Справа № 201/10450/25
Провадження № 2/201/933/2026
Іменем України
13 квітня 2026 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді Покопцевої Д.О., за участю секретаря судового засідання Тоцької Л.В., розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про стягнення нарахованих, але не виплачених пенсійних виплат, -
В обґрунтування позовних вимог представник позивачки - адвокат Коваль О.В. (діє на підставі ордеру серії АЕ № 1417836 від 22.08.2025р.) посилався на те, що ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_2 , пенсія якому була призначена відповідно до Закону України від 09.04.1992р. № 2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та який перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Ще за життя ОСОБА_2 звертався до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) із вимогою зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2019р. перерахунок пенсії відповідно до наданої довідки № 55/11/202-45 Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 05.02.2021р. у розмірі 86 % грошового забезпечення. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2021р. у справі №160/9683/21 зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2019р. перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до наданої довідки № 55/11/202-45 Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 05.02.2021р. у розмірі 86 % грошового забезпечення. На виконання рішення суду по справі № 160/9683/21 ОСОБА_2 нарахована доплата пенсії в сумі 220 774,56 грн що підтверджується відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на запит Другої Синельниківської державної нотаріальної контори від 06.08.2025 № 0400-10408-6/149577. Отже, померлому батьку позивачки була нарахована, проте не виплачена пенсія у розмірі 220 774,56 грн.
Вважає, що належним способом захисту порушеного права позивачки є стягнення нарахованої за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 160/9683/21 заборгованості в сумі 220774,56 грн.
На підставі викладеного, просить стягнути з ГУ ПФУ в Дніпропетровській область на користь ОСОБА_1 суму нарахованої за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/9683/21 в розмірі 220 774,56 грн., а також витрати по сплаті судового збору.
Представником позивачки - адвокатом Коваль О.В. через підсистему «Електронний суд» подана заява про розгляд справи без його участі.
Відповідачем ГУ ПФУ в Дніпропетровській області в порядку ст. 178 ЦПК України поданий відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивачка не зверталася до відповідача для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю її батька, відповідних документів (свідоцтва про смерть, документів, які підтверджують родинні стосунки, документу, що посвідчує особу заявника) протягом шести місяців після відкриття спадщини не надала. 06.08.2025р. відділ з питань виплати пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровській області у відповідь на запит нотаріуса листом за № 0400-010408-6/149577 повідомив про те, що згідно рішення суду ОСОБА_2 була нарахована доплата пенсії по справі № 160/9683/21 в сумі 220 774,56 грн. Для забезпечення виконання рішень суду в частині виплати коштів, позивачці рекомендовано звернутися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з відповідними заявами про заміну сторони по справі, оскільки іншого чинним законодавством не передбачено. Проте, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, позивачка до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з відповідною заявою про заміну сторони по справі не зверталась. Вважає, що у відповідача відсутні підстави для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 за наявними обставинами.
На підставі викладеного, просять відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Подальший розгляд справи проводити без участі (а.с. 46-49).
Правом надання відповіді на відзив позивачка не скористалась.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу в судовому засіданні за відсутності сторін (їх представників) та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що позивачка є донькою ОСОБА_2 (а.с. 16).
11.12.2021р. батько позивачки помер (а.с. 17).
Відповідно до копії свідоцтва про спадщину за заповітом від 13.05.2025р., посвідченого державним нотаріусом Васильківської державної нотаріальної контори Гордієнко І.В., спадкоємцем майна ОСОБА_3 є його донька ОСОБА_1 (а.с. 20-23).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2021р. по справі № 160/9683/21, зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2019р. перерахунок пенсії ОСОБА_4 відповідно до наданої довідки № 55/11/202-45 Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 05.02.2021р. у розмірі 86 % грошового забезпечення (а.с. 24-29).
На запит Другої синельниківської державної нотаріальної контори з питання неодержаної суми пенсії ОСОБА_2 , ГУ ПФУ в Дніпропетровській області 06.08.2025р. була надана відповідь про те, що відповідно до статті 61 Закону України від 09.04.1992р. № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Згідно рішення суду ОСОБА_2 була нарахована доплата пенсії по справі № 160/9683/21 в сумі 220 774,56 грн. Оскільки відповідної заяви та пакету документів на недоотриману пенсію згідно рішення суду, протягом визначеного законодавством терміну, не надходило, питання щодо отримання заборгованості за рішенням суду спадкоємці мають право вирішити в судовому порядку (а.с. 19).
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Таким чином, право на отримання належних ОСОБА_2 , але не отриманих пенсійних виплат, передається позивачці, як його доньці і спадкоємиці першої черги.
Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п'ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до статті 52 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (№ 2262-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону № 2262-ХІІ, який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21, від 22 лютого 2024 року у справі № 461/5878/22.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:
- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов'язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.
Отже, в судовому засіданні було встановлено, що на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2021р. у справі № 160/9683/21, яке було ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, провело ОСОБА_2 перерахунок пенсії з 01.04.2019р.
Однак суми пенсії, що належали батьку позивачки, залишилися недоодержаними у зв'язку із його смертю, що не заперечується відповідачем.
З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що донька ОСОБА_1 як спадкоємець відповідно до положень статті 1227 ЦК України має право на належні йому суми пенсії, а тому заявлена нею вимога про стягнення грошових коштів з органів пенсійного фонду підлягає задоволенню і є ефективним засобом поновлення її порушених прав.
Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 207,30 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 15, 16, 316- 319, 321, ч.ч. 1,2 ст. 325, ст.ст. 328, 392, 1216- 1223, 1227, 1258,1261-1265, 1268, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 6, 10 - 13, 43, 44, 89, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про стягнення нарахованих, але не виплачених пенсійних виплат - задовольнити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 недоотриману суму пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_2 , у розмірі 220 774 (двісті двадцять тисяч сімсот сімдесят чотири) грн. 56 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2207 (дві тисячі двісті сім) грн. 30 коп.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду впродовж 30 днів. Повний текст рішення буде складений впродовж 10 днів.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26.
Суддя: Д.О. Покопцева