Справа № 732/183/26
Провадження 2/732/273/26
27 квітня 2026 року м. Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого - судді Карпинської Н.М., секретар - Воропаєва К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні у залі суду у місті Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Представник позивача -адвокат Потапова Сніжана Михайлівна, на підставі ордеру про надання правничої допомоги серії СВ № 1160548 звернулася до Городнянського районного суду Чернігівської області з позовом до відповідача та просила розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 20.07.2016 Чернігівським районним відділом державної реєсстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, актовий запис № 42.
Позовна заява мотивована тим, що 20 липня 2016 року сторони зареєстрували шлюб в Чернігівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, актовий запис № 42. Виховують спільну дитину - сина ОСОБА_3 . Подружнє життя не склалося, сторони мають різні погляди на життя та їх сімейні обов'язки, відсутнє взаєморозуміння та повага один до одного, шлюб існує формально. Позивач вважає, що відсутні підстави для застосування заходів примирення. Подальше спільне життя суперечить інтересам позивача. Зазначені обставини стали причиною звернення позивача з позовом до суду.
Ухвалою судді від 17 лютого 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження (а.с.24-25).
Позивач та її представник у судове засідання не з'явилася. При подачі позову представник позивача клопотала про розгляд справи без їх участі (а.с.3).
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.27). На а.с. 34 долучено письмове клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи без його особистої участі, проти розлучення не заперечує.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Сторони уклали шлюб 20 липня 2016 року у Чернігівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, актовий запис № 42, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 20.07.2016 Чернігівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області(а.с.**).
ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народився син - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 15 липня 2017 року Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (а.с.16).
Статтею 51 Конституції України проголошено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з приписами статті 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частинами 3, 4 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до статті 5 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 р. «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до статті 10 Цивільного кодексу України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Стаття 8 Конвенції декларує, що кожен має право на повагу до його приватного i сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції.
За частиною 2 вказаної статті, органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом, і коли це необхідно в демократичному суспiльствi в інтересах національної i громадської безпеки або економічного добробуту країни, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав i свобод інших осіб.
Як проголошено положеннями статті 12 Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім'ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права, так і безумовним правом чоловіка і жінки є право на розірвання шлюбу, через призму зокрема статей 5, 8 вказаного міжнародного договору.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що шлюбно-сімейні відносини сторонами не підтримуються, шлюб між сторонами фактично розпався, сім'я носить формальний характер, рішення про звернення до суду із даним позовом є виваженим та відповідає волевиявленню позивача, а позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 51 Конституції України, ст.ст. 56, 110-112 СК України, у відповідності до ст.ст.12, 13, 43, 223, 247, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
задовольнити позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 . до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , про розірвання шлюбу.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 20 липня 2016 року Чернігівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, актовий запис № 42 - розірвати.
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо повне рішення не було вручено в день його проголошення учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Карпинська Н.М.