вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" квітня 2026 р. Справа№ 910/3027/24 (904/1518/24)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пантелієнка В.О.
суддів: Остапенка О.М.
Отрюха Б.В.
секретар судового засідання Дюкарєва І.М.
за участю представників згідно протоколу судового засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромисловий комплекс (далі - ТОВ АК) "Самара"
на рішення господарського суду м.Києва від 24.11.2025р.
(повний текст складено 04.12.2025р.)
у справі №910/3027/24(904/1518/24) (суддя Чеберяк П.П.)
за позовом ТОВ АК "Самара"
до Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Дельта Банк"
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія (далі - ТОВ "ФК) "Інвестохіллс Веста"
про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги
в межах справи №910/3027/24
за заявою ОСОБА_1
до ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста"
про банкрутство
Рішенням господарського суду м.Києва від 24.11.2025р. у справі №910/3027/24(904/1518/24) в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із винесеним рішенням, 07.01.2026р. ТОВ АК "Самара" подало апеляційну скаргу на рішення господарського суду м.Києва від 24.11.2025р. у справі №910/3027/24(904/1518/24), в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ТОВ АК "Самара".
У відзивах на апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" та ПАТ "Дельта Банк" просять відмовити ТОВ АК "Самара" у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду м.Києва від 24.11.2025р. у справі №910/3027/24(904/1518/24) залишити без змін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2026р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ АК "Самара" на рішення господарського суду м.Києва від 24.11.2025р. у справі №910/3027/24(904/1518/24) та призначено її до розгляду на 06.04.2026р.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників провадження у даній справі, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 та ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч.6 ст.12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст.13 ГПК України).
У провадженні господарського суду м.Києва перебуває справа №910/3027/24 за заявою ОСОБА_1 про банкрутство ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою господарського суду м.Києва від 01.04.2024р.
05.04.2024р. ТОВ АК "Самара" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", в якому заявник просить визнати недійсним Договір №2302/К/3 від 31.08.2020р., укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н.В. за реєстровим № 2124, в частині відступлення прав вимоги за іпотечним договором №203 від 16.08.2006р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та ТОВ АК "Самара", посвідченим приватним нотаріусом Царичанського районного нотаріального округу Мазай І.П. за реєстровим №1066, зазначеним в додатку № 1 до договору, обґрунтовані тим, що за спірним договором про відступлення прав вимоги було передано право грошової вимоги, якої у відповідача-1 не існувало на момент укладення договору, оскільки іпотечний договір був укладений не з відповідачем-1, а з Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк". Правовими підставами позову заявник зазначає, серед іншого, статті 203, 215, 216, 512, 514 Цивільного кодексу України.
Разом із позовною заявою також надійшло клопотання про витребування доказів, в якому позивач просить витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сліпченко Наталії Вікторівни належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких було внесено запис - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 61124166 від 25.10.2021 щодо нерухомого майна, а саме польового стану, розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., Царичанський р-н, с. Могилів, вул. Центральна, буд. 120.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2024р. було прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 07.05.2024р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2024р. справу №904/1518/24 за позовом ТОВ АК "Самара" до ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про визнання недійсним Договору про відступлення прав вимоги було передано за підсудністю до господарського суду м.Києва для розгляду в межах справи №910/3027/24 про банкрутство ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста".
Ухвалою господарського суду м.Києва від 20.05.2024р. було прийнято справу №904/1518/24 за позовом ТОВ АК "Самара" до ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про визнання недійсним Договору про відступлення прав вимоги до розгляду в межах справи №910/3027/24 про банкрутство ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста"; призначено підготовче засідання.
Ухвалою господарського суду м.Києва від 24.07.2024р. у справі №910/3027/24(904/1518/24) було залучено розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Лозовського Володимира Миколайовича до участі у справі за позовом ТОВ АК "Самара" до ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про визнання недійсним Договору про відступлення прав вимоги до розгляду в межах справи №910/3027/24 про банкрутство ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2.
Ухвалою господарського суду м.Києва від 24.07.2024р. у справі №910/3027/24(904/1518/24) було закрито підготовче провадження та призначено позов ТОВ АК "Самара" до ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про визнання недійсним Договору про відступлення прав вимоги до розгляду в межах справи №910/3027/24 про банкрутство ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" до судового розгляду по суті.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.08.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", як позикодавцем, та ОСОБА_2 , як позичальником, укладено кредитний договір №203, відповідно до якого банк надає позичальнику відкличну відновлювальну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти з лімітом кредитування - 35000,00 дол. США, строком дії 36 місяців, датою повернення 15.08.2009р., на споживчі потреби, з процентною ставкою 13,80 % річних.
16.08.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", як іпотекодержателем, та ТОВ АК "Самара", як іпотекодавцем, укладено іпотечний договір №203, посвідчений приватним нотаріусом Царичанського районного нотаріального округу Мазай І.П. за реєстровим №1066.
