61022, м. Харків, пр. Науки, 5
іменем України
27.04.2026 Справа №905/1238/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом: Обласного Комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (ідентифікаційний код 03337119)
до відповідача Приватного підприємства «Добро» (ідентифікаційний код 22040738) про стягнення 83220,11грн, що складається з заборгованості за теплову енергію у розмірі 81548,87грн, заборгованості за абонентське обслуговування у сумі 1671,24грн
Стислий зміст і підстави позовних вимог
01.12.2025 шляхом застосування підсистеми “Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Обласне Комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» (далі - ОКП «Донецьктеплокомуненерго») звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Приватного підприємства «Добро» (далі - ПП «Добро») про стягнення 83220,11грн, що складається з заборгованості за теплову енергію у розмірі 81548,87грн, заборгованості за абонентське обслуговування у сумі 1671,24грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договорами про постачання теплової енергії, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за теплову енергію у розмірі 81548,87грн за період з 01.10.2018 по 01.10.2025, заборгованість за абонентське обслуговування у сумі 1671,24грн за період з 01.10.2020 по 01.10.2025. Відповідні суми позивач просить стягнути у судовому порядку та відшкодувати витрати з оплати судового збору у розмірі 2 422,40грн за рахунок відповідача.
Процедура провадження у справі у господарському суді
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2025 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.
Ухвалою від 08.12.2025 суд прийняв позовну заяву та відкрив провадження по справі №905/1238/25, справу вирішив розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Позивач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі в електронному кабінеті 10.12.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, що сформована у програмі “Діловодство спеціалізованого суду».
За довідкою з підсистеми “Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Приватне підприємство «Добро» не має зареєстрованого електронного кабінету. Також відсутня інформація щодо електронної адреси підприємства.
За даними, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрована адреса місцезнаходження відповідача: 84331, Донецька обл., місто Краматорськ, бул.Краматорський, буд.38.
Крім того, у матеріалах справи наявна адреса засновника та керівника ПП «Добро» Сафер В.Д.: АДРЕСА_1 .
За вказаними адресами суд направив ухвалу про відкриття провадження по справі органами поштового зв'язку. Однак, поштові відправлення повернулись на адресу суду без вручення з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19.
Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 та від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Суд намагався повідомити відповідача за вказаним номером телефону телефонограмою, однак зв'язок не було встановлено.
Суд також бере до уваги, що відповідач мав можливість ознайомитись з всіма процесуальними документами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), який є відкритим для доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України “Про доступ до судових рішень»).
З огляду на зазначене, суд вважає, що вчинено всі можливі дії з метою повідомлення відповідача про факт відкриття провадження у справі.
За змістом ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 2 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін до суду не надходило.
Щодо строку розгляду справи суд зазначає таке.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема “Іззетов проти України», “Пискал проти України», “Майстер проти України», “Субот проти України», “Крюков проти України», “Крат проти України», “Сокор проти України», “Кобченко проти України», “Шульга проти України», “Лагун проти України», “Буряк проти України», “ТОВ “ФПК “ГРОСС» проти України», “Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об?єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
У зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України № 793/2025 від 20.10.2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 4757-IX від 14.01.2026, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 3 лютого 2026 року строком на 90 діб.
Таким чином, на час винесення даного рішення в Україні продовжено строк дії воєнного стану.
Приймаючи до уваги введення в Україні воєнного стану, наслідком чого стала дистанційна робота суду у віддаленому режимі, суд розглядає спір в межах розумних строків в контексті положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поза межами строків, що визначені процесуальним законом.
Згідно з ч.1,8 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція учасників процесу
Позивач стверджує, що договірні правовідносини з ПП «Добро», як власником нежитлового приміщення, що розташоване у багатоквартирному житловому будинку, розташованому за адресою: вул. Паркова, буд.38, м. Краматорськ, Донецької області, виникли на підставі договору про постачання теплової енергії №107 від 15.10.2010 та з 03.11.2021 згідно публічного договору приєднання. На виконання умов договору теплопостачальною організацією протягом опалювальних період 2018-2025 років в повному обсязі здійснювалась передача теплової енергії до приміщення відповідача, розрахунок обсягу поставленої теплової енергії здійснювався пропорційно площі приміщення, за даними будинкового вузлу комерційного теплової енергії. Однак ПП «Добро» свої договірні зобов'язання з оплати не виконало, внаслідок чого виникла заборгованість за спожиту теплову енергії в сумі 81548,87грн за період з 01.10.2018 по 01.10.2025. Одночасно у відповідності до приписів ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» також підлягають відшкодуванню за рахунок плати за абонентське обслуговування всіма співвласниками багатоквартирних будинків, незалежно від того, чи підключено їхні приміщення до систем теплопостачання виконавця комунальної послуги витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачем та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, а у випадках, визначених цим Законом, також і витрати на обслуговування приладів-розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку. Плата за абонентське обслуговування входить до плати виконавцю комунальної послуги за договором, її граничний розмір встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на
Підставність заявлених вимог позивач нормативно обґрунтовує посиланням на ст. ст. 5, 11, 16, 382, 509, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), приписи Законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» тощо.
10.12.2025 шляхом застосування підсистеми “Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ОКП «Донецьктеплокомуненерго» надіслало додаткові пояснення, в яких наведено обґрунтування підстав невідповідності документів, що у зазначені у переліку додатків до позовної заяви (п.п. 17, 45) фактично доданим до позовної заяви документам, факт чого зафіксовано актом канцелярії суду від 01.12.2025 - позивач зазначає, що має місце технічна помилка, що не впливає на зміст та допустимість поданих доказів.
10.04.2026 у аналогічний спосіб ОКП «Донецьктеплокомуненерго» надіслало додаткові пояснення, в яких зазначає, що багатоквартирний будинок за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Краматорський, буд. 38, оснащений вузлом комерційного обліку теплової енергії UltraheatТ550 (заводський №70946529), який прийнято на абонентський облік 11.02.2022, що підтверджується відповідним актом. Визначення обсягів спожитої теплової енергії здійснюється: до встановлення вузла комерційного обліку - за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування; після встановлення вузла комерційного обліку - за його фактичними показанням. Зняття показань встановленого вузла комерційного обліку здійснюється дистанційно за допомогою спеціалізованого обладнання (модему), який забезпечує передачу даних у режимі реального часу через мережу мобільного зв'язку до електронної системи обліку, у зв'язку з цим фіксація показань здійснюється автоматизовано, дані формуються безпосередньо приладом обліку, доступ до них здійснюється через електронну систему обліку.
Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 08.12.2025 відповідачу встановлений строк на подання відзиву на позовну заяву - п'ятнадцять днів з дня вручення вказаної ухвали. Останній попереджений судом, що у разі відсутності відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішить справу за наявними матеріалами.
Згідно ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач під час розгляду справи відзиву суду не надав, ніяким іншим способом своєї правової позиції за заявленим позовом не висловив, доказів на підтвердження поважності причин неможливості вчинення даних дій не надав.
Враховуючи вжиття судом всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та достатність часу, наданого учасникам справи для висловлення своєї правової позиції по суті спору та подання доказів на підтвердження власних аргументів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними матеріалами.
Виклад обставин справи, встановлених судом
Згідно із Статутом ОКП «Донецьктеплокомуненерго», затвердженим розпорядженням голови облдержадміністрації від 18.01.2001 №30 (в редакції розпорядження голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 28.08.2020 №941/5-20), позивач є юридичною особою публічного права (п. 2.1 Статуту); метою діяльності підприємства є, зокрема, виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії у вигляді пари та гарячої води споживачам у порядку, встановленому законодавством (п.4.1 Статуту).
Управління Підприємством на період дії Закону України "Про військово-цивільні адміністрації" здійснює облдержадміністрація, обласна військово-цивільна адміністрація. Підприємство є юридичною особою та являється самостійним господарським суб'єктом, може від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем в судових органах, укладати угоди (п.п. 1.2, 2.1 Статуту).
До складу підприємства у вигляді відокремлених підрозділів входить 16 теплопостачальних відокремлених підрозділів-виробничих одиниць, що не мають статусу юридичної особи та діють згідно з Положенням, затвердженим обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго", зокрема, виробнича одиниця обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" "Краматорськміжрайтепломережа", а також структурний підрозділ обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" "Єдиний розрахунковий центр", "Центр продажу послуг та клієнтського обслуговування" (п.3.1 Статуту).
Згідно Свідоцтва про право власності на приватизоване комунальне майно, що видане 09.04.1997 Північно-Донецьким представництвом Фонду держмайна України в м.Краматорську, приміщення майстерні з ремонту холодильників за адресою: м. Краматорськ, бул. Краматорський, буд.38 отримано у власність шляхом викупу державного комунального майна громадянином Сафером В.Р.
Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Сафер В.Р. є єдиними засновником та керівником ПП «Добро». Адреса реєстрації підприємства м. Краматорськ, бул. Краматорський, буд.38.
Нежитлове приміщення розташоване у складі житлового багатоквартирного будинку, має загальну площу 77,1 кв.м, з яких опалювальна площа становить 18,0 кв. м. та є приєднаним до мереж централізованого теплопостачання. В матеріалах справи наявний план приміщення, який міститься в матеріалах інвентаризаційної справи.
15.10.2010 між Виробничою одиницею ОКП «Донецьктеплокомуненерго» «Краматорськміжрайтепломережа» та ПП «Добро» укладено договір про постачання теплової енергії та гарячої води №107, за умовами п.1.1 якого Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Сторони керуються Законом України «Про житлово-комунальні послуги, Законом України “Про теплопостачання», “Правилами постачання та користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплопостачальних установок і теплових мереж та відповідної якості», також іншими нормативними актами, цим договором і чинним законодавством. Опалювальна площа - 18,0 м.кв. - приміщення по ремонту побутової техніки, б.Краматорський, 38 Опалювальна площа береться згідно плана БТІ.
Відповідно до п. 2.1 Договору теплова енергія постачається Споживачу у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року; технологічні потреби; кондиціювання повітря.
Рішення про початок та закінчення опалювального сезону визначається погодними умовами та установлюються Енергопостачальною організацією згідно рішення міських органів влади і письмовим зверненням Споживача (п.2.3 договору).
Обов'язок Енергопостачальної організації забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з договором, що визначений п. 4.2.1 договору, кореспондується з обов'язком Споживача теплової енергії, який передбачений п.3.2.1 договору.
Згідно з п. 6.1 договору облік споживання теплової енергії проводиться: споживачам, що мають прилади обліку - за приладами обліку(ПО),/розрахунковим способом/.
Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів (п.7.1 договору).
Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 7.2 договору).
Відповідно до п.7.3 Споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації 100% вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
Згідно п.7.5 договору Споживачу, що не має приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно діючих “Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні КГМ 204 України 244-94. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15 жовтня 2011 року (п.11.1 договору). Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін (п.11.4 договору).
В якості Додатку №1 до договору сторонами підписані Обсяги постачання теплової енергії Споживачу, Додатку №2 - Межа балансової відповідальності сторін та Облікова карта контрагента.
Договір та відповідні додатки до нього підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відтисками печаток підприємств.
Правовідносини щодо надання та споживання житлово-комунальних послуг з 01.05.2019 регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09.11.2017 (далі - Закон №2189-VIII), яким запроваджено комплексну реформу у сфері житлово-комунальних послуг, внаслідок чого встановлено нову модель договірних відносин, визначено послугу з постачання теплової енергії як окрему комунальну послугу та передбачено можливість укладення публічних договорів приєднання між виконавцем і споживачем.
У подальшому договірні відносини між ОКП «Донецьктеплокомуненерго», як Виконавцем, та ПП «Добро», як Споживачем, врегульовані індивідуальним договором, який в силу законодавства є публічним договором приєднання, згідно п.1 якого цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Індивідуальний договір згідно з пунктом 2 договору набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця www.kpdtke.com.ua.
Розміщення тексту договору на офіційному сайті Виконавця здійснено 04.10.2021.
Інформація про те, що з 03.11.2021 вважаються укладеними типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання (які розміщені на сайті 04.10.2021) опублікована на офіційному сайті Виконавця 11.11.2021.
Як встановлено у пункті 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуг.
У позовній заяві з цього приводу вказано, що факт приєднання відповідача до умов індивідуального договору підтверджується його діями, які свідчать про акцептування договору, зокрема, фактичним отриманням послуг, відсутністю заперечень проти договору, неповерненням рахунків та актів. Відповідач не подавав заяву про укладення іншого письмового договору.
Виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з:
- обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;
- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;
-та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення (п.5 договору).
При цьому, у пункті 8 договору визначено, що виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5 і 6 цього договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішнього будинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку).
