вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" квітня 2026 р. Справа№ 911/3304/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Сибіги О.М.
Коробенка Г.П.
розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЖИЛБУД" адвоката Осадчого Валерія Борисовича про відвід суддів Кравчука Г.А., Сибіги О.М., Коробенка Г.П. подану у справі
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЖИЛБУД"
на рішення Господарського суду Київської області від 22.05.2025 (повне рішення складено 24.06.2025)
у справі № 911/3304/24 (суддя Смірнов О.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЖИЛБУД"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишгородміськреконструкція-1"
про стягнення 330 000,00 грн,
Рішенням Господарського суду Київської області від 22.05.2025 у справі № 911/3304/24 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЖИЛБУД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишгородміськреконструкція-1" відмовлено.
Судові витрати покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЖИЛБУД".
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЖИЛБУД" 16.07.2025 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 22.05.2025 у справі № 911/3304/24 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЖИЛБУД" на рішення Господарського суду Київської області від 22.05.2025 у справі № 911/3304/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Тарасенко К.В., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2025 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/3304/24; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЖИЛБУД" на рішення Господарського суду Київської області від 22.05.2025 у справі № 911/3304/24 до надходження до суду матеріалів справи.
20.08.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/3304/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЖИЛБУД" на рішення Господарського суду Київської області від 22.05.2025 у справі № 911/3304/24 залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України; надано скаржнику десятиденний термін, з моменту отримання ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржником 01.09.2025 надано суду докази сплати судового збору у розмірі 5 940,00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЖИЛБУД" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 22.05.2025 у справі № 911/3304/24 задоволено, поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЖИЛБУД" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 22.05.2025 у справі № 911/3304/24, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЖИЛБУД" на рішення Господарського суду Київської області від 22.05.2025 у справі № 911/3304/24, справу призначено до розгляду на "16" грудня 2025 року о 14 год 20 хв.
У зв'язку з перебуванням судді Коробенка Г.П. у відпустці з 15.12.2025 по 22.12.2025 включно, судове засідання у призначений час не відбулось.
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відрядженні.
Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЖИЛБУД" на рішення Господарського суду Київської області від 22.05.2025 у справі № 911/3304/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Сибіги О.М., Коробенка Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2025 вищезазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЖИЛБУД" на рішення Господарського суду Київської області від 22.05.2025 у справі № 911/3304/24, розгляд справи призначено на 24 лютого 2026 о 15 год 30 хв.
Однак, у зв'язку із перебуванням головуючого судді Кравчука Г.А. у відпустці з 23.02.2026 по 27.02.2026, судове засідання у призначений час не відбулося.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЖИЛБУД" на рішення Господарського суду Київської області від 22.05.2025 у справі № 911/3304/24 призначено на 07.04.2026.
06.04.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про відвід судді Коробенка Г.П. від розгляду справи №911/3304/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЖИЛБУД" про відвід судді Коробенка Г.П. від розгляду справи №911/3304/24.
У судовому засіданні 07.04.2026 Північним апеляційним господарським судом оголошено перерву у справі № 911/3304/24 до 11 год 20 хв 07.05.2026.
21.04.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника ТОВ "ДНІПРОЖИЛБУД" адвоката Осадчого Валерія Борисовича надійшла заява про відвід суддів Кравчука Г.А., Сибіги О.М. та Коробенка Г.П. від розгляду справи №911/3304/24.
