Постанова від 23.04.2026 по справі 924/954/25

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року Справа № 924/954/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Крейбух О.Г.

секретар судового засідання Дика А.І.

за участю представників сторін:

позивач - Сорока П.В.

відповідач - Смішна І.В.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Груп" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.01.2026, повний текст судового рішення складено 26.01.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.01.2026 у справі № 924/954/25 (суддя Гладій С.В.)

за позовом Управління Служби Безпеки України у Хмельницькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Груп"

про визнання недійсним пункту 3.1. договору про закупівлю робіт від 19.08.2021 №165, укладеного між Управлінням Служби безпеки України у Хмельницькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Груп» (із внесеними змінами додатковими угодами) в частині включення до ціни договору податку на додану вартість у розмірі 9 320 251,04 грн. (дев'ять мільйонів триста двадцять тисяч двісті п'ятдесят одна грн.. 04 коп.);

про визнання недійсним пункту 3.1. договору про закупівлю робіт від 06.09.2022 №168, укладеного між Управлінням Служби безпеки України у Хмельницькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Груп» (із внесеними змінами додатковими угодами), в частині включення до ціни договору податку на додану вартість у розмірі 10 258 116,44 грн. (десять мільйонів двісті п'ятдесят вісім тисяч сто шістнадцять грн.. 44 коп.);

про визнання недійсним пункту п. 2 додаткової угоди від 21.02.2025 № 4 до договору про закупівлю робіт №168 від 06.09.2022 року, укладеної між Управлінням Служби безпеки України у Хмельницькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Груп", щодо залишення всіх інших умов договору, які не змінені даною Угодою, чинними у попередній редакції, і підтвердження сторонами їх обов'язковості для себе.

про стягнення 10 213 867,09 грн сплаченого податку на додану вартість, 791 191, 38 грн 3% річних та 2 956 554, 09 грн інфляційних втрат

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 14.01.26 позов Управління Служби Безпеки України у Хмельницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Груп" задоволено частково. Визнано недійсним пункт 3.1. договору про закупівлю робіт від 19.08.2021 №165, укладений між Управлінням Служби безпеки України у Хмельницькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Груп" (із внесеними змінами додатковими угодами) в частині включення до ціни договору податку на додану вартість у розмірі 9 320 251,04 грн (дев'ять мільйонів триста двадцять тисяч двісті п'ятдесят одна грн 04 коп.). Визнано недійсним пункт 3.1. договору про закупівлю робіт від 06.09.2022 №168, укладений між Управлінням Служби безпеки України у Хмельницькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Груп» (із внесеними змінами додатковими угодами), в частині включення до ціни договору податку на додану вартість у розмірі 10 258 116,44 грн (десять мільйонів двісті п'ятдесят вісім тисяч сто шістнадцять грн 44 коп.). Визнано недійсним пункт п. 2 додаткової угоди від 21.02.2025 № 4 до договору про закупівлю робіт №168 від 06.09.2022 року, укладеної між Управлінням Служби безпеки України у Хмельницькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Груп", щодо залишення всіх інших умов договору, які не змінені даною Угодою, чинними у попередній редакції, і підтвердження сторонами їх обов'язковості для себе. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Груп" 10 213 867,09 грн (десять мільйонів двісті тринадцять тисяч вісімсот шістдесят сім гривень 09 коп.) сплаченого податку на додану вартість, 129833,61 грн (сто двадцять дев'ять тисяч вісімсот тридцять три гривні 61 коп.) витрат за сплати судового збору. У позові в частині стягнення 2 956 554,09 грн. інфляційних втрат та 791194,38 грн 3% річних відмовлено.

Також додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 29.01.26 у задоволенні заяви відповідача ТОВ "Будівельний Альянс Груп" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн. відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням та додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області, 13.02.26 через підсистему "Електронний Суд" від ТОВ "Будівельний Альянс Груп" до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга. Із підстав висвітлених у апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.01.26 у справі № 924/954/25 в частині задоволення позову. Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Повністю скасувати додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.01.2026 у справі № 924/954/25. Стягнути з позивача судові витрати, а саме судовий збір, витрати на правничу допомогу у фіксованому розмірі 40000 грн, інші можливі судові витрати, зокрема на проведення експертизи. Також до апеляційної скарги долучено клопотання про призначення судової економічної експертизи у справі № 924/954/25.

Листом № 924/954/25/811/26 від 18.02.26 судом апеляційної інстанції витребувано матеріали справи у Господарського суду Хмельницької області. 23.02.26 від суду першої інстанції до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.

24.02.26 через підсистему "Електронний суд" від ТОВ "Будівельний Альянс Груп" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про вступ у справу як представника та надання доступу до справи № 924/954/25.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.26 у справі № 924/954/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Будівельний Альянс Груп" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.01.26 та на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.01.26 у справі №924/954/25.

04.03.26 через підсистему "Електронний суд" від ТОВ "Будівельний Альянс Груп" до суду апеляційної інстанції надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку.

09.03.26 ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду клопотання представника ТОВ "Будівельний Альянс Груп" Смішної І.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 924/954/25 задоволено.

23.03.26 через підсистему "Електронний суд" від Управління СБУ у Хмельницькій області до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли: - відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін; - письмові пояснення щодо клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи у справі № 924/954/25, у яких позивач просить відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "Будівельний Альянс Груп" про призначення судової економічної експертизи; - заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.26 клопотання представника Управління СБУ у Хмельницькій області адвоката Сороки П.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку поза межами приміщення суду задоволено.

31.03.26 у судове засідання в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою власних технічних засобів з'явився представник позивача Сорока П.В. та представник відповідача Смішна І.В..

Учасники справи надали свої пояснення з приводу апеляційної скарги та оскаржуваних судових рішень.

Із метою повного та всебічного розгляду справи протокольною ухвалою суду апеляційної інстанції зобов'язано представника відповідача надіслати для суду розрахунки договірних цін до договорів №№ 165, 168 на будівництво "Нове будівництво 9-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку по вул. Ранковій, 2б в м. Хмельницькому". Оголошено перерву у розгляді справи до 23.04.26 об 11:00 год. Забезпечено представникам позивача та відповідача участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою власних технічних засобів.

01.04.26 через підсистему "Електронний суд" від ТОВ "Будівельний Альянс Груп" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про долучення доказів.

23.04.26 у судове засідання в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою власних технічних засобів з'явився представник позивача Сорока П.В. та представник відповідача Смішна І.В., які додатково надали свої усні пояснення з приводу апеляційної скарги та оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до ст.ст. 269, 270 ГПК України, апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

19.08.2021 між Управлінням Служби Безпеки України у Хмельницькій області м. Хмельницький (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Груп" м. Хмельницький (підрядник) укладено договір про закупівлю робіт № 165, згідно п. 1.1 якого підрядник зобов'язується своїми силами і засобами та на свій ризик виконати роботи (далі - роботи), зазначені в проектній документації (і при потребі зі змінами, внесеними до неї), що виготовлена на об'єкт будівництва "Будівництво 9-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку по вул. Ранковій, 2 б в м. Хмельницькому", а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати проектну та дозвільну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування робіт - "Будівництво 9-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку по вул. Ранковій, 2 б в м. Хмельницькому" (код ДК 021-2015 - 45000000-7: Будівельні роботи та поточний ремонт), оголошення в електронній системі закупівель UА-2021-07-06-010756-с. Кількість (обсяг) робіт: відповідно до проектної документації (і при потребі зі змінами, внесеними до неї).

Згідно п. 2.1 договору підрядник повинен виконати передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає умовам проектної документації та діючим національним стандартам в будівництві. Підрядник виконує роботи у відповідності з затвердженою проектною документацією (і при потребі зі змінами, внесеними до неї) та поданою ним тендерною пропозицією.

