ЄУН: 336/11546/25
Провадження №: 1-кп/336/722/2026
27 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Колегія Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
обвинуваченої ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя кримінальне провадження за № 22025080000001660 від 10.10.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя Запорізької області, громадянин України, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, із середньо - спеціальною освітою, працевлаштований вантажником ТОВ «Оліяжир комбінат», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України;
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Нікополь Дніпропетровської області, українки, громадянки України, заміжня, на утриманні неповнолітніх дітей не має, із повною середньою освітою, працевлаштована оператором АЗС «ZOG», зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України;
встановила:
Прокурором подане клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів відносно обвинувачених.
Клопотання щодо обвинуваченого ОСОБА_8 обґрунтоване наступним:
У провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню №22025080000001660 від 10.10.2025 відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України та відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за обвинуваченням у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України.
На теперішній час термін тримання під вартою спливає тому сторона обвинувачення вважає за необхідне звернутися до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Так підставою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави є наявність беззаперечних ризиків, передбачених п. 1, ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений при обранні йому іншого запобіжного заходу може здійснити наступні дії:
- переховуватиметься від суду, перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Щодо обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу відповідно до вимог ст. 178 КПК України: ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, що підтверджується відповідними доказами, зібраними під час досудового розслідування у відповідності до вимог ст. 84 КПК України; вік та стан здоров'я обвинуваченого дозволяє та не перешкоджає йому перебувати у слідчому ізоляторі; обвинувачений немає міцних та сталих соціальних зав'язків із родиною, яка проживає в м. Запоріжжя окрім своєї дружини ОСОБА_9 , яка теж затримана та обвинуваченою у вказаному кримінальному провадженні; враховуючи суспільно-політичну обстановку, а також той факт, що м. Запоріжжя на теперішній час знаходиться в безпосередній близькості до території ведення активних бойових дій та тимчасово окупованих рф територій Запорізької області, куди обвинувачений, за сприянням особи на ім'я « ОСОБА_10 » може безперешкодно виїхати, а органи Національної поліції в Запорізької області на даний час не здатні забезпечити виконання обвинуваченим будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, що дасть обвинуваченому можливість уникнути від виконання покладених на нього обов'язків і унеможливить запобігання скоєння інших злочинів. Враховуючи викладене, прокурор просить суд продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Клопотання щодо обвинуваченої ОСОБА_9 обґрунтоване наступним:
У провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню №22025080000001660 від 10.10.2025 відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України та відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за обвинуваченням у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України.
На теперішній час термін тримання під вартою спливає тому сторона обвинувачення вважає за необхідне звернутися до суду з клопотанням про продовження обвинуваченій ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Так підставою для застосування до обвинуваченої ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави є наявність беззаперечних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений при обранні йому іншого запобіжного заходу може здійснити наступні дії:
- переховуватиметься від суду; перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Щодо обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу відповідно до вимог ст. 178 КПК України: ОСОБА_9 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, яка підтверджується відповідними доказами, зібраними під час досудового розслідування у відповідності до вимог ст. 84 КПК України; вік та стан здоров'я обвинуваченої дозволяє та не перешкоджає їй перебувати у слідчому ізоляторі; підозрювана немає міцних та сталих соціальних зав'язків із родиною, яка проживає в м. Запоріжжя, окрім свого чоловіка ОСОБА_8 , який теж затриманий та є обвинуваченим у вказаному кримінальному провадженні; враховуючи суспільно-політичну обстановку, а також той факт, що м. Запоріжжя на теперішній час знаходиться в безпосередній близькості до території ведення активних бойових дій та тимчасово окупованих рф територій Запорізької області, куди обвинувачена, за сприянням особи на ім'я « ОСОБА_10 » може безперешкодно виїхати, а органи Національної поліції в Запорізької області на даний час не здатні забезпечити виконання обвинуваченою будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, що дасть обвинуваченій можливість уникнути від виконання покладених на неї обов'язків і унеможливить запобігання скоєння інших злочинів. Враховуючи викладене, прокурор просить суд продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 просив суд обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, або визначити розмір застави.
Захисник ОСОБА_7 , підтримав позицію підзахисного, вказав на відсутність обґрунтування ризиків вказаних у клопотанні, наявність у підзахисного міцних соціальних зв'язків та підстав для застосування відносно ОСОБА_8 домашнього арешту або більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою. У разі продовження строку, просив призначити як альтернативний захід - заставу.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 просила застосувати цілодобовий домашній арешт, або визначити розмір застави. Вказала на необґрунтованість ризиків, а також зазначила про наявність у неї міцних соціальних зв'язків, у місті Запоріжжі мешкає її мати та дядько, які зможуть її підтримати у разі обрання запобіжного заходу у вигляді арешту.