Заява про відвід обґрунтована таким:
1) аналіз Звітів про автоматизований розподіл у цій справі свідчить про внесення недостовірних даних до системи АСДС з метою виключення суддів із розподілу, а саме:
- розподіл від 17.07.2025 - із розподілу виключено 31 суддю; відповідно до відповіді апарату суду від 20.04.2026 на адвокатський запит № 667 наказом від 16.07.2025 № 458-в суддю Хрипуна О.О. відкликано з відпустки на 1 календарний день - саме 17.07.2025; за твердженням заявника, це означає, що в день розподілу він офіційно не перебував у відпустці - він був відкликаний і був присутнім на роботі; незважаючи на це, система позначила його як "Виключений за Табелем: Відпустка", що є недостовірними даними; підписана того ж дня ухвала у справі № 925/362/25 підтверджує його фактичну присутність; табель не було оновлено після наказу про відкликання - або не оновлено навмисно, або через неналежний контроль з боку відповідальних осіб; в обох випадках наслідком стало незаконне звуження пулу кандидатів для розподілу;
- заміна судді Тарасенко К.В. на суддю Сибігу О.М. 23.12.2025 здійснена з порушенням п. 8.2 Засад АСДС ПАГС і є результатом особистої ініціативи головуючого судді Кравчука Г.А;
- під час розподілу 23.12.2025 система виключила майже всіх суддів за фільтрами "Не та палата" або "Не слухає категорію";
- в результаті маніпуляцій у розподілі брав участь лише один суддя - Сибіга О.М.;
- порушення алгоритму згідно з п. 5.1 Засад ПАГС, якщо в межах палати неможливо визначити суддю, система зобов'язана визначити його з числа всіх суддів суду;
- важливою обставиною, що підкріплює сумніви у безсторонності суду та законності формування колегії, є умисне приховування апаратом ПАГС технічної інформації про роботу системи АСДС;
- адвокатським запитом від 12.04.2026 позивач вимагав надати витяг з електронного журналу аудиту системи АСДС за 17.07.2025 та 23.12.2025, однак у відповіді ПАГС від 20.04.2026 №04-06/119/26 було відмовлено у наданні логів з посиланням на те, що системні журнали є "службовою інформацією", доступ до якої обмежено через воєнний стан;
- таке обґрунтування є неспроможним, оскільки журнали аудиту АСДС є технічними даними автоматизованої системи, що забезпечує прозорість правосуддя, і не містять відомостей про обороноздатність чи державну таємницю;
2) безсторонність судді Коробенка Г.П. викликає обґрунтований сумнів, оскільки:
- у справі № 911/1465/20 він, виступаючи головуючим суддею, уже сформував завідомо упереджену позицію щодо позивача, оскільки офіційно заявив у рішенні про "відсутність доказів завершення будівництва", що прямо суперечить наявному в матеріалах справи Сертифікату ДАБІ серії ІУ №163172791164 від 06.10.2017, який засвідчує готовність об'єкта;
- у цій же справі, № 911/1465/20, він застосував маніпулятивний підхід, вимагаючи від позивача доказів формального звернення за укладенням додаткових угод за п.п. 7.2, 7.3 Договору, такий підхід судді є завідомо упередженим, оскільки матеріалами справи - а саме відзивом відповідача від 25.06.2020 - було офіційно підтверджено, що вільні площі у І черзі будівництва "відсутні через їх відчуження третім особам";
- шляхом штучного зміщення акценту на "відсутність звернень" та ігнорування факту визнаного відповідачем продажу майна, суддя Коробенко Г.П. фактично заблокував застосування п. 12.6 Договору, чим виявив глибоку заангажованість на користь відповідача, вказана правова позиція судді в подальшому стала інструментом для системного блокування правосуддя для ТОВ "Дніпрожилбуд" в інших спорах через механізм "корелюючого аналізу";
3) грубе порушення процедури вирішення відводу в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026, оскільки:
- зазначена ухвала Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 прийнята та підписана в тому числі суддею Коробенком Г.П., якому і було заявлено відвід;
- беручи особисту участь у вирішенні питання про власну неупередженість, суддя Коробенко Г.П. грубо порушив вимоги ст. 39 ГПК України та фундаментальний принцип права - "ніхто не може бути суддею у власній справі", вказана обставина є самостійною та безумовною підставою для відводу всієї колегії, оскільки з моменту винесення та підписання цієї ухвали весь склад суду, який не помітив такого порушення, перестав вважатися "встановленим законом";
- зміст мотивувальної частини цієї ухвали свідчить про грубе ігнорування доводів позивача, що є самостійною ознакою упередженості колегії та порушенням стандарту вмотивованого рішення у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції;
- колегія суддів у мотивувальній частині ухвали від 07.04.2026 звела всю аргументацію позивача виключно до "незгоди сторони з процесуальними рішеннями судді Коробенка Г.П. при розгляді інших справ", посилаючись на ч. 4 ст. 35 ГПК України, проігнорувавши самостійну підставу заяви - конкретний задокументований факт того, що суддя Коробенко Г.П., будучи головуючим суддею у справі № 911/1465/20, дійшов висновку про відсутність доказів введення об'єкта в експлуатацію - попри наявність у матеріалах справи Сертифіката ДАБІ серії ІУ № 163172791164.