Відповідно до п. 3.1 договору, ціна цього договору становить: 55921506,26 грн., в т.ч. ПДВ 9 320 251,04 грн, відповідно до договірної ціни, яка є динамічною.

Згідно п 3.2 договору зміни бюджетних асигнувань, щодо виконання робіт, відповідно до бюджетних призначень, здійснюється за згодою сторін, про що укладається додаткова угода.

Сума бюджетних асигнувань на 2021 рік складає 10 817 780,12 грн., в т.ч. ПДВ. Джерелом фінансування виконання робіт у 2021 році є кошти державного бюджету. (п. 3.1.2 договору).

Відповідно до п. 3.3. договору замовник бере на себе бюджетні зобов'язання відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України виключно в межах відповідних фактичних надходжень бюджетних коштів. Договірна ціна зазначена у відповідності до чинних діючих національних стандартів в будівництві. Фінансування робіт в наступних роках буде здійснюватися в межах бюджетних призначень, визначених у відповідних рішеннях про виділення коштів.

Згідно п. 3.4 договору сума цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін відповідно до вимог чинного законодавства України, у порядку та у випадках, встановлених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-УІІІ (із змінами).

Відповідно до п. п. 5.1, 5.2 договору строк виконання робіт - до 31.12.2022. Місце виконання робіт: 29000, м. Хмельницький, вул. Ранкова, 2 б. Замовник передає підряднику на період виконання робіт та до їх завершення будівельний майданчик з усіма необхідними для використання ним дозволами, документами та погодженнями.

Даний договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Між сторонами погоджено договірну ціну на "Будівництво 9-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку по вул. Ранковій, 2 б в м. Хмельницькому", що здійснюється в 2021 - 2022 роках, згідно якої договірна ціна за надані роботи по даному об'єкту складають 10817780,12 грн.

28.12.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору про закупівлю робіт №165 від 19.08.2021р., згідно п. 1 якої сторони дійшли згоди внести зміни до договору про закупівлю робіт №165 від 19.08.2021 року, а саме: підпункт 3.1.2 пункту 3 "Ціна договору" викласти у наступній редакції: "Сума бюджетних асигнувань на 2021 рік складає 10 905 156,16 грн., в т.ч. ПДВ. Джерело фінансування виконання робіт у 2021 році є кошти державного бюджету".

Дана додаткова угода підписана сторонами та скріплена печатками.

09.05.2022р. між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору про закупівлю робіт №165 від 19.08.2021р. ( із внесеними змінами додатковою угодою від 28.12.2021 №1), згідно п. 1 якої керуючись п. 13.1, п. 13.2 договору, сторони дійшли згоди внести наступні зміни до договору про закупівлю робіт №165 від 19.08.2021 року:

1.1. підпункт 3.1.2 договору доповнити абзацом такого змісту: "Сума бюджетних асигнувань на 2022 рік складає 13 100 876,22 (тринадцять мільйонів сто тисяч вісімсот сімдесят шість гривень 22 копійок) гривень, в т.ч. ПДВ. Джерело фінансування виконання робіт у 2022 році є кошти державного бюджету".

1.2. пункт 4.2 договору доповнити абзацом такого змісту: "Розмір попередньої оплати, що фінансується у 2022 році становить 3 930 200,00 (три мільйони дев'ятсот тридцять тисяч двісті гривень 00 копійок) гривень, в тому числі ПДВ, за рахунок коштів державного бюджету".

1.3. пункт 5.1 договору викласти у наступній редакції: "Строк виконання робіт-до 31.12.2023 року".

1.4. пункт 12.1 договору викласти у наступній редакції: "Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2023, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань".

Відповідно до п. 2 додаткової угоди, ця додаткова угода набирає чинності з 09.05.2022.

Дана додаткова угода підписана сторонами та скріплена печатками.

06.09.2022 між сторонами укладено договір про закупівлю робіт №168, згідно п. 1 якого підрядник зобов'язується своїми силами і засобами та на свій ризик виконати роботи, зазначені в проектній документації (і при потребі зі змінами, внесеними до неї), що виготовлена на об'єкт "Нове будівництво 9-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку по вул. Ранковій, 2б в м. Хмельницькому (коригування)", а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, прийняти від Підрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх.

Згідно п. 1.2 договору найменування робіт - "Нове будівництво 9-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку по вул. Ранковій, 2б в м. Хмельницькому (коригування)" (код ДК 021-2015 - 45000000-7: Будівельні роботи та поточний ремонт). Кількість (обсяг) робіт: відповідно до проектної документації (і при потребі зі змінами, внесеними до неї).

Пунктом 1.3 договору склад і обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі будівництва у разі внесення змін до проектної документації в порядку, зазначеному в п. 53 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668, з урахуванням змін і доповнень, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 р. № 1390 (далі - Загальні умови).

Відповідно до п. 3.1 договору договірна ціна (ціна договору) є динамічною та визначається на підставі додатку № 1, що є невід'ємною частиною договору (договірна ціна), враховує всі можливі податки, збори та інші обов'язкові платежі і становить 68 657 348,72 грн. з ПДВ. Замовник бере на себе бюджетні зобов'язання відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України виключно в межах відповідних фактичних надходжень бюджетних коштів. Фінансування робіт проводиться за планом, який є невід'ємною частинною цього договору (додаток № 3). Сума бюджетних асигнувань на 2022 рік становить 10 902 487,98 грн. з ПДВ. Джерелом фінансування виконання робіт у 2022 році є кошти державного бюджету України. Фінансування робіт в наступних роках буде здійснюватися в межах бюджетних призначень, визначених у відповідних рішеннях про виділення коштів.

Розрахунки можуть проводитися шляхом: оплати замовником, на підставі норм постанови КМУ "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва" №1764 від 27.12.2001 року, постанови КМУ "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" від 4 грудня 2019 р. № 1070, постанови КМУ "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом 8АК8-СоY-2" від 22 липня 2020 р. № 641, попередньої оплати (авансу) на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів в розмірі не більше 30 (тридцяти) % від вартості робіт, що фінансуються у 2022 році, в розмірі 3 270 746,39 грн. (три мільйони двісті сімдесят тисяч сімсот сорок шість гривень 39 копійок), в тому числі ПДВ, за рахунок коштів державного бюджету України, на строк не більше 90 календарних днів.

Відповідно до пунктів 2, 6 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" від 4 грудня 2019 р. № 1070, попередня оплата розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів за капітальними видатками та державними контрактами здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів виконавцям робіт (крім нерезидентів) на небюджетні рахунки, відкриті на їх ім'я в органах Державної казначейської служби у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виконавцями робіт виключно з таких рахунків на цілі, визначені договорами про закупівлю робіт, з наданням підтвердних документів органам Державної казначейської служби для здійснення платежів.

За наявності відповідного фінансування попередня оплата надається підряднику упродовж 10 робочих днів з дня надходження коштів на реєстраційний рахунок замовника. (п. 4.1 договору).

Згідно п. 4.2 договору підрядник протягом 90 календарних днів з дня надходження коштів як попередньої оплати (авансу), підтверджує їх використання згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт (ПФ №КБ-2в) або проміжним актом-звітом про використання коштів за призначенням.

Відповідно до п. 5.1 договору термін виконання робіт: до кінця дії воєнного стану але не пізніше 31 грудня 2023 року, відповідно до графіку виконання робіт. Час проведення робіт може бути скорочений в разі завершення або скасування воєнного стану в Україні або продовжений у разі продовження строку воєнного стану.

Згідно п. 5.2 договору місце виконання робіт: 29000, Україна, м. Хмельницький, вул. Ранкова, 2б.

