґрунтованими з огляду на те, що особа мала можливість належним чином перевірити правовий статус майна перед його придбанням, зокрема, перевірити наявність судових обмежень чи претензій інших осіб. Крім того, обставини, що майно було предметом судових спорів, не могли залишитися непоміченими при належній перевірці документів та юридичної історії майна, зокрема у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (щодо накладення арешту)". Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №607/15052/16. Очевидність порушень норм законодавства та цінність для суспільства предмета спірних правочинів можу свідчити про те, що їх учасники мали усвідомлювати протиправність заволодіння майном, але свідомо чи через необачність можливі негативні наслідки, пов'язані з необхідністю повернення його до державної чи комунальної власності проігнорували, що свідчить про відсутність добросовісності набувача. Добросовісність також відсутня в діях, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.
У практиці Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986, "Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000, «Трегубенко проти України" від 02.11.2004, "Булвес" АД проти Болгарії» від 22.01.2009, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Сєрков проти України" від 07.07.2011, "East/West Alliance Limited» проти України" від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.
З огляду на викладене вбачається, що відсутні передумови для висновку про добросовісність набуття права або про наявність у Відповідача правомірних очікувань, що підлягають захисту згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.
У зв'язку з цим втручання у володіння відповідача не може вважатися непропорційним, оскільки не йдеться про позбавлення належним чином набутого майна, а про усунення наслідків неправомірного набуття права.
Таким чином, позовні вимоги, спрямовані на повернення земельних ділянок, які набули статусу комунальної власності, відповідає принципу належного урядування, вимог національного законодавства та загальновизнаних принципів міжнародного права, включаючи забезпечення публічного інтересу, пропорційність втручання у право та захист добросовісного правовласника.
Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дейто" (11500, Житомирська обл., місто Коростень, вул. Грушевського, буд. 15, кімната 19, ід. код 40873096) на користь держави в особі Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області (11571, Житомирська обл., Коростенський р-н, село Ушомир, вул. Березюка, будинок 15, ід. код 04348131) земельну ділянку з кадастровим номером 1822380800:21:000:0123 загальною площею 11,3972 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Бондарівської сільської ради Коростенського району Житомирської області.
3. Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дейто" (11500, Житомирська обл., місто Коростень, вул. Грушевського, буд. 15, кімната 19, ід. код 40873096) на користь держави в особі Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області (11571, Житомирська обл., Коростенський р-н, село Ушомир, вул. Березюка, будинок 15, ід. код 04348131) земельну ділянку з кадастровим номером 1822380800:21:000:0122 загальною площею 10,6028 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Бондарівської сільської ради Коростенського району Житомирської області.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейто" (11500, Житомирська обл., місто Коростень, вул. Грушевського, буд. 15, кімната 19, ід. код 40873096) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м.Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, ідентифікаційний код 02909950):
- 2 796,00 грн судового збору;
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 26.04.26
Суддя Давидюк В.К.
Друк. :
1 - в справу
2 - Коростенській окружній прокуратурі (kprokuratura@ukr.net);
3 - Житомирській обласній прокуратурі (prokzt@zhit.gp.gov.ua);
4 - Ушомирській сільській раді (ushomirsrada@ukr.net);
5 - ТОВ "Будівельна компанія "Дейто" (info@llg.kiev.ua);
6,7,8,9,10 - третім особам