Розглянувши подану заяву про відвід, колегія суддів доходить таких висновків.
За змістом частин 7, 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Суд апеляційного інстанції виходить з того, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Ковенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Вимогами змісту статей 35, 36 ГПК України визначено підстави для відводу, (самовідводу) судді.
Згідно з положеннями статті 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Щодо доводів заяви (пункт 1 мотивувальної частини заяви) про порушення порядку автоматизованого розподілу судової справи між суддями, а саме про внесення недостовірних даних до системи АСДС з метою виключення суддів з розподілу слід зазначити таке.
Визначення судді або колегії суддів (судді доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється згідно з ч. 3 ст. 6 ГПК України Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою в порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справи).
Рішенням зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 (введено в дію з 01.04.2025) затверджено Засади використання автоматизованої системи документообігу суду у Північного апеляційного господарському суді (надалі за текстом - Засади використання АСДС), які розроблено відповідно до вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39 (далі - Положення), Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Господарського процесуального кодексу України та інших нормативно-правових актів (п. 1 Засад використання АСДС).
Розділом 4 Засад використання АСДС регламентовано автоматизований розподіл судових справ під час реєстрації відповідної судової справи.
Відповідно до п.п. 4.1.-4.3. Засад використання АСДС Автоматизований розподіл судових справ здійснюється в АСДС відповідно до правил, визначених підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 Положення. Автоматизований розподіл судових справ, які надходять до Північного апеляційного господарського суду, проводиться між постійними колегіями суддів з урахуванням спеціалізації суддів, табеля КП "ДСС", із визначенням автоматизованою системою судді-доповідача (головуючого судді). Склад постійних колегій з урахуванням резервних суддів затверджується зборами суддів із числа суддів, що належать до складу відповідних судових палат згідно з спеціалізацією (Додаток №1). У разі неможливості визначити необхідну кількість суддів з постійної колегії суддів, АСДС визначає суддів, яких не вистачає, з числа резервних суддів цієї колегії. У разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів основного складу постійної колегії суддів та резервних суддів, АСДС визначає суддів, яких не вистачає з числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації та з урахуванням складу судових палат.
Відповідно до пп. 2.3.4. п. 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затрудженого Рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39 Автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами: із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження та відповідну спеціалізацію (за наявності) щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу; для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження; із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості.
Як вбачається з матеріалів справи, автоматизований розподіл справи №911/3304/24 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2025 був здійснений з числа всіх суддів, які не були виключені за табелем станом на момент здійснення такого розподілу за принципом випадковості, та відповідно до вказаного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Кравчук Г.А., судді Коробенко Г.П., Тарасенко К.В.
З викладеного вбачається, що під час автоматизованого розподілу судової справи №911/3400/24 17.07.2025 на підставі положень п. 4.2. Засад використання АСДС розподіл здійснювався між постійними колегіями суддів з урахуванням спеціалізації суддів, табеля КП "ДСС", із визначенням автоматизованою системою судді-доповідача (головуючого судді).
Щодо доводів заявника в частині включення недостовірних відомостей в систему стосовно перебування судді Хрипуна О.О. у відпустці і виключення його з автоматизованого розподілу 17.07.2025, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
Відповідно до п. 3.2. Засад використання АСДС не розподіляються щодо конкретного судді судові справи, що надійшли, зокрема, за сімнадцять календарних днів до початку відпустки, якщо її тривалість становить не менше чотирнадцяти календарних днів; за один робочий день до початку відпустки, якщо її тривалість становить менше п'яти календарних днів; за три робочі дні до початку відпустки, якщо її тривалість становить від п'яти до тринадцяти календарних днів; у період відпустки судді.
