Справа № 2-1533/11
Провадження № 4-с/201/29/2026
15 квітня 2026 року м. Дніпро
Соборний районний суд м. Дніпра в складі:
головуючого - судді - Покопцевої Д.О.,
секретаря - Тоцької Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання, заінтересовані особи - Головний державний виконавець відділу Державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,-
10.03.2026р. Соборним районним судом міста Дніпра через підсистему «Електронний суд» отримана скарга ОСОБА_1 , за підписом адвоката Лещинець Л.В. (діє на підставі ордеру серії АО № 1185307 від 16.07.2025р.).
Подана скарга обґрунтована тим, що 30.10.2009р. у Відділі державної виконавчої служби у місті Ужгороді було відкрито виконавче провадження № 15590225 на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23.06.2009р. у справі № 2-6397/09. Вказаною ухвалою суду, прийнятою з метою забезпечення позову, було накладено арешт на все майно скаржника. У подальшому, ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.10.2010р. у справі № 2-2774/2010 заходи забезпечення позову були частково скасовані, зокрема - щодо автомобіля, який належав скаржнику.
Надалі, ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.03.2012р. у цивільній справі № 2-412/903/2012 позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до відповідачів, у тому числі ОСОБА_1 було залишено без розгляду, а також скасовано заходи забезпечення позову в частині, яка залишалася чинною після ухвали суду від 01.10.2010р. та набрала законної сили 20.03.2020р.
Виконавче провадження, відповідно до відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень, №15590225 було завершено, однак арешт, накладений ухвалою суду від 23.06.2009р., фактично продовжує існувати, що унеможливлює повноцінне здійснення скаржником права володіння, користування та розпорядження належним йому майном. 12.02.2026р. з метою досудового врегулювання спору скаржник звернувся до державного виконавця із письмовою заявою про зняття арешту з майна, додавши копії судових рішень, які підтверджують скасування заходів забезпечення позову. У відповідь було надано лист роз'яснювального характеру, в якому не міститься жодної процесуальної постанови - ані про зняття арешту, ані про відмову у його знятті.
Таким чином, державний виконавець фактично ухилився від прийняття передбаченого законом рішення, що свідчить про його бездіяльність.
На підставі викладеного, просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Олександра Дерев'яненка щодо не припинення обтяжень, накладених на майно ОСОБА_1 на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23.06.2009р. у справі №2-6397, у зв'язку з її скасуванням ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2012 року по цивільній справі №2-412/903/2012р;
зобов'язати Головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Олександра Дерев'яненка припинити обтяження, накладені на майно ОСОБА_1 на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23.06.2009р. у справі №2-6397, у зв'язку з її скасуванням ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.03.2012р. по цивільній справі № 2-412/903/2012р.
Представник скаржника - адвокат Лещинець Л.В. надав заяву про розгляд справи без його участі.
Головний державний виконавець відділу Державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дерев'яненко О. у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник відділу Державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надав пояснення по суті скарги, в яких вказав, що вважає її необгрунтованою. На виконанні у відділі державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано Франківського міжрегіонального управління Міністерства перебувала ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська №2-6397 від 23.06.2009 року про накладення арешту на все майно ОСОБА_1 .О.
30.10.2009 року державним виконавцем у відповідності до ст.17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
30.10.2009 року державним виконавцем у відповідності до ст.55 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно ОСОБА_1 .О.
07.08.2025 року на адресу відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява ОСОБА_1 про зняття арешту з майна накладений на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська № 2-6397 від 23.06.2009 року.
Відповідно до ч.2, статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Відповідно до абзацу 12-13 пункту 16 розділу VIII «Інструкції з організації примусового виконання рішень» до заяви про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення боржником додається документ / копія документа, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідної постанови.
У разі наявності обставин для одночасного винесення постанов, передбачених цим пунктом, та постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, боржником може бути подано одну заяву та додано до неї документ / копія документа, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідних постанов.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви боржника перевіряє викладені у цій заяві обставини та додані до неї документи, у тому числі за допомогою автоматизованої системи (щодо стану відповідного виконавчого документа; відомостей про орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, у якого перебував на виконанні виконавчий документ, тощо), Єдиного державного реєстру судових рішень (щодо наявності відповідного судового рішення).
Згідно Єдиного державного реєстру судових рішень відсутні відомості про наявність ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі №2 412/903/2012 року від 14.03.2012 року з відміткою про набрання законної сили.
Вважає дії державного виконавця правомірннми, вчиненими у повній відповідності вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень.
Суд розглянув скаргу за відсутності сторін (їх представників) та без фіксування судового процесу технічними засобами згідно ч. 2 ст. 450, ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, вивчивши скаргу та додані до неї документи, матеріали цивільної справи № 2/412/903/12 приходить до наступного висновку.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23.06.2009р. у справі № 2-6397/09 накладено арешт на все майно, що належало ОСОБА_1 в межах заявлених вимог у розмірі 8220,99 дол. США, що за курсом відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/218 складає 62 573, 24 грн.: нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; інше рухоме майно, що знаходиться за місцем реєстрації відповідача: АДРЕСА_1 ; грошові кошти, що обліковуються на рахунках відповідача; DODGE, модель: Ram Van 2.5TD, рік випуску: 1999, тип ТЗ: фургон малотоннажний-В, № кузова/шасі: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 (а.с. 17).
Постановою головного державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції від 30.10.2009р., виконавче провадження № 15590225 по виконанню ухвали суду від 30.10.2009р. щодо накладення арешту на всі майно ОСОБА_1 , закінчено на підставі п. 8 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (арк. ц/с № 2/412/903/12 - 42).
