Справа №667/5301/14-к
н/п 1-кп/766/263/26
27.04.2026 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
прокурора (в режимі відеоконференції): ОСОБА_3
особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння
(в режимі відеоконференції): ОСОБА_4
захисника: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду у м. Херсоні, проведеного в режимі відеоконференції з Дніпровською філією «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України», клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 08.06.2014 під №12014230020002210, об'єднаного з кримінальними провадженнями, внесеними до ЄРДР 24.02.2017 під №12017230020000731 та 12.07.2023 під №120232310200010144, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , з повною загальною середньою освітою, одруженого, маючого на утримання двоє неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
раніше судимого:
- вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 25.05.2005 за ч. 1 ст. 296 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
- вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 26.06.2007 за ч. 3 ст. 296, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ст. ст. 70, 71 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі;
- вироком Комсомольського районного суду м. Херсона від 27.03.2012 за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі (30.04.2013 звільнений умовно-достроково строком на 6 місяців 14 днів на підставі ухвали Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 22.04.2013);
- суспільно-небезпечне діяння якого підпадають під ознаки кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 185 КК України, -
І. Формулювання обставин, вчиненого суспільно-небезпечного діяння, визнаного судом доведеним. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за суспільно-небезпечне діяння, ознаки якого підпадають під кримінальне правопорушення
1. ОСОБА_6 , 08.06.2014 близько 01:00 години перебуваючи за адресою АДРЕСА_3 , повторно, таємно, шляхом вільного доступу, через незачинені двері, проник до приміщення кіоску, звідки викрав грошові кошти в розмірі 1 500 гривень, які належать ФОП « ОСОБА_7 ». Своїми діями спричинив потерпілому матеріальний збиток на вищевказану суму.
Дії ОСОБА_4 підпадають під ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена повторно.
2. ОСОБА_4 в ніч з 19.06.2023 на 20.06.2023, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, таємно, в умовах воєнного стану, через незачинене вікно проник до приміщення будинку та незачинені двері гаражного приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , звідки таємно викрав майно, а саме: * тример для косіння трави марки «Foresta» модель FT-12S, вартість якого могла становити 2 000 гривень; * автомобільний акумулятор марки «SADA Standart 60 Az», вартість якого могла становити 1 400 гривень; * циркулярний насос «Taifu TRS 25/6», вартість якого могла становити 960 гривень. Після чого покинув місце вчинення протиправних дій з викраденим майном, спричинивши своїми діями матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_8 на загальну суду 4 360 гривень.
Дії ОСОБА_4 підпадають під ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
ІІ. Позиція сторін кримінального провадження
Під час судового розгляду ОСОБА_6 свою причетність до інкримінованого кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України визнав частково. Дав показання про те, що в день (08.06.2014) і час (близько 01:00 години), які вірно зазначені в обвинувальному акті, перебував зі своїми знайомими біля ларька по АДРЕСА_3 , продаж товару в якому відбувався через віконце. Відійшовши від компанії у власних справах, коли повертався назад побачив відкриті двері до приміщення ларька, які продавчиня залишила відкритими, показуючи морозиво в холодильнику, що був зовні, іншим. Зайшовши в середину, в коробочці знайшов гроші, приблизно 1 200 гривень (можливо більше) як потім з'ясувалось, які одразу не перераховував, та забрав їх з собою.
Зазначив, що не згоден з кваліфікацією своїх дій як проникнення в інше приміщення, оскільки заздалегідь спланованого умислу на вчинення крадіжки не мав, все вийшло спонтанно, хоч і знав, що в ларьку є гроші.
По факту вчинення суспільно-небезпечних дій, які підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_4 підтвердив свою причетності до вчинення дій, пов'язаних із заволодінням чужим майном, зокрема зазначив, що вночі, як вірно було встановлено органом досудового розслідування проник до незачиненого гаражу та домоволодіння по АДРЕСА_5 , де викрав газонокосарку, акумулятор та насос, які у подальшому продав.
Просив суд призначити лікування в медичному закладі із звичайним наглядом.
У судовому засіданні прокурор висловив думку про те, що ОСОБА_4 потребує примусового лікування в медичному закладі з посиленим наглядом, тоді як обставини обох епізодів протиправних дій вчинених ОСОБА_4 знайшли своє підтвердження і під час судового розгляду.