Згідно пункту 3 Інформаційної довідки щодо адвокатського запиту від 12.04.2026, виданої Північним апеляційним господарським судом, судді, голові суду Хрипуну О.О. надано відпустку тривалістю 14 календарних днів з 17.07.2025 по 30.07.2025 відповідно до наказу від 08.07.2025 №412-в. Наказом від 16.07.2026 №458-в суддю, голову суду Хрипуна О.О. відкликано з відпустки на 1 календарний день 17.07.2025, наказом від 28.07.2025 №496-в - відкликано на 3 календарних з 28.07.2025 по 30.07.2025.
Із вказаної інформації вбачається, що у відповідності до вимог п. 3.2. Засад використання АСДС суддя Хрипун О.О. був правомірно виключений із автоматизованого розподілу справи №911/3304/24, який відбувся 17.07.2025, оскільки за наказом від 08.07.2025 №412-в (з урахуванням наказу від 16.07.2025 №458-в) суддя Хрипун О.О. у період з 18.07.2025 по 30.07.2025 мав перебувати у відпустці, тривалість якої складає 13 календарних днів.
Згідно з приписами п.3.2 Засад використання АСДС у випадку, коли тривалість відпустки судді становить від 5 до 13 календарних днів судові справи, що надійшли за три робочі дні до початку відпустки не розподіляються щодо цього судді.
Як підтверджено матеріалами справи, апеляційна скарга ТОВ "ДНІПРОЖИЛБУД" на рішення Господарського суду Київської області від 22.05.2025 у справі №911/3304/24 надійшла до суду апеляційної інстанції 16.07.2025, тобто за три робочі дні до початку відпустки судді Хрипуна О.О.
Отже, колегією суддів встановлено відсутність порушень порядку визначення колегії суддів для даної справи, оскільки автоматизований розподіл справи відбувся з дотриманням вимог Засад використання АСДС.
Щодо доводів заяви (пункти 2-3 мотивувальної частини заяви) про порушення пункту 8.2. Засад використання АСДС, щодо заміни судді Тарасенко К.В. на суддю Сибігу О.М. 23.12.2025.
Згідно із п. 8.2 Засад використання АСДС невирішені судові справи (в тому числі справи, в яких не вирішено питання відкриття апеляційного провадження), у випадку неможливості їх розгляду суддею-доповідачем (головуючим суддею) у справі більше чотирнадцяти днів (тимчасова непрацездатність, відпустка, відрядження тощо), що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені ГПК України, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ за розпорядженням керівника апарату суду на підставі службової записки секретаря судової палати, до складу якої входить суддя-доповідач (у випадку його відсутності - секретаря іншої судової палати, а в разі відсутності секретарів судових палат - голови/в.о. голови суду), що додається до матеріалів справи.
Разом з цим, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно пункту 5.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів від 26.03.2025, визначено, що у випадку неможливості участі судді, який не є суддею-доповідачем, у розгляді справи (тимчасова непрацездатність, відпустка, відрядження, припинення повноважень тощо) заміна такого судді у складі визначеної автоматизованою системою колегії суддів здійснюється системою на виконання службової записки судді-доповідача (головуючого судді) у справі, що додається до матеріалів справи, за розпорядженням керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, із числа суддів постійної колегії з урахуванням резервних суддів.
Дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів встановила, що у зв'язку з відрядженням судді Тарасенко К.В. та відповідно з цим неможливістю визначити нову дату розгляду справи, на підставі службової записки головуючого судді Кравчука Г.А. згідно з п. 5.1 Засад використання АСДС на підставі розпорядження від 23.12.2025 № 09.1-08/2702/25 автоматизованою системою було здійснено заміну судді Тарасенко К.В. на учасника колегії Сибігу О.М. та сформовано новий склад колегії суддів для розгляду справи (сформовано відповідний протокол від 23.12.2025). Таким чином, вказані дії здійснено у відповідності до приписів як згаданих Засад, так і з урахуванням частини 10 статті 32 ГПК України, що спростовує доводи заявника про порушення порядку визначення судді для розгляду справи, а саме порушення пункту 8.2. Засад використання АСДС, оскільки заміна судді у складі колегії здійснювалась у порядку передбаченому пунктом 5.1. Засад використання АСДС.