Відповідно до п. 12.1 договору договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до закінчення воєнного стану на території України, а в частині своїх зобов'язань та розрахунків, до їх повного виконання сторонами. Крім того даний договір припиняє свою дію в разі завершення воєнного стану в Україні відповідно до положення постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №169. Однак у разі продовження строку воєнного стану на території України договір автоматично продовжує свою дію на строк дії воєнного стану на території України, але не пізніше 31 грудня 2023 року. Строк дії договору може продовжуватись у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.

Даний договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

17.11.2022 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору про закупівлю робіт №168 від 06.09.2022, згідно п. 1 якої за взаємною згодою, керуючись п. 13.1, 13.2, 13.2.1 договору, сторони вирішили суму бюджетних асигнувань на 2022 рік, що становить 10 902 487,98 (десять мільйонів дев'ятсот дві тисячі чотириста вісімдесят сім гривень 98 копійок) гривень збільшити на 13 085 110,00 (тринадцять мільйонів вісімдесят п'ять тисяч сто десять гривень 00 копійок) гривень та аб.4 п. 3.1. договору викласти в новій редакції: "Сума бюджетних асигнувань на 2022 рік становить 23 987 597,98 грн. з ПДВ. Джерелом фінансування виконання робіт у 2022 році є кошти державного бюджету України".

Дана додаткова угода підписана сторонами та скріплена печатками.

21.02.2025 між сторонами укладено додаткову угоду №4 до договору про закупівлю робіт №168 від 06.09.2022 згідно п. 1 якої відповідно до пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України та керуючись Узагальнюючою податковою консультацією щодо окремих питань застосування режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість, встановленого пунктом 197.15 статті 197 Податкового кодексу України, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 09 серпня 2024 року № 397, п. 13.1, 13.2, 13.2.1 договору, за взаємною згодою сторони вирішили: "Підрядник повертає замовнику суму попередньо нарахованого податку на додану вартість в розмірі 2 215 483,42 (два мільйони двісті п'ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят три гривень 42 копійки) гривень, який був сплачений за виконання робіт на об'єкті: "Нове будівництво 9-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку по вул. Ранковій, 26 в м. Хмельницькому" згідно з укладеними між сторонами договорами про закупівлю робіт №165 від 19.08.2021 року та № 168 від 06.09.2022 року, в строк 5 (п'ять) робочих днів з моменту підписання даної додаткової угоди".

Згідно п.2 додаткової угоди, всі інші умови вищезазначеного договору, які не змінені в цій угоді, залишаються чинними у попередній редакції, і підтвердження сторонами їх обов'язковості для себе.

Дана додаткова угода підписана сторонами та скріплена печатками.

На виконання договірних умов (договір № 165 про закупівлю робіт від 19.08.21) відповідачем було здійснено будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, а саме "Будівництво 9-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку по вул. Ранковій, 2 б в м. Хмельницькому", а позивачем прийнято виконані роботи, про що сторонами складено та підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 на суму 16323597,70 грн., акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року, акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року, акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року, акт №4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021р. на суму 3283516,66 грн., акт №5 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року, акт №6 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року, акт №7 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року, акт №8 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року, акт №9 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року, акт №10 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2022 року, акт №11 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2022 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2022р. на суму 26922,55 грн., за договором №165 від 19.08.2021р.

На виконання договірних умов (договір № 168 про закупівлю робіт від 06.09.22) відповідачем було здійснено будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, а саме "Нове будівництво 9-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку по вул. Ранковій, 2б в м. Хмельницькому (коригування)" (код ДК 021-2015 - 45000000-7: Будівельні роботи та поточний ремонт), а позивачем прийнято виконані роботи, про що сторонами складено та підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2022р. на суму 6200686,56 грн., акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2022 року, акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2022 року, акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2022 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2022р. на суму 3495339,25 грн., акт №4 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2022 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2022р. на суму 2540991,52 грн., акт №5 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2022 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2022р. на суму 1913612,12 грн., акт №6 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2022 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2022р. на суму 2275938,68 грн., акт №7 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2022р. на суму 6354567,68 грн., акт №8 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року, акт №9 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року, акт №10 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року, за договором №168 від 06.09.2022р.

Вказані договори №165 від 19.08.2021р та №168 від 06.09.2022 сторонами виконано в повному обсязі, позивачем сплачено вартість виконаних робіт, у тому числі податок на додану вартість в сумі 12 429 290,96 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями та виписками з банку.

Відповідно до сертифікату Державної інспекції архітектури та містобудування України від 14.12.2023 №ІУ122231214237 об'єкт будівництва "Нове будівництво 9-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку по вул. Ранковій, 2б в м. Хмельницькому" здано в експлуатацію.

09.08.2024 року Міністерство фінансів України наказом №397 затвердило "Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань застосування режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість, встановленого пунктом 197.15 статті 197 Податкового кодексу України", у якій сформовано загальну позицію щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання замовнику будівельно-монтажних робіт з нового будівництва житла, у разі оплати таких робіт за рахунок державних коштів. Згідно положень наказу №397 генеральний підрядник (платник податку на додану вартість) зобов'язаний відкоригувати такі податкові зобов'язання з податку на додану вартість за правилами, встановленими статтею 192 розділу V ПКУ, в тому числі: - повернути замовнику суму попередньо нарахованого податку на додану вартість; - скласти розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена з нарахуванням податку на додану вартість, в якому вказати зі знаком «-» показники щодо поставлених будівельно-монтажних робіт з будівництва житла за рахунок державних коштів. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН замовником; - скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на операцію з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла за рахунок державних коштів, яка підлягала звільненню від оподаткування податком на додану вартість згідно з пунктом 197.15 статті 197 розділу V ПКУ, без нарахування податку (з позначкою "Без ПДВ"). Відтак, режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений пунктом 197.15 статті 197 розділу V ПК України, застосовується до відповідних операцій. Водночас застосування такого режиму звільнення від оподаткування ПДВ до операцій з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла залежить від джерел фінансування таких операцій.

30.12.2024 управління Служби безпеки України у Хмельницькій області звернулося до ТОВ "Будівельний Альянс Груп" з листом №72/16/202/11723 про необхідність приведення у відповідність до вимог податкового законодавства вищевказані операції з будівництва житла за бюджетні кошти.

13.01.2025 ТОВ "Будівельний Альянс Груп" листом №26 повідомило позивача про те, що останній зобов'язується повернути позивачу суму попередньо нарахованого податку на додану вартість після проведення вирахування компенсації згідно пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України, попередньо підписавши угоду про проведення коригування до договору №165 від 19.08.2021р. та договору №168 від 06.09.2022.

21.02.25 між ТОВ "Будівельний Альянс Груп" (підрядник) та Управлінням Служби безпеки України у Хмельницькій області (замовник) укладено додаткову угоду № 4 до договору про закупівлю робіт № 168 від 06.09.22.

Сторони узгодили, що відповідно до п. 197.15 ст. 197 Податкового кодексу України та керуючись Узагальнюючою податковою консультацією щодо окремих питань застосування режимі звільнення від оподаткування податком на додану вартість, встановленого п. 197.15 ст. 197 Податкового кодексу України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.08.2024 № 397, п. 13.1, 13.2, 13.2.1 договору, за взаємною згодою сторони вирішили, що підрядник повертає замовнику суму попередньо нарахованого податку на додану вартість в розмірі 2 215 483, 42 грн, який був сплачений за виконання робіт на об'єкті "Нове будівництво 9-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку по вул. Ранковій, 2б в м. Хмельницькому" згідно з укладеними між сторонами договорами про закупівлю робіт № 165 від 19.08.2021 та № 168 від 06.09.2022, в строк 5 (п'ять) робочих днів з моменту підписання даної додаткової угоди.