Захисник вважала за доцільне призначити ОСОБА_4 госпіталізацію до закладу зі звичайним наглядом, з огляду на його фактичне визнання своєї вини та підтвердження обставин, встановлених органом досудового розслідування.
ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Не зважаючи на позицію ОСОБА_4 , факт вчинення останнім зазначених вище суспільно-небезпечних діянь під час судового розгляду знайшло своє підтвердження на підставі перевірених та досліджених судом наступних доказів, ставити під сумнів які підстав у суду немає.
3.1. Суспільно-небезпечні дії, які мали місце 08.06.2014.
Показання ОСОБА_4 підтверджено і протоколом проведення слідчого експерименту від 19.06.2014 з фототаблицею до нього за участю ОСОБА_4 (том 1 а. п. 80-85), проведеного у присутності потерпілого ОСОБА_7 , під час якого ОСОБА_4 показав та продемонстрував на місці вчинення протиправних дій, а саме: за адресою АДРЕСА_3 , кіоск ПП « ОСОБА_7 », яким чином він зайшов до ларька, з якого вчинив крадіжку грошей в сумі 1 500 гривень. При цьому вказав на стіл, де знаходились гроші та яким способом він їх викрав.
Так, показання ОСОБА_6 в частині обставин вчиненого суспільно-небезпечного діяння, підтверджуються також і наступним обсягом досліджених та перевірених під час судового розгляду доказами.
Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 (покази якого підтверджують факт вчинення злочину щодо нього) дав суду показання про те, що від своїх співробітників з ларька по АДРЕСА_3 , стало відомо про те, що невідомий чоловік викрав коробочку з виручкою (грошима). Коли переглянули відео з камер спостереження, то зі сторони виглядало так, що двоє з компанії відволікли увагу продавця, покликавши її назовні, щоб подивитись морозиво в холодильнику біля ларька. Тим часом ОСОБА_4 відкрив двері та зайшов всередину, де і забрав коробку з грошима. Зазначив, що двері до ларька призначені лише для входу персоналу. Коли відносно ОСОБА_4 було зареєстровано кримінальне провадження, він всю завдану матеріальну шкоду відшкодував
Показання потерпілого підтверджено і відеозаписом з камер спостереження (том 1, а.п. 77-78) якими облаштована територія поряд з ларьком по АДРЕСА_3 , належному останньому.
Так з відеозапису вбачається наступне:
* відео №1_06_М_20140608005500: декілька чоловіків перебувають біля торгівельного ларька, заглядаючи в холодильник перед ним. У той момент, коли продавчиня підходить до холодильника - ОСОБА_4 (00:55:49) зникає за рогом магазину, але через декілька секунд повертається у поле зору камери.
* відео №1_06_М_20140608005558: ОСОБА_4 (00:56:00) зі столика в приміщенні магазину забирає коробочку.
* відео №6_02_М_20140608005528: продавчиня залишає приміщення магазину, перед тим відкривши двері, які були зачинені. Через певний час до приміщення заходить ОСОБА_4 .
3.2. Суспільно-небезпечні дії, які мали місце в ніч з 19.06.2023 на 20.06.2023.
Обставини вчинення зазначеного діяння ОСОБА_4 підтверджено як показами останнього, так і обсягом досліджених та перевірених судом доказів.
Протоколом огляду місця події від 11.07.2023 з фототаблицею до нього, відповідно до якого оглянуто територію домоволодіння АДРЕСА_4 . Огляд проведено за участі користувача вказаного домоволодіння ОСОБА_8 . Так ознак пошкодження хвіртки на вході до ділянки немає. На території домоволодіння розташований гараж, двері до якого не зачинено і речі всередині перебувають в хаотичному порядку.
Показаннями потерпілої ОСОБА_8 , яка суду надала покази про те, що у зв'язку з виїздом через військові дії власників будинку АДРЕСА_4 , доглядала за вказаним будинком. Від сусідів стало відомо про те, що в ніч на 20.06.2023 в будинку сталась крадіжка, а тому коли прийшла туди, то дійсно виявила зникнення газонокосарки, водяного насосу та акумулятора для автомобіля. Також зникли подовжувачі та інструмент. У подальшому викрадене їй частково повернули, тоді як за її участі проводилось впізнання зниклих речей.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 26.07.2023 з відеозаписом до нього, відповідно до якого ОСОБА_8 , перебуваючи на території домоволодіння по АДРЕСА_4 продемонструвала, що 20.06.2023 вона прийшла до будинку АДРЕСА_4 , за яким доглядала, оскільки власники виїхали. Так побачила, що сітка з вікна лежить на землі, а вікно відкрите. В будинку ОСОБА_8 показала на місце, де залишила свої інструменти і які там були відсутні на момент проведення слідчої дії, зокрема газонокосарку. В гаражі звернула увагу на відсутність акумулятора для автомобіля та водяного насоса.