Встановленими обставинами щодо правомірності здійснення розподілу даної справи (апеляційної скарги) під час її надходження до суду та заміни судді у складі колегії спростовуються твердження заявника про умисне приховування апаратом Північного апеляційного господарського суду технічної інформації про роботу системи АСДС, які, на його думку, підкріплюють сумніви у безсторонності суду та законності формування колегії.
Щодо твердження заявника про "наявність сформованої позиції та ігнорування преюдиційних фактів" та "ігнорування апеляційним господарським судом самостійної підстави для заяви про відвід конкретного задокументованого факту того, що суддя Коробенко Г.П., будучи головуючим суддею у справі №911/1465/20, дійшов висновку про відсутність доказів введення об'єкта в експлуатацію - попри наявність у матеріалах справи Сертифіката ДАБІ серії ІУ №163172791164" (пункти 5-6, 8 мотивувальної частини заяви), колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суд апеляційної інстанції враховує, що вичерпний перелік обставин, зазначених у п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, чинним законодавством не визначено і тому вирішення питання про визнання певних обставин тими обставинами, про які йдеться у вказаній нормі цього Кодексу, належить саме до повноважень суду.
Приписами ч.ч. 2, 3 ст.38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, зокрема, судді може бути заявлено відвід учасниками справи; відвід повинен бути вмотивованим.
Суд апеляційної інстанції звертається до Конвенції та рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та застосовує їх у цій справі як джерело права з огляду на ч. 1 ст. 3, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Стаття 6 Конвенція вимагає, аби кожен суд, до якого вона застосовується, був "безстороннім".
Отже, за усталеною практикою ЄСПЛ безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності.
Зазвичай безсторонність визначається як відсутність упередження або наперед складеної думки і може оцінюватись у різний спосіб ( рішення ЄСПЛ "Кіпріану проти Кіпру" (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ, § 118; "Мікаллеф проти Мальти" (Micallef v. Malta) [ВП], § 93).
ЄСПЛ у своїй практиці визначив критерії оцінки безсторонності та розрізняє:
i) суб'єктивний, тобто спробу встановити переконання або особистий інтерес певного судді у даній справі;
ii) об'єктивний, тобто встановити, чи суддя надав достатні гарантії, які виключали б будь-які правомірні сумніви з цього приводу ("Кіпріану проти Кіпру" (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ, § 118; "Пірсак проти Бельгії" (Piersack v. Belgium), § 30; "Грівз проти Сполученого Королівства" (Grieves v. the United Kingdom) [ВП], § 69; "Моріс проти Франції" (Morice v. France) [ВП], § 73).
Відтак, наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинна встановлюватися згідно з суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
У рамках суб'єктивного критерію ЄСПЛ завжди вважав, що особиста неупередженість судді є презумпцією, доки не буде доведено протилежне (рішення ЄСПЛ у справі "Кіпріану проти Кіпру" (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ, рішення ЄСПЛ § 119; "Хаушільдт проти Данії" (Hauschildt v. Denmark), § 47).
Межа між цими двома критеріями не є незмінною, оскільки не лише сама поведінка судді може, з точки зору зовнішнього спостерігача, породити об'єктивно виправдані сумніви у його неупередженості (об'єктивний підхід), але й може свідчити про його особисте переконання (суб'єктивний підхід). Тому застосування одного з цих критеріїв, або ж обох, залежатиме від конкретних обставин, пов'язаних із спірною поведінкою (рішення ЄСПЛ "Кіпріану проти Кіпру" (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], §§ 119 і 121 заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ).
Хоча іноді важко навести докази на спростування презумпції особистої безсторонності судді, проте вимога об'єктивної безсторонності надає додаткову важливу гарантію. Суд визнає складність встановлення порушення статті 6, спричинене особистою упередженістю, і тому у переважній більшості випадків застосовує об'єктивний підхід (рішення ЄСПЛ у справі "Кіпріану проти Кіпру" (Kyprianou v. Cyprus) [ВП] заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ, § 119; "Моріс проти Франції" (Morice v. France) [ВП], § 75).
Суд зважує на те, що у цьому аспекті навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії", від 26.10.1984, Series А, N 86).