Також матеріали справи містять додаток № 1 до додаткової угоди № 4 від 21.02.25 до договору про закупівлю робіт № 168 від 06.09.2022 - Розрахунок суми попередньо нарахованого податку на додану вартість, що підлягає поверненню замовнику на об'єкті "Нове будівництво 9-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку по вул. Ранковій, 2б в м. Хмельницькому".

Відповідач повернув позивачу, відповідно до додаткової угоди №4 до договору про закупівлю робіт №168 від 06.09.2022, суму попередньо нарахованого податку на додану вартість в розмірі 2 215 483,42 грн., що підтверджується випискою з рахунку за 26.02.2025р.

15.09.2025р. позивач на адресу відповідача надіслав вимогу №72.172/16-1608 в якій просив повернути суму сплаченого податку на додану вартість в розмірі 10213867,09 грн. та відшкодувати нанесені збитки у вигляді інфляційних втрат у розмірі 2956554,09 грн. та 3% річних у розмірі 791194,38 грн, яка останнім залишена без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду в якому просить визнати недійсним пункт 3.1. договору про закупівлю робіт від 19.08.2021 №165 в частині включення до ціни договору податку на додану вартість у розмірі 9 320 251,04 грн., визнати недійсним пункту 3.1. договору про закупівлю робіт від 06.09.2022 №168 в частині включення до ціни договору податку на додану вартість у розмірі 10 258 116,44 грн., визнати недійсним пункту п. 2 додаткової угоди від 21.02.2025 № 4 до договору про закупівлю робіт №168 від 06.09.2022 року, щодо залишення всіх інших умов договору, які не змінені даною Угодою, чинними у попередній редакції, і підтвердження сторонами їх обов'язковості для себе, стягнути з відповідача 10 213 867,09 грн. сплаченого податку на додану вартість та 3 747 748,47 грн інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Мотивуючи рішення місцевий господарський суд зазначив наступне:

- відповідач не спростував, що будівництво здійснювалось за державні кошти;

- при укладанні договорів сторонами було неправомірно включнно до розміру витрат по будівництву житла податок на додану вартість;

- відповідач отримав від позивача кошти за виконані роботи по будівництву житла з ПДВ, а відповідні операції на момент укладання договору були звільнені від оподаткування ПДВ, а тому місцевий господарський суд виснував, що кошти в сумі 10 213 867, 09 грн набуті відповідачем без достатньої правової підстави;

- сам факт недійсності умов договору не створює прострочення, оскільки прострочення виникає лише після того як відповідач повинен був повернути кошти. Ураховуючи зазначене місцевий господарський суд зауважив, що 15.09.25 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату безпідставно збережених коштів, у якій просив повернути суму сплаченого податку на додану вартість та відшкодувати нанесені збитки у вигляді інфляційних втрат та 3% річних без встановлення строку такого повернення. Таким чином прострочення платежу у відповідача виникло саме з дня отримання вимоги (з 15.09.25), а не за періоди, які зазначено позивачем у позові.

Додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 29.01.26 у справі № 924/954/25 у задоволенні заяви ТОВ "Будівельний Альян Груп" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн відмовлено.

Мотивуючи додаткове рішення, місцевий господарський суд зазначив, що рішенням суду позов задоволено частково. Із відповідача стягнуто безпідставно збережені кошти, що свідчить про ухвалення рішення не на користь відповідача. Відмова у задоволенні вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є похідною від основної вимоги та не змінює правової оцінки результатів розгляду спору по суті. Відтак, відповідач не є стороною, на користь якої ухвалено рішення, а тому підстави для стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до ст.ст. 126, 129 ГПК України, відсутні.

Не погоджуючись із оскаржуваними судовими рішеннями від ТОВ "Будівельний Альянс Груп" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга.

Доводи апелянта зводяться до наступного:

- cуд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та не надав належної правової оцінки доказам, зокрема факту подальшого коригування сторонами договірних відносин податкових зобов'язань;

- місцевий господарський суд помилково застосував норми цивільного права без урахування податкового регулювання та фактичних дій сторін щодо приведення операцій у відповідність до Податкового кодексу України;

- сторони після укладення договорів самостійно усунули порушення - уклали додаткову угоду, зняли ПДВ з ціни договорів, здійснили коригування податкових накладних та частково повернули кошти;

- господарський суд Хмельницької області не врахував, що відповідач не заперечує застосування пільги з ПДВ, а навпаки - фактично її реалізував відповідно до Узагальнюючої податкової консультації;

- визнання недійсними умов договорів є безпідставним, оскільки ці умови вже були змінені сторонами та фактично втратили чинність;

- позивач не оскаржував додаткову угоду про коригування ціни, що свідчить про визнання ним нової (зменшеної) вартості договорів без ПДВ;

- обраний позивачем спосіб захисту (визнання недійсності умов договору та стягнення коштів) не призводить до відновлення його прав, оскільки правовідносини вже врегульовані сторонами.

Апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.01.26 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Також у разі скасування оскаржуваного основного рішення суду першої інстанції апелянт просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.01.26 та здійснити перерозподіл судових витрат, які понесені відповідачем в суді першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу Управління Служби Безпеки України у Хмельницькій області не погоджується з доводами апеляційної скарги та зазначає, що місцевий господарський суд повно та всебічно дослідив докази, які наявні в матеріалах справи. Доводи апелянта є необґрунтованими та безпідставними. Також позивач вважає, що місцевий господарський суд правомірно у додатковому рішенні відмовив ТОВ "Будівельний Альянс Груп" у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн. Ураховуючи вищезазначене позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

Положеннями ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Частиною 2 ст. 631 ЦК України передбачено, що договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.

Положеннями ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За своєю правовою природою укладені між позивачем та відповідачем договори № 165 та № 168 про закупівлю робіт є договорами будівельного підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Згідно ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно зі ст. 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Щодо поданого клопотання ТОВ "Будівельний Альянс Груп" про призначення судової економічної експертизи у справі № 924/954/25 (том 2, а.с. 72-75), колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідач просить постановити ухвалу, якою призначити у справі № 924/954/25 судову економічну експертизу та поставити на вирішення експертної установи наступне питання: "Чи правильно здійснено застосування/реалізація норм Податкового кодексу України у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "Будівельний Альянс Груп", внаслідок застосування п. 197.15. ст. 197 ПКУ до операцій з будівництва житла для УСБУ за договором №165 про закупівлю робіт від 19.08.2021 року та договором про закупівлю робіт №168 від 06.09.202, а також чи правильно здійснено розрахунки між сторонами внаслідок застосування п. 197.15. ст. 197 ПКУ, які наведені в Додатку № 1 "Розрахунок суми попередньо нарахованого податку на додану вартість, що підлягає поверненню замовнику на об'єкт будівництва: "Нове будівництво 9-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку по вул. Ранковій 2б в м. Хмельницькому" до додаткової угоди №4 до договору про закупівлю робіт №168 від 06.09.202 від 21.02.2025?".

23.04.26 у судовому засіданні представник відповідача зазначила, що проведення судової експертизи викликане лише з метою підтвердження правильності застосування норм Податкового кодексу України під час укладання додаткової угоди № 4 до договору про закупівлю робіт № 168 від 06.09.2022 (тобто чи правильно сторони визначили суму ПДВ, яку слід було повернути позивачу згідно Узагальнюючої податкової консультації).

23.04.26 представник позивача заперечив проти задоволення клопотання. Вважає, що в даній справі відсутня необхідність у залученні експерта. Призначення експертизи лише призведе до затягування розгляду справи. При цьому усі наявні докази в матеріалах справи не потребують залучення експерта, який має необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право.

Заслухавши доводи представників сторін щодо необхідності/доцільності проведення судової експертизи у даній справі, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що згідно ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що проведення судової експертизи задля підтвердження правильності застосування норм Податкового кодексу України сторонами під час укладання додаткової угоди № 4 до договору про закупівлю робіт № 168 від 06.09.2022 від 21.02.25 є застосуванням спеціальних знань у сфері права, а не застосування спеціальних знань у інший сфері.

Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що спір між сторонами виник не у зв'язку з неоднаковим піддрахунком сум ПДВ, які мають бути повернуті відповідачем для позивача (позивач не оскаржує правомірність здійсненого перерахунку ПДВ, яке було повернуто згідно додаткової угоди № 4 від 21.02.25 до договору про закупівлю робіт № 168 від 06.09.22; не надає іншого контррозрахунку, у якому зазначена інша сума нарахувань ПДВ, яка підлягає поверненню), а із різним розумінням змісту Узагальнюючої податкової консультації, яка затверджена Наказом Міністерства фінансів України № 397 від 09.08.2024, на підставі якої були проведені розрахунки і підписано додаткову угоду № 4 від 21.05.25 до договору про закупівлю робіт № 168 від 06.09.22.

Також колегія суддів апеляційної інстанції враховує, що матеріали справи містять акти виконаних робіт до договору № 165 від 19.02.2021 та договору № 168 від 06.09.2022, на підставі яких сторонами було узгоджено коригування суми попередньо нарахованого податку на додану вартість, яка підлягає поверненню генпідрядником (ТОВ "Будівельний Альянс Груп") замовнику (Управління Служби безпки України у Хмельницькій області), що дає суду можливість самостійно перевірити правильність застосування норм ПК України через призму Узагальнюючої податкової консультації, що свідчить про відсутність необхідності проведення судової експертизи.

Із огляду на пояснення сторін у справі, доказів, які знаходяться в матеріалах справи, а також приписів ст. 99 ГПК України, колегія суддів апеляційної інстанції виснує про відсутність правових підстав для задоволення клопотання ТОВ "Будівельний Альянс Груп" про призначення судової економічної експертизи у справі № 924/954/25.

Щодо незгоди ТОВ "Будівельний Альянс Груп" із рішенням Господарського суду Хмельницької області від 14.01.26 у справі № 924/954/25, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (ст. 877 ЦК України).

Податок на додану вартість визначено у підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України як непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (п. "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, надалі - ПК України).

За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).

Відповідно до п. 197.15 статті 197 ПК України звільняються від оподаткування операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти.

Як місцевим, так і апеляційним господарськими судами встановлено, що за договором № 165 від 19.08.2021 підрядником було фактично виконано роботи на загальну суму 13 103 547, 02 грн (у тому числі ПДВ - 2 183 924, 50 грн). За договором №168 від 06.09.2022 підрядником фактично виконано роботи на загальну суму 61 548 698, 71 грн (у тому числі ПДВ - 10 258 116, 44 грн).

Отже, загальна сума ПДВ, яка була фактично нарахована і сплачена позивачем для відповідача згідно договорів № 165 та № 168 становить 12 429 290, 95 грн (2 183 924, 50 грн + 10 258 116, 44 грн).

Колегія суддів апеляційної інстанції враховує, що матеріали справи містять лист, який адресований начальником Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області Олексієм Прокопенко для генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Груп" Івана Крутилка (том 1, а.с. 176). У вказаному листі позивач зазначає, що згідно сертифікату Державної інспекції архітектури та містобудування України від 14.12.2023 №ІУ122231214237 об'єкт будівництва "Нове будівництво 9-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку по вул. Ранковій, 2б. в м. Хмельницькому" здано в експлуатацію. Водночас, 09.08.2024 Міністерство фінансів України наказом № 397 затвердило "Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань застосування режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість, встановленого пунктом 197.15 статті 197 Податкового кодексу України", у якій сформовано загальну позицію щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання замовнику будівельно-монтажних робіт з нового будівництва житла, у разі оплати таких робіт за рахунок державних коштів. Ураховуючи роз'яснення органу виконавчої влади у сфері податків в Україні, позивач надіслав вказаний лист до відповідача з проханням привести у відповідність до вимог чинного податкового законодавства операцій з будівництва житла військовослужбовця УСБУ у Хмельницькій області, що здійснювалося за бюджетні кошти.

Як убачається з матеріалів справи, після звернення позивача, сторони дійшли згоди укласти додаткову угоду №4 від 21.02.2025 до договору про закупівлю робіт № 168 від 06.09.2022. До додаткової угоди № 4 сторони підписали додаток - "Розрахунок суми попередньо нарахованого податку на додану вартість, що підлягає поверненню замовнику на об'єкт будівництва: "Нове будівництво 9-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку по вул. Ранковій 2б в м. Хмельницьком".

Згідно даного розрахунку розмір ПДВ згідно договорів № 165 від 19.08.2021 та № 168 від 06.09.2022, який підлягає поверненню позивачу, становить 2 215 483, 42 грн (том 1, а.с. 27-29).

Згідно пп. 14.1.173 п. 14.1 ст. 14 ПК України узагальнююча податкова консультація - оприлюднення позиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що склалася за результатами узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків, та/або у разі виявлення обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм такого законодавства.

Відповідно до п. 52.6 ст. 52 ПК України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, проводить періодичне узагальнення індивідуальних податкових консультацій, а також аналізує обставини, що свідчать про неоднозначність окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, шляхом надання узагальнюючих податкових консультацій, які затверджуються наказом цього органу. Узагальнюючі податкові консультації підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, протягом п'яти календарних днів з дня їх надання.

У силу положень пп. 112.8.2 п. 112.8 ст. 112 ПК України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є: вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено.

Згідно ч.ч. 1-3 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили. У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України (ч. 7, 8 ст.11 ГПК).

Екстраполюючи приписи ГПК України, а також ПК України на правовідносини, які виникли у даній справі, колегія суддів апеляційної інстанції виснує, що затверджена центральним органом виконавчої влади в установленому порядку узагальнююча податкова консультація, яка не суперечить нормам правового акта вищої юридичної сили, має юридичне навантаження для платника податку та контролюючого органу, яку суд зобов'язаний враховувати під час розгляду справи.

Так, згідно п. 197.15 ст. 197 ПК України звільняються від оподаткування операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти.

Апелянт зазначає, що мотивуючи оскаржуване судове рішення, місцевий господарський взагалі не надав правової оцінки затвердженому Міністерством фінансів України наказу № 397 "Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань застосування режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість, встановленого пунктом 197.15 статті 197 Податкового кодексу України" (надалі - Наказ № 397).

Досліджуючи Наказ № 397, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

"Питання 6. Чи зобов'язаний генеральний підрядник (платник податку на додану вартість) при здійсненні операцій, які підлягають звільненню від оподаткування податком на додану вартість згідно з пунктом 197.15 статті 197 розділу V ПКУ, здійснити нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та скласти зведену податкову накладну за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ, якщо придбані ним товари/послуги, необоротні активи з податком на додану вартість призначені для використання або починають використовуватися у повній мірі в таких операціях?

Відповідь на питання 6. При здійсненні операцій, які підлягають звільненню від оподаткування податком на додану вартість згідно з пунктом 197.15 статті 197 розділу V ПКУ, генеральний підрядник (платник податку на додану вартість) зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість та скласти зведену податкову накладну: за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, - у випадку, якщо товари/послуги та необоротні активи (наприклад, будівельні матеріали, обладнання, послуги із спорудження житла), які придбавалися з податком на додану вартість, призначені для використання або починають використовуватися виключно в неоподатковуваних операціях, зокрема в операціях, які підлягають звільненню від оподаткування податком на додану вартість згідно з пунктом 197.15 статті 197 розділу V ПКУ; або за правилами, встановленими пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ, - у випадку, якщо товари/послуги та необоротні активи (наприклад, будівельні матеріали, обладнання), які придбавалися з податком на додану вартість, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в неоподатковуваних операціях, зокрема в операціях, які підлягають звільненню від оподаткування податком на додану вартість згідно з пунктом 197.15 статті 197 розділу V ПКУ.