Протоколом пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 14.07.2023, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_8 впізнала серед представлених їй насосів той, що було викрадено з домоволодіння АДРЕСА_4 , а саме: циркулярний насос «Taifu TRS 25/6». Протоколом пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 14.07.2023, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_8 впізнала серед представлених їй акумуляторів той, що було викрадено з домоволодіння АДРЕСА_4 , а саме: автомобільний акумулятор марки «SADA Standart 60 Az».
Заявою від імені ОСОБА_9 від 11.07.2023, який добровільно видав тример для косіння трави марки «Foresta» модель FT-12S та автомобільний акумулятор марки «SADA Standart 60 Az», які було оглянуто, про що складено протокол огляду предмету з фототаблицею до нього від 11.07.2023. Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.07.2023, відповідно до якого свідок ОСОБА_9 впізнав фото із зображенням ОСОБА_4 як особи, яка запропонувала йому придбати у нього тример для косіння трави та акумулятор автомобільний.
Показаннями свідка ОСОБА_9 , який під час судового розгляду вказав, що ОСОБА_4 у червні 2023 року запропонував придбати у нього тример для косіння трави зеленого кольору та автомобільний акумулятор, які він забирав у нього вдома. Всі придбані речі він добровільно повернув працівникам поліції, після того як стало відомо по те, що вони були викрадені ОСОБА_4 .
Заявою від імені Проценка від 11.07.2023, який добровільно видав циркулярний насос «Taifu TRS 25/6», у подальшому оглянутий, про що складено протокол огляду предмета з фототаблицею до нього від 12.07.2023. Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.07.2023, відповідно до якого свідок ОСОБА_10 впізнала фото із зображенням ОСОБА_4 як особи, яка добровільно видала працівникам поліції в її присутності викрадений циркулярний насос. Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.07.2023, відповідно до якого свідок ОСОБА_11 впізнала фото із зображ енням ОСОБА_4 як особи, яка добровільно видала працівникам поліції в її присутності викрадений циркулярний насос.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 29.07.2023 з відеозаписом до нього, відповідно до якого ОСОБА_4 , перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_4 , продемонстрував як через вікно проник до будинку, звідки викрав газонокосарку. У подальшому продемонстрував яким способом зайшов до гаражу через незачинені двері і там викрав також ще акумулятор для автомобіля та водяний насос. Показав, що після крадіжки вийшов за межі двору через хвіртку.
Висновком експерта від 20.07.2023 №4041/23, відповідно до якого ринкова вартість досліджуваних об?єктів, з урахуванням зносу, станом на липень 2023 року становила: 1. тример для косіння трави марки «Foresta» моделі FT-12S, бувший у використанні - 2 000 гривень; 2. автомобільний акумулятор марки «SADO Standart 60Az у корпусі чорного з жовтим кольором, бувший у використанні - 1 400 гривень; 3. циркулярний насос «TAIFU» TRS 25/6 зеленого кольору, бувший у використанні - 960 гривень.
Показаннями свідка ОСОБА_12 , який пояснив, що в червні місяці 2023 року сусіди звинуватили його в крадіжках з сусідніх будинків, проти чого він заперечив. Під час досудового розслідування лише дав показання про те, що ОСОБА_4 показував йому та пропонував придбати декілька подовжувачів, які як у подальшому з'ясувалось були викрадені з будинку АДРЕСА_4 .
IV. Оцінка доказів
Оцінивши здобуті органом досудового слідства докази у їх сукупності, суд вважає доведеним, що саме ОСОБА_4 вчинив інкриміновані йому суспільно-небезпечні діяння, за обставин встановлених органом досудового розслідування, які знайшли своє підтвердження і під час судового розгляду.