Аналізуючи положення п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України та ст. 6 Конвенції суд апеляційної інстанції доходить висновку, що не встановлюється вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність та упередженість судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді за вимогами п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зауважує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи ч. 4 ст. 38 ГПК України, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Відтак, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Водночас, суд апеляційної інстанції відзначає, що ч. 4 ст. 35 ГПК України містить імперативний припис.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Колегія суддів наголошує на тому, що твердження заявника про те, що суддя Коробенко Г.П., розглядаючи іншу справу №911/1465/20 за участю ТОВ "Дніпрожилбуд", вже сформував завідомо упереджену, на думку заявника, позицію щодо позивача, надавши оцінку встановленим у справі обставинам на підставі наявних доказів та доводів сторін, свідчить про незгоду заявника саме з рішенням суду апеляційної інстанції, ухваленим у справі №911/1465/20, під головуванням судді Коробенко Г.П.
Крім того, твердження заявника стосовно того, що ним заявлено не про "незгоду з рішенням", а про системне ігнорування тих самих доказів у спорах між тими самими сторонами щодо того самого Договору від 20.08.2012, що є відмінною підставою для відводу, суд апеляційної інстанції вважає помилковим, оскільки у даному випадку йдеться про оцінку суддею в ухваленому в іншій справі рішенні наданих сторонами доказів, що є тотожним незгоді з рішенням суду, постановленим за участі судді Коробенка Г.П.
Поряд з цим, посилання заявника на те, що правова позиція судді за результатами розгляду справи №911/1465/20 щодо застосування п.12.6 Договору "в подальшому стала інструментом для системного блокування правосуддя для ТОВ "Дніпрожилбуд" в інших спорах через механізм "корелюючого аналізу" також підтверджує, що підставою для відводу судді Коробенка Г.П. є саме незгода з прийнятим за його участі рішенням в іншій справі.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції відзначає, що незгода сторони з рішенням судді Коробенко Г.П. в іншій справі №911/1465/20, зокрема у питаннях надання оцінки доказам і доводам сторін, зробленим у справі висновкам та викладенні правовій позиції, не може бути підставою для його відводу та відводу всієї колегії суддів від розгляду справи в силу положень ч. 4 ст. 35 ГПК України.
Щодо твердженням скаржника про порушення процедури вирішення відводу, оскільки ухвала Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 прийнята та підписана в тому числі суддею Коробенко Г.П., якому і було заявлено відвід, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
Відповідно до частини 3 статті 33 ГПК України перегляд в апеляційному порядку судових рішень судів першої інстанції здійснюється колегією суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.
Поряд з цим згідно частини 2 статті 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
З огляду на зазначене та враховуючи, що суддя Коробенко Г.П. входив до складу колегії суддів з розгляду апеляційної скарги ТОВ "ДНІПРОЖИЛБУД" на рішення Господарського суду Київської області від 22.05.2025 у справі № 911/3304/24, колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено відсутність порушень порядку розгляду заяви скаржника про відвід судді.
Згідно із частиною 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, апеляційний господарський суд, розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЖИЛБУД" адвоката Осадчого Валерія Борисовича про відвід суддів Кравчука Г.А., Сибіги О.М., Коробенка Г.П. від розгляду справи №911/3304/24, вважає її необґрунтованою та невмотивованою, оскільки наведені заявником доводи у її обґрунтування не можуть бути підставою, в розумінні статей 35, 36 ГПК України, для відводу суддів від розгляду даної справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (абз. 1). Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу (абз. 2).
Оскільки заява про відвід надійшла за три робочі дні до наступного засідання, відповідно до приписів ст. 39 ГПК України справа №911/3304/24 підлягає передачі для визначення автоматизованою системою відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України складу суду, який має вирішити питання про відвід, заявлений представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЖИЛБУД" адвокатом Осадчим Валерієм Борисовичем.
Керуючись ст. ст. 32, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Визнати заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЖИЛБУД" адвоката Осадчого Валерія Борисовича про відвід суддів Кравчука Г.А., Сибіги О.М., Коробенка Г.П. від розгляду справи №911/3304/24 - необґрунтованою.
2. Передати справу для визначення автоматизованою системою відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України складу суду, який вирішить питання про поданий відвід.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді О.М. Сибіга
Г.П. Коробенко