Справа № 462/2916/26
Іменем України
24 квітня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , 29.03.2024 р. о 10:32 год. на вул. Городоцька, 278 у м. Львів керувала автомобілем марки «Jeep», модель «Compass», номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціального технічного засобу Drager, із результатом 0,66 ‰, порушивши п. 2.9А Правил дорожнього руху, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_1 та захисник - адвокат Стасишин Р.М. не з'явилися, причини своєї неявки суд не повідомили.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
21.04.2026 року ОСОБА_1 подала через канцелярію суду письмові пояснення, в яких просить закрити провадження в справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Суд враховує, що ОСОБА_1 обізнана про розгляд справи Залізничним районним судом м. Львова, оскільки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення була повідомлена про розгляд Залізничним районним судом м. Львова та інформація щодо часу та місця розгляду зазначеної справи розміщувалась на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://zl.lv.court.gov.ua.
Також, суд враховує, що відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов'язковою.
Враховуючи наведене, суд вважає можливим розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних доказів, що узгоджується з принципом судочинства, зазначеному в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, що є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. (ст.1 КУпАП).
Розглянувши матеріали справи, суд виходить з такого.
Частиною 1 статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст. 251, 252 КУпАП, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вина ОСОБА_2 у вчиненому адміністративному правопорушенні, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 626943, записами нагрудних відеореєстраторів поліцейських, з яких чітко вбачається, що ОСОБА_2 працівником поліції роз'яснено підстави зупинки, її права, можливість пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі, на пропозицію поліцейського ОСОБА_2 добровільно пройшла огляд на стан сп'яніння за допомогою Драгер, також вина підтверджується результатом спеціального технічного приладу Drager Alcotest 6810 ARСD 0504 - 0,66‰, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапортом працівника поліції від 29.03.2026р., в якому зазначено, що під час спілкуванням із водієм ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, копією постанови серії ЕНА №6927777 від 29.03.2026 р., що слугує доказом підстави зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_2 .
Суд критично оцінює пояснення ОСОБА_2 , що у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП так як інспекторами поліції не були враховані зауваження та незгоду з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння і огляд на стан сп'яніння проводився не у встановленому законодавством порядку, що вважає дії незаконними, оскільки такі спростовуються відеозаписами нагрудних відеореєстраторів поліцейських, які детально досліджені судом, з яких чітко вбачається, що ОСОБА_2 працівником поліції роз'яснено її права, в тому числі і право пройти огляд на стан сп'яніння як на місці зупинки автомобіля так і у медичному закладі, на що остання надала згоду на місці зупинки автомобіля, також ОСОБА_2 не заперечила на місці складення протоколу про адміністративне правопорушення результатів спеціального технічного приладу Drager Alcotest 6810 ARСD 0504 - 0,66‰; поліцейським роз'яснено про те, що її відсторонено від керування транспортним засобом, не висловлювала наміру про проведення огляду на стан сп'яніння у медичному закладі.
Таким чином, пояснення ОСОБА_1 суд розцінює як уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення і спростовуються дослідженими у суді доказами, які у своїй сукупності є достатніми, належними та допустимими для встановлення її винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, а саме керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 присутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Із врахуванням даних про особу правопорушниці у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого нею правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 23, 40-1, 130, 283, 284-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 /сімнадцять тисяч/ гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 665 /шістсот шістдесят п'ять/ гривень 60 копійок судового збору.
Роз'яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч.2 ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Залізничний районний суд м. Львова.
Суддя: Бориславський Ю. Л.