Справа № 676/3200/26
Номер провадження 2/676/3437/26
27 квітня 2026 року м. Кам'янець-Подільський
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Гладій Л.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до відділу «Центр надання адміністративних послуг», з участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Китайгородська сільська рада Кам'янець-Подільського району Хмельницької області про визнання незаконним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
24.04.2026 року надійшов позов, поданий представником позивача ОСОБА_2 , яка звернулась в порядку цивільного судочинства до Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до відділу «Центр надання адміністративних послуг», з участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Китайгородська сільська рада Кам'янець-Подільського району Хмельницької області про визнання незаконним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
В ході вивчення позовної заяви встановлено, вважаю, що слід відмовити у відкритті провадження у справі з таких підстав.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе у тому числі таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Відповідно до частини першої ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне, тобто - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно із частиною першою ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).
При визначенні предметної та/або суб'єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин одна щодо іншої не є рівноправними, і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншій стороні певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Ці функції суб'єкт владних повноважень повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір. Так, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник, зокрема між двома суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а останній відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Наведене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду в постановах від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 та від 21 серпня 2019 року у справі № 362/5657/17.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Приймаючи рішення про відмову у відкритті провадження в даному позові, суд також керується висновком ВС, викладеним в ухвалі КЦС ВС від 11 грудня 2023 року у справі № 296/7427/23, де зазначено, що «з аналізу норм законодавства, слідує, що для реєстрації місця проживання особа подає, зокрема, свідоцтво про народження дітей або дані щодо реєстрації малолітніх дітей за місцем проживання одного із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування), також, заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи, (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання) (п.18 Правил). Підставою відмови у прийнятті спірного рішення відповідачем визначено пункт 11 Правил у зв'язку з ненаданням відповідних документів або інформації, а саме згоди батька. Перелік документів, необхідних для здійснення реєстрації малолітньої дитини, визначено п.18 Правил, у тому числі і частиною четвертою вказаного пункту, отже, другий з батьків повинен надати свою письмову згоду у присутності особи, яка приймає заяву, або така згода підтверджується на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування). Таким чином, спір, який розглядається в цій справі, підсудний адміністративним судам, оскільки стосується оскарження рішення суб'єкта владних повноважень з процедурних питань та не пов'язаний із спором про будь-яке речове право».
Зі змісту поданої позовної заяви вбачається, що фактично оспорюється відмова відповідача (як суб'єкта владних повноважень) з процедурних питань (за відсутності згоди власника) здійснити реєстрацію місця проживання дітей, при цьому не ставиться вимога про матеріальне право на житло, спір не має ознак приватноправового, тому з таким суб'єктним складом і таким предметом позову, справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і відноситься до юрисдикції Хмельницького окружного адміністративного суду.
Керуючись ст.186 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу «Центр надання адміністративних послуг», з участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Китайгородська сільська рада Кам'янець-Подільського району Хмельницької області про визнання незаконним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії в порядку п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя Л.М. Гладій