Справа номер 171/666/26
Номер провадження 3/171/604/26
Іменем України
03.04.26 м.Апостолове
Суддя Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Шкарлат Я.Ю., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП № 8 КРУП ГУНП в Дніпропетровської області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, особу встановлено паспортом громадянина України № НОМЕР_1 виданий 13.10.2017 органом 1240, РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП,-
З протоколу про адміністративне правовопорушення серії ВАД № 959390 від 06.03.2026 року вбачається, що 06.03.2026 року о 16:44 год. за адресою: АДРЕСА_1 ухилилась від встановлених передбачених ст.150 Сімейного кодексу України обов'язків, внаслідок чого дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було виявлено без батьківського нагляду, в одязі не по сезону по вул. Гагаріна м. Апостолове. Дитина має інвалідність з діагнозом «аутизм», не розмовляє, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнала, надала пояснення.
Заслухавши правопорушницю, перевіривши матеріали справи, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, оцінивши в сукупності всі докази, суд доходить такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
За змістом диспозиції ч. 1 ст.184 КУпАП об'єктивна сторона правопорушення полягає в ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Статтею 150 СК України передбачені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги доправ та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Так вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення підтверджується наявними у справі письмовими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 06.03.2026 року серії ВАД № 959390, довідкою інспектора поліції за матеріалом, рапортом начальнику ВП № 8 КРУП, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , копіями особистих документів.
Доказів, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надано.
За таких обставин, зважаючи на вищевикладене, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
При накладенні стягнення, суд врахувавши характер вчиненого правопорушення, дані про особу яка, притягається до адміністративної відповідальності, її майновий та сімейний стан, ступінь її вини, обставини що пом'якшують відповідальність та обставин, що обтяжують відповідальність не встановлено, приходить до висновку про необхідність призначення стягнення у виді попередження, в межах санкції статті, яке буде необхідне і достатнє для її виховання та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
На підставі ст.4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 279, 280, 283, 284 КУпАП,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривні.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Постанова в порядку провадження по справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Яна Юріївна Шкарлат
Дата документу 03.04.2026