Справа №592/18998/25 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/822/26 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
23 квітня 2026 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання -
ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 12025200480002708 за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_6 на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.01.2026, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Суми, громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , незаміжню, офіційно не працюючу,
визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
обвинуваченої - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
прокурора - ОСОБА_8 ,
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.01.2026 ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України та призначено покарання з застосуванням статті 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією всього майна, належного їй на праві власності.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 ухвалено обчислювати з дня її фактичного затримання в порядку виконання вироку.
На підставі статті 72 КК України ОСОБА_6 зараховано у строк покарання: попереднє ув'язнення з 20.10.2025 по 22.10.2025 включно, із розрахунку, що один день позбавлення волі відповідає одному дню попереднього ув'язнення та перебування під цілодобовим домашнім арештом з 23.02.2026 по день набрання вироком законної сили, із розрахунку, що один день позбавлення волі відповідає трьом дням цілодобового домашнього арешту.
До набрання вироком законної сили продовжено строк тримання ОСОБА_6 під цілодобовим домашнім арештом з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , включно та покладенням обов'язку прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду та у відповідності до частини 5 статті 194 КПК України обов'язку повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Скасовано арешти у кримінальному провадженні та вирішено долю речових доказів.
Застосовано спеціальну конфіскацію до мобільного телефону «Xiaomi Redmi 13» чорного кольору з пошкодженнями корпусу та екрану, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з сім-картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 .
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів для проведення експертиз в сумі 27187,70 грн.
Суд установив, що ОСОБА_6 за невстановлених обставин, місці та у точно невстановлений час, але не пізніше 19.10.2025, діючи умисно, з метою збуту для отримання прибутку придбала та почала зберігати невстановлену кількість особливо небезпечної психотропної речовини PVP.
У подальшому, 19.10.2025 о 15-23 ОСОБА_6 на відкритій ділянці місцевості поблизу буд. № 70 по вулиці Сергія Табали у м. Суми, діючи умисно, незаконно, усвідомлюючи суспільно небезпечний протиправний характер своїх дій, з метою збуту поклала в приховану від огляду схованку зіп-пакет у вигляді так званої «закладки» з психотропною речовиною, у місці з координатами (50.892154, 34.816242), після чого сфотографувала схованку («закладку») з детальними координатами її місцезнаходження з метою подальшого збуту шляхом направлення повідомлення з фотозображенням невстановленій досудовим розслідуванням особі.
В ході огляду місця події, проведеного 10.11.2025 у період часу з 16-53 до 16-59 на відкритій ділянці місцевості, поблизу буд. № 70 по вулиці Сергія Табали у м. Суми, у місці з координатами (50.892154, 34.816242), виявлено та вилучено один зіп-пакет з кристалічною речовиною жовтого кольору, замотаний в ізоляційну стрічку чорного кольору, яка є особливо небезпечною психотропною речовиною PVP, обіг якої заборонено. Маса PVP в складі кристалічної речовини становить 0,3018 г.
У подальшому, 20.10.2025 ОСОБА_6 , у невстановлений в ході досудового розслідування час, на відкритій ділянці місцевості, поблизу будинку № 28 по провулку Кондратьєвському у м. Суми, діючи умисно, повторно, з метою подальшого збуту шляхом розкладання «закладок», для отримання прибутку, придбала та почала таємно зберігати під внутрішньою поверхнею бюстгальтера згорток, в якому містилися двадцять полімерних згортків з особливо небезпечною психотропною речовиною PVP.
У подальшому, 20.10.2025 близько 15-00, в ході виконання службових обов'язків працівниками ВКП Сумського РУП ГУНП в Сумській області на відкритій ділянці місцевості, неподалік будинку № 28 по провулку Кондратьєвському у м. Суми було зупинено ОСОБА_6 , яка повідомила, що зберігає при собі з метою подальшого збуту згорток з вмістом психотропної речовини.
Цього ж дня, 20.10.2025 на відкритій ділянці місцевості неподалік від будинку № 28 по провулку Кондратьєвському у м. Суми о 17-19 год (фактичний час затримання 15-10 год) слідчим, в порядку ст. 208 КПК України, здійснено затримання ОСОБА_6 , та в ході її особистого обшуку з-під внутрішньої поверхні бюстгальтера вилучено згорток, в якому знаходилося 20 (двадцять) згортків в ізострічці синього кольору, всередині яких виявлено зіп-пакети з вмістом кристалічної речовини білого кольору, схожих на психотропну речовину PVP, які направлено на експертне дослідження. Загальна маса PVP, вилученої в ході затримання ОСОБА_6 становить 3,3322 г.
Суд кваліфікував дії ОСОБА_6 , які полягали у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини PVP, масою 0,3018 г -за частиною 2 статті 307 КК України як незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини. Її дії щодо незаконного придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини PVP у великих розмірах, загальною масою 3,3322 суд кваліфікував за частиною 2 статті 307 КК України як незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини у великих розмірах, вчинене повторно.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись з вироком суду ОСОБА_6 звернулася з апеляційною скаргою і просила вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.01.2026 в частині призначеного покарання змінити та призначити покарання, застосувавши положення статті 75 КК України, звільнивши від відбування покарання, з випробуванням та покладенням обов'язків, передбачених статтею 76 КК України.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що не оспорює фактичних обставин та кваліфікацію своїх дій, проте вирок суду занадто суворий, не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та її особі. При призначенні покарання не враховано обставини, що пом'якшують покарання, характеризуючі дані та інші обставини у справі, тому суд першої інстанції дійшов необґрунтованих висновків про неможливість застосування положень статті 75 КК України.