Захисник ОСОБА_6 , вказав на відсутність вказаних прокурором ризиків, наявність у підзахисної міцних соціальних зв'язків. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. У разі продовження строку, просив призначити як альтернативний захід - заставу.
Прокурор заперечував проти зміни запобіжного заходу.
Заслухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, колегія прийшла до висновку про задоволення клопотання прокурора з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу, так само як і для його продовження, є зокрема наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Відповідно до ст. 183 ч. 1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Клопотання прокурора узгоджується з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником особливо тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначене, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
У справі «Сергій Волосюк проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зі спливом певного часу тяжкість злочину, в якому особа підозрюється чи обвинувачується, як єдина підстава тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може бути достатньою.
Положеннями ч.4 ст.199 КПК України, визначено, що суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_9 колегія враховує, що згідно обвинувального акту остання обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом України про кримінальну відповідальність може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, особистість обвинуваченої, суспільна небезпека злочину у якому обвинувачується ОСОБА_9 . Вказане дає суду достатні підстави для продовження застосування до обвинуваченої такого суворого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою, оскільки потенційна загроза відбування тривалого строку покарання у вигляді позбавлення волі обумовлює продовження існування ризику того, що ОСОБА_9 перебуваючи не в умовах попереднього ув'язнення, може здійснити спробу переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Крім того, колегія вважає, що ризик перейти на бік ворога, здійснити спробу переходу на непідконтрольну територію задля уникнення відповідальності на теперішній час не зменшився, не зважаючи на наявність соціальних зв'язків у м. Запоріжжі.
Також суд враховує, що обвинувачена, перебуваючи на свободі, зможе впливати на свідків цього кримінального провадження, з метою зміни їх показань задля уникнення кримінальної відповідальності.
Колегія зазначає, що ризик впливу на свідків залишається на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Свідки у даному кримінальному провадженні не допитані.
Також, колегія вважає доведеним існування ризиків вчинити інше кримінальне правопорушення.
Отже, ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не зникли, а інші, більш м'які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 колегія враховує, що згідно обвинувального акту останній обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом України про кримінальну відповідальність може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, або довічне позбавлення волі, особистість обвинуваченого, підвищена суспільна небезпека злочину у якому обвинувачується ОСОБА_8 . Вказане дає суду достатні підстави для продовження застосування до обвинуваченого такого суворого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою, оскільки потенційна загроза відбування тривалого строку покарання у вигляді позбавлення волі обумовлює продовження існування ризику того, що ОСОБА_8 перебуваючи не в умовах попереднього ув'язнення, може здійснити спробу переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також перейти на бік ворога, здійснити спробу переходу на непідконтрольну територію задля уникнення відповідальності.
Також суд враховує, що обвинувачений, перебуваючи на свободі, зможе впливати на свідків цього кримінального провадження, з метою зміни їх показань задля уникнення кримінальної відповідальності.
Колегія зазначає, що ризик впливу на свідків залишається на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Свідки у даному кримінальному провадженні не допитані.
Також, колегія вважає доведеним існування ризиків вчинити інше кримінальне правопорушення.
Отже, ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не зникли, а інші, більш м'які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України.
Згідно з ч. 6 ст. 176 КК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109 - 114-2, 258 - 258-6, 260, 261, 437 - 442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 КПК України, тримання під вартою.
Також колегія суддів враховує лист Верховного Суду від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», в якому вказано, що вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів, і не здійснювати надмірного витребування матеріалів у сторін кримінального провадження.
Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, тому є всі підстави для продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_9 та обвинуваченому ОСОБА_8 .
Також, колегія вважає можливим на теперішній час не застосовувати як альтернативний запобіжний захід - заставу до обвинувачених.
На теперішній час, колегією не вбачається підстав для зміни на більш м'який запобіжний відносно обвинувачених.
Керуючись ст. 27, 314, 369-376, 615 КПК України, колегія
постановила:
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 25 червня 2026 року включно.
У задоволенні клопотання сторони захисту - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 25 червня 2026 року включно.
У задоволенні клопотання сторони захисту - відмовити.
Копію ухвали вручити обвинуваченим негайно після її проголошення.
Ухвала в частині продовження строку дії запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини - з моменту отримання повного тексту ухвали суду.
Ухвала суду складена у повному обсязі та підписана 27 квітня 2026 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3