Порядок визначення обсягу спожитої у будинку послуги визначається за правилами пункту 11 договору, а саме, як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі Методика розподілу). Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).
У пункті 12 договору визначено, що у разі коли будинок на дату укладення цього договору не обладнаний вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії, до встановлення такого вузла (вузлів) обліку обсяг споживання послуги у будинку визначається відповідно до Методики розподілу.
Згідно з п.22 договору розподіл обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» здійснює виконавець.
В пункті 30 договору зазначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця www.kpdtke.com.ua.
У пункті 31 договору в визначено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця www.kpdtke.com.ua. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.
Споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (підпункт 3 пункту 41 договору).
Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (п.32 договору).
Згідно з пунктом 33 договору виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі, за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Відповідно до пункту 34 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Згідно з пунктом 47 договору оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Як визначено п. 51 цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
Пунктом 52 договору передбачено, якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Відповідно до пункту 55 договору припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов'язку виконання зобов'язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними.
Матеріали справи не містять доказів припинення дії вказаного договору, отже, суд дійшов висновку, що термін дії договору продовжувався кожен наступний період, тому зобов'язання сторін за ним були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради від 03.10.2018 р. № 651 «Про початок опалювального періоду 2018/2019 років» встановлено почати опалювальний період з 16.10.2018, або у разі середньодобової температури зовнішнього повітря + 8 °С протягом трьох днів.
Відповідно до акту від 27.10.2018 проведено підключення житлового будинку до центральної системи опалення за адресою: м.Краматорськ, бул. Краматорський, буд.38. Початок опалювального сезону: 2018/2019. Акт підписано та скріплено печатками з боку позивача та представника житлової організації.
Згідно рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради від 03.04.2019 2023 «Про закінчення опалювального періоду 2018-2019 років» встановлено закінчити опалювальний період з 10 квітня 2019 року.
Відповідно до акту від 10.04.2019 проведено відключення житлового буднику від мережі (системи) теплопостачання за адресою: м.Краматорськ, бул. Краматорський, буд.38. Акт підписано та скріплено печатками з боку позивача та представника виконавця послуги з управління багатоквартирним будинком.
Рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради від 02.10.2019 р. №860 «Про початок опалювального періоду 2019/2020 років» встановлено почати опалювальний період з 16.10.2019, або у разі середньодобової температури зовнішнього повітря + 8 °С протягом трьох днів.
Відповідно до акту від 25.10.2019 проведено підключення житлового будинку до центральної системи опалення за адресою: м.Краматорськ, бул. Краматорський, буд.38. Початок опалювального сезону: 2019/2020. Акт підписано та скріплено печатками з боку позивача та представника житлової організації.
Згідно рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради від 01.04.2020 №288 «Про закінчення опалювального періоду 2019-2020 років» встановлено закінчити опалювальний період з 10 квітня 2020 року.
Відповідно до акту від 16.04.2020 проведено відключення житлового буднику від мережі (системи) теплопостачання за адресою: м.Краматорськ, бул. Краматорський, буд.38. Акт підписано та скріплено печатками з боку позивача та представника виконавця послуги з управління багатоквартирним будинком.
Рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради Краматорської міської ради від 07.10.2020 р. №940 «Про початок опалювального періоду 2020/2021 років» встановлено почати опалювальний період з 16.10.2020 у разі середньодобової температури зовнішнього повітря + 8 °С протягом трьох днів.
Відповідно до акту від 04.11.2020 проведено підключення житлового будинку до центральної системи опалення за адресою: м.Краматорськ, бул. Краматорський, буд.38. Початок опалювального сезону: 2020/2021. Акт підписано та скріплено печатками з боку позивача та представника житлової організації.
Згідно рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради від 30.03.2021 №409 «Про закінчення опалювального періоду 2020-2021 років» встановлено закінчити опалювальний період з 10 квітня 2021 року.
Відповідно до акту від 12.04.2021 проведено відключення житлового буднику від мережі (системи) теплопостачання за адресою: м.Краматорськ, бул. Краматорський, буд.38. Акт підписано та скріплено печатками з боку позивача та представника виконавця послуги з управління багатоквартирним будинком.
Згідно рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради від 06.10.2021 №1264 «Про початок опалювального періоду 2021/2022 років» встановлено почати опалювальний період 2021/2022 років після 16.10.2021 за умови, що середньодобова температура повітря протягом трьох діб не перевищує 8 °С.
Відповідно до акту №30 від 27.10.2021 проведено підключення житлового будинку до центральної системи опалення за адресою: м.Краматорськ, бул. Краматорський, буд.38. Початок опалювального сезону: 2021-2022р.р. Акт підписано та скріплено печатками з боку позивача та представника житлової організації.
Відповідно до акту №64 від 01.04.2022 проведено відключення житлового буднику від мережі (системи) теплопостачання за адресою: м.Краматорськ, бул. Краматорський, буд.38. Акт підписано та скріплено печатками з боку позивача та представника виконавця послуги з управління багатоквартирним будинком.
Згідно розпорядження Краматорської міської військової адміністрації №63 від 17.10.2022 «Про початок опалювального періоду 2022-2023 років» встановлено почати опалювальний період 2022-2023 років з 01 листопада 2022 року.
Відповідно до акту №155 від 01.11.2022 проведено підключення житлового будинку до мережі (системи) теплопостачання за адресою: м.Краматорськ, бул. Краматорський, буд.38. Початок опалювального сезону: 2022-2023р.р. Акт підписано та скріплено печатками з боку позивача та представника житлової організації.
Згідно розпорядження Краматорської міської військової адміністрації №203-р від 22.03.2023 «Про закінчення опалювального періоду 2022-2023 років» встановлено закінчити опалювальний період з 01 квітня 2023 року
Відповідно до акту №64 від 01.04.2023 проведено відключення житлового буднику від мережі (системи) теплопостачання за адресою: м.Краматорськ, бул. Краматорський, буд.38. Акт підписано та скріплено печатками з боку позивача та представника виконавця послуги з управління багатоквартирним будинком.
Згідно розпорядження Краматорської міської військової адміністрації №726-р від 02.10.2023 «Про початок опалювального періоду 2023-2024 років», з урахуванням розпорядження Краматорської міської військової адміністрації №839-р від 31.10.2023 «Про внесення змін до розпорядження Краматорської міської військової адміністрації від 02.10.2023 №726-р «Про початок опалювального періоду 2023-2024 років»» встановлено почати опалювальний період 2023-2024 років з 08 листопада 2023 року.
