22.04.2026 року м. Дніпро Справа № 908/2792/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О..
секретар судового засідання: Скородумова Л.В.
представники сторін:
від позивача: Франюк А.В.
від відповідача: Рябко Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
в режимі відеоконференції апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю “КД Енерджі 2»
на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.11.2025 р.
( суддя Горохов І.С., м. Запоріжжя, повний текст рішення підписано 19.11.2025 р.)
у справі
за позовом
Державного підприємства “Гарантований покупець»,
м. Київ
до
Товариства з обмеженою відповідальністю “КД Енерджі 2»,
м. Запоріжжя
про стягнення коштів
1. Короткий зміст позовних вимог.
Державне підприємство “Гарантований покупець» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “КД Енерджі 2», про стягнення заборгованості за договором № 748/01 від 26.09.2019 р. в сумі 50 712 135,21 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом. На виконання умов договору, з урахуванням наданих адміністратором комерційного обліку ( далі - АКО ) сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії щодо фактичного відпуску та споживання електричної енергії за липень 2022 року - березень 2023 року, Позивач здійснював перерахування коштів Відповідачу за електричну енергію. Відповідно до оновлених сертифікованих даних комерційного обліку за вказані розрахункові періоди ( по версії MMS 3 ), Відповідач не здійснював фактичний відпуск електричної енергії ( відповідні показники встановлені на рівні « 0» МВт*год ). З урахуванням оновлених ( скоригованих ) сертифікованих даних комерційного обліку щодо фактично відпущеної електричної енергії виникла переплата за період липень 2022 року - березень 2023 року. Позивач надіслав Відповідачу акти коригування до актів купівлі-продажу електричної енергії за спірний період, від підписання яких Відповідач відмовився. Крім того, Позивач посилався на заборону переміщення товарів ( робіт, послуг ) з тимчасово окупованої території, встановлену ч. 2 ст. 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», оскільки фотогальванічна електростанція Відповідача розташована на тимчасово окупованій території Малобілозерської сільської територіальної громади Василівського району Запорізької області.
2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.11.2025 р. у справі № 908/2792/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “КД Енерджі 2» на користь Державного підприємства “Гарантований покупець» заборгованість в розмірі 50 712 135,21 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “КД Енерджі 2» на користь Державного підприємства “Гарантований покупець» судовой збір у розмірі 760 682,03 грн.
3.Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “КД Енерджі 2», через систему "Електронний суд", звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 17.11.2025 р. у справі № 908/2792/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог.
Крім того, апеляційній скарзі заявлено клопотання, про залучення до участі у справі: Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача; Акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача; Товариства з обмеженою відповідальністю “НІК» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Скаржника ( Відповідача ).
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню через не з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права: ст. ст. 2, ч. 4 ст. 75, 76, 86, 236, 237, 238 ГПК України та неправильне застосування норм матеріального права: ст. 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Водночас, на думку Скаржника, суд першої інстанції порушив норми ст. ст. 2, 76, 236 ГПК України, оскільки не надав правової оцінки доводам Відповідача у відзиві на позов про неправомірність коригування даних комерційного обліку. Скаржник посилається на принцип процесуальної економії та зазначає, що наявність або відсутність окремого провадження з врегулювання суперечки щодо законності зміни сертифікованих даних комерційного обліку не позбавляє особу права доводити протиправність зміни цих даних у спорі, де на підставі змінених даних до особи заявляються грошові вимоги. Апелянт також посилається на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.03.2025 р. у цій же справі, в якій колегія суддів зазначила, що суд має можливість самостійно здійснити оцінку зібраних у справі доказів.
При цьому Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не з'ясовано у повній мірі обставини, що мають значення для справи, зокрема не надано правової оцінки тому, що стало правовою підставою для коригування даних комерційного обліку ПрАТ «НЕК «Укренерго», чи вчинене таке коригування у спосіб, у строки та у порядку, встановленому законом, чи є воно правомірним та чи тягне за собою негативні правові наслідки для Відповідача. Суд першої інстанції визнав скориговані дані дійсними та актуальними без надання такому коригуванню будь-якої правової оцінки.
Щодо недоведеності обставин, Скаржник вказує на те, що відповідно до Порядку підготовки та надання даних комерційного обліку ПрАТ «НЕК «Укренерго» підставою для коригування даних є первинне виявлення Постачальником послуг комерційного обліку ( далі - ППКО ) певних неточностей та внесення ППКО відповідних даних до Версії 2 MMS, а не свавільне обнуління даних АКО без будь-яких підстав. У цій справі АКО свавільно, без отримання будь-якої інформації від ППКО (ТОВ «НІК»), здійснило обнуління даних з порушенням встановлених строків. Скаржник стверджує, що ПрАТ «НЕК «Укренерго» як АКО не має права в односторонньому порядку коригувати, обнуляти або завантажувати будь-які інші значення даних комерційного обліку учасників ринку та першочергово має звернутись до відповідного ППКО з метою уточнення інформації. Зокрема, було порушено порядок коригування ( таке коригування має здійснювати ППКО - ТОВ «НІК» ), порушено строки можливого коригування ( періоди вже було закрито ), здійснено коригування за відсутності фактичних та правових підстав, а дії ПрАТ «НЕК «Укренерго» є взаємносуперечливими - спершу дані сертифіковано, а потім обнулено в системі MMS, однак збережено в Датахаб.
Скаржник наголошує на тому, що на невідповідності висновку суду першої інстанції про «несинхронну» роботу сонячної електростанції ( далі - СЕС ) Відповідача з ОЕС України встановленим обставинам справи. Скаржник зазначає, що суд не встановив та не відобразив у рішенні правових підстав, що характеризують поняття «несинхронного» або асинхронного режиму роботи та його проявів у діяльності СЕС відповідача. Чинне законодавство не містить визначення або нормативного закріплення поняття «несинхронний режим роботи в ОЕС України», як і будь-якого критерію для його встановлення. Суд безпідставно не застосував главу 6 розділу 8 Кодексу системи передачі, яка передбачає поняття асинхронного режиму роботи, критерії віднесення установки до такої, що працює асинхронно, порядок усунення такого режиму. Відповідно до п. п. 6.4, 6.6 Кодексу системи передачі, у разі асинхронного режиму такий режим ліквідується автоматично або через 1-2 хвилини черговим персоналом. Скаржник стверджує, що ПрАТ «НЕК «Укренерго» не встановлювало будь-яких обставин синхронної чи несинхронної роботи СЕС Відповідача, Відповідач жодного разу не отримував повідомлень про наявність асинхронного режиму, а учасниками справи не заперечується факт роботи СЕС у синхронному режимі з ОЕС України у період з 23.02.2022 р. по 30.06.2022 р., тобто вже за час тимчасової окупації.