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.10.2010р. у справі після перереєстрації № 2-2774/2010, заходи забезпечення позовних вимог в частині накладення арешту на автомобіль DODGE, модель: Ram Van 2.5TD, рік випуску: 1999, тип ТЗ: фургон малотоннажний-В, № кузова/шасі: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , скасовано. В решті ухвалу суду від 23.06.2009р. залишено без змін (арк. ц/с № 2/412/903/12 - 53).
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.03.2012р. у справі після перереєстрації № 2-412/903/2012р. позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанка» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на заставне майно, залишено без розгляду. Заходи забезпечення позову, прийняті ухвалами від 23.06.2009р. (у 2009 році номер справи був № 2-6397/09р.), в тій частині, яка залишилася після винесення ухвали суду від 01.10.2010р., у відношенні відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , скасовано в повному обсязі (арк. ц/с № 2/412/903/12 - 88).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, сформованого 14.01.2026р. за № 460210920, наявне обтяження на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 , вжите постановою державного виконавця про арешт майна від 30.10.2009р. (а.с. 23-27).
12.02.2026р. представник ОСОБА_3 - адвокат Лещинець Л.В. звернувся до ВДВС у місті Ужгороді Західного МУ Міністерства юстиції з заявою щодо зняття арешту з усього майна, яке належить ОСОБА_1 у зв'язку з її скасуванням ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.03.2012р. (а.с.10-11). Згідно переліку додатків, до цієї заяви додана, зокрема, копія ухвали від 14.03.2012р. Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
27.02.2026р. головним державним виконавцем Дерев'янко О. було надано відповідь з посиланням на абзац 12-13 п. 16 розділу VIII «Інструкції з організації примусового виконання рішень», в тому числі вказано, що зазначена ухвала в Єдиному реєстрі судових рішень відсутня (а.с.12).
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
У пункті 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. Виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду.
Відповідно до вимог ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).
Положеннями ст. 1 Закону передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої ст. 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
У відповідності до частини першої ст. 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» і ч. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV, що був чинним до 04.10.2016р., арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Судом встановлено, що заходи забезпечення позову, в межах яких було накладено арешт на все майно скаржника (ВП №15590225), були послідовно скасовані ухвалами Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.10.2010р. (в частині автомобіля) та від 14.03.2012р. (в частині всього іншого майна).
Також встановлено, що 12.02.2026р. представник ОСОБА_3 - адвокат Лещинець Л.В. звернувся до ВДВС у місті Ужгороді Західного МУ Міністерства юстиції з заявою щодо зняття арешту з усього майна, яке належить ОСОБА_1 у зв'язку з її скасуванням ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.03.2012р. Згідно переліку додатків, до цієї заяви додана, зокрема, копія ухвали від 14.03.2012р. Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, якою позов, для забезпечення якого судом вжито заходи, залишено без розгляду, а всі вжиті заходи забезпечення позову остаточно скасовані.
Відповідно до абзацу 12-13 пункту 16 розділу VIII «Інструкції з організації примусового виконання рішень» до заяви про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення боржником додається документ / копія документа, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідної постанови. У разі наявності обставин для одночасного винесення постанов, передбачених цим пунктом, та постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, боржником може бути подано одну заяву та додано до неї документ / копія документа, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідних постанов.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви боржника перевіряє викладені у цій заяві обставини та додані до неї документи, у тому числі за допомогою автоматизованої системи (щодо стану відповідного виконавчого документа; відомостей про орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, у якого перебував на виконанні виконавчий документ, тощо), Єдиного державного реєстру судових рішень (щодо наявності відповідного судового рішення).
Судом перевірені доводи представника відділу Державної виконавчої служби відділу Державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України і встановлено, що ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі №2 412/903/2012 року від 14.03.2012 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня.
Відповідно до ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
У цій справі судом встановлено, що позов, який забезпечувався, залишений без розгляду 14 років тому, усі без виключення заходи забезпечення позову у даній справі є скасованими, відтак правова підстава для подальшого обтяження майна відсутня.
Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно скаржникає невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном та не відповідає загальним засадам цивільного судочинства.
Разом з тим, при розгляді скарги судом встановлено, що в даному випадку державний виконавець не мав повноважень щодо зняття арешту з майна боржника, адже ухвала від 14.03.2012р. Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська відсутня в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а відтак відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Олександра Дерев'яненка щодо не припинення обтяжень, накладених на майно ОСОБА_1 на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23.06.2009р. у справі №2-6397, у зв'язку з її скасуванням ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.03.2012р. по цивільній справі №2-412/903/2012р.
Але, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Таким чином, застосування арешту майна боржника, як обмежувального заходу, доцільне лише для забезпечення реального виконання рішення і не повинно призводити до порушення статті 1 Конвенції, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
На підставі викладеного, оскільки заходи забезпечення позову скасовані судом та подальше існування обтяжень є неправомірним обмеженням права особи на мирне володіння майном, суд частково задовольняє скаргу та зобов'язує Головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Олександра Дерев'яненка припинити ці обтяження.
Керуючись, ст. ст. 76-89, 133, 141, 260, 447, 448, 450, 452 ЦПК України, -
Скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання, заінтересовані особи - Головний державний виконавець відділу Державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дерев'яненко Олександр - задовольнити частково.
Зобов'язати Головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Олександра Дерев'яненка припинити обтяження, накладені на майно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2009 року в справі №2-6397 через її скасування ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2012 року в цивільній справі № 2-412/903/2012р.
В задоволенні іншої частини скарги відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Повний текст ухвали буде складений впродовж 5 днів.
Суддя Д.О. Покопцева