Питання 7. Чи зобов'язаний замовник будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти, компенсувати генеральному підряднику витрати на сплату податку на додану вартість за товарами/послугами, необоротними активами (у тому числі, що надані субпідрядними організаціями), які призначені для використання або починають використовуватися повною мірою в операціях, звільнених від оподаткування податком на додану вартість згідно з пунктом 197.15 статті 197 розділу V ПКУ?

Відповідь на питання 7. Так, оскільки податок на додану вартість по товарах/послугах, які придбавалися з цим податком та призначені для використання або починають використовуватися в операціях, що підлягають звільненню від оподаткування податком на додану вартість згідно з пунктом 197.15 статті 197 розділу V ПКУ, включається до собівартості будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти.".

Отже, суд апеляційної інстанції враховує, що приписи п. 197.15 ст. 197 ПК України застосовуються комплексно із урахуванням приписів п. 198.5 ст. 198 ПК України, п. 199.1 ст. 199 ПК України. Зазначеної обставини місцевим господарським судом не було враховано та загалом не було надано відповідної правової оцінки Наказу № 397, на який покликалися як позивач, так і відповідач.

Відповідно до статті 167 ЦК України, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом. Держава може створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.

За приписами пункту 3 частини першої статті 3 ЦК України свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства України.

Згідно з статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, одним з ключових елементів цивільного права є автономія волі учасників цивільних відносин, а тому законодавець передбачив, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (частини друга, третя статті 6 ЦК України).

Як виснував Верховний Суд у постанові від 11.01.2024 у справі № 916/1247/23 особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.

Договір - це універсальний регулятор, а отже він є підставою для становлення, зміни чи припинення приватних прав і обов'язків та інших наслідків саме для його сторін. Договір як універсальний регулятор приватних відносин покликаний забезпечити їх регулювання і має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов'язків.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач та відповідач із метою дотримання приписів п. 197.15 ст.197 ПК України (із урахуванням Наказу № 397) уклали додаткову угоду № 4 від 21.02.2025 до договору про закупівлю робіт № 168 від 06.09.2022. Сторони вирішили, що підрядник повертає замовнику суму попередньо нарахованого податку на додану вартість в розмірі 2 215 483, 42 грн, який був сплачений за виконання робіт згідно договорів № 165 від 19.08.2021 та № 168 від 06.09.2022.

На підтвердження зазначеної обставини сторони узгодили розрахунок суми попередньо нарахованого податку на додану вартість, що підлягає поверненню замовнику на об'єкті будівництва: "Нове будівництво 9-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку по вул. Ранковій, 2б в м. Хмельницькому". (том 1, а.с. 27 на звороті - 29).

Даний розрахунок містить відомості щодо: акта № 1 від 03.12.21 (договір № 165 від 19.08.2021), акта № 2 від 03.12.21 (договір № 165 від 19.08.2021), акта № 3 від 03.12.21 (договір № 165 від 19.08.2021), акта № 4 від 03.12.21 (договір № 165 від 19.08.2021), акта № 5 (договір № 165 від 19.08.2021), акта № 6 (договір № 165 від 19.08.2021), акта № 7 (договір № 165 від 19.08.2021), акта № 8 (договір № 165 від 19.08.2021), акта № 9 (договір № 165 від 19.08.2021), акта № 10 (договір № 165 від 19.08.2021), акта № 11 (договір № 165 від 19.08.2021), акта № 1 від 09.09.22 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 2 від 09.09.22 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 3 04.10.22 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 4 27.10.22 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 5 18.11.22 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 6 30.11.22 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 7 від 12.12.22 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 8 від 16.12.22 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 9 від 16.12.22 (договір № 168 від 06.09.2022). акта № 1 від 16.12.22 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 11 від 21.04.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 12 від 12.05.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 13 від 19.05.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 13/1 19.05.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 14 від 24.05.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 15 від 31.05.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 15/1 від 31.05.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 16 від 28.06.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 16/1 від 28.06.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 17 від 28.06.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 18 від 10.07.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 19/1 від 26.07.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта №20 від 26.07.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта №20/1 від 26.07.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 21 від 26.07.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 22 від 26.07.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 23 від 26.07.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 24 від 10.08.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 25 від 10.08.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 26 від 10.08.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 27 від 10.08.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 28 від 10.08.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 29 від 10.08.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 30 від 10.08.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 31 від 10.08.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 32 від 25.08.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 33 від 13.09.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 34 від 13.09.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 35 від 25.09.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 36 від 25.09.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 37 від 06.10.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 37/1 від 06.10.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 38 від 06.10.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 39 від 06.10.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 40 від 06.10.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 41 від 06.11.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 41/1 від 06.11.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 42 від 06.11.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 42/1 від 06.11.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 43 від 06.11.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 44 від 06.11.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 45 від 06.11.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 45/1 від 06.11.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 46 від 15.11.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 46/1 від 15.11.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 47 від 15.11.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 48 від 15.11.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 49 від 30.11.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 50 від 30.11.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 51 від 30.11.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 52 від 30.11.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 53 від 30.11.23 (договір № 168 від 06.09.2022), акта № 54 від 30.11.23 (договір № 168 від 06.09.2022).

Отже, на підставі вищезазначених актів, приписів п. 197.15 ст. 197 ПК України та Наказу № 397 сторони узгодили, що сума ПДВ, яка підлягає поверненню підрядником (ТОВ "Будівельний Альянс Груп") замовнику (Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області) становить 2 215 483, 42 грн.

Таким чином колегія суддів апеляційної інстанції виснує, що сторони узгодили між собою корегування сум ПДВ, які підлягають поверненню. Місцевий господарський суд помилково дійшов висновку, що вся сума ПДВ підлягає поверненню генпідрядником замовнику, адже, до прикладу, будівельні матеріали, обладнання, послуги із спорудження житла (у тому числі й послуги, що надані субпідрядними організаціями) мають бути компенсовані замовником для генпідрядника за товарами/послугами, які використовуються або починають використовуватись повною мірою в операціях, звільнених від оподаткування податком на додану вартість згідно з п. 197.15 ст. 197 ПК України.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що згідно ч.1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Екстраполюючи приписи ст. 13 ГПК України на правовідносини, які виникли у даній справі, суд апеляційної інстанції враховує, що позивач не оскаржує правомірність здійсненого перерахунку ПДВ, яке підлягає поверненню згідно додаткової угоди № 4 від 21.02.25 до договору про закупівлю робіт № 168 від 06.09.22; не надає іншого контррозрахунку, де зазначена інша сума нарахувань ПДВ, яка підлягає поверненню, а лише зазначає, що вся сума ПДВ підлягає поверненню.

Водночас, звільнення від сплати ПДВ, яке передбачене приписами п. 197.15 ст. 197 ПК України має бути застосовано комплексно із урахуванням інших положень ПК України, зокрема, за правилами, передбаченими п. 198.5 ст. 198 ПК України (див. відповідь на питання 6 Наказу № 397).

Додатково суд апеляційної інстанції враховує, що після укладення додаткової угоди № 4 від 21.02.25 до договору про закупівлю робіт № 168 від 06.09.22 відповідач склав у відповідності до приписів ПК України компенсуючі податкові накладні. Матеріали справи не містять доказів того, що вищезазначені дії відповідача є неправомірними та суперечать приписам ПК України (зокрема рішення контролюючого органу, а саме податкового-повідомлення рішення податкового органу).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (такий висновок викладено в постановах від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21), від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (пункт 56), від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 (пункт 55)).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.02.2023 у справі №910/18214/19 (пункт 9.13), постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 22.09.2020 у справі №910/3009/18 (пункт 63), від 21.09.2022 у справі № 908/976/190 (пункти 5.6, 5.9)).

