Справа №574/235/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Гук Т. Р.
Номер провадження 33/816/1142/26 Суддя-доповідач Клімашевська І. В.
Категорія 124 КУпАП
27 квітня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Клімашевська І.В.,
за участю секретаря - Кислої - Ю.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності -адвоката Сопової В.С., представника потерпілого - Шатіліна Г.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Буринського районного суду Сумської області від 25 березня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнута до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП,-
Постановою судді Буринського районного суду Сумської області від 25 березня 2026 року ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП і на неї було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн, за те, що вона 19.02.2026 року о 10 год. 20 хв. по вул. Центральна в с. Червона Слобода, Конотопського району, Сумської області, керувала транспортним засобом - автомобілем «SKODA OCTAVIA» д.н.з. НОМЕР_2 та в порушення вимог п. п. 2.3. "б", п.12.1 ПДР України, не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не вибрала безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, у результаті чого відбулось зіткнення з автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в зустрічному напрямку, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову Буринського районного суду Сумської області від 25 березня 2026 року та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказувала, що постанова суду належним чином не обґрунтована. Матеріали справи не містять доказів наявності в діях ОСОБА_1 порушень п. п. 2.3. "б", п.12.1 ПДР України, які не було встановлено і в ході розгляду справи.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, вислухавши ОСОБА_1 та її захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, представника потерпілого, який заперечував щодо поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіряючи законність оскаржуваного судового рішення в межах поданої захисником апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_4 порушень п.п. 2.3. "б", п.12.1 ПДР України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди.
З оскаржуваної постанови вбачається, що вина ОСОБА_4 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення була встановлена судом із врахуванням наявних у матеріалах справи доказів, а саме:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №595704 від 19.02.2026, в якому зазначені встановлені судом обставини щодо часу і місця вчинення ОСОБА_4 вказаного правопорушення (а.с. 1);
- схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 19.02.2026 в Сумській області (Буринська ОТГ) у с.Червона Слобода по вул. Центральна, з фіксуванням місця ДТП, стану дорожнього покриття та зазначенням переліку видимих пошкоджень транспортних засобів;
- пояснень ОСОБА_1 , наданих у судовому засіданні;
-фотозображень та відеозаписів, які було долучено як працівниками поліції до складених матеріалів, так і учасниками процесу.
При цьому, частина фотозображень та одне з відео, на яке посилається захисник, не відображає реальної ситуації на дорозі в момент виникнення ДТП, зокрема, наявність засніженого стану дороги, заметів снігу на узбіччі, оскільки такі фото та відео були зафіксовані не у день, коли сталась ДТП, а - в інший день.
Таким чином, вищевикладена сукупність доказів доводить правильність висновку суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 , будучи водієм транспортного засобу, була зобов'язана бути уважною, стежити за дорожньою обстановкою та наближаючись до заокругленої ділянки дороги, для забезпечення безпеки дорожнього руху врахувати дорожню обстановку, в тому числі дорожні умови з урахуванням пори року, атмосферних явищ, та стану поверхні проїзної частини, і що останньою виконано не було.
Досліджені та перевірені судом першої інстанції обставини свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення та узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Щодо заперечень ОСОБА_1 про те, що зіткнення сталось тому, що інший водій рухався зі значною швидкістю та виїхав їй на зустріч, то слід зазначити, що виходячи із загальних засад судочинства, суддя розглядає справу про адміністративне правопорушення щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, і не вправі ухвалювати рішення щодо обставин, які особі не ставились в провину, і від яких особа не захищалась. Отже, в даному випадку оцінка дій водія ОСОБА_3 на наявність чи відсутність в його діях порушення ПДР виходить за межі протоколу, що розглядається. В той же час, з матеріалів справи вбачається, що відносно вказаного водія також було складено протокол за ст.124 КУпАП, тому оцінка його дій буде також надана судом у іншому провадженні. Водночас, наявність чи відсутність в діях іншого водія складу адміністративного правопорушення, не спростовує висновків про винуватість ОСОБА_1 .
Окрім того, захисником в апеляційній скарзі зазначалось, що один з принципів, яким повинно відповідати судове рішення зокрема, принцип обґрунтованості.
Так, обґрунтованість судового рішення означає відповідність висновків судді у постанові фактичним обставинам, які підлягають доказуванню у справі, і винесення обґрунтованої постанови є результатом пізнання суддею цих обставин, які в обов'язковому порядку повинні бути підтверджені доказами (ч. 1 ст. 251, ст. 280 КУпАП). При цьому суддя при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП). Обґрунтовувати свої висновки суддя може лише на тих доказах, які він безпосередньо досліджував у судовому засіданні у порядку, передбаченому ст. 279 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що суддею суду першої інстанції надана належна правова оцінка усім наявним в справі доказам як окремо кожному доказу, так і в їх сукупності, а його рішення про наявність складу правопорушення в діях ОСОБА_1 є належним чином вмотивованим.
Таким чином, враховуючи вказані обставини, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, підстав для його скасування під час апеляційного перегляду не встановлено, а тому, постанову судді суду першої інстанції слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, -
Постанову Буринського районного суду Сумської області від 25 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуКлімашевська І. В.