Справа № 761/11094/26
Провадження № 1-кс/761/7762/2026
07 квітня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 120 251 000 000 007 64 від 13.06.2025,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід.
Клопотання обґрунтоване тим, що СУ ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120 251 000 000 007 64 від 13.06.2025 за підозрою, зокрема, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України.
ОСОБА_5 14.02.2026 повідомлено про підозру у вчиненні вищезазначених правопорушень.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.02.2026 до підозрюваного ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком по 14.04.2026.
Захисник у своєму клопотанні посилався на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри, відсутність ризиків непроцесуальної поведінки, а також на позитивну характеристику особи підозрюваного, що, на думку захисника, є підставами для зміни запобіжного заходу, застосованого до його підзахисного.
У судовому засіданні захисник підтримав клопотання, просив його задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що підозра відносно ОСОБА_5 є обґрунтованою, ризики непроцесуальної поведінки у цьому кримінальному провадженні не зменшились та продовжують існувати, при цьому інший запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки останнього.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового засідання, дослідивши надані документи, дійшов висновку про таке.
Статтею 7 КПК визначені загальні засади кримінального провадження, до яких пунктом 15 вказаної статті віднесена змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
У силу ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами своїх правових позицій.
Відповідно до ст. 201 КПК підозрюваний, його захисник мають право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу.
Виходячи із зазначених процесуальних норм, на ініціатора клопотання покладається обов'язок доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог та підстав для їх задоволення.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський суд наголосив, що суд має перевірити обґрунтованість підозри, яка передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Ухвалою слідчого судді від 16.02.2026 надано оцінку обґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_5 , що спростовує доводи сторони захисту про безпідставність проведення досудового розслідування.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення у діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Отже, сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження на цьому етапі кримінального провадження до моменту розгляду справи в суді є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, у зазначеній ухвалі слідчим суддею прийнято до уваги репутацію підозрюваного, його вік та стан здоров'я. Однак, з урахуванням тяжкості інкримінованого злочину та наявних ризиків, слідчий суддя своїм рішенням від 16.02.2026 дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Отже, доводи сторони захисту щодо відсутності необхідності у подальшому застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мають ґрунтуватися на доказах, які спростували б доводи прокурора та слугували підставою для висновку, що більш м'який запобіжний захід буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Слідчий суддя зазначає, що наявність у підозрюваного постійного місця проживання, позитивної характеристики, сімейних зв'язків та утримання малолітньої дитини, хоча й є обставинами, що певною мірою свідчать про зниження ризиків непроцесуальної поведінки підозрюваного, однак за відсутності інших вагомих чинників не є достатніми для мінімізації встановлених слідчим суддею ризиків до такого рівня, який би давав підстави для висновку про можливість застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу.
Враховуючи зазначене вище, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 22, 177, 201, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12025100000000764 від 13.06.2025 з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1