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Матеріалами справи підтверджується, що після укладення додаткової угоди № 4 від 21.02.2025 до договору про закупівлю робіт № 168 від 06.09.2022 сторони визначили іншу суму нарахувань ПДВ, яка підлягає поверненню. При цьому позивачем не обґрунтовується яким чином визнання недійсним п. 3.1 договору № 165 про закупівлю робіт від 19.08.2021 та п. 3.1 договору № 168 про закупівлю робіт від 06.09.2022 відновить його порушене право (із урахуванням тієї обставини, що остаточне коригування сум ПДВ відбулося на підставі додаткової угоди № 4 від 21.02.2025).

Суд апеляційної інстанції враховує, що вимога позивача про визнання недійсним лише п. 2 додаткової угоди № 4 від 21.02.25 до договору про закупівлю робіт № 168 від 06.09.22 (п. 2 додаткової угоди № 4: "Всі інші умови вищезазначеного договору, які не змінені в цій Угоді, залишаються чинними у попередній редакції, і Сторони підтверджують їх обов'язковість для себе") не відновить порушене право позивача, адже позивач не оскаржує узгоджену сторонами остаточну суму нарахованого ПДВ за даною додатковою угодою та додатку № 1 до цієї угоди - Розрахунок суми попередньо нарахованого податку на додану вартість, що підлягає поверненню замовнику на об'єкт будівництва: "Нове будівництво 9-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку по вул. Ранковій, 2б в м. Хмельницькому", що оцінюється судом як незаперечення/визнання позивачем проведеного сторонами перерахунку ПДВ із суми 12 429 290, 95 грн до суми 2 215 483, 42 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідач отримав безпідставно від позивача кошти за виконані роботи щодо будівництва житла з ПДВ, а усі проведені операції на момент укладання договору були звільнені від оподаткування ПДВ. На переконання колегії суддів апеляційної інстанції до даних правовідносин не можуть бути застосовані приписи ст. 1212 ЦК України, адже матеріалами справи не підтверджено, а позивачем не доведено відсутність правової підстави для зміни майнового стану сторін. Уклавши додаткову угоду № 4 від 21.02.2025 до договору про закупівлю робіт № 168 від 06.09.25 сторони навпаки привели у відповідність їхні взаємовідносини як того й бажав позивач згідно листа від 31.01.2025 (том 1, а.с. 176).

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ураховуючи вищезазначене колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що місцевий господарський суд помилково не врахував положення п. 197.15 ст. 197 ПК України у системному зв'язку з іншими нормами податкового законодавства та Наказу № 397, які підлягають врахуванню при вирішенні даного спору. Сторони, застосовуючи принцип свободи договору, врегулювали питання коригування податкових зобов'язань шляхом укладання додаткової угоди, якою узгодили остаточну суму ПДВ, що підлягає поверненню, з урахуванням необхідності компенсації витрат генпідрядника відповідно до вимог податкового законодавства. Правових підстав для висновку про обов'язок повернення всієї суми ПДВ немає, оскільки частина такого податку включається до собівартості робіт і підлягає компенсації замовником, чого місцевим господарським судом враховано не було. Крім того, обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки визнання недійсними обраних позивачем пунктів договорів та додаткової угоди не призведе до відновлення його порушеного права, з огляду на те, що позивач не оскаржує додаткову угоду № 4 від 21.02.2025 до договору про закупівлю робіт № 168 від 06.09.25 в частині пунктів, в якій сторони остаточно врегулювали спірні правовідносини щодо суми ПДВ.

Таким чином колегія суддів апеляційної інстанції виснує, що доводи апелянта віднайшли своє матеріально-правове підтвердження. Із огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції задовольняє апеляційну скаргу ТОВ "Будівельний Альянс Груп" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.01.26 у справі № 924/954/25 із ухваленням нового судового рішення - про повну відмову в задоволенні позову.

Щодо незгоди ТОВ "Будівельний Альянс Груп" із ухваленим додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 29.01.26 у справі № 924/954/25, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Як убачається з доводів апеляційної скарги, відповідач просив за наслідками перегляду основного судового рішення здійснити перегляд додаткового рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.01.26 у справі № 924/954/25.

Із підстав викладених вище, судом апеляційної інстанції задоволено апеляційну скаргу ТОВ "Будівельний Альянс Груп" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.01.26 у справі № 924/954/25 із ухваленням нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову повністю.

Згідно ч. 14 ст. ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частинами 1,2 ст. 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Враховуючи викладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Така правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.

Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених судових витрат в суді першої інстанції, відповідачем було надано: платіжну інструкцію № 4163 про сплату 20000 грн за надання правничої допомоги (том 2, а.с. 19); договір про надання професійної правничої допомоги від 06.10.25 (том 2, а.с. 20-21) та додаткову угоду № 1 від 06.10.25 до договору про надання професійної правничої допомоги від 06.10.25 (том 2, а.с. 22).

Згідно п. 1.1 договору про надання професійної правничої допомоги від 06.10.25 (надалі - договір) укладеним між ТОВ "Будівельний Альянс Груп" та адвокатом Смішною І.В., довіритель доручає, а адвокат приймає доручення щодо надання довірителю правничої допомоги та правничих послуг у справі № 924/954/25 відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", правил адвокатської етики на умовах передбачених цим договором, а довіритель зобов'язується своєчасно оплачувати послуги адвоката.

Відповідно до п. 4.1 договору сума гонорару адвоката за надання правничої допомоги довірителю в судах першої, апеляційної та/або касаційної інстанцій визначається окремо за кожну інстанцію та зазначається у додатках до цього договору або додаткових угодах до цього договору, які підписуються між сторонами.

Згідно додаткової угоди № 1 до договору про надання професійної правничої допомоги від 06.10.25 сума гонорару адвоката за представництво інтересів довірителя у справі № 924/954/25 в суді першої інстанції встановлюється у фіксованому розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень.

Договір та додаткова угода № 1 до договору підписані генеральним директором відповідача - Іваном Крутилко, а також адвокатом Ілоною Смішною.

Колегія суддів апеляційної інстанції виснує, що як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Аналогічна за змістом позиція викладена і Верховним Судом у постанові від 30.01.2023 року у справі №910/7032/17.

При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Такий висновок викладений у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18 та у додатковій постанові від 20.08.2020 у справі №910/3437/19 і додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Суд апеляційної інстанції враховує, що Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області надіслало через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Хмельницької області заперечення на клопотання відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 20000 грн (том 2, а.с. 39-40). Згідно даних заперечень позивач наголосив, що дана справа є не складною, адвокатом не було витрачено багато часу на виконання відповідних робіт (надання послуг), а тому розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспіврозмірним. До того ж ставка за годину роботи адвоката, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу (БВПД) у системі БПД України, офіційно становить 5% від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2025 рік становило приблизно 151 грн за годину. Із огляду на зазначене, позивач просить відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн.

Згідно висновків, викладених Верховним Судом у п. 4.16. постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспівмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

Так, відповідно до пунктів 69-73 постанови КГС ВС від 18.05.2022 у справі №910/4268/21 суд, вирішуючи питання, чи є розмір витрат позивача на правничу допомогу співмірним, повинен враховувати, чи змінювалась позиція сторін під час розгляду справи, в тому числі у судах першої та апеляційної інстанції, чи є аргументи, наведені в різних процесуальних документах, що подавались сторонами під час розгляду справи судом апеляційної та касаційної інстанцій, аналогічними аргументам, викладеним в позовній заяві та інших процесуальних документах, що подавались під час розгляду справи в суді першої інстанції тощо.