Скаржник також зазначає про невідповідність висновку суду першої інстанції про нездійснення Відповідачем фактичного відпуску електричної енергії у спірний період. Апелянт стверджує, що судом порушено стандарти доказування та перекладено тягар доказування на Відповідача, тоді як Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу відсутності поставки електричної енергії. На підтвердження генерації та відпуску електричної енергії скаржник посилається на: акти звірки загальної кількості відпущеної (отриманої) електроенергії між суміжними ліцензіатами ПАТ «Запоріжжяобленерго» та Відповідачем за спірний період; довідки ТОВ «НІК» про виробіток та відпуск електроенергії; показники лічильників (фотофіксація); звітність, подану до НКРЕКП; акти надання послуг з диспетчерського управління від ПрАТ «НЕК «Укренерго»; диспетчерські команди щодо зменшення навантаження. Скаржник наголошує, що підписані обома сторонами акти купівлі-продажу електроенергії, сформовані на підставі сертифікованих даних, є належними та допустимими доказами поставки електричної енергії. Посилання суду на п. 3.4 Договору як на підставу повернення коштів є необґрунтованим, оскільки у спірному періоді позивач не переплатив, а оплатив частково фактичні обсяги проданої електричної енергії.
Апелянт вказує на порушення судом першої інстанції п. 4 ст. 236 ГПК України, оскільки судом повністю проігноровано висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені в постанові від 12.02.2025 р. у справі № 910/19641/23, де за аналогічних обставин Верховний Суд дійшов висновків про те, що: підписані з обох сторін акти купівлі-продажу є належними та допустимими доказами поставки електричної енергії; сертифіковані АКО дані підтверджують фактичну вартість проданої електричної енергії; зміна показників обліку на « 0» є не коригуванням, а анулюванням вже валідованих та сертифікованих даних; посилання на втрату зв'язку не є підтвердженням того, що підприємства не передають електроенергію в ОЕС України; на час існування спірних правовідносин були відсутні рішення Регулятора, які б визначали перелік територій, що працюють несинхронно з ОЕС України.
Скаржник також посилається на порушення судом першої інстанції ч. 4 ст. 75 ГПК України, зазначаючи, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.02.2025 р. у справі № 908/2634/24, яке набрало законної сили 25.03.2025 р., встановлено обставини, що мають преюдиціальне значення для цієї справи, зокрема щодо генерації електричної енергії СЕС Відповідача в період з березня 2022 року по червень 2023 року та її продажу ДП «Гарантований покупець».
Щодо порушення норм матеріального права, Скаржник стверджує, що ст. 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» не підлягала застосуванню до спірних правовідносин, оскільки правовідносини у справі № 908/2792/24 та справі № 908/1162/23 не є подібними. У справі № 908/1162/23 учасниками спірних правовідносин були звичайний продавець електричної енергії (не виробник) та кінцевий споживач на тимчасово окупованій території, тоді як у цій справі Відповідач є прямим виробником електричної енергії, вся вироблена електрична енергія відпускається в ОЕС України та викуповується спеціальним суб'єктом - ДП «Гарантований покупець». Ані Позивач, ані Відповідач не здійснювали передачу електричної енергії лініями електропередачі, оскільки не наділені такими повноваженнями та не мають ліцензії на розподіл електричної енергії. Крім того, Позивач підписував акти купівлі електроенергії з Відповідачем, тим самим визнавав відсутність заборон, а ОЕС України визначена в межах України, включаючи тимчасово окуповані території.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Державне підприємство "Гарантований покупець" подало відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заявляє про категоричну незгоду з апеляційною скаргою Відповідача, вважає її необґрунтованою та безпідставною та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на наступне:
Позивач зазначає, що подібний спір між Скаржником та Гарантованим покупцем вже розглядався судами. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.04.2024 р. у справі №908/3830/23 позовні вимоги ДП «Гарантований покупець» до ТОВ «КД Енерджі 2» про стягнення коштів задоволено повністю, стягнуто 16 374 642,86 грн заборгованості. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.10.2025 р. апеляційну скаргу ТОВ «КД Енерджі 2» залишено без задоволення, рішення залишено без змін.
Позивач стверджує, що Відповідач не визначився з характером спірних правовідносин, намагається спотворити дійсні предмет і зміст позовних вимог, акцентує увагу суду на обставинах, що не входять до предмета доказування у цій справі. Визначальним у вирішенні спору є встановлення факту порушення зі сторони Відповідача взятого на себе договірного зобов'язання щодо неповернення коштів згідно з п. 3.4 договору, а не дослідження питання щодо правомірності дій третіх осіб ( НЕК «Укренерго», ПАТ «Запоріжжяобленерго» ) щодо коригування ДКО. Позивач наголошує, що Відповідач визнає і не заперечує: знаходження СЕС на тимчасово окупованій території; отримання від Позивача 50 712 135,21 грн; коригування АКО даних комерційного обліку за спірний період; отримання вимоги про повернення коштів; відмову в поверненні.
Позивач зазначає, що ДКО, на які він опирається, є дійсними, актуальними, не скориговані та не змінені, із MMS не виключені, у встановленому законом порядку ніким не оскаржені. Учасники ринку використовують для розрахунків виключно сертифіковані дані, отримані від АКО. Використання інших показників при розрахунках між учасниками ринку електричної енергії ні чинним законодавством, ані умовами договору не передбачено. Відповідач не навів переконливого мотивування помилковості скоригованих АКО ДКО, не надав суду інші ДКО АКО, не вказав і не довів належними і допустимими доказами, що СУР містить інакші ДКО. Позивач критично оцінює посилання Відповідача на акти купівлі-продажу, довідки ТОВ «НІК», фотографії показів електролічильників, акти надання послуг з диспетчерського управління тощо, оскільки в силу п. 9.14.3 Кодексу комерційного обліку зазначене не є належними і допустимими доказами реального відпуску електричної енергії. Платформа Датахаб не замінює СУР (MMS), а наявні у ній ДКО не є підставою для здійснення розрахунків.
Щодо посилання Скаржника на постанову Верховного Суду від 12.02.2025 р. у справі № 910/19641/23, Позивач зазначає, що правовідносини у наведеній справі та у цій справі не є релевантними за критеріями подібності. Зокрема: у справі № 910/19641/23 Відповідач ( ТОВ «Ренджи Ізмаїл» ) ініціював спір у зв'язку з отриманням актів коригування, чого не зробив Відповідач у цій справі; у справі № 910/19641/23 НЕК «Укренерго» було залучене третьою особою, а у цій справі - ні; Відповідач у справі № 910/19641/23 мав 3 електростанції ( дві на контрольованій території ), тоді як ТОВ «КД Енерджі 2» має одну генеруючу одиницю на тимчасово окупованій території.
Позивач наголошує, що постановою об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025 р. у справі № 908/1162/23 підтверджено неправомірність здійснення господарської діяльності на тимчасово окупованих територіях України, що є самостійною підставою для задоволення позовних вимог. Твердження Скаржника про неподібність правовідносин у справах № 908/2792/24 та № 908/1162/23 суперечать як судовим рішенням у цій справі ( ухвала від 03.04.2025 р. про зупинення провадження до розгляду ОП КГС ВС справи № 908/1162/23 ), так і висновкам Верховного Суду у справі № 910/9680/23, де Верховний Суд погодився із застосуванням до спірних правовідносин положень ч. 2 ст. 13 та ч. 2 ст. 13-1 Закону.
Позивач також зазначає, що Відповідачем, всупереч положенням п. 11.3 Порядку № 641, не надано мотивованої відмови від підписання актів коригування, а також не було ініційовано спір з позивачем, у зв'язку з чим акти коригування за спірний період вважаються узгодженими обома сторонами.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.12.2025 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Чус О.В., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.12.2025 р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи № 908/2792/24.