Оцінюючи наведені вище докази, в розрізі позиції ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України, суд приходить до висновку, що доступ до приміщення кіоску є обмеженим, оскільки останній не розрахований на відвідування відвідувачів, а призначений лише для зберігання товару і відпуску його через віконце. Та обставина, що продавчиня залишила двері відкритими жодним чином не змінює режим можливого потрапляння до кіоску.
Враховуючи викладене, при оцінці позиції ОСОБА_4 в цій частині, суд враховує таке. Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №10 « Про судову практику у справах про злочини проти власності» під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід розуміти незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища.
Вирішуючи питання про наявність у діях винної особи названої кваліфікуючої ознаки суди повинні з'ясовувати, з якою метою особа опинилась у житлі, іншому приміщенні чи сховищі та коли саме в неї виник умисел на заволодіння майном.
Якщо особа поставила собі за мету заволодіти майном, місцезнаходження якого зумовлює конкретний спосіб посягання, реалізація якого передбачає входження чи потрапляння в приміщення, незважаючи на режим доступу до нього (вільний) заборонений, то фізичне опинення в такому приміщенні з означеною ціллю є незаконним, а з вчиненням наступних дій із застосуванням насильства чи погроз його застосування з метою заволодіння майном має кваліфікуватися як розбій, поєднаний з проникненням у приміщення (приміщення сприймається як місцезнаходження майна, а насильницьке вторгнення в приміщення, незалежно від режиму доступу до нього, охоплювалось як дія) (постанова Верховного Суду України від 15.11.2012 справа №5-15кс12).
Наявність режиму вільного доступу до приміщення свідчить про законність входження (потрапляння) особи у відповідне приміщення та правомірне її перебування там, а отже, виключається інкримінування кваліфікуючої ознаки «проникнення», навіть якщо особа потрапила в приміщення з умислом заволодіти чужим майном.
Разом з тим, інша кримінально-правова кваліфікація має бути надана діям особи, яка шляхом вільного доступу до певного приміщення вчиняє дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, що зберігається в місці з обмеженим доступом (наприклад, службові приміщення, відокремлені секції магазину з обмеженим доступом, касові апарати, сейфи тощо). Такі дії мають бути кваліфіковані як поєднані з проникненням у інше приміщення чи сховище.
При інкримінуванні «проникнення» важливим є також факт усвідомлення особою незаконності входження (потрапляння) у відповідне приміщення та перебування в ньому під час вчинення розбою. Вчиняючи розбій, поєднаний з проникненням, особа повинна усвідомлювати протиправність входження (потрапляння) у приміщення та перебування в ньому під час вчинення розбою, передбачати суспільно небезпечні наслідки такого протиправного входження (потрапляння) у приміщення й бажати їх настання (постанова Верховного Суду від 07.06.2021 у справі №755/7958/17).
Отже, з урахуванням обставин, встановлених під час судового розгляду, суд приходить до висновку, приміщення ларька є приміщенням з обмеженим доступом для сторонніх осіб, незалежно від факту наявності «відкритих» дверей». У свою чергу ОСОБА_4 , будучи обізнаним щодо вказаного факту, скористався неуважністю продавчині та шляхом вільного доступу проник до приміщення, звідки викрав грошові кошти. На ту обставину, що метою потрапляння до ларька була саме крадіжка на переконання суду свідчить і та обставина, що ОСОБА_4 лише після появи продавчині перед ларьком зайшов за ріг приміщення та перебував там досить нетривалий період часу, протягом якого лише вчинив крадіжку грошових коштів. Наведене свідчить про те, що останній заходив до приміщення ларька маючи намір здійснити крадіжку і відповідний умисел виник ще до фізичного входження туди.
Таким чином органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 були вірно кваліфіковані саме за ч. 3 ст. 185 КК України.
Крім того суд звертає увагу і на ту обставину, що не зважаючи на те, що прокурором у даному кримінальному провадженні було поставлено питання про застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру, у зв'язку з чим складено відповідне клопотання, проте з обсягу інкримінованих ОСОБА_4 протиправних дій безпідставно не виключено посилання на усвідомлення суспільно-небезпечного характеру своїх дій, передбачення суспільно-небезпечних наслідків, а також переслідування прямого умислу та корисливого мотиву, з огляду на таке.