Подібна позиція наведена в постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №902/1051/19 та додатковій постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №925/1546/20, де зазначено, що вирішуючи питання щодо розміру витрат на правничу допомогу за підготовку відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що правова позиція, викладена у відзиві на апеляційну скаргу не відрізняється від правової позиції, викладеної в зустрічній позовній заяві та у відзиві на первісний позов. Тобто фактично позиція та доводи сторін під час усього розгляду справи були незмінними, натомість коригувалась лише структура документа.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, додаткова постанова Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц).

Отже, розмір таких витрат має бути розумним, обґрунтованим, підтвердженим належними доказами, тобто відповідати вищевказаним критеріям.

Колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи вищезазначені правові висновки, а також докази, які містяться в матеріалах справи, зазначає про наявність наступних документів, складених у суді першої інстанції в інтересах ТОВ "Будівельний Альянс Груп" за підписом адвоката Смішної І.В.: відзив на позову заяву по справі № 924/954/25 (том 1, а.с. 217-224), письмовий виступ у дебатах (том 2, а.с. 15-18).

Також суд апеляційної інстанції враховує фактичну участь представника позивача у суді першої інстанції адвоката Смішної І.В., що підтверджується протоколами судових засідань (том 1, а.с. 245-246; 248; том 2, а.с. 1-2; 8; 12-13).

Основним мотивом ухвалення додаткового судового рішення про відмову в задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції було те, що основне рішення ухвалене не на користь відповідача. Водночас, суд апеляційної інстанції враховує, що апеляційну скаргу ТОВ "Будівельний Альянс Груп" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.01.26 у справі № 924/924/25 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову повністю.

Таким чином, зважаючи на конкретні обставини даної справи, принцип змагальності сторін та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а саме їх дійсність, необхідність, обґрунтованість та розумність їх розміру, співмірність; враховуючи заперечення Управління СБУ у Хмельницькій області відносно заяви відповідача про ухвалення додаткового судового рішення в суді першої інстанції; приймаючи до уваги ту обставину, що аналіз адвокатом судової практики та законодавства у суді першої інстанції не потребували надмірних зусиль; колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про скасування додаткового рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.01.26 у справі № 924/954/25 та ухвалення нового судового рішення, яким заяву ТОВ "Будівельний Альянс Груп" про ухвалення додаткового судового рішення задоволити частково. Стягнути з Управління СБУ у Хмельницькій області на користь ТОВ "Будівельний Альянс Груп" 10000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

Також колегія суддів апеляційної інстанції враховує, що в апеляційній скарзі ТОВ "Будівельний Альянс Груп" просить стягнути з Управління СБУ у Хмельницькій області понесені судові витрати на правничу допомогу, зокрема, у розмірі 20000 грн за надання професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції.

Зазначену вимогу апелянтом також було озвучено під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції враховує, що матеріали справи містять додаткову угоду № 2 від 02.02.26 до договору про надання професійної правничої допомоги від 06.10.25, згідно якої сума гонорару адвоката за представництво інтересів довірителя у справі № 924/954/25 в суді апеляційної інстанції встановлюється у фіксованому розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень (том. 2, а.с. 78).

Дана додаткова угода підписана генеральним директором ТОВ "Будівельний Альянс Груп" Іваном Крутилко та адвокатом Ілоною Смішною.

Також матеріали справи містять платіжну інструкцію № 460 на суму 20000 грн. Призначення платежу: за надання професійної правничої допомоги у справі № 924/954/25 зг. додаткової угоди № 2 від 02.02.26 до дог. від 06.10.25 без ПДВ (том 2, а.с. 78).

Матеріали справи містять заперечення позивача на стягнення витрат на професійну правничу допомогу у відзиві на апеляційну скаргу (том 2, а.с. 182-185).

Колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи вищезазначені правові висновки (див. мотивувальну частину даної постанови в частині перегляду додаткового рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.01.26), а також докази, які містяться в матеріалах справи зазначає про наявність наступних документів, складених у суді апеляційної інстанції в інтересах ТОВ "Будівельний Альянс Груп" за підписом адвоката Смішної І.В.: апеляційна скарга (том 2, а.с. 53-68); клопотання про призначення судової економічної експертизи у справі № 924/954/25 (том 2, а.с. 72-75); заява про вступ у справу як представника та надання доступу до справи (том 2, а.с. 160); заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку (том 2, а.с. 168-169); клопотання про долучення доказів (том 2, а.с. 214 на звороті).

Також суд апеляційної інстанції враховує фактичну участь представника відповідача у суді апеляційної інстанції адвоката Смішної І.В., що підтверджується протоколами судових засідань від 31.03.2026 та 23.04.2026.

Таким чином, зважаючи на конкретні обставини даної справи, принцип змагальності сторін та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а саме їх дійсність, необхідність, обґрунтованість та розумність їх розміру, співмірність; враховуючи заперечення Управління СБУ у Хмельницькій області відносно заяви відповідача про розподіл судових витрат понесених в суді апеляційної інстанції; приймаючи до уваги ту обставину, що аналіз адвокатом судової практики та законодавства у суді апеляційної інстанції не потребували надмірних зусиль, а доводи відповідача у суді апеляційної інстанції є схожими із доводами, які були ним викладені у суді першої інстанції; враховуючи, що судом апеляційної інстанції було відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про проведення судової економічної експертизи; колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про часткове задоволення заяви ТОВ "Будівельний Альянс Груп" про розподіл судових витрат, понесених в суді апеляційної інстанції. Таким чином, на переконання колегії суддів апеляційної інстанції слід стягнути з Управління СБУ у Хмельницькій області на користь ТОВ "Будівельний Альянс Груп" 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи приписи ст. 129 ГПК України, задоволення апеляційної скарги, а також тієї обставини, що відповідачем було сплачено 195 829, 61 грн судового збору за подання апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції виснує про необхідність стягнення з Управління СБУ у Хмельницькій області на користь ТОВ "Будівельний Альянс Груп" 195 829, 61 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Груп" про призначення судової економічної експертизи у справі № 924/954/25 відмовити.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Груп" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.01.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.01.2026 у справі № 924/954/25 задоволити.

3. Скасувати рішення Господарського суду у Хмельницької області від 14.01.2026 у справі № 924/954/25 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

4. Скасувати додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.01.2026 у справі № 924/954/25 та ухвалити нове судове рішення, виклавши резолютивну частину додаткового рішення Господарського суду у Хмельницької області від 29.01.2026 у справі № 924/954/25 в наступній редакції:

"1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Груп" про ухвалення додаткового судового рішення задоволити частково.

2. Стягнути з Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області (м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 19, код 20001734) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Груп" (м. Хмельницький, вул. Зарічанська,5/3, код 36397828) 10000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції".

5. Стягнути з Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області (м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 19, код 20001734) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Груп" (м. Хмельницький, вул. Зарічанська,5/3, код 36397828) 195 829, 61 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Стягнути з Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області (м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 19, код 20001734) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Груп" (м. Хмельницький, вул. Зарічанська,5/3, код 36397828) 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

7. Господарському суду Хмельницької області видати судові накази.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 287-291 ГПК України.

9. Справу №924/954/25 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "27" квітня 2026 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Крейбух О.Г.

Попередній документ

136002422

Наступний документ

136002424

Інформація про рішення:

№ рішення:	136002423
№ справи:	924/954/25
Дата рішення:	23.04.2026
Дата публікації:	28.04.2026
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північно-західний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; купівлі-продажу, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (14.01.2026)
Дата надходження:	16.09.2025
Предмет позову:	про визнання недійсним договору та стягнення коштів в сумі 14 005 864,91 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (7)

27.10.2025 10:30	Господарський суд Хмельницької області
17.11.2025 11:00	Господарський суд Хмельницької області
02.12.2025 12:00	Господарський суд Хмельницької області
18.12.2025 12:00	Господарський суд Хмельницької області
14.01.2026 11:00	Господарський суд Хмельницької області
31.03.2026 14:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
23.04.2026 11:00	Північно-західний апеляційний господарський суд