Відповідно до акту №64 від 08.11.2023 проведено підключення житлового будинку/будівлі до мережі (системи) централізованого опалення (теплопостачання) за адресою: м.Краматорськ, бул. Краматорський, буд.38. Акт підписано та скріплено печатками з боку позивача та представника виконавця послуги з управління багатоквартирним будинком.
Згідно розпорядження Краматорської міської військової адміністрації №303-р від 26.03.2024 «Про закінчення опалювального періоду 2023-2024 років» встановлено закінчити опалювальний період 2023-2024 років з 29.03.2024.
Відповідно до акту №64 від 29.03.2024 проведено відключення житлового будинку/будівлі від мережі (системи) централізованого опалення (теплопостачання) за адресою: м.Краматорськ, бул. Краматорський, буд.38. Акт підписано з боку позивача та представника виконавця послуги з управління багатоквартирним будинком.
Згідно розпорядження Краматорської міської військової адміністрації №1093-р від 11.10.2024 «Про початок опалювального періоду 2024-2025 років» встановлено почати опалювальний період 2024-2025 років з 01 листопада 2024 року.
Відповідно до №64 від 01.11.2024 проведено підключення житлового будинку/будівлі до мережі (системи) централізованого опалення (теплопостачання) за адресою: м.Краматорськ, бул. Краматорський, буд.38. Акт підписано та скріплено печатками з боку позивача та представника виконавця послуги з управління багатоквартирним будинком.
Згідно розпорядження Краматорської міської військової адміністрації №303-р від 24.03.2025 «Про закінчення опалювального періоду 2024-2025 років» встановлено закінчити опалювальний період 2024-2025 років з 27.03.2025.
Відповідно до акту №64 від 27.03.2025 проведено відключення житлового будинку/будівлі від мережі (системи) централізованого опалення (теплопостачання) за адресою: м.Краматорськ, бул. Краматорський, буд.38. Акт підписано з боку позивача та представника виконавця послуги з управління багатоквартирним будинком.
Позивачем у період жовтень 2018 - березень 2025 здійснено постачання теплової енергії до нежитлового приміщення за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, буд. Краматорський, буд.38, що підтверджено актами приймання-передачі послуги з постачання теплової енергії: №1018_107 за жовтень 2018 на суму 88,10грн; №1118_107 за листопад 2018 на суму 745,66грн; №1218_107 за грудень 2018 на суму 1000,48грн; №119_107 за січень 2019 на суму 1108,75грн; №219_107 за лютий 2019 на суму 1020,25грн; №319_107 за березень 2019 на суму 856,20грн; №419_107 за квітень 2019 на суму 132,07грн; №1019-107 за жовтень 2019 на суму 88,10грн; №1119_107 за листопад 2019 на суму 745,66грн; №1219_107 за грудень 2019 на суму 1000,48грн; №120_107 за січень 2020 на суму 1108,75грн; №220_107 за лютий 2020 на суму 1020,25грн; №320_107 за березень 2020 на суму 856,20грн; №420_107 за квітень 2020 на суму 132,07грн; №1120_107 за листопад 2020 на суму 846,31грн; №1220_107 за грудень 2020 на суму 1102,72грн; №121_107 за січень 2021 на суму 1473,05грн; №221_107 за лютий 2021 на суму 917,20грн; №321-107 за березень 2021 на суму 979,72грн; №421_107 за квітень 2021 на суму 333,53грн; №1021_107 за жовтень 2021 на суму 139,38грн; №1121_107 за листопад 2021 на суму 1384,67грн; №1221_107 за грудень 2021 на суму 1668,30грн; №122_107 за січень 2022 на суму 1988,52грн; №222_107 за лютий 2022 на суму 965,64грн; №322_107 за березень 2022 на суму 1192,88грн; №1122_107 за листопад 2022 на суму 3835,84грн; №1222_107 за грудень 2022 на суму 4454,00грн; №123_107 за січень 2023 на суму 4739,93грн; №223_107 за лютий 2023 на суму 4499,86грн; №323_107 за березень 2023 на суму 3273,60грн; №1123_107 за листопад 2023 на суму 2289,34грн; №1223_107 за грудень 2023 на суму 3890, 41грн; №124_107 за січень 2024 на суму 4821,96грн; №224_107 за лютий 2024 на суму 3583,93грн; №324_107 за березень 2024 на суму 3150,10грн; №1124_107 за листопад 2024 на суму 2967,48грн; №1224_107 за грудень 2024 на суму 4202, 18грн; №125_107 за січень 2025 на суму 3936,88 грн; №225_107 за лютий 2025 на суму 6075,34грн; №325_107 за березень 2025 на суму 2933,09грн (з урахуванням перерахувань).
Згідно письмових пояснень позивача до 11.02.2022 будинок не був оснащений вузлом комерційного обліку теплової енергії, у зв'язку з чим нарахування за період з 01.10.2018 по 10.02.2022 здійснювались за нормами споживання теплової енергії, встановленими відповідними рішеннями органу місцевого самоврядування, із урахуванням площі приміщення відповідача.
До матеріалів справи позивачем надані розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації №833 від 16.11.2012 «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 06 квітня 2011 р. №185», рішення виконкому Краматорської міської ради №1103 від 02.12.2020 «Про встановлення норми споживання теплової енергії на послугу з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води для споживачів ОКП «Донецьктеплокомуненерго» у місті Краматорську» та №1263 від 06.10.2021 «Про встановлення норми споживання теплової енергії на послугу з постачання теплової енергії для споживачів ОКП «Донецьктеплокомуненерго» у місті Краматорську», норми, встановлені якими використані при здійсненні відповідних нарахувань.
11.02.2022 житловий будинок у м.Краматорськ, бул. Краматорський, буд.38 обладнано вузлом обліку теплової енергії Ultraheat T550 (заводський №70946529), на підтвердження чого надано суду копію відповідного акту прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік, акт монтажу засобів вимірювальної техніки та пломбування комерційного вузла обліку від 08.07.2025, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № Д 33.4/1/M/4484, що дійсне до 03.07.2029.
Нежитлове приміщення, що використовувалось відповідачем, не обладнане відповідним індивідуальним засобом обліку теплової енергії.
Позивачем надані акти зняття показань вузла комерційного обліку теплової енергії Ultraheat Т550 (заводський №70946529) за період лютий 2022 - березень 2025.
Позивач зазначив, що фіксація показань здійснюється автоматизовано, дані формуються безпосередньо приладом обліку, доступ до них здійснюється через електронну систему обліку.