Матеріали справи № 908/2792/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.12.2025 р. відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “КД Енерджі 2» про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “КД Енерджі 2» на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.11.2025 р. у справі № 908/2792/24 залишено без руху, надано Апелянту строк для усунення недоліків.
Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.01.2026 р. відкрито апеляційне провадження у справі. Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 22.04.2026 р..
Від Акціонерного товариства "Гарантований покупець" надійшла заява про заміну учасника справи правонаступником, в якій Заявник просить апеляційний суд залучити до участі у справі № 908/2792/24 акціонерне товариство «Гарантований покупець» в якості Позивача, як правонаступника Державного підприємства «Гарантований покупець».
Заява мотивована припиненням Державного підприємства «Гарантований покупець» шляхом перетворення в акціонерне товариство «Гарантований покупець», відповідно існує необхідність у заміні відповідного учасника справи його правонаступником - Акціонерним товариством «Гарантований покупець».
Розглянувши подане клопотання, колегія суддів протокольною ухвалою задовольнила заяву Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про заміну Позивача правонаступником, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 52 ГПК України в разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
За загальним визначенням правонаступництво - це перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим (сингулярним). За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов'язки того суб'єкта, якому вони належали раніше. За часткового (сингулярного) правонаступництва від одного до іншого суб'єкта переходять лише окремі права і обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.
З доданого до заяви розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.02.2024 р. № 74-р «Питання перетворення державного підприємства «Гарантований покупець» в акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належать державі» вбачається, що було вирішено, зокрема, реорганізувати державне підприємство «Гарантований покупець» ( код згідно з ЄДРПОУ 43068454 ) шляхом перетворення в акціонерне товариство «Гарантований покупець», 100 відсотків акцій у статутному капіталі якого належать державі та не підлягають приватизації або відчуженню в інший спосіб. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2025 р. № 1633 « Про утворення акціонерного товариства «Гарантований покупець» утворено акціонерне товариство «Гарантований покупець», 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення державного підприємства «Гарантований покупець» ( код згідно з ЄДРПОУ 43068454 ). Також зазначеною постановою Кабінету Міністрів України затверджено Статут акціонерного товариства «Гарантований покупець» (далі - Статут).
Згідно з пунктами 1, 2 Статуту акціонерне товариство «Гарантований покупець» (далі - товариство) утворено в результаті реорганізації шляхом перетворення державного підприємства «Гарантований покупець» відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.02.2024 р. № 74 «Питання перетворення державного підприємства «Гарантований покупець» в акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належать державі» (Офіційний вісник України, 2024 р., № 18, ст. 1183). Товариство є правонаступником майна, усіх майнових та немайнових прав та обов'язків державного підприємства «Гарантований покупець» із дня його державної реєстрації.
21.04.2026 р. проведена державна реєстрація юридичної особи - Акціонерного товариства «Гарантований покупець», а також державна реєстрація припинення державного підприємства «Гарантований покупець», що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань.
Від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату після 29.05.2026 р., оскільки розгляд даної справи до оприлюднення повного тексту постанови Верховного Суду у справі № 916/5633/23 створює ризик ухвалення судового рішення без урахування актуальної та остаточної позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах та може призвести до порушення принципів єдності судової практики та правової визначеності. Крім того, Заявник вказує на те, що відкладення розгляду справи є необхідним також з метою забезпечення принципів змагальності сторін та рівності учасників процесу, оскільки дозволить Позивачу належним чином ознайомитися з новим правовим висновком Верховного Суду у справі № 280/5808/23 та оцінити його значення для доводів апеляційної скарги, надати Суду апеляційної інстанції письмові пояснення. Також, в якості підстав для відкладення, Скаржник посилається на те, що розгляд даної справи 22.04.2026 р. буде відбуватися в умовах, коли Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функціонування енергетичних ринків, конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії та посилення енергетичної стійкості» вже набрав чинності, але спеціальний механізм встановлення юридично значущих обставин, прямо передбачений законодавцем, ще не може бути реалізований з об'єктивних причин, а ухвалення Судом апеляційної інстанції відповідного рішення відбуватимуся за обставин, які Законом віднесено до виключної компетенції Спеціальної Комісії та буде порушенням принципів правової визначеності і справедливого судового розгляду.
Присутній у судовому засіданні представник Скаржника ( Відповідач ) підтримав клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги.
Представник Позивача заперечив проти задоволення клопотання Відповідача про відкладення розгляду апеляційної скарги.
Розглянувши вказане клопотання, судова колегія не знайшла підстав для його задоволення з урахуванням такого.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ч. 4 ст. 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Застосовуючи практику Європейського суду з прав людини під час розгляду справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід зазначити, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 р. у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").
Матеріали справи містять обсяг відомостей достатній для розгляду апеляційної скарги, тим більше за участю представників обох сторін, а наведені Заявником на обгрунтування клопотання мотиви не є перешкодою для здійснення апеляційного провадження. Крім цього, в ході апеляційного розгляду справи у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, учасникам справи було створено умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах встановленого строку. Водночас за логікою відповідних норм ГПК всі основні аргументи мають бути представлені сторонами у заявах по суті справи, а доводи апеляційної скарги - у тексті апеляційної скарги. Після спливу строку на подання апеляційної скарги сторона не може подавати нові пояснення, доводи.
А отже, у зв'язку з недопущенням затягування судового процесу, що може привести до порушення вимог ст. 256 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні 22.04.2026 р., проведеному в режимі відеоконференції, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 р. № 324 “Про утворення державних підприємств “Гарантований покупець» та “Оператор ринку» утворено Державне підприємство “Гарантований покупець» ( Покупець, Гарантований покупець) на базі філії “Гарантований покупець» Державного підприємства “Енергоринок» шляхом виділу майна, прав та обов'язків стосовно нього відповідно до розподільного балансу для виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії.
22.05.2019 р. постановою Кабінету Міністрів України № 455 затверджено статут ДП “Гарантований покупець» відповідно до п. 5 якого підприємство утворено з метою забезпечення купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (у разі використання гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим “зеленим» тарифом відповідно до законодавства, а також отримання прибутку від провадження господарської діяльності.
Гарантований покупець є учасником ринку електричної енергії ( енергетичний ідентифікаційний код 62ХНARANTPOKUP-S ) та здійснює діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності із здійснення функції гарантованого покупця, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 25.06.2019 р. № 1217.
Функції і повноваження Гарантованого покупця регламентуються Законом України “Про ринок електричної енергії» ( Закон ) та Порядком купівлі Гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії затвердженого постановою від 26.04.2019 р. № 641 ( Порядок № 641 ).
За змістом ч. 2 ст. 65 Закону ( у редакції на час спірних правовідносин ) Гарантований покупець зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено “зелений» тариф, або у суб'єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-. міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм “зеленим» тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування “зеленого» тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб'єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електрично енергії, виробленої на об'єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про купівлю-продаж електричної енергії за “зеленим» тарифом (п. 18).
Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону купівля-продаж такої електричної енергії за “зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено “зелений» тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за “зеленим» тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за “зеленим» тарифом затверджується Регулятором. Договір купівлі-продажу електричної енергії за “зеленим» тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії “зеленого» тарифу.
Для здійснення купівлі-продажу електричної енергії за “зеленим» тарифом кандидат у виробники за “зеленим» тарифом укладає з гарантованим покупцем договір купівлі-продажу електричної енергії за “зеленим» тарифом (п. 2.1 гл. 2 Порядку № 641).
26.09.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “КД Енерджі 2» ( ТОВ “КД Енерджі 2» ) та Державним підприємством “Гарантований покупець» укладено договір № 748/01 ( договір ) умови якого відповідають Порядку № 641 та типовому договору купівлі-продажу електричної енергії за “зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 р. № 641.
31.03.2020 р. між сторонами до договору № 748/01 укладено додаткову угоду № 768/01/20 за умовами якої, зокрема, сторони дійшли згоди в преамбулі договору слова “виробник за “земеленим» тарифом» замінити словами “продавець за “зеленим» тарифом», а також пункт 1.1 договору погоджено в наступній редакції:
- п. 1.1 за цим Договором продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13 грудня 2019 року № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами);
- п. 3.1 обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами;
- п. 3.2 розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за “зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ;
- п. 3.3 оплата товарної продукції, купленої гарантованим покупцем у продавців за “зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за “зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
01.07.2020 р. між сторонами до договору № 748/01 укладено додаткову угоду № 1582/01/20 за умовами якої сторони дійшли згоди, що у зв'язку з виконанням Продавцем за “зеленим» тарифом умов пункту 7.5 договору: Продавцем за “зеленим» тарифом отримано ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії (постанова НКРЕКП від 10.06.2020 р. № 1098); Продавцю за “зеленим» тарифом встановлено “зелений» тариф (постанова НКРЕКП від 17.06.2020 р. № 1142); Продавцем за “зеленим» тарифом укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії ( учасник ринку з 30.06.2020 р. ).
05.03.2021 р. між сторонами до договору № 748/01 укладено додаткову угоду № 1015/01/21 за умовами якої, сторони дійшли згоди викласти пункт 3.3 договору в наступній редакції: п. 3.3 Оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування варгоеті врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами"; та доповнити договір новим пунктом 3.4 в такій редакції: “ 3.4.У випадку здійснення гарантованим покупцем оплати за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця за вироблену електричну енергію продавцем за "зеленим" тарифом понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії продавець за "зеленим" тарифом повертас на рахунок гарантованого покупця надлишково сплачені кошти протягом чотирьох робочих днів з дня отримання продавцем підписаного акта купівлі-продажу (акта коригування купівлі-продажу) за відповідний розрахунковий період».
22.07.2021 р. між сторонами до договору № 748/01 укладено додаткову угоду № 1979/02/21 за умовами якої, сторони дійшли про таке:
1. Сторони дійшли згоди внести зміни до Переліку місць встановлення приладів та систем розрахункового обліку, однолінійної схеми розташування приладів розрахункового обліку щодо Фотогальванічної електростанції (Запорізька область, Василівський район, Малобілозерська сільська рада (кадастровий номер земельної ділянки 2320983300:07:023:0021)) та викласти їх в редакції додатків до договору, що додаються;
2. Сторони дійшли згоди доповнити договір додатком “Перелік місць встановлення приладів та систем розрахункового обліку» та додатком “Однолінійна схема розташування приладів розрахункового обліку» щодо Фотогальванічної електростанції (Запорізька область, Василівський район, Малобілозерська сільська рада (кадастровий номер земельної ділянки 2320983300:07:023: 0021)).
Також 19.05.2023 р. між сторонами була укладена додаткова угода № 1230/07/23 до договору № 748/01.
На виконання умов договору Гарантований покупець, з урахуванням наданих адміністратором комерційного обліку ( АКО ) сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії щодо фактичного відпуску та споживання електричної енергії за липень 2022 року - березень 2023 року, здійснював перерахування коштів ТОВ “КД Енерджі 2» за електричну енергію. Надано копії платіжних інструкцій: № 232759 від 14.07.2022 на суму 1 607 126,89 грн; № 234010 від 25.07.2022 на суму 442 632,82 грн; № 237 046 від 29.07.2022 на суму 547 701,90 грн; № 239769 від 15.08.2022 на суму 3 820 234,16 грн; № 240942 від 25.08.2022 на суму 1 878 431,07 грн; № 243538 від 31.08.2022 на суму 57 693,99 грн; № 246651 від 15.09.2022 на суму 2 944 813,67 грн; № 257641 від 26.09.2022 на суму 3 213 761,13 грн; № 30.09.2022 на суму 2 764 898,96 грн; № 260907 від 14.10.2022 на суму 3 401 226,08 грн; № 262748 від 25.10.2022 на суму 4 955 959,56 грн; № 263755 від 31.10.2022 на суму 1 756 442,24 грн; № 277951 від 31.01.2023 на суму 645 306,51 грн; № 265113 від 15.11.2022 на суму 3 098373,07 грн; № 266474 від 25.11.2022 на суму 1 650 160,72 грн; № 267734 від 30.11.2022 на суму 425 203,83 грн; № 269550 від 15.12.2022 на суму 1 214 772,37 грн; № 271072 від 26.12.2022 на суму 719 080,91 грн; № 273116 від 30.12.2022 на суму 653 685,56 грн; № 273936 від 16.01.2023 на суму 2 105 186,53 грн; № 274932 від 23.01.2023 на суму 115 688,38 грн; № 275867 від 25.01.2023 на суму 995 431,13 грн; № 277085 від 31.01.2023 на суму 1 577299,39 грн; № 278970 від 15.02.2023 на суму 1 592 460,56 грн; № 280158 від 24.02.2023 на суму 1 059 351,00 грн; № 281038 від 28.02.2023 на суму 1 120 014,92 грн; № 282737 від 15.03.2023 нас уму 2 536 534,90 грн; № 284693 від 24.03.2023 на суму 1 705 392,79 грн; № 285641 від 31.03.2023 на суму 2 113 237,41 грн.
30.06.2021 р. НЕК “Укренерго» надано ДП “Гарантований покупець» лист від АТ “Укрзалізниця» від 07.06.2023 р. № ЕЕЦ-15/475 щодо надання переліку об'єктів виробників, які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України та оновлений перелік ресурсних об'єктів генерації, які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України.
30.05.2023 р. ПуАТ “Запоріжжяобленерго» надано ПрАТ НЕК Укренерго, зокрема, перелік виробників, розташованих на тимчасово непідконтрольній території України, що приєднані до електричної мережі та наразі працюють несинхронно з ОЕСУ, з зазначенням дати (періоду) такого режиму роботи, у т.ч. до переліку входить ФЕС ТОВ “КД Енерджі 2».