Судом при ухваленні вироку не в повній мірі враховано ряд пом'якшуючих обставин, передбачених статтею 66 КК України: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, її вік, перебування на утриманні малолітньої дитини, перше притягнення до кримінальної відповідальності; не враховано положення частини 2 статті 65 КК України, не обґрунтовано, що застосування покарання з випробувальним строком буде недостатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, орган пробації дійшов висновку про можливість її виправлення у громаді та доцільність застосування покарання не пов'язаного із ізоляцією від суспільства. Обґрунтовуючи висновок щодо виду і міри покарання, суд не навів мотивів щодо неможливості виправлення без ізоляції від суспільства.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
Прокурор заперечила проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченої.
Мотиви суду.
Заслухавши суддю - доповідача щодо суті оскаржуваного рішення та поданої апеляційної скарги, вислухавши доводи та заперечення учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною 1 статті 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення судів першої інстанцій у межах апеляційної скарги.
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Висновок суду щодо доведеності вини обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України за обставин наведених у вироку, в апеляційній скарзі не оспорюється та апеляційним судом відповідно до частини 2 статті 404 КПК України не перевіряється.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченої про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та її особі внаслідок суворості, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Відповідно до статті 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (частин 1, 2 статті 50 КК України).
Відповідно до вимог статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяв досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
При призначенні покарання суд першої інстанції врахував тяжкість та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, яке віднесено до тяжких злочинів, кількість епізодів злочинної діяльності, обсяг вилученої психотропної речовини, особу винної, яка раніше не судима, має молодий вік, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання відповідно до статті 66 КК України судом визнано щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, молодий вік винної, наявність на утриманні малолітньої дитини.
Обставин, що обтяжують покарання відповідно до статті 67 КК України судом не встановлено.
Встановивши кілька пом'якшуючих обставин, які суд визнав такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, молодий вік винної, наявність на утриманні малолітньої дитини, взявши до уваги особу винної, її складну життєву ситуацію, поведінку під час досудового розслідування та судового розгляду, яка повідомила всі відомі їй обставини вчинення злочину, висновок досудової доповіді органу пробації, суд першої інстанції призначив ОСОБА_6 основне покарання із застосуванням частини 1 статті 69 КК України - нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини 2 статті 307 КК України.
Врахувавши корисливу мету придбання та зберігання ОСОБА_9 з метою збуту для отримання прибутку особливо небезпечної психотропної речовини PVP, суд призначив додаткове покарання у виді конфіскації майна і вирок в цій частині не оскаржується.
Щодо доводів апеляційної скарги обвинуваченої про призначення покарання із застосуванням статті 75 КК України, колегія суддів зазначає наступне.
Як визначено у частині 1 статті 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за певні кримінальні правопорушення, що зазначені в цій частині статті, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Судом першої інстанції при призначенні покарання належним чином враховано всі обставини провадження як щодо вчиненого обвинуваченою злочину, так і особи останньої, в тому числі ті, на які наявне посилання в апеляційній скарзі: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, молодий вік, перше притягнення до кримінальної відповідальності, перебування на утриманні малолітньої дитини, яка з пояснень ОСОБА_9 апеляційному суду проживає наразі з батьком.
Хоча нижня межа санкції частини 2 статті 307 КК України перевищує п'ять років позбавлення волі, суд першої інстанції вирішив питання про складання досудової доповіді, яку прийняв до відома ухвалюючи вирок.
Тому доводи апеляційної скарги про неврахування висновку органу пробації є неспроможними.
З урахуванням конкретних обставин справи, а саме повторності дій по збуту особливо небезпечної психотропної речовини PVP шляхом «закладок», кількість вилучених згортків (20 згортків в ізострічці), тяжкості кримінального правопорушення, його підвищену суспільну небезпечність, що порушує встановлений законом порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, унаслідок чого задовольняється незаконний попит на особливо небезпечні психотропні речовини, особи винної, припинення незаконної діяльності лише втручанням працівників правоохоронного органу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав вважати, що виправлення ОСОБА_6 можливе без реального відбування покарання.
За наведеного, апеляційним судом не встановлено обставин для прийняття рішення про звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням.
Крім того, апеляційний суд враховує сталу практику Верховного Суду про те, що врахування одних і тих же обставин як таких, що дають підстави для одночасного застосування до обвинуваченої положень статті 69 КК України і призначення їй покарання нижчого від найнижчої межі санкції статті, так і положень статті 75 КК України та звільнення її від відбування покарання з випробуванням, є недостатнім. Одночасне застосування двох різних інститутів, пов'язаних із пом'якшенням покарання та звільненням особи від його відбування за вчинення тяжкого злочину, має мати для цього достатні підстави, яких апеляційний суд в даній справі не вбачає.
З огляду на характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину та відомості про особу винної, апеляційний суд дійшов висновку, що судом враховано всі обставини, передбачені у статті 65 КК України.
В аспекті реалізації приписів статей 50, 65 КК України призначене ОСОБА_6 із застосуванням статті 69 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією майна, відповідає принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання і є необхідним для її виправлення та попередження нових злочинів, достатнім для досягнення його мети. Явної несправедливості призначеного обвинуваченій покарання, яке нижче мінімальної межі, встановленої санкцією частини 2 статті 307 КК України, апеляційний суд не встановив.
Відтак, доводи апеляційної скарги обвинуваченої про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та її особі внаслідок суворості, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Істотних порушень КПК України, які б стали підставою для зміни або скасування вироку, апеляційним судом не встановлено.
За наведеного доводи апеляційної скарги обвинуваченої не знайшли свого підтвердження, апеляційна скарга є необґрунтованою і підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів
Вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.01.2026 відносно ОСОБА_6 - залишити без змін, а її апеляційну скаргу на це вирок - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і вона може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4