Як зазначила Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 16.01.2023 по справі №761/37225/20, то відповідно до вимог ст. ст. 92, 93, 94 КК та ч. 3 ст. 503, ст. 505, ч. 1 ст. 513 КПК при розгляді кримінального провадження про застосування примусових заходів медичного характеру кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого в стані неосудності, повинна ґрунтуватись лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій, при цьому суд має виходити із об'єкту посягання та об'єктивної сторони вчиненого діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК, з урахуванням всіх фактичних обставин і зовнішнього прояву дій особи, з огляду на те, що встановлення будь-якої форми вини у діях неосудної особи об'єктивно є неможливим.
Таким чином відповідне посилання на умисний характер дій ОСОБА_4 було виключено судом з обсягу інкримінованих суспільно-небезпечних дій.
V. Мотиви застосування примусових заходів
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Як вбачається з висновку судово-психіатричного експерта №63 від 10.08.2023 ОСОБА_4 виявляє ознаки гострого поліморфного шизофреноподібного психотичного розладу, який унеможливлює проведення призначеної експертизи та надання відповідей на поставлені перед експертами питання. До ОСОБА_4 рекомендовано застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до спеціального закладу з надання психіатричної допомоги до виходу з хворобливого стану з наступним вирішенням експертних питань.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта №102 від 23.12.2024 на даний час ОСОБА_4 виявляє поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії, не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. До виходу із хворобливого стану ОСОБА_4 потребує застосування стаціонарних примусових заходів медичного характеру відповідно до ст. 92 КК України.
ОСОБА_4 в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння виявляв і в теперішній час виявляє психічний розлад у формі шизофренії параноїдної. Зазначений психічний розлад позбавляв іспитованого можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними у період інкримінованого йому діяння. За своїм психічним станом іспитований у теперішній час також не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. За своїм психічним станом відповідно до ст. ст. 92 КК України потребує застосування примусового заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації до спеціального закладу з надання психіатричної допомоги (висновок судово-психіатричного експерта №13-к віл 21.01.2026).
Суд вважає, що з огляду на встановлені під час судового розгляду обставини справи та наявні у справі документи, зокрема, з урахуванням даних, що містяться у зазначених вище висновках судово-психіатричних експертів відносно ОСОБА_4 , є достатні підстави визнати, що вказані вище суспільно-небезпечні діяння останній вчинив в стані неосудності.
Згідно зі ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно-небезпечні діяння.
Статтею 94 (частина 1) того самого Кодексу встановлено вичерпний перелік видів примусових заходів медичного характеру, які можуть бути, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, застосовані судом до таких осіб, а саме: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КК України надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.
Госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов'язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах посиленого нагляду (ч. 4 ст. 94 КК України).
За таких обставин, клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а при обранні виду примусового заходу медичного характеру, який має бути заснований до ОСОБА_4 суд враховує характер вчинених суспільно-небезпечних діянь, які за своїми ознаками підпадають під визначення тяжких злочинів, а тому враховуючи викладене суд вважає за доцільне застосувати щодо ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги саме з посиленим наглядом.
VI. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом
Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку; документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання (п. п. 5, 7 ч. 9 ст. 100 КПК України).
Судові витрати у справі мають бути віднесені на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 93, 94 КК України, ст. ст. 512-513, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд, -
1. Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.
2. Запобіжний захід у вигляді «поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку», застосований щодо ОСОБА_4 залишити без змін до набрання ухвалою суду про застосування примусових заходів медичного характеру законної сили.
3. Судові витрати на залучення експерта в розмірі 380 гривень 00 копійки віднести на рахунок держави.
4. Речові докази:
- тример для косіння трави марки «Foresta» моделі FT-12S; автомобільний акумулятор марки «SADА Standart 60Az у корпусі чорного з жовтим кольором; циркулярний насос «TAIFU» TRS 25/6 зеленого кольору; подовжувач білого кольору довжиною 5 метрів; подовжувач чорного кольору 10-13 метрів; набір для нарізання металевих різьб; лебідку - вважати повернутими законному власнику, а саме: ОСОБА_8 .
* диск з відеозаписом події, що мало місце 08.06.2014 за адресою: м. Херсон, вул. Нафтовиків, 48-А - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження;
Ухвала може бути оскаржена протягом 30 (тридцяти) днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та захисник мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Суддя: ОСОБА_13