ЄУН: 336/2054/26
Провадження №: 2/336/2344/2026
27 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боєва Є.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 17.03.2009 року сторони зареєстрували шлюб. Сімейне життя з відповідачкою не склалось. Через 2 місяці після укладення шлюбу відповідачка виїхала до Азербайджану. Потім повернулася в Україну у вересні 2009 року. Але у жовтні 2009 року вона зібрала усі свої речі та виїхала з України. Куди виїхала позивачу невідомо. Відповідача вкзала, що більше не повернеться до позивача. Таким чином, починаючи з жовтня 2009 року позивач не бачив та не спілкувався з відповідачкою. Зв'язок з відповідачкою відсутній і де вони знаходиться позивачу невідомо. Укладений шлюбу суперечить інтересам позивача. Спільних дітей у сторін немає. Спору про поділ майна немає.
Ухвалою від 13.03.2026 року залишено без руху.
Ухвалою від 27.03.2026 року відкрито провадження у справі.
Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками направлялися поштою за зареєстрованим місцем проживанням відповідно до витягу з реєстру територіальної громади м. Запоріжжя. Конверт повернувся до суду не врученим з відміткою за закінченням терміну зберігання.
В силу п. 5 ч. 6 ЦПК України день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, що зареєстровані у встановленому законом порядку, вважається днем вручення судового рішення, у даному випадку ухвали про відкриття провадження.
Відтак особа вважається обізнаною про розгляд справи.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає можливим ухвалити рішення про задоволення позову, з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, що зареєстрований 17 березня 2009 року Шевченківським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції , актовий запис № 108.
Позивач є громадянином України
Відповідач є громадянкою Республіки Азербайджану.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із п.2 ч.1 ст. 1 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм, зокрема, хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем , особою без громадянства або іноземною юридичною особою.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 2709-ІV цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, зокрема, підсудність судам України справ з іноземним елементом.
Визначаючи підсудність справи судам України, необхідно керуватися загальними правилами, визначеними у статті 76 Закону № 2709-IV.
Зокрема, відповідно до п.2 ч.1 ст. 76 Закону № 2709-IV встановлені підстави визначення підсудності справ судам України, зокрема, суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача.
За ч. 1 ст. 61 вказаного закону правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.
Крім того відповідно до ч.2 ст. 16 вище вказаного Закону якщо фізична особа є громадянином двох або більше держав, її особистим законом вважається право тієї з держав, з якою особа має найбільш тісний зв'язок, зокрема, має місце проживання або займається основною діяльністю.
Як визначає ст. 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ст. 51 Конституції України, ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно зі ст. 105, 110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
За ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Оскільки позивач вказав збереження шлюбу неможливе, суд вбачає підстави для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 264, 265, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 17 березня 2009 року, який зареєстрований Шевченківським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції , актовий запис № 108.
Відповідно до ч. 5 ст. 265 ЦПК України зазначаються наступні відомості:
Позивач - ОСОБА_1 , який проживаж за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП невідомий.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.С. Боєв
27.04.26