01.06.2023 р. АТ “Херсонобленерго» листом № 01-001280 директору комерційного обліку Олекусандру Карпенко повідомило про те, що тимчасово окупована частина Херсонсської області межує з тимчасово окупованими частинами Запорізької, Миколаївської обслатей та АР Крим. На виконання вимог постанови НКРЕКП від 31.05.2022 р. № 555, АТ “Херсонобленерго» сформовано та зареєстровано в НЕК укренерго додаткову область обліку (62Y-MGA-0140T-X), що включає у себе окуповану частину херсонської області, створено віртуальну ТКО між основою та додатковою областю обліку (62ZV76274-19134K) та між додатковими областями обліку суміжних ОСР, а саме: АТ “Миколаївобленерго»; АТ “Запоріжжяобленерго»» АТ “Укрзалізниця». У листі також повідомлялось про те, що усі об'єкти виробників, які розташовані на тимчасово окупованій частині Херсонської облстаі, а аткож об'єкти електроенергетики, які розташовані на частинах тимчасово окупованих Запорізької та Миколаївської областей працюють не6синхронно з ОЕС України починаючи з 00:00 12.11.2022 р. Додатково наведено перелік об'єктів виробників, які розташовані на території тимчасово окупованої частини Херсонської області.
06.06.2023 р. АТ “Херсонобленерго» звернулося до АТ “Укрзалізниця» з інформацією щодо визначення переліку об'єктів виробників, які працюють несинхронно з ОЕС України.
07.06.2023 р. АТ “Укрзалізниця» повідомила ПрАТ “Укренерго» листом № ЕЕЦ-15/475 про те, що об'єкти виробника ТОВ “Фрі-Енерджі Генічеськ», які приєднані до електричних мереж ОСР “АТ “Укрзалізниця», наразі не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України з 00:00 12.11.2022 р. В той же час, ППКО в ролі ОДКО ТОВ “НЕСС Енерджі» здійснює завантаження даних комерційного обліку по виробнику ТОВ “Фрі - Енерджі Генічеськ» на платформу ММS по сьогоднішній день.
Відповідно до оновлених сертифікованих даних комерційного обліку за вказані розрахункові періоди ( по версії ММS 3 ), у вищевказані розрахункові місяці Відповідач не здійснював фактичний відпуск електричної енергії ( відповідні показники встановлені на рівні “ 0»).
Оскільки обсяг фактично відпущеної Відповідачем електричної енергії зменшився, розмір грошових зобов'язань Позивача перед Відповідачем змінився відповідно (інформація наведена в таблиці № 1).
Таблиця № 1. Різниця між даними ММS 1 + ММS 2 та ММS 3.
МісяцьОбсяг електричної енергії, кВт*год
за даними (ММS 1 + ММS 2)заданими ММS 3
липень 20224 370 464,0000
серпень 20223 701 474,0000
вересень 20222 772 504,0000
жовтень 20222 406 992,0000
листопад 20221 111 866,0000
грудень 2022720 202,0000
січень 2023941 122,0000
лютий 20231 364 230,0000
березень 20232 554 916,0000
Обсяг електричної енергії - це різниця між; відпуском електроенергії відповідача та споживанням електроенергії на власні потреби об 'єкта електроенергетики (ч. 2 ст. 65 ЗУ “Про ринок електричної енергії»).
Скориговані (оновлені) сертифіковані дані комерційного обліку за липень 2022 року - березень 2023 року (по версії ММS 3) по ТОВ “КД Енерджі 2» завантажені до системи управління ринком (СУР, ММS). Надано скріншоти (знімки екрану) з ММS.
Крім того, зазначена інформація підтверджується листом НЕК “Укренерго», наданим на адвокатський запит від 09.09.2024 р. б/н.
Позивач, на виконання вимог Порядку № 641, надіслав на електронну адресу Відповідача, підписані кваліфікованим електронним підписом акти коригування до актів купівлі-продажу електричної енергії від 16.05.2024 р. за липень 2022 року, від 17.05.2024 р. серпень 2022 року, від 30.04.2024 р. за вересень 2022 року, від 06.05.2024 р. за жовтень 2022 року, від 06.05.2024 р. за листопад 2022 року, від 29.04.2024 р. за грудень 2022 року, від 22.04.2024 р. за січень 2023 року, від 22.04.2024 р. за лютий 2023 року, від 30.04.2024 р. за березень 2023 року.
Від підписання вищезазначених актів коригування Відповідач відмовився.
Розрахунки між сторонами з урахуванням отриманих платежів та оновлених (скоригованих) сертифікованих даних комерційного обліку щодо фактичного відпуску електричної енергії виглядають наступним чином.
МісяцьЗа актом купівлі-продажу За актом коригуванняСплачено, грнПереплата, грн
Обсяг, кВт*годВартість, грн. з ПДВОбсяг, кВт*годВартість, фн. з ПДВ
липень 20224370464,00017711392,764370464,000-17711392,762597461,612597461,61
серпень 20223701474,00015000297,423701474,000-15000297,425756359,225756359,22
Верес. 20222772504,00011235627,912772504,00011235627,918923473,768923473,76
жовтень 20222406992,00011519767,432406992,00011519767,4310758934,3910758934,39
Лист. 20221111866,0005321436,201111866,0005321346,205173737,625173737,62
грудень 2022720202,0003446857,97720202,0003446857,972587538,842587538,84
січень 2023941 122,0004787638,19941122,0004787638,194793605,434793605,43
лютий 20231364230,0006940056,291364230,0006940056,293771826,483771826,48
Берез. 20232554916,00012997266,482554916,00012997266,4863555165,106355565,10
всього:50718102,4850718102,48
Розрахунок проведено з урахуванням повернення надлишково перерахованих коштів в розмірі 5 967,24 грн за платіжною інструкцією № 1443 від 08.02.2023 р.
13.06.2024 р. ДП “Гарантований покупець» листом № 41/3368 звернувся з вимогою про повернення вищезазначених переплат. Відповідач листом від 28.06.2024 р. № 28/06/2024 відмовив у поверненні коштів.
Позивач звернувся до суду щодо стягнення з Відповідача кошітв з переплати за куплену Гарантованим покупцем електричну енергію у липні 2022 року - березні 2023 року на суму 50 712 135,12 грн.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що остаточний розрахунок ДП «Гарантований покупець» з виробником електричної енергії за «зеленим» тарифом здійснюється на підставі отриманих від АКО сертифікованих даних комерційного обліку (далі - ДКО) відповідного розрахункового місяця. НЕК «Укренерго» в ролі АКО перевірено спірні ДКО, визнано їх помилковими та, як наслідок, скориговано, тобто приведено у відповідність до реального стану речей. В матеріалах справи наявна інформація із системи управління ринком (СУР, MMS), а також лист НЕК «Укренерго» від 09.09.2024 р. б/н з актуальними сертифікованими даними комерційного обліку, відповідно до змісту яких відповідач не здійснював фактичний відпуск електричної енергії у спірний період (відповідні показники встановлені на рівні « 0» МВт*год). Вищенаведені ДКО, на які посилається Гарантований покупець, є дійсними, актуальними, не скориговані та не змінені, із MMS не виключені. Суд першої інстанції зазначив, що використання інших показників (даних) при розрахунках між учасниками ринку електричної енергії, аніж дані комерційного обліку АКО, чинним законодавством не передбачено та з умов договору не випливає. Крім того, суд послався на ч. 2 ст. 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якою встановлено чітку заборону на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України, зокрема лініями електропередач. Суд дійшов висновку, що виробництво електричної енергії Відповідачем на тимчасово окупованій території та передача лініями електропередач на підконтрольну територію України за період липень 2022 року - березень 2023 року є безпідставним. Також суд зазначив, що Відповідач не виконав умови п. 11.3 Порядку № 641 щодо повернення підписаного акта коригування та ініціювання спору, з огляду на що акти коригування за спірний період вважаються підписаними Відповідачем. Суд першої інстанції також врахував висновки Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025 р. у справі № 908/1162/23 та не знайшов підстав для застосування висновків, наведених у постанові від 12.02.2025 р. у справі № 910/19641/23.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника сторін, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Предметом спору є вимоги Позивача ( Державного підприємства “Гарантований покупець» ) до Товариства з обмеженою відповідальністю “КД Енерджі 2», про стягнення 50 712 135,21 грн. переплати за період липень 2022 року - березень 2023 року щодо фактично відпущеної електричної енергії за договором № 748/01 від 26.09.2019 р., укладеним між сторонами, з урахуванням оновлених ( скоригованих ) сертифікованих даних комерційного обліку ( відповідні показники встановлені на рівні « 0» МВт*год ).