Крім того, судом встановлено, що у склад загальної суми заборгованості за послугу з постачання теплової енергії позивачем враховано нарахування за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування (МЗК) та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення, що розподілялися відповідно до вимог Методики розподілу обсягів теплової енергії, затвердженої наказом Мінрегіону №315 від 28.12.2018 року (у редакції від 28.12.2021 року).
На підтвердження відображених у актах даних щодо використаних тарифів за поставлену теплову енергію до позовної заяви додані розпорядження Голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника Донецької обласної військово-цивільної адміністрації, начальника обласної військово-цивільної адміністрації від 27.10.2021 №1083/5-21, від 23.12.2021 №1309/5-21, №444/5-22 від 27.09.2022, №477/5-23 від 02.10.2023, №85/5-24 від 19.02.2024, №599/5-24 від 09.09.2024 ,№117/5-25 від 17.02.2025.
Акти приймання-передачі послуг з постачання теплової енергії підписані представником теплопостачальної організації та скріплені відтиском печатки останнього. Споживачем акти не підписані.
На підставі перелічених судом вище актів позивач виставив відповідні рахунки, які містять аналогічну інформацію щодо обсягів споживання та вартості послуг. Сукупно у спірний період послуги надані на суму 81548,88грн.
Позивачем одноособово складений акт звіряння розрахунків станом на 01.10.2025, за яким вказано, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 91318,45грн.
Акти та рахунки направлені відповідачу на його адресу реєстрації 15.10.2025, на підтвердження чого до позовної заяви додані накладна АТ «Укрпошта» №5220400114739 від 15.10.2025, фіскальний чек та опис вкладення у вказаний цінний лист.
Як зазначено у службовій записці №1553 від 20.10.2025, що надана позивачем, рахунки та акти направлялись відповідачу, але повернуті не були, що спричинило необхідність направлення документів повторно.
Мотивованої відмови від підписання актів, заперечень стосовно обсягу поставленої теплової енергії, здійснених нарахувань матеріали справи не містять. Докази оплати заборгованості відсутні.
Також позивач стверджує, що у період з 01.10.2020 по 01.10.2025 надавав послуги з абонентського обслуговування багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, бул. Краматорський, буд.38, на підтвердження чого надано акти приймання-передачі № А_1120A_107 за жовтень - листопад 2020 на суму 52,84грн, № А_1220A_107 за грудень 2020 на суму 26,42грн, № А_121A_107 за січень 2021 на суму 26,42грн, № A_221A_107 за лютий 2021 на суму 26,42грн, № A_321A_107 за березень 2021 на суму 26,42грн, № A_421A_107 за квітень 2021 на суму 26,42грн, № A_521A_107 за травень 2021 на суму 26,42грн, № A_621A_107 за червень 2021 на суму 26,42грн, № A_721A_107 за липень 2021 на суму 26,42грн, № A_821A_107 за серпень 2021 на суму 26,42грн, № A_921A_107 за вересень 2021 на суму 26,42грн, № A_1021A_107 за жовтень 2021 на суму 23,04грн, № A_1121A_107 за листопад 2021 на суму 23,04грн, № A_1221A_107 за грудень 2021 на суму 23,04грн, № А_122A_107 за січень 2022 на суму 23,04грн, № A_222A_107 за лютий 2022 на суму 23,04грн, № A_322A_107 за березень 2022 на суму 23,04грн, № A_422A_107 за квітень 2022 на суму 23,04грн, № A_522A_107 за травень 2022 на суму 23,04грн, № A_622A_107 за червень 2022 на суму 23,04грн, № A_722A_107 за липень 2022 на суму 23,04грн, № A_822A_107 за серпень 2022 на суму 23,04грн, № A_922A_107 за вересень 2022 на суму 23,04грн, № A_1022A_107 за жовтень 2022 на суму 21,36грн, № A_1122A_107 за листопад 2022 на суму 91,82грн (з урахуванням перерахунків за попередні періоди), № A_1222A_107 за грудень 2022 на суму 29,15грн, № А_123A_107 за січень 2023 на суму 29,15грн, № A_223A_107 за лютий 2023 на суму: -103,99грн (мінусове значення з урахуванням перерахунків за попередні періоди), № A_323A_107 за березень 2023 на суму 29,15грн, № A_423A_107 за квітень 2023 на суму 29,15грн, № A_523A_107 за травень 2023 на суму 29,15грн, № A_623A_107 за червень 2023 на суму 29,15грн, № A_723A_107 за липень 2023 на суму 29,15грн, № A_823A_107 за серпень 2023 на суму 29,15грн, № A_923A_107 за вересень 2023 на суму 29,15грн, № A_1023A_107 за жовтень 2023 на суму 38,02грн, № A_1123A_107 за листопад 2023 на суму 38,02грн, № A_1223A_107 за грудень 2023 на суму: -54,72грн (мінусове значення з урахуванням перерахунків за попередні періоди), № А_124A_107 за січень 2024 на суму 38,02грн, № A_224A_107 за лютий 2024 на суму 38,02грн, № A_324A_107 за березень 2024 на суму 38,02грн, № A_424A_107 за квітень 2024 на суму 38,02грн, № A_524A_107 за травень 2024 на суму 38,02грн, № A_624A_107 за червень 2024 на суму 38,02грн, № A_724A_107 за липень 2024 на суму 38,02грн, № A_824A_107 за серпень 2024 на суму 38,02грн, № A_924A_107 за вересень 2024 на суму 38,02грн, № A_1024A_107 за жовтень 2024 на суму 42,89грн, № A_1124A_107 за листопад 2024 на суму 42,89грн, № A_1224A_107 за грудень 2024 на суму: - 29,11грн (мінусове значення з урахуванням перерахунків за попередні періоди), № А_125A_107 за січень 2025 на суму 42,89грн, № A_225A_107 за лютий 2025 на суму 42,89грн, № A_325A_107 за березень 2025 на суму 42,89грн, № A_425A_107 за квітень 2025 на суму 42,89грн, № A_525A_107 за травень 2025 на суму 42,89грн, № A_625A_107 за червень 2025 на суму 42,89грн, № A_725A_107 за липень 2025 на суму 42,89грн, № A_825A_107 за серпень 2025 на суму 42,89грн, № A_925A_107 за вересень 2025 на суму 42,89грн.
На підставі перелічених судом вище актів позивач виставив відповідні рахунки, які містять аналогічну інформацію щодо обсягів споживання та вартості послуг.
Сукупно у спірний період послуги надані на суму 1671,24грн.
Акти та рахунки направлені на адресу реєстрації ПП «Добро» 15.10.2025 АТ «Укрпошта» (квитанція про відправлення№5220400114739).
Мотивованої відмови від підписання актів матеріали справи не містять. Докази оплати заборгованості відсутні.
Позивачем одноособово складений акт звіряння розрахунків станом на 01.10.2025, за яким вказано, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 1671,24грн.
В матеріалах справи наявні претензії №602 від 15.10.2025, №603 від 17.10.2025, які адресовані на адресу керівника та єдиного засновника відповідача, в тексті яких зазначено про факт наявності заборгованості та направлення разом з претензією примірників актів приймання-передачі послуг, рахунків та актів звірки взаємних розрахунків. В претензіях позивач вимагав сплати заборгованості, підписання, повернення на його адресу вказаних документів. Відповіді на претензії позивачем не отримано.
Оскільки заборгованість не є сплаченою, це стало підставою для звернення до суду за захистом порушеного права шляхом її стягнення у судовому порядку.
Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду
Перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, поданих поясненнях, дослідивши надані в порядку статті 74 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв'язку, господарський суд, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам у справі, дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Здійснюючи правосуддя, у відповідності до положень статті 5 ГПК України господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.
Приписами частини першої статті 15 та частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Наявність інтересу означає, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав в інших осіб.
У розумінні наведених положень закону, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною.
При цьому, господарський суд зазначає, що захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.
Законодавець у частині першій статті 4 ГПК України встановив, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків у відповідності до частини другої статті 11 ЦК України є, зокрема, договори та інші правочини.
Положеннями статей 626, 628 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (статті 627 ЦК України).
Виходячи з встановлених фактичних обставин, надавши правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, суд визнає, що предметом позову є матеріально-правова вимога про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії на підставі договорів та заборгованості за абонентське обслуговування.
Відповідно до ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною 2 ст. 714 ЦК України передбачено, що до договору постачання іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії, та індивідуальним і колективним споживачем, який отримує таку послугу, також регулюються нормами Законів України «Про теплопостачання» № 2633-IV від 02.06.2005 року (далі - Закон № 2633-IV), «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ від 09.11.2017, Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830, та умовами договору.
Основні терміни у статті першій Закону України «Про теплопостачання»(далі - Закон № 2633-IV) вживаються в такому значенні: теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; суб'єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Як вище встановлено судом, правовідносини між ними у справі щодо постачання теплової енергії за період з 01.10.2018 по 03.11.2025 виникли на підставі договору про постачання теплової енергії №107 від 15.10.2020, який діяв у спірний період внаслідок його пролонгації.
У подальшому, внаслідок введення в дію з 01.05.2019 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", згідно ст. 14 якого встановлено, що співвласники багатоквартирного будинку самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг: укладення індивідуальних договорів кожним співвласником; укладення колективного договору через управителя або уповноважену особу; або укладення договору об'єднанням співвласників як колективним споживачем. У разі якщо протягом встановленого строку співвласники не визначилися з моделлю договірних відносин, індивідуальні договори вважаються укладеними автоматично з кожним співвласником за фактом отримання послуг, згідно з пунктом 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (у редакції постанови КМУ №1022 від 08.09.2021). Згідно з цими Правилами, індивідуальний договір набуває чинності через 30 днів з моменту його публікації на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування або виконавця послуг, якщо співвласники не прийняли рішення про іншу модель договірних відносин. Фактом приєднання до такого договору є вчинення споживачем дій, які свідчать про його волю укласти договір, зокрема отримання послуги.
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №2189-VIII передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність до моменту укладення договорів за новими правилами. У разі бездіяльності співвласників щодо визначення моделі договірних відносин, законодавець передбачив обов'язок виконавця ініціювати укладення індивідуальних договорів напряму з кожним співвласником.
Розміщення позивачем на своєму офіційному вебсайті тексту типового договору та форми заяви-приєднання відповідає вимогам законодавства і є офертою, яка підлягає акцептування споживачем.
Оскільки відповідач протягом 30 днів з моменту опублікування такої оферти не скористався правом вибору іншої моделі договірних відносин, суд вважає, що останній висловив мовчазну згоду на укладення індивідуального договору відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Відсутність волевиявлення співвласників не звільняє їх від обов'язку оплачувати отримані комунальні послуги за умовами публічного договору приєднання.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №908/3233/20, від 14.12.2023 у справі №908/2078/22 та від 09.04.2024 у справі №908/710/23.
Таким чином, суд дійшов висновку, що правовідносини між сторонами у період з 03.11.2021 по 01.10.2025 регулюються умовами публічного договору приєднання на надання послуг з постачання теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1022 від 08.09.2021.
Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами (пункт 2 частини першої статті 5 цього Закону).
Пунктом 1 частини першої статті 20 цього Закону передбачено, що споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Тим самим, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
За змістом принципу диспозитивності господарського судочинства, визначеного у статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи закріплені Господарським процесуальним кодексом України принципи рівності, змагальності та обов'язковості встановлення судами обставин, що входять до предмета доказування, у відповідності до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 73 ГПК України).
Господарський суд акцентує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що кожна зі сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс (постанови від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі №904/2104/19, від 21.06.2023 у справі №916/3027/21).
Господарський суд зауважує, що у відповідності до положень статей 12, 247, 250, 252, 252, ГПК України розгляд справи № 905/1238/25 здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Суд досліджує докази, доводи і міркування сторін по суті справи надані у письмовому вигляді.
З матеріалів справи вбачається, що за період з 01.10.2018 по 01.10.2025 відповідач спожив теплову енергію на загальну суму 81548,88грн, що підтверджується наданими суду доказами, зокрема, розпорядженнями щодо здійснення опалювального сезону в м.Крамоторськ, підписаними актами підключення та відключення будинку від системи централізованого опалення за вказані опалювальні сезони, даними будинкового вузла комерційного обліку теплової енергії Ultraheat T550 (заводський №70946529), прийнятого на абонентський облік позивача, актами приймання-передачі послуг з постачання теплової енергії та рахунками за відповідні періоди.
Акти та рахунки на оплату наданих послуг містять детальну інформацію здійсненого нарахування за теплову енергію в спірний опалювальний період, зокрема, до 11.02.2022 (дати оснащення будинку вузлом комерційного обліку теплової енергії UltraheatТ550) визначення обсягів спожитої відповідачем теплової енергії здійснювалось за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування (суду надані належні розпорядження). У подальшому - після встановлення вузла комерційного обліку - за його фактичними показанням. Показання вузла комерційного обліку Ultraheat Т550 (заводський №70946529) зафіксовані у актах зняття показань вузла комерційного обліку теплової енергії за період лютий 2022 - березень 2025, фіксація показань якого здійснюється автоматизовано, через електронну систему обліку.
Щодо порядку розподілу будинкового обсягу теплової енергії (у т.ч. на загальнобудинкові потреби) між споживачами суд зазначає наступне.
З огляду на приписи п.3 ч.1 ст.2 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» нежитлове приміщення є ізольованим об'єктом у складі багатоквартирного будинку, не належить до житлового фонду та становить самостійний об'єкт нерухомості.
За змістом ст.12 зазначеного Закону до витрат на управління багатоквартирним будинком належать, зокрема, витрати на утримання й ремонти спільного майна, технічне переоснащення, оплата комунальних послуг, що споживаються щодо цього майна, винагорода управителю (за його залучення), а також інші витрати, визначені рішенням співвласників або законом. Такі витрати розподіляються між співвласниками пропорційно їхнім часткам (площам), якщо інший порядок не встановлено, а факт невикористання окремого приміщення чи відмова від користування спільним майном не звільняє власника від участі у вказаних витратах.
Порядок розподілу між споживачами обсягів комунальних послуг, спожитих у будівлі, визначено Методикою, затвердженою наказом Мінрегіону від 28.12.2018 №315,в якій починаючи з лютого 2022 року (наказ Мінрегіону від 28.12.2021 №358) застосовується узагальнений показник «загальнобудинкові потреби опалення», який обчислюється за п.8 розд. IV Методики в редакції 2022 року.
Багатоквартирний будинок у цілому є об'єктом теплопостачання: теплова енергія подається на будинок як єдину систему і поширюється через її елементи у всі приміщення як житлові, так і нежитлові незалежно від наявності в конкретному приміщенні окремих приладів опалення.
Звідси випливає обов'язок кожного власника брати участь у розподілі будинкового обсягу теплової енергії, у тому числі тієї, що витрачається на місця загального користування та допоміжні приміщення, і здійснювати оплату наданої послуги своєчасно та в повному обсязі.
Розподіл між споживачами здійснюється за показаннями вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів, а за їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) відповідно до Методики розподілу. Обсяг, визначений вузлом комерційного обліку (або розрахунковим/середнім способом у передбачених законом випадках), охоплює опалення житлових і нежитлових приміщень, місць загального користування, а також теплову енергію на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем (і гаряче водопостачання за наявності такого обліку) та підлягає подальшому розподілу за правилами Закону про комерційний облік.
Згідно з п.2 ч.2 ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» будинковий вузол (вузли) комерційного обліку фіксує загальний обсяг теплової енергії, що охоплює опалення житлових і нежитлових приміщень, місць загального користування, а також теплову енергію, витрачену на забезпечення роботи внутрішньобудинкових систем (і, за наявності відповідного обліку, гарячого водопостачання). Визначений таким чином обсяг підлягає розподілу між споживачами за правилами Методики: частка, віднесена на опалення МЗК та допоміжних приміщень, розподіляється пропорційно площі (об'єму) кожного приміщення.
Відтак на відповідача покладається обов'язок сплачувати пропорційну частку теплової енергії, віднесеної на загальнобудинкові потреби, та частку, що припадає на опалення приміщень, визначених за Методикою, пропорційно площі його об'єкта.
Вартість поставленої теплової енергії позивач визначив з виходячи з встановлених тарифів на послуги з постачання теплової енергії, що постачається ОКП «Донецьктеплокомуненерго» згідно розпоряджень Голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника Донецької обласної військово-цивільної адміністрації, начальника обласної військово-цивільної адміністрації від 27.10.2021 №1083/5-21, від 23.12.2021 №1309/5-21, №444/5-22 від 27.09.2022, №477/5-23 від 02.10.2023, №85/5-24 від 19.02.2024, №599/5-24 від 09.09.2024 ,№117/5-25 від 17.02.2025.
Відсутність мотивованої відмови відповідача від підписання актів, які йому направлені, зумовлює висновок суду про прийняття послуг. Суд приймає до уваги, що відповідачем не спростований факт споживання теплової енергії за спірний період в обсягах, які визначені позивачем, як і не надано доказів оскарження вказаних у актах та рахунках обсягів спожитої теплової енергії чи доказів звернення до позивача щодо отримання роз'яснень стосовно актів приймання-передачі послуг з постачання теплової енергії, рахунків та зазначених в них обсягів поставленої теплової енергії в спірний період. Заперечень щодо здійснених позивачем розрахунків вартості поставленої теплової енергії відповідачем також не надано.
За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності та взаємозв'язку суд приходить до висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами постачання теплової енергії у період з 01.10.2018 по 01.10.2025 для опалення приміщення, розташованого за адресою: 84331, Донецька обл., місто Краматорськ, бул.Краматорський, буд.38.
Приписами статей 525, 526 ЦК України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач зобов'язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Пунктами 32, 34, 35, 36 Правил надання послуги з постачання теплової енергії передбачено, що плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства. Рахунок на оплату спожитої послуги надається споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та надаються споживачу (його представнику) у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором. Розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.
Умовами п.7.3 договору №107 визначено, що Споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації 100% вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
Одночасно відповідно до пункту 34 індивідуального договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Враховуючи положення чинного законодавства та умови договору, підтвердження надсилання органами поштового зв'язку актів та рахунків поштою, строк оплати за спожиту теплову енергію за спірний період є таким, що настав.
Суд акцентує, що строк оплати поставленої теплової енергії згідно умов договору не залежить від підписання відповідачем відповідних актів та рахунків, зобов'язання обумовлено виключно фактом споживання послуги.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Суд вбачає, що при здійсненні розрахунку сукупної суми заборгованості в цій частині позивач невірно її розрахував, зазначивши, що заборгованість за листопад 2021 складає суму 1384,66грн, тоді як відповідним актом №1121_107 за листопад 2021 зафіксовано факт надання послуг на суму 1384,67грн. Відповідно загальна сума заборгованості за розрахунком суду складає 81548,88грн, тоді як позивач просить стягнути 81548,87грн.
При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч.2 ст. 237 ГПК Укаїни).
Оскільки відповідачем не надані докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, а саме, докази, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за спожиту теплову енергію у період з 01.10.2018 по 01.10.2025, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 81548,87грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується вимоги про стягнення плати за абонентське обслуговування, то суд зазначає наступне.
Плата за абонентське обслуговування встановлена в Законі України № 2189-VІІ від 09.11.2017 «Про житлово-комунальні послуги» і відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 цього Закону визначена як платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
Перебачений нормою Закону перелік витрат, які можуть включатися до складу плати за абонентське обслуговування, виходить із особливостей діяльності виконавця комунальної послуги та специфіки обслуговування ним споживачів, наявності/відсутності вузлів комерційного обліку у будівлі, виконання робіт (послуг), пов'язаних з їх обслуговуванням тощо. Перелік витрат, що включаються до складу плати за абонентське обслуговування та їх обсяг, визначаються виконавцем комунальної послуги.
Витрати, що включаються до складу плати за абонентське обслуговування, є постійними витратами виконавця, які розраховуються на плановий період (12 місяців) у розрахунку на одного абонента та оформляються наказом по підприємству. Нарахування здійснюється щомісяця протягом року у фіксованому розмірі.
Розмір плати за абонентське обслуговування встановлено відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами», прийнятої на виконання вимог пункту 6 частини першої статті 4 Закону.
Цією постановою встановлюється граничний розмір плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - граничний розмір плати за абонентське обслуговування), який визначається за такою формулою: РПгрн = Пмін ? СДсер ? Кд ? Кжкп ? К, де: РПгрн - граничний розмір плати за абонентське обслуговування, гривень на місяць на одного абонента; Пмін - законодавчо встановлений на відповідну дату розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, гривень; СДсер - середній кількісний склад домогосподарства, що становить 2,58 особи; Кд - коефіцієнт дохідності домогосподарства для розрахунку плати за абонентське обслуговування, що становить два прожиткових мінімуми на одну особу в розрахунку на місяць; Кжкп - коефіцієнт середнього по Україні розміру витрат домогосподарств на оплату житлово-комунальних послуг, що становить 0,15; К - коефіцієнт відшкодування домогосподарством витрат, здійснених виконавцем комунальних послуг під час їх надання за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг та віднесених до плати за абонентське обслуговування
Плата за абонентське обслуговування (з урахуванням податку на додану вартість), визначена відповідно до планованих витрат виконавця (витрат, пов'язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, із здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води), не повинна перевищувати граничного розміру плати за абонентське обслуговування, визначеного відповідно до цієї постанови (пункт 2 Постанови).
Плата за абонентське обслуговування визначається виконавцем відповідної комунальної послуги (затверджується внутрішнім наказом підприємства) за планованими витратами на абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента (на місяць) і в рахунку на оплату послуг значиться окремим платежем або складається окремий рахунок, який направляється у встановленому порядку споживачу послуги.
Як визначено в пункті 30 публічного договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається, у тому числі й з плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця www.kpdtke.com.ua.
Інформація щодо встановлених ОКП «Донецьктеплокомуненерго» тарифів плати за абонентське обслуговування та відповідна калькуляція з розрахунку розміщені на офіційному сайті підприємства, який зазначений у вказаному договорі (https://kpdtke.com.ua/2021/04/01/abonentske-obslugovuvannya/).
Зокрема, розмір плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для послуг з постачання теплової енергії, що надаються позивачем споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами відповідно до наказів ОКП «Донецьктеплокомуненерго» №470 від 16.09.2020, №443 від 30.09.2021, №215 від 14.09.2022, №243 від 04.09.2023, №211 від 05.09.2024 становить: з 01.10.2020 - 26,42 грн з ПДВ; з 01.10.2021 - 33,74 грн (будинки, обладнані вузлами обліку теплової енергії) та 23,04 грн. (будинки, необладнані вузлами обліку теплової енергії) з ПДВ; з 01.10.2022 - 29,15 грн (будинки, обладнані вузлами обліку теплової енергії) та 21,36 грн (будинки, необладнані вузлами обліку теплової енергії) з ПДВ; з 01.10.2023 - 38,02 грн (будинки, обладнані вузлами обліку теплової енергії) та 28,07 грн (будинки, необладнані вузлами обліку теплової енергії) з ПДВ; з 01.10.2024 - 42,89 грн. (будинки, обладнані вузлами обліку теплової енергії) та 29,78 грн (будинки, необладнані вузлами обліку теплової енергії) з ПДВ.
Відповідно до пункту 32 договору, плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця.
Споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (пункт 41 договору).
Позивачем у відповідності до наведених вище приписів щомісяця у період з 01.10.2020 по 01.10.2025 здійснювались нарахування плати за абонентське обслуговування у фіксованому розмірі. Згідно наявних в матеріалах справи актів та рахунків, відповідачу за абонентське обслуговування нараховано плату, яка з урахуванням проведеного перерахунку, становить 1671,24 грн, докази оплати вказаної суми відповідачем не надані.
Дослідивши встановлені обставини у справі, враховуючи положення наведених правових норм, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості щодо плати за абонентське обслуговування з 01.10.2020 по 01.10.2025 підтверджена належними і допустимими доказами.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, враховуючи характер і специфіку спірних правовідносин, наведені положення цивільного і господарського законодавства та визначені процесуальним законом стандарти доказування, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав про задоволення позову в повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір, відповідно статті 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За приписами ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З врахуванням викладеного, оскільки ОКП «Донецьктеплокомуненерго» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до ПП «Добро» через підсистему “Електронний суд», то за розгляд позовної заяви належить до сплати судовий збір у розмірі 2422,44 грн (3028,00 грн. х коефіцієнт 0,8).
Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 2422,40грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76 - 79, 86, 91, 123, 129, 236 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги Обласного Комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Приватного підприємства «Добро» про стягнення 83220,11грн, що складається з заборгованості за теплову енергію у розмірі 81548,87грн, заборгованості за абонентське обслуговування у сумі 1671,24грн задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства «Добро» (адреса місцезнаходження: 84331, Донецька обл., м. Краматорськ, бул. Краматорський, буд.38, ідентифікаційний код 22040738) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (84207, Донецька область, м. Дружківка, вулиця Космонавтів, б.39, ідентифікаційний код 03337119) заборгованість за теплову енергію у розмірі 81548,87грн, заборгованість за абонентське обслуговування у сумі 1671,24грн, судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду підписано 27.04.2026.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.М. Устимова