вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
22.04.2026 м. ДніпроСправа № 904/7078/25
За позовом Марганецької міської ради, м. Марганець Дніпропетровської області
до відповідача-1: Томаківської селищної ради, смт. Томаківка Дніпропетровської області
відповідача-2: Комунального підприємства "Томаківське водопровідно-каналізаційне господарство" Томаківської селищної ради, смт. Томаківка Дніпропетровської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради", м. Марганець Дніпропетровська область
про визнання протиправним та скасування рішення та витребування майна
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача-1: Колошин В.П., адвокат, ордер серії АЕ № 1434680 від 24.12.2025
Від відповідача-2: Колошин В.П., адвокат, ордер серії АЕ №1474485 від 19.02.2026
Від третьої особи: Шпак В.І., адвокат, ордер серії АЕ №1416259 від 20.08.2025
Марганецька міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Томаківської селищної ради від 04.11.2025 № 1866-47/VIII "Про встановлення нікчемності окремих рішень селищної ради";
- витребувати у відповідачів на користь позивача наступне майно:
- водопровідні мережі по вулицям Берегового, Лесі Українки та Українській в смт. Томаківка Дніпропетровської області ( передані на підставі акту від 05.09.2019);
- систему водопостачання в селі Володимирівка (Високе) Томаківського району (передане на підставі акту від 09.12.2019);
- ділянок водогону Марганець - Томаківка Дніпропетровської області (передане на підставі акту від 09.12.2019);
- водогону Марганець - Томаківка Дніпропетровської області (передане на підставі акту від 05.05.2020).
Відповідач-1 проти задоволення позову заперечує, надав до суду відзив на позовну заяву.
У відповіді на відзив позивач не погоджується із запереченнями відповідача-1.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2025 справу №904/7078/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою суду від 22.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
28 січня 2026 року від відповідача-1 до господарського суду надійшло клопотання (а.с. 74-76 том 2), яким просить постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху з зобов'язанням: доплатити судовий збір виходячи з дійсної вартості майна 56 673 400,00грн; надати актуальну оцінку вартості майна, здійснену в порядку, визначеному законом, та внести на депозитний рахунок суду суму вартості майна.
29 січня 2026 року від позивача до господарського суду надійшли заперечення на клопотання (заяву).
29 січня 2026 року від третьої особи до господарського суду надійшли заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без руху. Так, в 2019 році у зв'язку із прийняттям у власність Марганецької міської ради майна, а саме системи водопостачання, від Томаківської селищної ради, були утворені комісії для здійснення приймання-передачі вказаного майна. Сукупна вартість всього переданого майна у 2019 році склала 9501181,08грн. Враховуючи, що за час експлуатація вказаного майна здійснювався його знос, то бухгалтерією КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради" здійснювалось списання частини вартості вказаного майна відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, внаслідок чого вартість вищевказаного майна станом на 01.01.2026 р. склала 5880392,61грн. Надана стороною відповідача оцінка майна по КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради" від 21.04.2025 (строком дії до 21.10.2025) проводилась без урахування фактичного стану водопровідних мереж, внаслідок чого не відображає дійсної вартості майна. На даний час КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради" замовило оцінку вищевказаного майна в оціночної організації та додатково надасть відповідні відомості до суду, але в будь-якому випадку вартість вищевказаних позицій майна не змінювалась та на даний час сукупно складає 5880392,61грн.
18 березня 2026 року від позивача до господарського суду надійшли заперечення на на клопотання про залишення позовної заяви без руху. Так, ринкова оцінка може застосовуватися у випадках, коли необхідно встановити фактичний розмір компенсації, відшкодування збитків або інші майнові наслідки, що потребують визначення економічної вартості об'єкта на ринку і може бути подана сторонами як додатковий доказ. Водночас остаточна оцінка поданих доказів, у тому числі щодо вартості спірного майна, відповідно до Господарського процесуального кодексу України здійснюється судом під час розгляду справи по суті на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження матеріалів справи.
27 березня 2026 року від третьої особи до господарського суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи відомостей про оцінку майна. Згідно інформаційно-консультаційної довідки, складеної Товарною біржею "Дніпропетровська Універсальна" 10.03.2026, середня ринкова вартість основних засобів, що належать КП "ВУВКГ" ММР на дату оцінки, складає 6 859 816,00грн (без ПДВ).
Суд, розглянувши клопотання відповідача-1 про залишення позовної заяви без руху, приходить до висновку, що дане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до п. 3 частини першої ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
За приписами частини одинадцятої статті 176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно пунктом 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до п.1, п.2 частини другої ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", п. 8.23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22).
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", з 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00грн.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з п. 3 частини третьої ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України).
Так, до господарського суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Марганецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення та витребування у відповідачів майна.
У якості доказу сплати судового збору позивачем надано платіжні інструкції №618 від 08.12.2025 на суму 2 422,40грн (3028,00грн * 0,8) та №617 від 08.12.2025 на суму 75 632,00грн (6 302 667,41грн * 1,5% * 0,8) (а.с. 85 том 1).
Визначаючи ціну позову, позивач враховував бухгалтерську довідку КП "ВУВКГ" ММР від 22.05.2025 згідно, якої балансова вартість майна станом на 01.05.2025 становить 6 302 667,41грн (а.с. 15 том 1).
За таких обставин, при зверненні до суду з розглядуваною позовною заявою позивачем виконано встановлений п. 2 частиною першою ст.164 ГПК України обов'язок щодо сплати судового збору.
За приписами частини другої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Частиною другою статті 163 Господарського процесуального кодексу України також встановлено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.
За нормативними приписами частини другої статті 163 цього Кодексу наявність таких підстав не є підставою для залишення позову без руху, а потребує попереднього визначення ціни позову судом з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.
Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, й суми судового збору здійснюється господарським судом на підставі поданих учасниками судового процесу доказів. Такі обставини є предметом доказування.
Викладене узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 24.05.2022 у справі № 910/19980/20, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду викладеній у постанові від 11.04.2024 у справі № 756/16117/21
Зокрема, Верховний Суд, посилаючись на постанову Верховного Суду від 19.10.2021 у справі №918/188/21, дійшов висновку, що якщо на момент пред'явлення позову встановити точну дійсну ціну позову неможливо, і суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, не має права зобов'язувати позивача доплачувати суму судового збору та постановляти ухвалу про залишення позову без руху відповідно до частини одинадцятої статті 176 Господарського процесуального кодексу України, а має встановити ціну позову при розгляді справи та здійснити розгляд справи по суті, і відповідно до статті 129 цього Кодексу розподілити судові витрати за результатами такого розгляду, зокрема, стягнувши недоплачений судовий збір.
З урахуванням наведених норм законодавства, підстави для задоволення клопотання Томаківської селищної ради про залишення позовної заяви без руху відсутні.
Керуючись статтями 176, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити Томаківській селищній раді в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили - 22.04.2026 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повна ухвала складена - 27.04.2026.
Суддя Н.М. Євстигнеєва