Як зазначалося раніше, Позивач ( Державне підприємство “Гарантований покупець» ) є учасником ринку електричної енергії ( енергетичний ідентифікаційний код 62ХНАRАNТРОКUР-S ) та здійснює діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності зі здійснення функції Гарантованого покупця, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ( далі - НКРЕКП ) від 25.06.2019 р. № 1217.
Функції і повноваження Позивача регламентуються Законом України "Про ринок електричної енергії" та Порядком купівлі Гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою від 26.04.2019 р. № 641 ( далі - Порядок № 641 ).
Відповідно до частини п'ятої ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" (у редакції на момент спірних правовідносин ) гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.
Дані комерційного обліку формуються відповідно до вимог законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії, зокрема правил комерційного обліку електричної енергії, та надаються адміністратором комерційного обліку учасникам ринку.
Такі дані є підставою для визначення фактичних обсягів виробленої, відпущеної та купленої електричної енергії, а також для проведення фінансових розрахунків між учасниками ринку електричної енергії.
Механізм купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, а також порядок здійснення відповідних розрахунків визначено Порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженим постановою НКРЕКП від 26.04.2019 р. № 641.
Відповідно до пункту 10.2 Порядку № 641 у разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок відповідної вартості електричної енергії та направляє продавцю акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.
Згідно з пунктом 10.3 Порядку № 641 за наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання продавцем акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.
Також Порядком № 641 встановлено, що підставою для формування актів купівлі-продажу електричної енергії та здійснення розрахунків між гарантованим покупцем і виробником є сертифіковані дані комерційного обліку, які надаються адміністратором комерційного обліку.
При цьому зазначений Порядок не містить положень, які б виключали можливість уточнення або коригування таких даних у разі отримання оновленої або уточненої інформації від адміністратора комерційного обліку.
Таким чином, дані комерційного обліку можуть уточнюватися у випадках, коли після їх первинного формування отримано нові або уточнені дані, що впливають на визначення фактичних обсягів електричної енергії.
Такий підхід узгоджується із загальними принципами функціонування ринку електричної енергії, відповідно до яких розрахунки між його учасниками повинні здійснюватися на підставі достовірних та підтверджених даних щодо фактичних обсягів виробництва та споживання електричної енергії.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у п. 62 постанови від 20.03.2026 р. у справі № 916/5633/23 звернула увагу на те, що використання первинних даних комерційного обліку для здійснення розрахунків саме по собі не виключає можливості їх подальшого уточнення у випадку встановлення їх невідповідності фактичним показникам або у разі отримання оновлених сертифікованих даних комерційного обліку.
У такому випадку уточнені дані комерційного обліку підлягають врахуванню при визначенні остаточних обсягів виробленої та відпущеної електричної енергії, що, у свою чергу, може зумовлювати необхідність коригування раніше здійснених розрахунків між сторонами відповідних правовідносин.
Відступаючи від висновків зазначених у постанові від 12.02.2025 р. у справі № 910/19641/23 щодо застосування частини п'ятої ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.2 вказаного Порядку № 641, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.03.2026 р. у справі № 916/5633/23 зазначила, що Протокол НКРЕКП від 03.07.2023 р. № 48-П підлягає застосуванню до спірних відносин як акт рекомендаційного характеру, яким скористався Позивач, і яким було перебачено: 1) Адміністратору комерційного обліку сертифікувати та передавати дані комерційного обліку для проведення розрахунків між учасниками ринку за умови наявності перевіреної інформації, яка підтверджує роботу відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі; 2) Для електроустановок, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України, Адміністратор комерційного обліку має забезпечити збереження відповідних даних комерційного обліку в Датахаб для можливості здійснення подальших розрахунків після деокупації відповідних територій та отримання перевірених даних щодо роботи цих електроустановок.
Об'єднана палата також зазначила, що лист оператора системи розподілу про те, що об'єкти генерації ВДЕ ( за наданим переліком ) знаходяться на тимчасово окупованій території, та про втрату електричного зв'язку мереж, що перебувають в зоні відповідальності оператора системи розподілу, з неокупованою територією певної області та суміжними областями на неокупованих територіях, які межують з тимчасово окупованими територіями, є достатнім доказом того, що електроенергія не передавалася в об'єднану систему України, а відтак є достатньою підставою для коригування даних комерційного обліку та встановлення показників "0" поряд із відповідним протоколом НКРЕКП. З огляду на викладене, Суд дійшов висновку, що можливість коригування даних комерційного обліку, у тому числі шляхом визначення відповідних обсягів електричної енергії на рівні "0" існувала і до прийняття постанови НКРЕКП від 19.04.2024 р. № 759.
Як вбачається з матеріалів справи - переплата Позивачем Відповідачу за електроенергію у розмірі 50 712 135,21 грн. підтверджена даними комерційного обліку, отриманими від адміністратора комерційного обліку, тобто особи, яка уповноважена здійснювати такий облік, а тому в апеляційного суду відсутні підстави для визнання недостовірними цих даних.
Дані комерційного обліку були скориговані АКО, відповідно до оновлених сертифікованих даних комерційного обліку за липень 2022 року - березень 2023 року та сертифікованих даних комерційного обліку, у вищевказані розрахункові місяці Відповідач не здійснював фактичний відпуск електричної енергії ( відповідні показники встановлені на рівні “0» ). Зазначена інформація завантажена до системи управління ринком ( СУР, MMS ), що підтверджується наявними в матеріалах справи скріншотами ( знімками екрану ) з MMS. Наведена інформація додатково підтверджується листом НЕК “Укренерго» від 09.09.2024 р. б/н, до якого додані актуальні сертифіковані дані комерційного обліку, надані до ДП “Гарантований покупець» за липень 2022 року - березень 2023 року.
З матеріалів справи вбачається, що Позивач надіслав на електронну адресу Відповідача акти коригування до актів купівлі-продажу електроенергії за липень 2022 року - березень 2023 року, від підписання яких Відповідач відмовився та не повернув їх. Кошти у сумі 50 712 135,21 грн, за виключенням повернутих з коштів 5 967,24 грн.
Відповідно до п. 11.3 Порядку № 641 ( у редакції від 26.01.2024 р. ), у разі наявності у продавця за “зеленим» тарифом зауважень до акта купівлі-продажу електричної енергії або акта коригування, наданого гарантованим покупцем, та/або відмови у його підписанні продавець за “зеленим» тарифом зобов'язаний письмово повідомити про це гарантованого покупця, надати вмотивовану відмову від його підписання та впродовж 30 днів ініціювати спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг та вартість визначається за даними, зазначеними в акті купівлі-продажу електричної енергії або акті коригування. Якщо продавець протягом трьох робочих днів з дня направлення акта купівлі-продажу електричної енергії або акта коригування не направив до гарантованого покупця підписаний акт купівлі-продажу електричної енергії або акт коригування та впродовж 30 днів не ініціював спір, то такий акт купівлі-продажу електричної енергії або акт коригування вважається підписаним продавцем за “зеленим» тарифом.
Відповідач, не виконав зазначені вище умови ( щодо повернення Гарантованому покупцю підписаного акта коригування та ініціювання спору ), з огляду на що акти коригування за розрахункові періоди липень 2022 року - березень 2023 року вважаються підписаними Відповідачем з урахуванням умов п. 11.3 Порядку № 641.
Згідно з п. 3.4 договору у випадку здійснення Гарантованим покупцем оплати за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця за вироблену електричну енергію Продавцем за “зеленим» тарифом понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період ( місяць ) електричної енергії Продавець за “зеленим» тарифом повертає на рахунок Гарантованого покупця надлишково сплачені кошти протягом чотирьох робочих днів з дня отримання Продавцем підписаного акта купівлі-продажу ( акта коригування купівлі-продажу ) за відповідний розрахунковий період.
При цьому, п. 3.4 договору поширюється на будь-які випадки/підстави виникнення у Відповідача переплати, у т.ч. у зв'язку з коригуванням даних комерційного обліку, адже протилежного зміст договору не містить і Відповідачем не спростовано належними доказами по справі.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК України).
Таким чином, як слушно зазначив суд першої інстанції у Відповідача виникло зобов'язання перед Позивачем, яке мало бути виконане у 4-х денний строк, що обраховується з дати одержання, зокрема, актів коригування. При цьому, вирішальне значення у контексті спірних правовідносин мають юридичні факти: здійснення оплати коштів зі сторони Гарантованого покупця та коригування даних комерційного обліку АКО (відсутність/припинення підстави набуття коштів).
Відповідно до п. 1.1.2 гл. 1.1 р. 1 Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 307 (далі - Правила ринку), система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами.
Згідно з п. 1.11.1 гл. 1.11 р. 1 Правил ринку за допомогою системи управління ринком здійснюється управління процесами, зокрема проведенням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами.
За змістом пп. 63 п. 1.2.1 гл. 1.2 р. I Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 311 (далі - Кодекс КО) сертифіковані дані комерційного обліку (сертифіковані дані) - набір даних комерційного обліку за встановлений період для точки або групи точок комерційного обліку після їх перевірки АКО, що використовується всіма учасниками для розрахунків на ринку електричної енергії.
АКО має передавати АР та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам (п. 9.14.1 гл. 9.14 р. IX Кодексу КО).
Згідно з п. 9.14.3 гл. 9.14 р. IX Кодексу КО учасники ринку та АР використовують для розрахунків та інших комерційних цілей виключно сертифіковані дані щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії, що отримані від АКО та зберігаються у нього для кожної ТКО.
Отже, розрахунки між учасниками ринку електричної енергії здійснюються на підставі даних комерційного обліку АКО.
При цьому, використання інших показників при розрахунках між учасниками ринку електричної енергії, аніж дані комерційного обліку АКО ані чинним законодавством, що врегульовує спірні правовідносини, ані умовами договору не передбачено.
Також, відповідно до п. 10.1 Порядку № 641 ( у чинній на час спірних правовідносин редакції) до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Згідно з п. 10.2 Порядку № 641 з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.
Тобто, остаточний розрахунок Гарантованого покупця з виробником електричної енергії за “зеленим» тарифом здійснюється на підставі отриманих від АКО сертифікованих ДКО відповідного розрахункового місяця.
НЕК “Укренерго» в ролі АКО перевірено спірні ДКО, визнано їх помилковими та, як наслідок, скориговано, тобто приведено у відповідність до реального стану речей.
В матеріалах справи наявна інформація із системи управління ринком (СУР, MMS), а також лист НЕК “Укренерго» від 09.09.2024 б/н з актуальними сертифікованими даними комерційного обліку, відповідно до змісту яких відповідач не здійснював фактичний відпуск електричної енергії у спірний період (відповідні показники встановлені на рівні “0» МВт*год).
Вищенаведені ДКО, на які посилається Гарантований покупець, є дійсними, актуальними, не скориговані та не змінені, із MMS не виключені.
Щодо доводів Скаржника пов'язаних із порушенням Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», колегія суддів зазначає наступне.
Як зазначив суд першої інстанції - ТОВ “КД Енерджі 2» здійснює господарську діяльність з виробництва електричної енергії відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 1098 від 10.06.2020 р. “Про видачу ліцензії х виробництва електричної енергії ТОВ “КД Енерджі 2» ( постанова НКРЕКП № 1098 ).
Додатком до постанови НКРЕКП № 1098 зазначено, що місцем провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії Продавця є фотогальванічна електростанція потужністю електрогенеруючого обладнання 25 840,75 кВт., що використовує альтернативні джерела енергії, розташована за адресою: Запорізька область, Василівський район, Малобілозірська рада ( кадастровий номер земельної ділянки 2320983300:07:023:0021).
24.02.2022 р. російська федерація розпочала повномасштабний напад на Україну.
24.02.2022 р. Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 р., затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та наразі триває.
06.12.2022 р. постановою Кабінету Міністрів України затверджено “Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», відповідно до якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони України з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. № 309 “Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською Федерацією» зареєстрованого в міністерстві юстиції України 23.12.2022 р. за № 1668/39004 датою окупації Малобілозерської сільської територіальної громади Василівського району Запорізької області код UA23040150000063069 визначено 26.02.2022 р. Аналогічна інформація міститься у наказі Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 р. № 376 “Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрвоаний в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 р. за № 380/43786, на підставі якого втратив чинність наказ № 309.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово купованій території України» від 15.04.2017 № 1207-VII в редакції Закону України № 2217-IX від 21.04.2022 ( набрав чинності 07.05.2022 р. ), тимчасово окупована територія України ( далі - тимчасово окупована територія ) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Дата початку тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої ст. 3 цього Закону, визначається рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону України № 1207-VII, для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається, зокрема: 3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України № 1207-VII ( в редакції Закону україни № 2183-IX від 15.03.2022 р. ), положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої ст. 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої ст. 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.
В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово купованій території України» від 15.04.2017 р. № 1207-VII в редакції Закону України № 2217-IX від 21.04.2022 р. ( набрав чинності 07.05.2022 р.), на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.
Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано Скаржником - у даній справі рф окуповано територію Малобілозерської сільської територіальної громади Василівського району Запорізької області код UA23040150000063069 з 26.02.2022 р. Хоча, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю “КД Енерджі 2» при реєстрації визначено: Україна, 69035, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Волгоградська, будинок 26 А, офіс 5, ідентифікаційний код юридичної особи 42595282 його енергогенеруючий об'єкт - сонячна електростанція розміщена на тимчасово окупованій території - с. Мала Білозерка, Василівського району, Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки 2320983300:07:023:0021.
Частиною 2 ст. 131 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово купованій території України» від 15.04.2017 № 1207-VII в редакції Закону України № 2217-IX від 21.04.2022 р. ( набрав чинності 07.05.2022 р.) встановлено чітку заборону на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію, зокрема лініями електропередач.
Гарантований покупець зобов'язаний здійснювати розрахунки із Відповідачем лише на підставі сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії по кожній генеруючій одиниці виробника за “земеленим» тарифом, що включені до балансуючої групи Гарантованого покупця, наданих АКО, а не на підставі довідок інших юридичних осіб.
Отже, місцевий господарський суд слушно зауважив, що не є належними і допустими доказами, підтверджуючими реальний відпуск Відповідачем електричної енергії в ОЕС України з урахуванням п. 9.14.3 гл. 9.14 р. 9 Кодексу КОЕЕ - довідка ТОВ “НІК» від 11.04.2024 р. та лист від 29.12.2023 р., які фактично відображають односторонню інформацію.
Щодо доводів Скаржника про те, що судом попередньої інстанції не враховано правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 12.02.2025 р. у справі № 910/19641/23 у подібних правовідносинах, колегія суддів зазначає наступне.
Пункт 11.3 Порядку № 641 врегульовано спеціальний порядок та визначено умови, виконання яких необхідне з боку продавця (Відповідача) при відмові від підписання акту купівлі-продажу електричної енергії або акта коригування, а саме: 1) письмово повідомити про відмову від підписання акта Гарантованого покупця, надавши вмотивовану відмову від підписання акту/акту коригування протягом трьох робочих днів з дня направлення акта купівлі-продажу електричної енергії або акта коригування; 2) протягом 30 днів ініціювати спір відповідно до норм чинного законодавства.
Відповідачем у цій справі, всупереч положенням Порядку № 641, не надано мотивованої відмови від підписання актів коригування, на відміну від справи № 910/19641/23.
Крім того, Суд звертає увагу, що у справі № 910/19641/23 НЕК "Укренерго" було залучене до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача.
Водночас, у цій справі НЕК "Укренерго" не є третьою особою у справі та в будь-якому іншому процесуальному статусі участь у справі не приймав.
Також Відповідач у справі № 910/19641/23 (ТОВ "Ренжи Ізмаїл") мав 3 електростанції, дві з яких знаходилися на контрольованій території України, а третя - на тимчасово окупованій, з урахуванням чого Верховний Суд дійшов висновку про те, що з наявних у матеріалах справи платіжних доручень не вбачається за яку саме генеруючу одиницю були сплачені кошти, а отже в дійсності є не переплата, а оплата електричної енергії, згенерованої генеруючими одиницями, які знаходяться на контрольованій території України.
Водночас, в цій справі Відповідач має одну генеруючу одиницю, яка знаходиться на тимчасово окупованій території України, що унеможливлює висновок про здійснення оплати електричної енергії, виробленої іншими генеруючими одиницями та відсутність у зв'язку з цим переплати.
Враховуючи наведене вище, правовідносини у наведеній Відповідачем справі та у цій справі не є релевантними за критеріями подібності.
Разом з тим, як вже зазначалося раніше, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.03.2026 р. у справі № 916/5633/23 відступила від висновків зазначених у постанові від 12.02.2025 р. у справі № 910/19641/23 щодо застосування частини 5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.2 Порядку № 641.
Таким чином, доводи Відповідача про те, що рішення суду попередньої інстанції прийняте без урахування висновків щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 12.02.2025 р. у справі № 910/19641/23 не знайшли свого підтвердження.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом про наявність підстав для задоволення позовних вимог Позивача.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотання Скаржника про залучення апеляційним судом на стадії апеляційного провадження до участі у справі у якості третіх осіб які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго», Акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго», Товариства з обмеженою відповідальністю “НІК», виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.10.2025 р. у справі № 908/2792/24 в задоволенні клопотання Відповідача про залучення вказаних юридичних осіб до участі у справі в якості третіх осіб - суд відмовив, пославшись на враховуючи обставин справи, а також відсутність наявності обґрунтованих підстав вважати, що рішення суду у даній справі може вплинути на права та обов'язки Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго, Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго, а також Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК».
Наведене спростовує доводи Скаржника викладені в апеляційній скарзі, що зазначене клопотання Скаржника ( Відповідача ) про залучення третіх осіб судом першої інстанції розглянуто не було.
Разом з тим, відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
При цьому, аналіз оскаржуваного рішення господарського суду не дає підстави вважати, що останнє впливає на права та обов'язки зазначених в клопотанні юридичних осіб.
Посилання Скаржника на порушення судом першої інстанції ч. 4 ст. 75 ГПК України, а також те, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.02.2025 р. у справі № 908/2634/24, встановлено обставини, що мають преюдиціальне значення для цієї справи, зокрема щодо генерації електричної енергії СЕС Відповідача в період з березня 2022 року по червень 2023 року та її продажу ДП «Гарантований покупець», колегія суддів відхиляє як безпідставне, з огляду на таке.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.02.2025 р. у справі № 908/2634/24 стягнуто з Держави російська федерація в особі Генеральної прокуратури російської федерації на користь товариства з обмеженою відповідальністю КД ЕНЕРДЖІ 2 - 31 175 725 доларів США, що станом на дату оцінки еквівалентно за курсом НБУ 1 007 608 081 грн, з яких реальні збитки 29 280 204 доларів США, що станом на дату оцінки еквівалентно за курсом НБУ 938 291 548 грн; упущена вигода 1 895 521 доларів США, що станом на дату оцінки еквівалентно за курсом НБУ 69 316 533 грн.
Отже, Позивач у цій справі - ДП «Гарантований покупець», не був учасником у справі № 908/2634/24, а обставини цієї справи не були предметом дослідження у справі № 908/2634/24.
Відповідно до частин 4, 7 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.
Обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов'язується виникнення юридичних наслідків.
Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення в мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18, від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17.
У постанові Верховного Суду від 05.09.2023 р. у справі № 910/11761/21 викладено висновок про те, що преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29.06.2021 р. у справі № 910/11287/16, від 19.12.2019 р. у справі № 520/11429/17.
Крім того, колегія суддів зазначає, що звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиціальних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах. Для спростування преюдиціальних обставин, передбачених ст. 75 ГПК України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами встановленими Господарського процесуального кодексу України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу. Отже, господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин ( у тому числі з урахуванням преюдиціальних обставин ) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.04.2024 р. у справі № 921/186/23, від 13.02.2024 р. у справі № 910/14138/22, від 31.10.2023 р. у справі № 902/670/22.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Залучити до участі у справі № 908/2792/24 Акціонерне товариство “Гарантований покупець», як правонаступника Позивача - Державного підприємства “Гарантований покупець».
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “КД Енерджі 2» - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 17.11.2025 р. у справі № 908/2792/24 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 27.04.2026 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус