21 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 592/6830/24
провадження № 61-4208ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М.(суддя-доповідач), Карпенко С. О.,
Мартєва С. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ковальов Андрій Ігорович, на постанову Сумського апеляційного суду від 03 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Солом'янського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Київського відділу державної реєстрації шлюбів Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Пєшая Тетяна Миколаївна, Служба у справах дітей Олександрійської міської ради Кіровоградської області, про визнання шлюбу недійсним, анулювання актового запису про народження, встановлення факту родинних відносин,
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2 , Солом'янського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Солом'янський ВДРАЦС у місті Києві Київського МРУ Міністерства юстиції України), Київського відділу державної реєстрації шлюбів Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Київський ВДРШ Київського МРУ Міністерства юстиції України), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Пєшая Т. М. (далі - приватний нотаріус Бориспільського РНО Київської області Пєшая Т. М.), Служба у справах дітей Олександрійської міської ради Кіровоградської області, в якому просила:
визнати недійсним з моменту укладення шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , зареєстрований 09 січня 1986 року, актовий запис № 86, складений Київським ВДРШ Центрального МРУ Міністерства юстиції (місто Київ);
анулювати актовий запис № 1174 про народження ОСОБА_5 , складений Солом'янським ВДРАЦС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (місто Київ) 18 червня 1988 року;
установити факт родинних відносин між ОСОБА_6 , померлим
ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , померлим
ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме, що ОСОБА_6 є батьком ОСОБА_5 .
Ковпаківський районний суд міста Суми рішенням від 23 грудня 2025 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Визнав недійсним з моменту укладення шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , зареєстрований 09 січня 1986 року, актовий запис № 86, складений Київським ВДРШ Центрального МРУ Міністерства юстиції (місто Київ) .
Анулював актовий запис № 1174 про народження ОСОБА_5 , складений Солом'янським ВДРАЦС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (місто Київ) 18 червня 1988 року.
Встановив факт родинних відносин між ОСОБА_6 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме, що ОСОБА_6 є батьком ОСОБА_5 .
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Солом'янський ВДРАЦС у місті Києві Київського МРУ Міністерства юстиції України оскаржив його в апеляційному порядку.
Сумський апеляційний суд постановою від 03 березня 2026 року апеляційну скаргу Солом'янського ВДРАЦС у місті Києві Київського МРУ Міністерства юстиції України задовольнив.
Рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від 23 грудня 2025 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь Солом'янського ВДРАЦС у місті Києві Київського МРУ Міністерства юстиції України судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 4 360,32 грн.
30 березня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ковальов А. І., на постанову Сумського апеляційного суду від 03 березня
2026 року.
Верховний Суд ухвалою від 02 квітня 2026 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявниці надати докази надсилання копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.
06 квітня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ковальов А. І., на виконання вимог ухвали суду від 02 квітня 2026 року надійшла заява про усунення недоліків, до якої додані докази надсилання копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи.
Отже, недоліки касаційної скарги, визначені ухвалою Верховного Суду
від 02 квітня 2026 року, усунуті.
Касаційна скарга подана в передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Підстави для відмови у відкритті касаційного провадження або повернення касаційної скарги відсутні.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
У частині восьмій статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
У касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявниця посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України
(якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).
Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Також до касаційної скарги додано клопотання про зупинення виконання постанови Сумського апеляційного суду від 03 березня 2026 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Клопотання мотивоване тим, що приватний нотаріус Бориспільського РНО Київської області Пєшая Т. М. не має жодних процесуальних перешкод для видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_6 , у зв'язку з чим, навіть за умови задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 її діти можуть залишитись без житла, оскільки подальше виконання рішення буде вкрай ускладнене або взагалі унеможливлене.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Вирішуючи клопотання про зупинення виконання судових рішень, суд виходить з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
У статті 18 ЦПК України та статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Клопотання / заява про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами (зокрема у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови). У клопотанні особа повинна навести обґрунтування своїх вимог та довести, що захист її прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані. Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об'єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.
Також суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункт 55), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що у більшості правових систем існують процедури зупинення або відстрочення виконання рішення; зупинення або відстрочення є, безперечно, необхідними в деяких випадках.
Оскільки постанова Сумського апеляційного суду від 03 березня 2026 року про відмову у задоволенні позовних вимог не підлягає примусовому виконанню, тому підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ковальов А. І., не свідчать про необхідність зупинення виконання оскарженого судового рішення в частині вирішення позовних вимог по суті до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Разом з тим, оскаржене судове рішення може бути зупинено лише в частині стягнення судових витрат, оскільки в цій частині підлягає примусовому виконанню, проте клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ковальов А. І., не містить доводів про необхідність зупинення виконання постанови Сумського апеляційного суду від 03 березня 2026 року в частині стягнення судових витрат. В обґрунтування наведених у клопотанні обставин заявниця не надала доказів вчинення дій, спрямованих на реалізацію оскарженого судового рішення у вказаній частині, зокрема доказів відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення в частині стягнення судових витрат (копія постанови про відкриття виконавчого провадження), а відтак наразі не доведено реальність настання обставин, на які вона посилається.
Ураховуючи вказане, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ковальов А. І., про зупинення виконання постанови Сумського апеляційного суду від 03 березня 2026 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку необхідно відмовити.
Суд звертає увагу, що у разі вчинення дій, спрямованих на реалізацію оскаржуваного судового рішення, заявниця не позбавлена права повторно звернутися із заявою (клопотанням) про зупинення виконання постанови Сумського апеляційного суду від 03 березня 2026 року в частині стягнення судових витрат до закінчення її перегляду в касаційному порядку, з наведенням обґрунтування вказаними вище належними та допустимими доказами.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Керуючись статтями 389, 394, 402, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати з Ковпаківського районного суду міста Суми цивільну справу
№ 592/6830/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Солом'янського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Київського відділу державної реєстрації шлюбів Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Пєшая Тетяна Миколаївна, Служба у справах дітей Олександрійської міської ради Кіровоградської області, про визнання шлюбу недійсним, анулювання актового запису про народження, встановлення факту родинних відносин.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ковальов Андрій Ігорович, про зупинення виконання постанови Сумського апеляційного суду від 03 березня 2026 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Роз'яснити учасникам справи їх право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. М. Фаловська С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв