23 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 442/300/25
провадження № 51-1525 зно 26
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Львівського апеляційного суду від 19 листопада 2025 року,
встановив:
Як убачається із поданої заяви та касаційного провадження, вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 31 березня 2025 року ОСОБА_4 засуджено за: ст. 336 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки; ч. 1 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 2 місяці; ч. 4 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік.
Вироком Львівського апеляційного суду від 19 листопада 2025 року апеляційну скаргу прокурора задоволено. Вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 31 березня 2025 року скасовано в частині призначеного покарання ОСОБА_5 та постановлено в цій частині новий вирок. Призначено ОСОБА_4 покарання за: ст. 336 КК України - 3 роки позбавлення волі; ч. 1 ст. 358 КК України - 1 рік обмеження волі; ч. 4 ст. 358 КК України - 1 рік 3 місяці обмеження волі.На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим,остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. В решті вирок залишено без змін.
На адресу Верховного Суду надійшла заява засудженого ОСОБА_4 , у якій останній просить переглянути вирок Львівського апеляційного суду від 19 листопада 2025 року щодо нього за нововиявленими обставинами, оскільки на час судового розгляду суду не було відомо про те, що його брат ОСОБА_6 зник безвісті при виконанні бойового завдання.
Перевіривши заяву засудженого, колегія суддів дійшла висновку про її повернення, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
У п. 3 ч. 2 ст. 462 КПК України передбачено, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначається судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява.
Згідно ч. 1 ст. 463 КПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин, крім випадку, передбаченого частиною третьою цієї статті.
Проте, зі змісту заяви вбачається, що вона подана згідно норм ст. 459-463 КПК України і засуджений ОСОБА_4 порушує питання про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Львівського апеляційного суду від 19 листопада 2025 року щодо нього.
Таким чином, зважаючи на положення ч. 1 ст. 463 КПК України, засуджений звернувся із заявою не до того суду, який, на його думку, першим допустив помилку внаслідок незнання про існування нововиявлених обставин.
Враховуючи викладене, заяву засудженого ОСОБА_4 необхідно повернути.
Керуючись статтями 429, 463,462 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Заявузасудженого ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Львівського апеляційного суду від 19 листопада 2025 року, повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3