Відповідно до п.1.1., іпотека за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя за кредитним договором №203 від 16.08.2006р., укладеним між іпотекодержателем та ОСОБА_2 (позичальником).
Банк виконав свої зобов'язання перед позичальником, надавши кредитні кошти в передбаченому договором розмірі.
Відповідно до листа Національного банку України №55-012/237-1097 від 25.01.2010р., ліцензію у Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" було відкликано.
30.06.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк", ПАТ "Дельта Банк" та Національним банком України укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ "Український промисловий банк" на користь ПАТ "Дельта банк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є. зареєстрованим в реєстрі за №2258, відповідно до п.4.1 якого, в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, Укрпромбанк передає (відступає) Дельта Банку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком України, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а згідно з п.4.2 внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку прав вимоги до боржників. Дельта Банку переходить (відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.
Внаслідок укладення 30.06.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" договору про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку в рахунок погашення заборгованості, до відповідача перейшли права вимоги до боржників Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" за кредитним договором №203 від 16.08.2006р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю Укрпромбанк" та ОСОБА_2 та за іпотечним договором №203, укладеним 16.08.2006р. між ТОВ "Український промисловий банк", як іпотекодержателем, та ТОВ АК "Самара", як іпотекодавцем, який, посвідчений приватним нотаріусом Царичанського районного нотаріального округу Мазай І.П. за реєстровим №1066.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015р. №150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією гарантування прийнято рішення від 02.03.2015р. №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк".
В межах процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк", 31.08.2020р. між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" укладено Договір №2302/К/3 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н.В. за реєстровим №2124.
Відповідно до п.1 договору про відступлення, за цим договором банк відступає Новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів зазначених в додатку №1 до цього договору, надалі за текстом боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб до яких перейшли обов'язки боржників за кредитними договорами та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору.
Як слідує із додатку №1 до договору відступлення, до нового кредитора перейшли права вимоги, зокрема за кредитним договором №203 від 16.08.2006р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та ОСОБА_2 , а також за укладеним в забезпечення вказаного кредитного договору іпотечним договором №203 від 16.08.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та ТОВ АК "Самара", посвідченим приватним нотаріусом Царичанського районного нотаріального округу Мазай І.П. за реєстровим №1066.
Предметом іпотеки за вказаним іпотечним договором є нерухоме майно, а саме польовий стан, розташований за адресою: Дніпропетровська обл., Царичанський р-н, с. Мотилів, вул. Центральна, буд. 120.
Предмет іпотеки належить позивачу на праві власності на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 , виданого Зорянською сільською радою на підставі рішення №30 від 13.05.2006р.
При цьому, як зазначає позивач, положення договору про відступлення не містять інформації про те, на підставі яких документів права вимоги, зазначені в додатку №1 до цього договору, належать ПАТ "Дельта Банк", а отже не можливо встановити обсяг прав вимоги, які перейшли до ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" в результаті укладення оспорюваного правочину.
Не зважаючи на вказане, ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" вимогою про усунення порушень основного зобов'язання №1580 від 19.01.2022р. заявив про свій намір реалізувати свої права Іпотекодержателя за іпотечним договором №203 від 16.08.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та ТОВ АК "Самара", посвідченим приватним нотаріусом Царичанського районного нотаріального округу Мазай І.П. за реєстровим №1066, шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, зокрема способами, передбаченими ст.ст.36-38 Закону України "Про іпотеку".
Таким чином, зважаючи на те, що положення договору про перехід права вимоги за вищевказаним договором іпотеки порушують права позивача, останній звернувся до суду з позовом про визнання недійсним оспорюваного Договору про відступлення права вимоги в частині відступлення права вимоги за іпотечним договором №203 від 16.08.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та ТОВ АК "Самара", посвідченим приватним нотаріусом Царичанського районного нотаріального округу Мазай І.П. за реєстровим №1066, зазначеним в додатку №1 до договору.
Переглянувши матеріали справи, оцінивши докази, апеляційний суд зазначає наступне.
Згідно з п.2 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Відповідно до ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Зазначеною нормою передбачено можливість оскарження правочину як стороною договору, так і зацікавленою особою, яка не є стороною правочину.
Чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, а тому, виходячи з вимог ст.16 Цивільного кодексу України, ст.4 ГПК України крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів, позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.
Тобто у разі, якщо договір оскаржує особа, яка не є стороною цього договору, така особа, звертаючись з відповідним позовом до суду, має навести обґрунтування, в чому полягає порушення її прав та охоронюваних законом інтересів цим правочином.
З огляду на положення ст.4 ГПК Ураїни, ст.ст.15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Розглядаючи справу суд має з'ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.
Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Водночас, питання належності та ефективності обраного позивачем способу захисту порушеного права або законного інтересу підлягає вирішенню судами після повного встановлення усіх фактичних обставин справи, а також після з'ясування того, чи існує у позивача право або законний інтерес та чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем.
Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачами з урахуванням належно обраного способу судового захисту.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2022р. у справі №910/12525/20 про визнання недійсними відкритих торгів, протоколу електронного аукціону та договору купівлі-продажу майнових прав наголосила, що оспорювання ланцюга договорів купівлі-продажу майнових прав (або інших правочинів) не є ефективним способом захисту (близькі за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018р. у справі №488/5027/14-ц, від 14.11.2018р. у справі №183/1617/16, від 23.02.2021р. у справі №359/3373/16-ц).
Отже, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що задоволення заявленої позовної вимоги про визнання недійсним Договору №2302/К/3 про відступлення права вимоги від 31.08.2020р. між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н.В. за реєстровим №2124 в частині відступлення прав вимоги за іпотечним договором №203 від 16.08.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та ТОВ АК "Самара", посвідченим приватним нотаріусом Царичанського районного нотаріального округу Мазай І.П. за реєстровим №1066, зазначеним в додатку №1 до договору не призведе до поновлення прав позивача.
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що позов про визнання правочину недійсним є способом захисту прав позивача, а не способом захисту інтересу у правовій визначеності, на який вказує позивач. Натомість відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду інтерес позивача у правовій визначеності може захищатися, зокрема, позовом про визнання права або позовом про визнання відсутності права.
Так, у постанові від 27.11.2018р. у справі №905/2260/17 (п.п.58, 59) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що приписами, зокрема, ст.16 ЦК України, не передбачено такого способу захисту права та інтересу, як визнання договору припиненим, а реалізація такого способу захисту, як зміна або припинення правовідносин, може відбуватися шляхом розірвання договору. На підставі наведеного Велика Палата Верховного Суду вказала, що позивач прагне досягти правової визначеності, тобто прагне підтвердження судом припинення прав. Водночас згідно з абзацом 2 ч.2 ст.20 ГПК України у цьому разі належним способом захисту є визнання відсутності права відповідача.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання права, що визначений у п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, означає як наявність права, так і його відсутність.
Визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов'язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності. Така правова позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021р. у справі №916/1415/19 (п.6.12) та від 26.01.2021р. у справі №522/1528/15-ц (п.п.54-56).
У пункті 57 постанови від 26.01.2021р. у справі №522/1528/15-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі п.1 ч.2 ст.16 ЦК України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов'язку, зокрема, у таких випадках:
-кредитор у таких правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом може звернути стягнення на майно особи, яку він вважає боржником, інших осіб або інакше одержати виконання поза волею цієї особи-боржника в позасудовому порядку;
-особа не вважає себе боржником у відповідних правовідносинах і не може захистити своє право у межах судового розгляду, зокрема, про стягнення з неї коштів на виконання зобов'язання, оскільки такого судового розгляду кредитор не ініціював (наприклад, кредитор надсилає претензії, виставляє рахунки на оплату тощо особі, яку він вважає боржником).
Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите (п.64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021р. у справі №522/1528/15-ц).
Отже, за наявності вказаних обставин власник майна не позбавлений права звернутися з вимогою, зокрема, про визнання права іпотеки відсутнім і саме такий спосіб захисту може бути належним та ефективним у спірних правовідносинах. Однак вказане не означає, що позивач зобов'язаний використати цей спосіб захисту.
Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021р. у справі №916/1415/19 (п.6.21), від 02.02.2021р. у справі №925/642/19 (п.52), від 22.06.2021р. у справі №200/606/18 (п.76), від 23.11.2021р. у справі №359/3373/16-ц (п.155).
Відсутність порушення прав і законних інтересів позивача за договором про відступлення права вимоги, дійсність якого він оскаржує, є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.12.2019р. у справі №910/15262/18, від 03.03.2020р. у справі №910/6091/19, від 13.05.2021р. у справі №910/6393/20, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.08.2023р. у справі №592/7979/18, від 26.01.2022р. у справі №750/13341/19).
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що обраний позивачем, як власником нерухомого майна, спосіб захисту своїх прав є неналежним та неефективним, оскільки визнання недійсним договору про відступлення права вимоги не призведе до поновлення прав позивача.
Враховуючи вищевикладене, місцевий суд законно і обґрунтовано відмовив ТОВ АК "Самара" в задоволенні позову до ПАТ "Дельта Банк", ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ТОВ АК "Самара" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від 24.11.2025р. у справі №910/3027/24(904/1518/24) - без змін.
Справу №910/3027/24(904/1518/24) повернути до господарського суду м.Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови складений 27.04.2026р. (після виходу головуючого судді Пантелієнка В.О. з лікарняного).
Головуючий суддя В.О. Пантелієнко
Судді О.М. Остапенко
Б.В. Отрюх